Звіт. Приймальні парламентських партій та депутатів-мажоритарників: як вони працюють та де їх шукати

РЕЗЮМЕ

Одним з основних завдань народних депутатів та політичних партій, які представлені у парламенті, є сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян. Ефективна реалізація цієї функції можлива лише за умови налагоджених каналів зворотного зв’язку зі своїми виборцями: депутатів-мажоритарників – у їхніх виборчих округах через громадські приймальні та роботу депутатської команди на місцях, парламентських партій – в усіх регіонах країни через мережу територіальних осередків та партійних приймалень. Зокрема, наявність та системність роботи громадських приймалень партій та депутатів – це показник належного виконання ними своїх зобов’язань перед громадами та громадянами.

З метою сприяння відкритості та прозорості роботи Верховної Ради України, а також налагодження комунікації виборців, парламентарів та представництв парламентських партій на місцях, у 2016 р. у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво” Громадянська мережа ОПОРА здійснила збір та особисту перевірку даних щодо контактів громадських приймалень депутатів-мажоритарників та парламентських партій, які лягли в основу інтерактивної Мапи приймалень. Остання містить дані (телефони, адреси, імена і телефони відповідальних осіб, електронні пошти та ін.) щодо 1 725 приймалень, 484 з яких є приймальнями депутатів, а 1 241 – парламентських партій.

На основі даних Мапи можна стверджувати, що найбільша кількість приймалень обох типів концентрується у Харківській (129), Одеській (118), Львівській (109) та Чернігівській (107) областях. Найменше розміщено у Закарпатській (17), Луганській (25), Сумській (26) та Херсонській (27) областях. Областями-лідерами за концентрацією приймалень на 1 депутата-мажоритарника є Чернівецька (5,5 приймалень на 1 парламентаря), Полтавська (4,75) та Житомирська (3,83) області, у той час як у Київській та Вінницькій областях цей показник найменший та дорівнює відповідно 1 та 0,67.

Найбільш розгалужену мережу приймалень по Україні має Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина” – 370, друге місце посідає “Блок Петра Порошенка “Солідарність” з 284 приймальнями. Найменше приміщень, які працюють на прийом громадян, було зафіксовано у політичної партії “Опозиційний блок” – 81. Водночас перевірка ОПОРИ громадських приймалень партій встановила, що низка парламентських політичних сил не має своїх представництв у деяких областях, а отже – не провадить належну роботу з громадянами у міжвиборчий період.

Варто зазначити також і те, що співставлення даних щодо кількості офіційно зареєстрованих у Міністерстві юстиції партійних осередків та приймалень-приміщень з функцією прийому і консультування громадян виявило високий рівень розбіжності по усім парламентським партіям, окрім “Об'єднання “Самопоміч”. Останнє може свідчити, зокрема, про те, що більшість офіційно задекларованих партійних осередків функціонують здебільшого “на папері” і не провадять реальної роботи з громадянами на місцях, а інформація про партійні організації, якою володіє Міністерство юстиції України, з високою ймовірністю є застарілою.

Під час збору інформації про приймальні шляхом запитів на інформацію до парламентських партій, ОПОРА оцінила рівень їхньої респонсивності та достовірність наданих ними даних. Так, центральні офіси Радикальної партії Олега Ляшка та “Опозиційного блоку” проігнорували запит ОПОРИ щодо надання своїх регіональних контактів, продемонструвавши небажання надати актуальну для громадян інформацію. Під час перевірки виявилося, що у форматі приймалень функціонує лише близько третини наданих ОПОРІ контактів партійних осередків. Мережу виборчих штабів партії звично позиціонують як мережу приймалень, у той час як вони насправді припинили свою діяльність. Найбільше таких випадків було виявлено у Радикальної партії Олега Ляшка, а також у партії “Народний фронт”. Загалом, найбільш активно працюють приймальні партій ВО “Батьківщина”, Об’єднання “Самопоміч” і “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”.

Спираючись на дані перевірки наданих або розміщених у відкритих джерелах адрес партійних приймалень, можна стверджувати, що центральні офіси партій не завжди володіють повною, актуальною, систематизованою та регулярно оновлюваною інформацією щодо своїх представництв та приймалень у регіонах країни. Як наслідок, нерідко за офіційними адресами є лише вивіски приймалень, які працювали у виборчий період, після завершення якого припинили діяльність. У міжвиборчий період партії фактично не використовують інститут приймалень для налагодження постійної роботи з людьми та мобілізації прихильників. Як рекомендація партіям може слугувати вимога ведення систематичного обліку своїх діючих територіальних представництв та приймалень, а також регулярного оновлення інформації про регіональні контакти на партійних сайтах. Зважаючи на те, що на утримання мережі приймалень партій потрібні значні фінансові кошти і це не завжди є виправдано з огляду на попит з боку населення, підтримання зв’язку з громадянами у різних населених пунктах може здійснюватися через “відповідальних осіб”, з попередньою публікацією їхніх контактів у відкритих джерелах.

Що стосується приймалень депутатів-мажоритарників, то ситуація є порівняно кращою: депутатські приймальні, на відміну від партійних, зазвичай є популярним інструментом безпосередньої комунікації громадян з носіями законодавчої ініціативи. Основною проблемою, з якою зіштовхнулися громадські консультанти ОПОРИ під час моніторингу роботи депутатських приймалень, є відсутність у вільному доступі вичерпної та актуальної інформації про їх перелік, місце розташування та графік роботи. Частина народних депутатів навіть у форматі відповіді на інформаційний запит відмовилася надати відповідну інформацію. Переважно приймальні розташовуються в приміщеннях, що надані в користування народним депутатам органами місцевого самоврядування (в будівлях районних адміністрацій, міських рад, будинках культури). Однак частими є випадки, коли депутати орендують приміщення для громадської приймальні в комерційних структур чи приватних власників.

У цілому можна стверджувати, що моніторинг приймалень та запуск роботи Мапи приймалень, окрім інформаційно-просвітницького ефекту, мав позитивний вплив на партії та депутатів : якщо на початку його проведення багато приймалень працювали ситуативно (працівники часто були відсутні на місці) і не системно підтримували комунікацію (зокрема відповідали на телефонні дзвінки), то на даному етапі ситуація змінилася в кращу сторону. Належна організація роботи багатьох приймалень, якої раніше не спостерігалося, стала безпосередньою реакцією на увагу з боку громадськості.

МАПА КОНТАКТІВ ПРИЙМАЛЕНЬ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ПАРТІЙ ТА ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ

У 2016 р. у рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво” Громадянська мережа ОПОРА здійснила збір та особисту перевірку даних щодо контактів громадських приймалень парламентських партій, які мають свої фракції у Верховній Раді (“Блок Петра Порошенка”, “Народний фронт”, “Опозиційний блок”, Об’єднання “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”), та 198-ми депутатів, обраних у одномандатних виборчих округах. На основі верифікованої інформації була створена інтерактивна Всеукраїнська мапа, яка станом на 12 липня 2016 р. містить дані (телефони, адреси, імена і телефони відповідальних осіб, електронні пошти та ін.) щодо 1 725 приймалень, 484 з яких є приймальнями депутатів, а 1 241 – парламентських партій.

Мапа охоплює дані щодо приймалень депутатів-мажоритарників у всіх населених пунктах України та приймалень парламентських партій в усіх обласних та районних центрах України, містах із населенням більше 90 тис. та містах обласного значення. Дані, відображені на мапі, були отримані Громадянською мережею ОПОРА у відповідь на інформаційні запити до центральних офісів та обласних, місцевих осередків шести парламентських партій та з відкритих джерел. Адреси, дні та години прийому були особисто перевірені представниками ОПОРИ у всіх 24 регіонах України та м. Києві у період з березня по червень 2016 р. Дані мапи є відкритими, їх можна завантажити, а також переглянути у текстовому вигляді та відсортувати за типом приймальні, областю чи партією. Мапа контактів буде оновлюватися у порядку надходження нової інформації та її верифікації, окрім того, планується її наповнення контактними даними депутатів, обраних за багатомандатним округом.

Зазначимо, що “приймальнею” ОПОРА вважає окреме приміщення, яке має відповідну вивіску, сталий графік роботи, постійне робоче місце працівника (помічника депутата або партійного представника) та, найважливіше, “відкритий доступ”: за цією адресою будь-який громадянин може прийти на прийом, залишити своє звернення, отримати консультацію з питань, які його цікавлять, тощо. У випадку з парламентськими партіями, на Мапу нанесені не лише “фізичні адреси”, а також і контакти (зазвичай мобільні телефони) “відповідальних осіб” партій. Останні є партійними представниками у тих населених пунктах, де розміщувати та утримувати окреме приміщення немає можливості чи потреби через незначну кількість звернень. Окрім того, на Мапу нанесено контакти тих приміщень, які не є виключно громадськими приймальнями, а й поєднують декілька функцій: прийому і консультації громадян, а також здійснення інших форм партійного функціонування як партійного осередку (офісу, організації) або виборчого штабу. У низці випадків як партійні приймальні зазначено приймальні депутатів місцевих рад, які є чинними членами відповідної партії та на регулярній основі консультують громадян з питань роботи своєї партії.

Результати особистої перевірки приймалень по Україні свідчать, що найбільша їх кількість обох типів концентрується у Харківській (129), Одеській (118), Львівській (109) та Чернігівській (107) областях. Найменше розміщено у Закарпатській (17), Луганській (25), Сумській (26) та Херсонській (27) областях. Найбільше приймалень депутатів-мажоритарників у Полтавській (38), Львівській (36) та Дніпропетровській (35) областях. Проте показовішою у даному випадку є середня кількість приймалень на 1 депутата-мажоритарника від області. За таким показником лідирує Чернівецька (5,5 приймалень на 1 парламентаря), Полтавська (4,75) та Житомирська (3,83) області. У Київській та Вінницькій областях цей показник найменший та дорівнює відповідно 1 та 0,67.

Рейтинг областей України за кількістю приймалень на 1 депутата-мажоритарника від області

Областями, у яких сконцентровано найбільше партійних приймалень, є Харківська (100 приймалень партій), Одеська (88), Київська (86) та Чернігівська (86). Найслабше партії представлені у Закарпатській (8 приймалень партій), Херсонській (13) та Сумській (14) областях.

Найбільш розгалужену мережу приймалень по Україні має Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина” – 370, друге місце посідає “Блок Петра Порошенка “Солідарність” (284). Найменше приміщень, які працюють для прийому громадян, було зафіксовано у політичної партії “Опозиційний блок” – 81.

Перевірка ОПОРИ громадських приймалень партій встановила, що низка парламентських політичних сил не має своїх представництв у деяких областях, а отже – не провадить належну роботу з громадянами у міжвиборчий період. Так, Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина” у Черкаській області не надало жодного місцевого контакту, за яким можна звертатися громадянам у вирішенні своїх питань, а у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Луганській, Миколаївській, Тернопільській та Херсонській областях наявне лише одне представництво з функцією приймальні. Партія “Блок Петра Порошенка “Солідарність” має хоча б одну приймальню в усіх областях України, а “Народний фронт” на Мапі приймалень не представлений жодним приміщенням для комунікації з громадянами у Київській, Луганській, Полтавській та Херсонській областях. Політична партія “Об'єднання “Самопоміч” не має приймалень чи відповідальних за зв’язок з громадянами осіб у Закарпатській області, а Радикальна партія Олега Ляшка – у Закарпатській, Запорізькій, Тернопільській областях. Найменше орієнтованою на комунікацію з виборцями є Політична партія “Опозиційний блок”, приймальні якої не діють у 16 з 25 регіонів України, а ті, що працюють, – концентруються у 3 областях – Дніпропетровській (23 приймальні), Запорізькій (19) та Одеській (19).

Окрім того, показовим є співвідношення між кількістю офіційно зареєстрованих у Міністерстві юстиції партійних осередків та організацій з одного боку, та з іншого – приймалень-приміщень з функцією прийому і консультування громадян (більш детально про осередки парламентських партій див. Партійне покриття регіонів України: Хто має найбільше представництв?). Так, у ВО “Батьківщина” офіційно зареєстровано 16 862 осередків і територіальних організацій, однак у режимі громадських приймалень функціонують лише 370 партійних приміщень: це складає найбільший коефіцієнт співвідношення «кількість приймалень/кількість осередків» – 1 до 45,6. Зазначений коефіцієнт у інших партій у порядку спадання становить: у партії “Опозиційний блок” – 10,4; партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” – 6,3; Радикальної партії Олега Ляшка – 3,9; партії “Народний фронт” – 3,5; партії “Об'єднання “Самопоміч” – 1,4. Високий показник співвідношення може свідчити, зокрема, про те, що більшість офіційно задекларованих партійних осередків функціонують здебільшого “на папері” і не провадять реальної роботи з громадянами на місцях, а інформація про партійні організації, якою володіє Міністерство юстиції України, з високою ймовірністю є застарілою.

ГРОМАДСЬКІ ПРИЙМАЛЬНІ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ПАРТІЙ: ЗАКОНОМІРНОСТІ У РОБОТІ

Для того, щоб зібрати інформацію про приймальні парламентських партій, Громадянська мережа ОПОРА надіслала відповідні інформаційні запити до центральних осередків партій, а її громадські консультанти (регіональні представники) – до обласних партійних представництв. Усі отримані на запити, а також розміщені на партійних сайтах, адреси місцевих партійних організацій і приймалень були особисто перевірені ОПОРОЮ. На цій основі ми оцінили: (1) рівень респонсивності парламентських партій: як оперативно і чи взагалі відповідають партії на інформаційні запити від представників громадськості; (2) наскільки достовірною є офіційна інформація про організації та приймальні партій, яку надавали партії на запит або розміщували у відкритих джерелах.

Так, центральний офіс партії “Об'єднання “Самопоміч” оперативно та найбільш повно відповів на запит ОПОРИ, надіславши перелік обласних, міських, районних організацій та приймалень, переважна більшість яких виявилася діючими контактами. Партія “Народний фронт” та “Блок Петра Порошенка “Солідарність” також надали ОПОРІ перелік своїх регіональних контактів, однак лише обласного рівня, порадивши звертатися за більше детальною інформацією до обласних осередків в окремому порядку. ВО “Батьківщина” дала відповідь, перенаправивши на свій сайт, де розміщена карта регіональних представництв партії. У той самий час, центральні офіси Радикальної партії Олега Ляшка та “Опозиційного блоку” не відповіли на запит ОПОРИ.

Формально, на папері, парламентські партії мають розгалужену мережу приймалень, але на практиці реально функціонуючими є лише частина з них. У відповідь на інформаційні запити від громадських консультантів ОПОРИ партії в більшості випадків надали недостовірну інформацію про кількість осередків і приймалень у кожній з областей України. У реальності політичні сили зазвичай не розрізняють поняття осередок та громадська приймальня. Частіше за все це одне і те ж саме приміщення, яке поєднує обидві функції або виконує функції лише однієї з них. Під час перевірки виявилося, що у форматі приймалень функціонує близько третини зареєстрованих партійних осередків. Наприклад, у Чернігівській області Радикальна партія надала інформацію про 26 осередків, які функціонують у форматі приймалень, але під час перевірки виявилося, що працюють лише 2 з них. У Рівненській області “Народний фронт” повідомив, що має 10 приймалень, проте протягом перевірки з’ясувалося, що їх тільки 3 і знаходяться вони в приміщеннях приймалень депутатів. Партія “Батьківщина” повідомила про 22 приймальні, а таких, що реально працюють, лише 5.

Мережу виборчих штабів партії звично позиціонують як мережу приймалень, у той час як вони насправді припинили свою діяльність. Найбільше таких випадків було виявлено у Радикальної партії Олега Ляшка, а також у партії “Народний фронт”. Більшість поданих партіями контактів приймалень не підтвердилась. Подані адреси найчастіше були неактуальними, зрідка це було пов’язано зі зміною приміщення, подекуди залишалися вивіска і символіка, тоді як приймальня не працювала.

Головна проблема, яку виявили громадські консультанти ОПОРИ, полягає в тому, що більшість офіційно задекларованих приймалень і осередків партій існують віртуально. За кожною з адрес таких віртуальних “приймалень” не закріплено жодних приміщень чи постійно діючих місць для проведення прийомів. А є лише контакти відповідальних осіб, які готові взаємодіяти з виборцями в телефонному режимі.

Загалом, найбільш активно працюють приймальні партій ВО “Батьківщина”, Об’єднання “Самопоміч” і “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. Якщо у першому випадку це зумовлено наявністю усталеної партійної структури, то у другому причина в тому, що триває процес становлення нової партії і відповідно розбудови місцевих осередків. Активність й розгалуженість мережі партійних приймалень “БПП” зумовлена значними електоральними успіхами партії на останніх парламентських та місцевих виборах.

Приміщення приймалень зазвичай обладнані телефонним зв’язком та комп’ютерною технікою. Графік їхньої роботи різниться – від щоденного до погодинного у визначені дні. Громадяни звертаються до партійних приймалень не часто, зазвичай від кількох до десяти звернень на тиждень. Більшість стосується приватних питань, комунальних послуг та матеріальної допомоги.

У міжвиборчий період партії фактично не використовують інститут приймалень для налагодження постійної роботи з людьми та мобілізації прихильників. “Самопоміч”, “Батьківщина”, “БПП “Солідарність” періодично поширюють партійні газети через мобільні групи, які працюють у палатках. Лише епізодично проводять публічні заходи, надають правову допомогу та/або реалізовують власні програми на місцях.

“Блок Петра Порошенка “Солідарність”

Партія “Блок Петра Порошенка “Солідарність” представлена в усіх областях України (як мінімум на рівні обласних приймалень), тимчасові проблеми на момент перевірки були виявлені лише у Дніпропетровській області – у приміщенні в м. Дніпро, де була раніше громадська приймальня, зараз розміщено передвиборчий штаб одного з кандидатів у народні депутати на довиборах у парламент. Натомість представники партії у області стверджують, що громадяни можуть звертатися безпосередньо в обласний осередок партії. Загалом, регіональні представники партії оперативно відповідають на запити громадських консультантів ОПОРИ, труднощі з комунікацією виникли лише із сумським, закарпатським та дніпропетровським осередками.

Зазначимо, що на офіційному сайті партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” надано інформацію лише про центральний офіс у м. Київ та контакти територіальних обласних організацій. За результатами перевірки майже всі приймальні працюють, за поодинокими випадками не працюють у зв’язку із закриттям, через відсутність попиту з боку громадян, відсутність контактної особи або через переїзд. Невідповідність офіційній інформації виявлена лише у Львівській області: з 24 заявлених працюють лише 9 (38%), на інших висять лише інформаційні дошки, а приміщення зайняли орендарі; у Харківській області 9 приймалень з 35 офіційно заявлених виявилися закритими, однак варто зауважити, що представники обласного осередку чесно у відповіді на запит повідомили про 6 вже “неактуальних” контактів, а під час перевірки виявилося, що не працюють ще три приймальні, а дві (міська та обласна) знаходяться у одному приміщенні. У Чернівецькій області через відсутність контактних осіб працюють 10 (77%) з 13 громадських приймалень у режимі “на вимогу” за попереднім записом телефоном.

Об'єднання “Самопоміч”

Політична партія “Об'єднання “Самопоміч”, окрім того, що на офіційному сайті оприлюднює дані про центральний офіс та регіональні осередки, найбільш повно відповіла на запит Громадянської мережі ОПОРА. Так, партія має територіальні осередки в усіх областях, окрім Закарпатської. Однак, за даними громадського консультанта, прихильники партії збираються на наради в місті Мукачеве (приміщення ГО “Громадська рада Мукачева”), а в м. Ужгород прийом здійснюють депутати міськради від партії “Об'єднання “Самопоміч”. Стосовно актуальності офіційно наданої інформації, то більшість приймалень в усіх областях працюють за наданими адресами. Неточності та курйози помічені в Луганській області: у Лисичанську за адресою приймальні розташована юридична фірма голови Лисичанського осередку “Об'єднання “Самопоміч” – інформаційна дошка про громадську приймальню відсутня; у Сєвєродонецьку приймальня працює за іншою адресою, в Старобільську за вказаною адресою приймальню не виявлено, а на контактний телефон відповідає голова Старобільскої організації Радикальної партії Олега Ляшка. У Дніпрі також курйоз: в офіційному листі ОПОРІ від центрального офісу партії надали іншу адресу – вул. Комсомольська, 48 (на місцевих виборах там розміщувався передвиборчий штаб партії), а на сайті вказана правильна адреса – вул. Шевченко, 34. У Львівській області із 30 задекларованих громадських приймалень реально працює 25, 4 наразі не функціонують з причин відсутності приміщення або переїзду. Оцінюючи ефективність комунікації представників партійних осередків, більшість з них оперативно відповідала на запити консультантів та надавала повну інформацію.

 “Народний фронт”

Політична партія “Народний фронт” має територіальні представництва в усіх областях України, окрім Луганської, Полтавської (питання на стадії вирішення) та Херсонської. На офіційному сайті партії представлена інформація про центральний офіс та обласні партійні організації. Аналізуючи відповідність офіційно наданої інформації на запит Громадянської мережі ОПОРА, було виявлено, що в Хмельницькому та Рівному приймальні обласних осередків знаходяться за іншою адресою; осередок в Донецькій області не працює, однак контактувати можна телефоном; у Луцьку та Сумах партійні представництва працюють в приймальнях депутатів-мажоритарників Ігоря Гузя та Олега Медуниці; осередок у Закарпатській області, за даними громадського консультанта, працює лише з квітня (в лютому – березні приймальня була зачинена); головний офіс партії в м. Київ працює лише в телефонному режимі. У відсотковому співвідношенні непрацюючих приймалень: в Рівненській області з 10 офіційно заявлених як приймальня партії працює лише 1, ще 2 функціонують як приймальні депутатів; в Миколаївській з 27 заявлених функціонують 25 приймалень, більшість з яких розпочали роботу лише наприкінці весни 2016 р.; у Львівській області із 27 заявлених як партійні осередки працює лише 1, ще 3 – у приймальнях нардепа Михайла Бондаря; в Кіровоградській області працює 9 (36%) приймалень з 25; на Волині працюють відповідальні особи лише в телефонному режимі; у Вінницькій області з 34 діють 15 (44%). Щодо комунікації, то представники Закарпатської, Херсонської та Київської обласних організацій відповіді на запит не надали.

Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина”

Політична партія ВО “Батьківщина” на офіційному сайті надає контакти головного офісу партії та регіональних осередків. Згідно з моніторингом громадських консультантів ОПОРИ, приймальні наявні в усіх областях України, окрім Черкаської області. Не надали інформації представники Львівського і Черкаського осередків. У Харкові, Рівному та Дніпрі відповідь надавали у вигляді посилання на офіційний сайт. Після перевірки функціонування громадських приймалень більшість з офіційно зареєстрованих приймалень відкриті та працюють відповідно до графіку роботи. Однак було виявлено, що у Чернівецькій області діють 10 (67%) з 15 офіційних приймалень; у Рівненській області функціонують 5 (23%) з 22; у Вінницькій області половина (14 з 24) не працює. Таку невідповідність представники партії часто пояснюють переїздом, відсутністю контактних осіб, тимчасовим призупиненням роботи приймальні тощо.

Радикальна партія Олега Ляшка

Радикальна партія Олега Ляшка широко представлена по всій Україні, однак відсутні обласні представництва на Закарпатті та Волині. У Запоріжжі, Тернополі, Хмельницькому працюють лише в телефонному режимі. У Львові обласний осередок знаходиться у приміщенні фракції партії в Львівській обласній раді. Варто зазначити, що Радикальна партія Олега Ляшка є єдиною політичною силою, яка на офіційному сайті надає не тільки інформацію про обласні територіальні представництва партії, а й контакти у районах та містах України, які представлені переважно мобільними телефонами “відповідальних осіб”. Громадські консультанти перевірили актуальність вищезгаданої офіційної інформації та виявили, що в Чернівецькій області працює лише одна приймальня з представлених 9 – інші 8 зачинилися після виборів (але представники партії повідомили, що здійснюють виїзні прийоми в районах). У Херсонській області як партійні осередки працюють 2 приймальні з 5, інші функціонують як приймальні депутатів обласних та районних рад. У Рівненській та Луганській області функціонують лише 3 з 6 офіційно заявлених приймалень, інші є або місцем роботи керівника осередку, або приймальнею депутата міськради чи взагалі зачинені. У Львівській області стаціонарно здійснюють прийом громадян 4 (14%) з 28 приймалень. Інші або зачинені, або здійснюють роботу дистанційно через мобільний зв'язок. Щодо аспекту комунікації, не відповідали на запити консультантів Громадянської мережі ОПОРИ в м. Київ, Запорізькій, Донецькій, Вінницькій та Волинській областях. У Харківській області контактів не надали, мотивуючи тим, що перенаправили запит ОПОРИ до центрального офісу, відповіді від якого теж не надійшло. У Полтавській області активними є 6 з 11 контактів приймалень, які були надані місцевим партійним штабом.

“Опозиційний блок”

Політична партія “Опозиційний блок” на офіційному сайті партії не надає жодної інформації про обласні або міські територіальні представництва. На сайті надається лише телефон гарячої лінії та запропоновано заповнити он-лайн-форму листа, в якій громадяни можуть висловити власну думку, прохання або пропозицію. Згідно з моніторингом Громадянської мережі ОПОРА політична партія “Опозиційний блок” не має обласних територіальних осередків у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях. У Чернівецькій області представники партії відповіли, що працюють, однак конкретних контактів не надали. У тих областях, де представлена партія, більшість приймалень часто не працюють. Наприклад, в Одеській області функціонують 18 (67%) з 27 офіційно заявлених осередків. Найширше та найефективніше партія представлена в Запорізькій (всі 32 приймальні, хоч не регулярно, але працюють) та Дніпропетровській (функціонують всі 24 приймальні) областях. Стосовно комунікації представників партії з громадськими консультантами, то більшість осередків та приймалень не відповідає на телефонні дзвінки та не надає запитувану інформацію. Найчастіше просять звертатися з громадськими зверненнями до народних депутатів або депутатів обласних та міських рад і відповідно відвідувати їхні приймальні.

ГРОМАДСЬКІ ПРИЙМАЛЬНІ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ: ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Основною проблемою, з якою зіштовхнулися громадські консультанти ОПОРИ під час моніторингу роботи депутатських приймалень, є відсутність у вільному доступі вичерпної та актуальної інформації про їх перелік, місце розташування та графік роботи. Частина народних депутатів навіть у форматі відповіді на інформаційний запит відмовилася надати відповідну інформацію (наприклад, Євген Балицький, Запорізька область, ОВО № 80, фракція партії “Опозиційний блок”; Віктор Развадовський, Житомирська область, ОВО № 67, група “Воля народу”; Олег Недава, Донецька область, ОВО № 53, фракція “Блок Петра Порошенка”; Сергій Матвієнков, Донецька область, ОВО № 57, фракція партії “Опозиційний блок”; Сергій Сажко, Донецька область, ОВО № 59, фракція партії “Опозиційний блок”). Тому всі дані щодо контактів приймалень доводилося вишукувати через особисту комунікацію та альтернативні канали інформації.

Більшість приймалень можна відшукати та ідентифікувати за вивісками. Однак часто вони мають вивіски у середині приміщення, тоді як ззовні ознаки місцезнаходження відсутні. Приймальні, які розташовані в орендованих офісах чи приватних будівлях, зазвичай важче знайти, ніж ті, які знаходяться в адміністративних будівлях. Більшість працює згідно з графіком, але не всі народні депутати оприлюднюють режим роботи на своїх персональних сайтах або в інших відкритих джерелах.

Не всі приймальні, про існування яких було задекларовано на сайтах народних депутатів, насправді працювали. Наприклад, у Львівській області приймальні Андрія Лопушанського (ОВО № 125, фракція “Блок Петра Порошенка”) та Андрія Кота (ОВО № 126, фракція “Блок Петра Порошенка”) були постійно зачинені і за словами мешканців призупинили свою діяльність ще після виборів, хоча і містять вивіски.

Переважно приймальні розташовуються в приміщеннях, що надані в користування народним депутатам органами місцевого самоврядування (в будівлях районних адміністрацій, міських рад, будинках культури). Однак частими є випадки, коли депутати орендують приміщення для громадської приймальні в комерційних структур чи приватних власників (Антон Яценко, Черкаська область, ОВО № 200, група “Партія “Відродження”; Володимир Зубик, Черкаська область, ОВО № 195, група “Партія “Відродження”; Вячеслав Константіновський, м. Київ, ОВО № 220, позафракційний) або використовують для цього офіси (штаби) політичних партій. У штабах партії “За конкретні справи” розміщені приймальні Олександра Гереги (Хмельницька область, ОВО № 192, позафракційний), у партійному штабі розташовано і приймальню нардепа Сергія Мельника (Хмельницька область, ОВО № 187, фракція “Блок Петра Порошенка”). Владислав Бухарєв (Сумська область, ОВО № 162, фракція партії “ВО “Батьківщина”) активно використовує приймальні, які належать його політичній силі. Він має чотири приймальні в окрузі, а також приймальню в Сумах, яка знаходиться в обласному штабі “Батьківщини”.

Кількість громадських приймалень депутатів є різною. У середньому кожен депутат має по три приймальні, проте їх число різниться залежно від особливостей округу. Типовою є ситуація, коли мажоритарники мають приймальні у кожному райцентрі свого виборчого округу. Але є і винятки. Наприклад, Володимир Зубик (Черкаська область, ОВО № 195, група “Партія “Відродження”) має лиш одну приймальню на округ, до якого входять 3 райони та частина обласного центру. В Сумській області Олег Медуниця (ОВО № 157, фракція “Народний Фронт”) та Микола Лаврик (ОВО № 161, фракція “Блок Петра Порошенка”) мають по одній приймальні в окрузі (міста Суми та Ромни відповідно). Одну приймальню має Артем Ільюк (Миколаївська область, ОВО № 128, група “Партія “Відродження”). В Івано-Франківській області у Олександра Шевченка (ОВО № 83, позафракційний) і Юрія Тимошенка (ОВО № 88, фракція партії “Народний фронт”) у межах їх виборчих округів діє по одній громадській приймальні. У Запорізькій області по одній приймальні мають В'ячеслав Богуслаєв (ОВО № 77, група “Воля Народу”), Петро Сабашук (ОВО №74, фракція “Блок Петра Порошенка”), Вадим Кривохатько (ОВО № 82, фракція “Блок Петра Порошенка”), Володимир Бандуров (ОВО № 79, група “Воля народу”). Борислав Розенблат (Житомирська область, ОВО № 62, фракція “Блок Петра Порошенка”) має одну приймальню. Одна приймальня діє в Сергія Мартиняка (Волинська область, ОВО № 20, група “Воля народу”).

Часто депутати-мажоритарники розширюють діяльність мережі приймалень за межі виборчого округу і відкривають їх в інших населених пунктах області. Так, депутат Максим Бурбак (Чернівецька область, ОВО № 204, фракція “Народний фронт”) має громадські приймальні в усіх районних центрах Чернівецької області. Приймальні деяких народних депутатів діють в інших областях. Дві громадські приймальні Сергія Капліна (ОВО № 144, фракція “Блок Петра Порошенка”) знаходяться поза межами Полтавської області – у місті Кам’янка Черкаської області та у місті Миколаїв. Одна з громадських приймалень Дмитра Яроша (Дніпропетровська область, ОВО № 39, позафракційний) знаходиться у Львові.

Також є депутати, які взагалі не мають власних громадських приймалень – Олександр Біловол (Харківська область, ОВО № 180, група “Партія “Відродження”), Дмитро Добкін (Харківська область, ОВО № 178, фракція партії “Опозиційний блок”), Ігор Лапін (Волинська область, ОВО № 22, фракція партії “Народний фронт”)

Хоча депутати декларують роботу своїх приймалень на постійній основі і з проведенням щоденного прийому громадян, не всі діють в однаковий спосіб і на постійні основі. Зазвичай у кожного депутата є одна або декілька базових приймалень, які працюють регулярно і мають штатних працівників. Інші задекларовані приймальні працюють за попереднім записом і взаємодіють з громадянами лише в телефонному режимі, про що повідомляється мешканцям округу. Наприклад, у такому форматі діють 2 приймальні депутата Олександра Кодоли, (Чернігівська область, ОВО № 209, фракція “Народний фронт”), 3 приймальні Андрія Шиньковича (Хмельницька область, ОВО № 189, фракція “Блок Петра Порошенка”), 1 приймальня Володимира Мельниченка (Хмельницька область, ОВО № 193, фракція “Блок Петра Порошенка”), 3 приймальні Аркадія Корнацького (Миколаївська область, ОВО № 132, фракція “Блок Петра Порошенка”).

У більшості випадків безпосередній прийом громадян здійснюють помічники народних депутатів та юристи, а не особисто самі народні депутати. За час моніторингу деякі депутати взагалі не провели жодного особистого прийому, наприклад, Костянтин Жеваго (Полтавська область, ОВО № 150, позафракційний).

Тривалість і частота прийому різниться. Наприклад, у приймальні Тараса Батенка (Львівська область, ОВО № 123, позафракційний) прийом відбувається лише кілька разів на місяць. У Києві приймальні Віктора Чумака (ОВО № 214, позафракційний), Віталія Сташука (ОВО № 212, фракція партії “Народний фронт”) та Євгена Рибчинського (ОВО № 211, група “Воля народу”) працюють лише по дві години на тиждень. Загалом приймальні, які працюють щоденно і постійно відкриті для відвідування громадянами, є нечастим явищем.

За інформацією народних депутатів та їх помічників, найчастіше громадяни звертаються за матеріальною допомогою, юридичними консультаціями, з приватними побутовими проблемами або проханням вирішити актуальні проблеми округу (відновлення інфраструктури, ремонт освітніх закладів, реконструкція історичних пам’яток чи інших будівель тощо).

Формат роботи усіх депутатських приймалень є стандартним – взаємодія з громадянами відбувається шляхом безпосереднього подання ними усних чи письмових запитів (заяв) або в телефонному режимі. Рідко фіксуються нетипові підходи до організації роботи приймалень та підтримки зв’язку з виборцями. Так, юрист приймальні Олександра Співаковського (Херсонська область, ОВО № 182, фракція “Блок Петра Порошенка”) адмініструє групу приймальні у Фейсбук та намагається вибудовувати партнерські зв’язки з локальними активістами, надаючи спеціалізовані консультації та підписуючи меморандуми з ОСББ.

У цілому моніторинг, окрім інформаційно-просвітницького ефекту, позитивно впливає на депутатів: якщо на початку його проведення багато приймалень працювали ситуативно (працівники часто були відсутні на місці) і не системно підтримували комунікацію (зокрема відповідали на телефонні дзвінки), то на даному етапі ситуація змінилася в кращу сторону. Належна організація роботи багатьох приймалень, якої раніше не спостерігалося, стала безпосередньою реакцією на моніторинг ОПОРИ. Під час реалізації проекту також виявлено цікаву закономірність щодо збільшення кількості приймалень у депутатів-мажоритарників залежно від його/її участі у моніторинговому проекті ОПОРИ щодо діяльності 105 депутатів-мажоритарників. Так, депутати, які беруть участь у проекті, зазвичай мають більшу кількість приймалень.

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.