Відео

Верховна Рада VIII скликання працює два роки: якими є зрушення і прогрес у парламентській реформі, а які проблеми залишилися невирішеними

Переглянути та врегулювати спосіб внесення депутатами індивідуальних законодавчих ініціатив (законопроектів), зобов’язати ініціаторів важливих законопроектів подавати концептуальне обґрунтування змісту пропонованого проекту нормативно-правового документа у форматі так званої «білої книги», посилити контроль за дотриманням Регламенту Верховної Ради, зокрема в частині обов’язкової експертизи законопроектів – аналітики та експерти разом з представниками Верховної Ради України, її комітетів та Апарату обговорили пропозиції щодо тих сфер функціонування Верховної Ради України, які є проблемними та потребують реформування.

Вчора, 29 листопада, відбувся національний форум «Верховна Рада України. Підсумки екватора діяльності», присвячений основним підсумкам діяльності Верховної Ради України VIII скликання за два роки роботи та виробленню дороговказів подальшої парламентської реформи. Захід організувала Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа.

Учасники обговорили, якими є досягнення та перешкоди у реалізації внутрішньої реформи парламенту – інновації та модернізації; чи помітні зрушення у виконанні «плану Кокса» та реалізації Декларації відкритості парламенту; якими мають бути кроки до підвищення якості законодавчої роботи та прозорості роботи комітетів; а також звітування, взаємодія з громадянами та захист їхніх інтересів депутатами-мажоритарниками.

З вітальним словом до присутніх звернувся Ігор Когут, директор Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», який озвучив основні напрямки діяльності Програми у напрямку внутрішньої реформи Верховної Ради та відзначив важливість залучення громадськості до цього процесу. Пан Ігор презентував запуск функції коментування законопроектів, які знаходяться на розгляді комітетів Верховної Ради, на сайті установи. А також відзначив важливість підготовки Кодексу парламентської етики.

Під час першої панелі «Український парламент: проблеми та рішення» аналітики ОПОРИ Олександр Неберикутта Олена Рибій представили результати дослідження основних підсумків діяльності Верховної Ради за два роки роботи та річного моніторингу роботи депутатів-мажоритарників. Всіх присутніх цікавило питання наявності політичної волі у Андрія Парубія як Голови Верховної Ради України щодо продовження реформи-ініціативи його попередника. За словами радника Голови Верховної Ради України Андрія Малика, реформування українського парламенту є незворотнім і підтримується новим керівництвом. Він відзначив, що найважче проходять зміни, пов’язанні з необхідністю прийняття рішення в сесійній залі.  Окрім того, Андрій Малик оголосив про створення в структурі Апарату Верховної Ради України окремого відділу, який працюватиме в напрямку парламентської реформи і покликаний стати зв’язковою ланкою між депутатами, Апаратом та громадянським суспільством. Як відзначила народний депутат України Світлана Заліщук, Верховна Рада VIII скликання стала двигуном реформ, оскільки за 2 роки її роботи було досягнуто більше ніж за 23 роки діяльності законодавчого органу попередніх скликань. Однак, на думку депутатки, парламент так і не став майданчиком, де приймаються рішення, і не виконав багато пунктів з коаліційної угоди. Як важливе досягнення поточного скликання Світлана Заліщук відмітила зміну інституційної спроможності Верховної Ради та покращення зав’язків із громадськістю. Питання, чи екстрактивний інститут Верховна Рада, підняв Дмитро Остапчук (VoxUkraine). За словами експерта, Верховна Рада VIII скликання є найбільш поляризованим парламентом як мінімум з 1998 року, який рухається у бік інклюзивності. Як зазначив активіст, сучасним парламентам демократичних країн властива полярність і є характеристикою демократичної політичної системи. 

Під час другої панелі «Процес законотворчості. Робота парламентських комітетів: які зміни на часі?» учасники обговорили як зупинити законодавче цунамі, а також експертизу законопроектів та способи сприяння депутатам у якісній законотворчості. На думку Романа Кобця, керівника Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді, експертно-аналітичний супровід законопроектів наразі дуже слабкий і більшість депутатів не знають детального змісту і наслідків законодавчих ініціатив, за які голосують. Окрім того, спостерігається деградація ролі парламентських комітетів. Експерт запропонував як рішення низької ефективності законотворчої роботи парламенту обмежити законодавче право окремого депутата. Борис Беспалий (Програма РАДА) зазначив, що ключовим якісним показником оцінки парламенту має стати дотримання Регламенту при внесенні законопроектів на розгляд в сесійній залі. «Комітети повинні стати законодавчим ядром парламенту, яке готуватиме нову якість законів», – таку тезу озвучив аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук, коли презентував звіт Мережі щодо ефективності роботи комітетів. Про  те, як досягнути більшої прозорості та відкритості роботи комітетів, якими є її показники та як варто доповнити  законодавство про комітети, дискутували з головою секретаріату Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Анжелою Малюгою та старшим консультантом секретаріату Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Вікторією Теплюк. 

Над дороговказами парламентської реформи учасники Форуму міркували під час третьої панелі. Так, Заступник Голови Верховної Ради України, народний депутат України, Оксана Сироїд озвучила своє бачення кроків до підвищення якості законодавчої роботи та відзначила, що вагомою проблемою є низька якість українських законів. Народний депутат наголосила, що Верховна Рада має виходити з того, що головне завдання парламенту – не законотворення, а контроль над урядом та його ініціативами. Про відкриті парламентські дані як інструмент громадського моніторингу розповіла Надія Бабинська-Вірна (Громадянська мережа ОПОРА). Парламентський кореспондент Ганна Грабарська представила позицію Громадського руху “ЧЕСНО” щодо проблеми кнопкодавства і боротьби з нею (запровадження системи Рада-4 у Верховній Раді). Водночас Євген Радченко (Інтерньюз – Україна) відзначив, що важливим напрямом реформування Верховної Ради є налагодження діалогу із суспільством, стратегія якого повинна відповідати основним функціям парламенту та бути комунікаційною, а не інформаційною. Завершила захід позитивна презентація від представниці Ліги Інтернів Марії Савіної щодо оновлення кадрового потенціалу ВРУ та соціальних ліфтів для талановитої молоді.

БІЛЬШЕ ФОТО З ЗАХОДУ ДОСТУПНІ ТУТ

За коментарями звертайтеся:

Олександр Неберикут, 0636286837; Олена Рибій, 0986181911.

Зі звітами Громадянської мережі ОПОРА щодо основних підсумків діяльності Верховної Ради України VIII скликання за два роки роботи можна ознайомитись на сайті rada.oporaua.org:

• 2 роки діяльності Верховної Ради України VIII скликання: законодавча спроможність та законотворчий процес
• Ефективність роботи парламентських комітетів
• Результати моніторингу 105 депутатів за лютий – жовтень 2016 року: підсумковий рейтинг

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.