Звіти
Якими є здобутки Верховної Ради України за 1,5 року роботи – думка експертів та парламентарів
Як працює український парламент восьмого скликання? Наскільки ефективно народні депутати виконують обов’язки, які отримують разом з депутатським мандатом? Як відбувається комунікація з виборцями і яким шляхом Верховна Рада рухається до поставленої мети – звання відкритого та прозорого законодавчого органу? Ці питання були обговорені у понеділок, 13 червня, під час національного форуму «Як змінилась Верховна Рада за півтора року роботи». Учасниками заходу стало більше ста представників громадськості, ЗМІ, помічників народних депутатів України та різних державних інституцій.
З вітальним словом до учасників форуму звернулись голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська та директор Програми USAID "РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво" Ігор Когут. Як розповіла Ольга Айвазовська, кількість законопроектів і проектів постанов, зареєстрованих у чинному парламенті за цей період (6755), побила всі рекорди попередніх років. За півтора року депутати зареєстрували в парламенті 6106 законопроектів і проектів постанов. Найбільші фракції відповідно взяли участь і в підготовці найбільшої кількості законодавчих ініціатив «Блок Петра Порошенка» долучився до розробки 6730 проектів законодавчих актів, «Народний фронт» – 3884. Разом з тим у розрахунку кількості законопроектів на одного депутата лідирують фракції ВО «Батьківщина» і Радикальної партії. На кожного депутата «Батьківщини» в середньому припадає 82 розроблених законопроектів і проектів постанов, депутата Радикальної партії – 77. Середня продуктивність депутатів «Народного фронту», Об’єднання «Самопоміч» і «Блоку Петра Порошенка» є майже вдвічі нижчою. На депутата фракції «Опозиційного блоку» припадає найменша кількість зареєстрованих законодавчих ініціатив – в середньому 27 на одного депутата. Аналіз законодавчої активності народних депутатів та фракцій у розрізі парламентських комітетів; балансу сил у комітетах; відвідуваності депутатами засідань парламентських комітетів, а також рейтинг прозорості роботи парламентських комітетів представив аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук.
Олена Рибій, керівник проекту ОПОРИ у рамках Програми USAID РАДА, представила аналіз діяльності 105 депутатів-мажоритарників, який ОПОРА щомісячно публікує на сайті rada.oporaua.org. За словами Олени Рибій, діяльність 105 мажоритарників оцінюється за двома критеріям: в законодавчому розрізі та активністю в окрузі. Найбільш ефективно працюють депутати західних областей. Найменш ефективною є робота депутатів Закарпатської та Донецької областей. Більше половини депутатів не беруть участь у роботі місцевих рад. 39% депутатів не подавали запитів щодо проблем свого округу.
Спеціальним гостем заходу став голова місії Європарламенту, метою якої є формування «дорожньої карти реформ» Верховної Ради України, Пет Кокс. Дипломат відзначив: «Можливо, мало у людей часу зрозуміти, що саме робить Рада. Але законодавче «цунамі» є важливим для суспільства. Люди ходять по колу і в них є уявлення, що в Раді нічого не відбувається. Зворотний зв'язок є дуже важливим. Українська Верховна Рада потребує допомоги і ми готові її надати».
Цього року українська Верховна Рада приєдналась до міжнародної Декларації відкритості парламенту. Про український досвід реалізації Декларації відкритості парламенту розповіла народний депутат України Світлана Заліщук: «Інституційно ми виросли, – відзначила народний депутат, аналізуючи позитивні зміни у роботі парламенту восьмого скликання. – Зокрема, співпраця з громадськими організаціями, з міжнародними донорами, покращення взаємодії з Апаратом Верховної Ради». Але разом з тим, за словами Світлани Заліщук, нема прозорості у роботі комітетів, спостерігається відсутність фінансової звітності: «Ми можемо багато, але не стільки, скільки нам би хотілось», – зазначила народний депутат.
Про поступ у реалізації внутрішньої реформи Верховної Ради України розповів Володимир Слишинський, в.о. Керівника Апарату Верховної Ради.
Окрім того, невід’ємною частиною роботи парламентарів є взаємодія зі своїми виборцями. Про власний досвід налагодження контактів з громадами свого округу розповів народний депутат України Ігор Гузь: «Виборець сприймає депутата як мішок з грошима. За останні 20 років виборцям нав’язали думку, що робота в парламенті неважлива. 90% депутатів, обраних у Верховну Раду по списку, не йдуть до людей напряму. Тому виборці звертаються до мажоритарників». Щодо питання взаємодії виборців зі своїми народними депутатами виступила також і народний депутат України Оксана Юринець: «Депутати-мажоритарники потребують ресурсу для облаштування приймальні, для роботи помічників, адже більшість з них працюють на ентузіазмі, бажаючи змін у країні. Виборець має прийти в нормально працюючу приймальню».
Втім, у роботі Верховної Ради лишається ще багато недоліків. Один з яких – недотримання регламенту, який є механізмом убезпечення Верховної Ради від тиску іншої гілки влади. За словами Олександра Клюжева, аналітика ОПОРИ, за ці півтора року новий уряд часто проштовхував законопроекти, пояснюючи це терміновістю дій, однак потім дані законопроекти переглядались та приймались зміни до вже ухвалених законодавчих актів. Аналітик серед порушень регламенту зауважив на порушеннях строків підготовки розгляду законопроектів, які часто відбуваються якраз не з організаційних причин, а саме з політичної мотивації.
Під час заходу також представники громадських організацій презентували інструменти парламентського аналізу, а наприкінці всі зацікавлені взяли участь у практикумі щодо роботи з відкритими парламентськими даними.
До півтора року роботи Верховної Ради України восьмого скликання Громадянська мережа ОПОРА підготувала аналітичні звіти щодо основних показників роботи парламенту: