Законодавчі ініціативи депутатів–мажоритарників Київщини: висновки «антикорупційного» Комітету (ОНОВЛЕНО 27 жовтня)

З початку роботи Верховної Ради України VIII скликання (за 4-и сесії) 27 проектів нормативно-правових актів депутатів-мажоритарників Київської області отримали негативний висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції. Лише Олександр Марченко за весь час своєї каденції не реєстрував законопроектів, що несуть корупційні ризики.

Громадська мережа ОПОРА проаналізувала висновки Комітету з питань запобігання і протидії корупції щодо наявності корупційного фактору, позитивного висновку чи взагалі його відсутності.

Загалом, дев'ять депутатів-мажоритарників показали наступні результати: за чотири сесії зареєстрували – 498 законодавчі акти. Варто відмітити, що кількість негативних висновків «антикорупційного комітету» складає 5,4% (27), відсутні – 24,3% (121) від загальної кількості висновків.

Олександр Марченко зареєстрував найбільшу кількість законодавчих актів – 98, щодо 30% з них висновки Комітету з питань запобігання та протидії корупції відсутні, такими, що несуть корупціогенні ризики, не визнано жодного.

Лідерами по зареєстрованим законопроектам, які містять корупційні ознаки, стали Руслан Сольвар та Ярослав Москаленко – 9 та 6 відповідно, Сергій Міщенко – 3, Михайло Гаврилюк – 4, Віктор Романюк – 2, Олександр Онищенко – 2, Павло Різаненко та  Віталій Гудзенко по одній законодавчій ініціативі.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції дає негативні висновки по наступним законопроектам Руслана Сольвара (ВО №91):

• Проект Закону № 1506 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення захисту релігійних та інших прав громадян). У висновку Комітету є пропозиції внести зміни: окрім діючої норми відмови від реєстраційного номеру «релігійні переконання», пропонується додати ще одну підставу «інші переконання». Трактування визначили неоднозначним, оскільки воно не містить чіткого формулювання поняття – «інші переконання», що може призвести до неоднакового його тлумачення і усіх термінів.
• Проект Закону № 2166а про внесення змін до статей 7, 8 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення порядку виключення житлових будинків (їх частин), квартир із складу житлового фонду та переведення житлових будинків і приміщень у нежитлові та нежитлових до складу житлових). У висновку Комітету вказано, що встановлення інших умов ЦОВВ може створити суперечність між нормами законодавства. Крім цього, запропоновані зміни можуть стати підґрунтям для масового переведення придатних для проживання жилих будинків (їх частин), квартир у нежилі (шляхом вилучення положення про виключний характер такого переведення), що суперечить визначеному у статті 6 Житлового кодексу призначенню жилих будинків і жилих приміщень.
• Проект Закону № 2294 про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо застосування принципу мовчазної згоди в сфері ліцензування). Згідно з висновком Комітету, ініціатори чітко не конкретизували адміністративну процедуру, що може викликати конфлікт інтересів та подальшого вчинення корупційних правопорушень певними посадовими особами.
• Проект Закону № 2995  про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (щодо порядку призначення і звільнення суддів). Як зазначено у висновку Комітету, законопроект створює умови для виникнення корупції під час здійснення членами Вищої ради юстиції своїх повноважень.
• Проект Закону № 3264  про загальні засади створення і функціонування вільних митних зон промислового типу та здійснення на їх територіях промислово-виробничої діяльності. Висновок Комітету: створює умови для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання).
• Проект Закону № 3265 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у вільних митних зонах промислового типу. Як зазначено у висновку Комітету, даний законопроект створює умови для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання.
• Проект Закону № 3513 про внесення зміни до Розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (щодо запобіжних заходів). Комітетом вказується, що дані зміни можуть призвести до можливості потенційним підозрюваним відчужити майно на яке вже було  накладено арешт, до моменту, коли в установленому законом порядку судом в кримінальному провадженні буде накладено новий арешт на майно, а також до зловживання і виникнення корупціогенних факторів;
• Проект Закону № 3553  про внесення змін до Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (щодо децентралізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів). Корупційними ризиками законопроекту є заміна сполучника „і” сполучниками „та/або” в частинах третій і четвертій статті 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, що  створюватиме  неоднозначність у застосуванні норм.
• Проект Закону № 4358 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за посередництво у підкупі. У висновку вказано, що даний законопроект має корупційні фактори, адже створює можливість суттєво змінювати караність вчинених злочинів суддями створить умови для зловживання і виникнення корупціогенних факторів в судах.

Окрім того, висновки відсутні по 21-у законопроекту депутата.

Щодо 19%  з 67 проектів законів, зареєстрованих  Ярославом Москаленком (ВО №96), відсутні висновки Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Негативну оцінку Комітету отримали наступні:

• Проект Закону № 1452 про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо децентралізації повноважень органів виконавчої влади в сфері земельних відносин). У висновку зазначається, що законопроект може викликати низку зловживань депутатів сіл, селищ, міст районного значення у випадку розпорядження землею, оскільки для них не передбачено персональної відповідальності, а лише колективна, після винесення рішення суду.
• Проект Закону № 2892 про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів". Висновок Комітету: законодавча ініціатива про «відтермінування» ускладнює можливість легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та порушує функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми.
• Проект Закону № 3336 про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо вдосконалення регулювання в галузі економічних концентрацій та розміру штрафів за порушення законодавства).
• Проекти Законів № 3544 про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні; № 3545 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні); №3546 про внесення змін до Митного кодексу України (щодо запровадження спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні) повторно змінені та удосконаленні, однак визнані такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства.

Олександром Онищенком (ВО №93) було зареєстровано найменшу кількість законодавчих ініціатив - 9, щодо 2 з них висновки відсутні, а у 2 знайдені корупційні фактори:

• Проект Закону № 2118а  про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо обов'язкової перевірки стану здоров'я кандидатів в народні депутати України). Відповідно до висновку Комітету запропоновані зміни суперечать статті 76 Конституції України, якою встановлюються вичерпні вимоги до осіб, яких може бути обрано народними депутатами України.
• Проект Закону № 2395 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо умов оплати рентної плати за користування надрами). Висновки Комітетувказують на один із принципів податкового законодавства, який передбачає «рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації». Корупціогенним фактором законопроекту є прихована схема ухилення від сплати рентної плати, шляхом укладання спеціального договору поставки газу природного з НАК „Нафтогаз України”.

Три законопроекти Сергія Міщенка (ВО № 98) отримали негативний висновок Комітету:

• Проект Закону № 4231 про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (щодо обмеження зарплат та премій посадовцям Національного банку України). У висновку корупційним фактом вбачають положення законопроекту щодо позбавлення Правління НБУ повноважень визначати «форми оплати праці» та «перелік посад працівників, трудовий договір з якими укладається у формі контракту».
• Проект Закону № 4414 про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо розблокування процесів надання фізичним особам у власність та користування земельних ділянок для містобудівних потреб). Вказано, що даний законопроект дає широке коло дискреційних повноважень для органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
• Проект Закону №  4415 про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо відтермінування заборони на відведення земельних ділянок). У висновку вказано, що додаткове відтермінування заборони до 1 січня 2020 року органам містобудування та архітектури може викликати корупційні зловживання.

Михайлом Гаврилюком (ВО №95) було зареєстровано 54 проектів нормативно-правових актів, з них висновки відсутні щодо 14 ініціатив. Негативний висновок Комітету з питань запобігання і протидії корупції отримали:

• Проект Закону № 1159 про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами. У висновку зазначено, що адміністративна процедура щодо розмежування і реалізації зазначених повноважень чітко не регламентована).
• Проект Закону № 2158 про внесення змін до статті 4 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" (щодо процедур закупівель установами (розпорядниками бюджетних коштів) освіти, науки, культури, охорони здоров'я). У висновку вказано, що без проведення тендерних процедур послаблюється громадський контроль за процедурою державних закупівель; проект Закону № 3127 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування обов'язкової державної реєстрації права оренди на земельну ділянку), зазначено у висновках - законодавча норма є корупціогеною і повністю нівелює чинне законодавство.

Інші мажоритарники Київщини Павло Різаненко (ВО №97) та Віктор Романюк (ВО №94) були співавторами проекту Закону № 1797-1 про страхування. Проект акта визнано таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства – (рішення Комітету від 22 квітня 2015 року, протокол № 22) виявлено невідповідності в окремих його положеннях, які надмірно розширюють дискреційні повноваження Уповноваженого органу -  національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Ще один проект Закону, співавтором якого є Віктор Романюк, отримав негативну оцінку Комітету з питань запобігання і протидії корупції - проект Закону № 3856 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних умов надання фінансових послуг.

Один із 31 законопроекту Віталія Гудзенка (ВО № 92) отримав негативну оцінку при перевірці на  відповідність антикорупційному законодавству - проект Закону № 1063-2 про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо врегулювання питання встановлення орендної плати для окремих категорій землекористувачів). За оцінкою Комітету з питань запобігання і протидії корупції цей законопроект може викликати конфлікт інтересів та корупціогенних відносин, а саме ризик необґрунтованого надання «потрібним фізичним особам, а інших випадках і юридичним особам» переваг в оренді землі і сплаті орендної плати.

Громадянська мережа ОПОРА вже аналізувала наявність корупційних ризиків у законопроектах народних обранців різних областей, негативний висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції отримали: 7% законодавчих актів, які розроблялись мажоритарниками Волинської, 9% - Дніпропетровської, 9% - Запорізької, 17% - Одеської, 5,6%  - Черкаської, 25% - Харьковської та 5,2% - Луганської областей.

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.