До яких комітетів готують законопроекти обранці столиці
Народні обранці столиці віддають перевагу напрацюванню законопроектів не до своїх профільних, а до чужих комітетів. Загалом народних депутатів міста найбільше цікавлять питання законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, правової політики та правосуддя, податкової та митної політики, бюджету. Натомість нардепи практично «не завантажують роботою» Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет з питань інформатизації та зв'язку.
Одними із найважливіших аспектів діяльності народного депутата у Верховній Раді є робота в парламентських комітетах та підготовка законопроектів. Аналізуючи роботу парламентарів, Громадянська мережа ОПОРА вирішила дослідити, наскільки активно народні обранці столиці готують законопроекти до свого профільного та чужих комітетів.
ЯКІ КОМІТЕТИ НАЙБІЛЬШЕ «ЗАВАНТАЖУЮТЬ РОБОТОЮ»
Станом на сьогодні у Верховній Раді України утворено 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. Київські депутати-мажоритарники є членами восьми з них: Леонід Ємець, Андрій Іллєнко та Олександр Супруненко увійшли до Комітету з питань правової політики та правосуддя; Дмитро Андрієвський та Віталій Сташук — Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства; Борислав Береза та Віктор Чумак — Комітету з питань запобігання і протидії корупції; Вячеслав Константіновський та Андрій Білецький — Комітету з питань національної безпеки і оборони; Олександр Третьяков та Євген Рибчинський — Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю; Володимир Ар’єв — Комітету в закордонних справах; Юрій Левченко — Комітету з питань бюджету.
За час роботи у Верховній Раді VIII скликання мажоритарники міста Києва 778 разів долучилися до розробки законопроектів, зареєструвавши при цьому 529 проектів законів. Загалом найбільшу кількість законопроектів нардепами столиці було подано до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (12,5%), Комітету з питань правової політики та правосуддя (11,7%), Комітету з питань податкової та митної політики (9,6%) та Комітету з питань бюджету (9,1%).
Натомість «найменш завантаженими» у цьому плані виявились: Комітет з питань культури і духовності (0,9%), Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму (0,8%), Комітет з питань європейської інтеграції (0,4%) та Комітет з питань інформатизації та зв'язку (0,4%). Загалом у кількісних показниках до цих чотирьох комітетів було подано лише 13 законопроектів.
Варто відзначити, що такі тенденції активності всередині парламентських комітетів є загальноукраїнськими.
ХТО З ОБРАНЦІВ СТОЛИЦІ НАЙБІЛЬШ ПОСЛІДОВНИЙ
Серед депутатів-мажоритарників міста Києва найбільший відсоток законопроектів до комітету, у складі якого працюють, підготували народні депутати Дмитро Андрієвський («Блок Петра Порошенка «Солідарність», перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства) – 46,8% (22 із 47 законопроектів), Леонід Ємець («Народний фронт», перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя) – 38% (30 із 79 законопроектів), Олександр Третьяков («Блок Петра Порошенка «Солідарність», голова Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю) – 26,7% (16 із 60 законопроектів) та Віталій Сташук («Народний фронт», секретар Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства) – 34,1% (15 із 44 законопроектів). Як бачимо, всі вищенаведені народні депутати, займають у своїх профільних комітетах керівні посади.
У свою чергу, найменший відсоток законопроектів до комітету, у складі якого працюють, підготували народні депутати Вячеслав Константіновський (позафракційний, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони) – 9,1% (лише 1 з 11 законопроектів), Андрій Іллєнко (позафракційний, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя) – 8,8% (10 зі 113 законопроектів), Володимир Ар'єв («Блок Петра Порошенка «Солідарність», член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах) – 8,7% (2 з 23 законопроектів) та Борислав Береза (позафракційний, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції) – 7,7% (4 з 52 законопроектів).
Загалом же середній показник щодо підготовки законопроектів до профільного комітету серед депутатів-мажоритарників міста Києва становить – 19,9%.
Отже, таким чином можна відзначити, що столичні парламентарії віддають перевагу напрацюванню законопроектів не до своїх профільних, а до чужих комітетів. Причиною цьому можуть бути різні фактори: бажання охопити якомога більше сфер за допомогою своєї законодавчої діяльності чи навпаки низька законодавча активність, незацікавленість у підготовці законопроектів до своїх комітетів, чи, наприклад, недостатній рівень професійних компетенцій у певній тематиці.
Громадянська мережа ОПОРА наголошує, що основним критерієм членства депутата в певному комітеті повинні бути саме професійні навички та компетенції депутата, які відповідають предмету відання його комітету. Натомість критеріями не мають бути політична доцільність, необхідність дотримання партійних квот чи відстоювання приватних або корпоративних інтересів певних депутатів та груп впливу.
Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Андрій Савчук
тел.: 066 29 28 784
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.