Новини

Які показники депутатів Львівщини в рейтингу ОПОРИ за перші три місяці моніторингу

Щомісяця експерти Громадянської мережі ОПОРА аналізують діяльність 88 народних депутатів-мажоритарників у регіонах, в тому числі на Львівщині. За перші 3 місяці моніторингу троє з чотирьох нардепів Львівщини демонструють стабільні показники і знаходяться у першій 20-ці щомісячних рейтингів діяльності.

З-поміж 88-ми народних депутатів, обраних за мажоритарною складовою, які підпадають під моніторингову кампанію у 2017 році, є чотири з Львівської області – Бондар Михайло з "Народного фронту" та позафракційні Батенко Тарас, Добродомов Дмитро, Матківський Богдан. За результатами моніторингу формується щомісячний рейтинг народних депутатів за двома базовими показниками – законодавча робота та робота у виборчому окрузі, на основі яких вираховується підсумкова оцінка.

Депутат

Місяць

моніторингу

Загальне місце в рейтингу

Підсумкова оцінка

Оцінка за законодавчу роботу (/100)

Місце у рейтингу за законодавчу роботу

Оцінка за роботу в окрузі (/100)

Місце у рейтингу за роботу в окрузі

 

Бондар Михайло

лютий

4

86,00

91,11

4

74,07

4

березень

2

90,00

100,00

1

66,67

12

квітень

1

92,16

99,18

2

75,76

5

 

Батенко

Тарас

лютий

10

73,01

77,31

22

62,96

9

березень

11

74,55

84,27

8

51,85

28

квітень

18

65,46

79,22

18

33,33

34

 

Добродомов Дмитро

лютий

15

70,22

79,68

16

48,15

22

березень

22

69,24

90,98

4

18,52

72

квітень

11

72,79

88,40

8

36,36

28

 

Матківський Богдан

лютий

59

50,38

46,57

72

59,26

13

березень

7

79,50

83,41

10

70,37

9

квітень

24

64,08

73,37

28

42,42

20

Зведений рейтинг діяльності за лютий, березень і квітень засвідчив хороші показники львівських мажоритарників. Троє з чотирьох народних депутатів – Михайло Бондар, Тарас Батенко і Дмитро Добродомов – демонструють стабільні показники і знаходяться у першій 20-ці щомісячних рейтингів діяльності. В той самий час Богдан Матківський показав слабкий результат у лютому (59-те місце), проте надзвичайно додав у активності в березні та квітні, що дозволяє йому залишатися в першій третині зведеного рейтингу.

Помітно кращими з-поміж інших львів’ян є рейтингові показники Михайла Бондаря. При цьому високими є як підсумкова оцінка, так і окремо оцінки законодавчої роботи та роботи в окрузі. У загальному рейтингу 88-ми депутатів він не опускався нижче 4-го підсумкового місця, а у квітні навіть очолив його. Виразно сильною стороною діяльності народного депутата є парламентська робота, зокрема дисциплінованість (відвідуваність, голосування), законотворча діяльність. За цим показником він посів перше місце в загальному рейтингу в березні. Дещо поступається робота в окрузі, яка попри це також залишається сильною стороною діяльності Михайла Бондаря, адже нижче 12-го місця за цим показником народний депутат не опускався.

Достатньо рівними й високими є рейтингові показники Тараса Батенка і Дмитра Добродомова, які стабільно займають місця в другій десятці загального рейтингу. Особливістю роботи є сильніші та слабші сторони їхньої депутатської діяльності. Крім цього, вони відрізняються за стилем своєї діяльності. Тарас Батенко надає велику увагу роботі в окрузі – активним зустрічам з виборцями та роботі мережі громадських приймалень у всіх районах виборчого округу. Його найкращими показниками було 8-ме місце за парламентську роботу в березні та 9-те – за роботу в окрузі в лютому. Натомість Дмитро Добродомов основну увагу приділяє законотворчій та парламентській діяльності й значно менше прямій роботі з виборцями. Це, зокрема, підтверджують показники рейтингу окремих компонентів моніторингу, що впливають на підсумкові оцінки. Найкращими його результатами були 4-те місце у березні та 8-ме у квітні за роботу в парламенті, тоді як за роботу в окрузі він не піднімався вище 22-го місця в лютому. Якщо б ці перекоси вдалося вирівняти шляхом підсилення слабших компонентів своєї депутатської діяльності, це б дозволило Тарасу Батенку і Дмитру Добродомову покращити своє загальне місце в рейтингу.

Останнім із львівських мажоритарників, проте з вищим за середній у загальному рейтингу показником, є Богдан Матківський. Наразі він демонструє нестабільність у своїй депутатській роботі. Попри те, що він значно додав у березні в порівнянні з лютим, щомісячний моніторинг показує значну слабкість у парламентській роботі й кращу роботу в окрузі, що є його сильнішою стороною. Якщо в другому компоненті депутат не опускався нижче 20-го місця, то у законотворчій роботі його показники близькі до середнього, за винятком березня. Це стосується відсутності власної законодавчої ініціативності, а також недостатнього використання окремих парламентських інструментів (запити, виступи у сесійній залі).

Попри те, що попереду ще чотири щомісячних моніторинги, вже зараз можна говорити про певні тенденції в роботі окремих народних депутатів. Кожен із них обирає власну стратегію депутатської діяльності з огляду на власні міркування – пріоритети, завдання, можливості, ресурси тощо. Норми українського законодавства, на основі яких у методологію закладено 23 критерії моніторингу для підрахунку рейтингу, ставлять перед народними депутатами максимальні вимоги, де кожен з них свідомо чи несвідомо обирає власну стратегію депутатської діяльності.

Моніторинг проходить у рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» за підтримки Фонду Східна Європа.

 

За коментарями звертайтеся:

Тарас Радь, Громадянська мережа ОПОРА у Львівській області

тел.: 032 254 61 63

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.