Новини

Які парламентські комітети працюють найбільш прозоро та публічно

Які парламентські комітети працюють найбільш прозоро та публічно

Громадянська мережа ОПОРА продовжує здійснювати моніторинг роботи комітетів Верховної Ради України. Експертами було оцінено та проаналізовано 27 парламентських комітетів задля підвищення рівня їх прозорості.

Для встановлення підсумкового результату прозорості комітетів ОПОРА керувалась методологією оцінки прозорості роботи комітетів Верховної Ради. Зокрема, вона включає 34 індикатори, що детально відображають якість роботи комітетів та максимальну наповненість веб-сайтів (найкращий результат 34 бали – 100%).

Результати дослідження прозорості роботи комітетів Верховної Ради України VIII скликання 6 сесії, яке здійснювала Громадянська мережа ОПОРА, показують наступне:

- 16 парламентських комітетів оприлюднюють більше 50% інформації, яка має розміщуватись на їхніх веб-ресурсах;

- 3 комітети висвітлюють свою діяльність наполовину – 50%;  

- 8 комітетів оприлюднюють менш як 50% необхідної інформації.

Загалом спостерігається позитивна тенденція щодо оприлюднення на сайтах інформації для більш відкритої роботи комітетів. Порівнюючи з аналогічним моніторингом, який проводився у жовтні 2016 року, показники значно покращились. Так, 21 парламентський комітет підвищив загальний результат своєї роботи, три комітети не змінили цього показника і лише у трьох – він знизився.

Найкращі показники, за оцінками ОПОРИ, отримали  Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (30 балів), Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (28,5 бала), Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики (28 балів), Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (26,5 бала) та Комітет з питань правової політики та правосуддя (25 балів).

Найгірші показники в Комітету з питань національної безпеки і оборони (12 балів), Комітету з питань транспорту (12,5 бала), Комітету з питань євроінтеграції (13,5 бала), Комітету з питань промислової політики та підприємництва (14,5 бала), Комітету з питань культури і духовності (16 балів) й Комітету з питань податкової та митної політики (16 балів).

Найбільший прогрес за ростом рівня оприлюднення інформації про свою роботу на власних веб-порталах у Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (на 10 балів), Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (на 9 балів), Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики (на 8 балів), Комітету з питань охорони здоров'я (на 6 балів), а також у Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (на 4 бали).

Окрім моніторингу прозорості роботи комітетів, Громадянська мережа ОПОРА запропонувала розробити рекомендації для них. До нас звернулося вісім комітетів, для яких ми підготували детальні рекомендації підвищення прозорості роботи та інформацію, яка має розміщуватися на їхніх веб-сайтах. Частина рекомендацій комітетами вже врахована. Серед них:

- Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин покращив свій результат на 10 одиниць (з 11 до 21 бала);

- Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підвищив роботу на 9 балів (з 17,5 до 26,5 бала);

- Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики збільшив результат на 8 балів (з 20 до 28 балів);

- Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин покращив роботу на 3,5 бала (з 25 до 28,5 бала);

- Комітет у закордонних справах підвищив рівень прозорості на 2,5 одиниці (з 18,5 до 21 бала);

- Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України підвищив роботу лише на 0,5 бала (з 17,5 до 18 бала);

Натомість Комітет з питань будівництва містобудування і житлово-комунального господарства не змінив свій загальний результат (20 балів). А Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування знизив свій показник з 32 балів до 30. Зокрема, показники знизились у пунктах оприлюднення проекту розкладу засідань комітету, сформованого головою, та в пункті розкладу засідань на двотижневий період.

Для досягнення більшої прозорості та відкритості роботи парламентських комітетів Громадянська мережа ОПОРА виокремила вісім проблем, з якими стикаються парламентські комітети, та розкрила способи їх вирішення. Також ОПОРА звертає увагу комітетів Верховної Ради на те, що вона готова розробити детальні рекомендації для покращення прозорості роботи комітетів та інформації, яка має розміщуватися на їхніх веб-ресурсах.

Моніторинг здійснюється Громадянською мережею ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

 

За коментарями звертайтеся:

Андрій Токарський, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

тел.: 063 617 96 93

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.