Новини
Законопроекти одеських мажоритарників містять корупційні ризики, проте законами не стають
17% законопроектів, зареєстрованих одеськими мажоритарниками, отримали негативну оцінку від Комітету з питань запобігання і протидії корупції. Ще 24% не мають висновків антикорупційного комітету на даний час, проте частина з них все ж таки стала законами.
Жоден законопроект одеських мажоритарників, які отримали негативний висновок антикорупційного комітету Ради, не стали чинними нормативними актами. У той же час законопроекти Дмитра Голубова, Олександра Урбанського (обоє – БПП «Солідарність») і Віталія Барвіненка (Відродження) стали законами без наявності висновків комітету щодо відповідності антикорупційному законодавству.
Законопроект (3251), серед авторів якого є Дмитро Голубов, передбачає зниження ставок акцизного збору на транспортні засоби, що були у використанні, на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року. Проект закону 3303, до ініціаторів якого належить Віталій Барвіненко, передбачає відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей. На сам кінець Олександр Урбанський приєднався до прийнятої без висновку антикорупційного комітету проекту закону № 3812 передбачає право Верховної Ради чинного кликання приймати закон щодо змін до Конституції, які були розглянуті парламентом попереднього скликання, а також знімає обов’язок парламенту розглядати зміни до Конституції на наступній черговій сесії після попереднього схвалення таких змін.
Едуард Матвійчук (ВО 133) за чотири сесії роботи Верховної Ради VIII скликання зареєстрував 44 законопроекти, з яких 33 мають висновки щодо відповідності антикорупційному законодавству. Профільним комітетом були визначені як такі, що не відповідають антикорупційному законодавству, 10 законопроектів одеського нардепа. Жоден із законопроектів, що отримали негативний відгук Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, або взагалі не мають рішення вказаного комітету щодо наявності корупціогенних факторів не стали чинними нормативними актами.
Інший представник Одеси Геннадій Чекіта (ВО 134) з початку роботи Ради поточного скликання зареєстрував 28 проектів закону, 25 з яких були розглянуті на відповідність антикорупційному законодавству. До таких, що містять корупціогенні чинники, профільним комітетом було віднесено 7 законопроектів. Жоден з них не був прийнятий. Варто відзначити, що один законопроект, не розглянутий на відповідність антикорупційному законодавству, був проголосований у першому читанні.
Висновки Комітету з питань запобігання корупції отримали 15 з 20 зареєстрованих Сергієм Ківаловим (ВО 135) законопроектів. Згідно з висновків комітету п’ять проектів закону містять корупціогенні фактори. Жоден із законопроектів Сергія Ківалова не був прийнятий.
Також п’ять законопроектів, зареєстрованих Іваном Фурсіним (ВО 138), отримали негативний висновок комітету. В цілому, перевірку на відповідність антикорупційному законодавству пройшли 32 з 38 законопроектів представника Одеської області. Жоден законопроект Івана Фурсіна не став законом.
Два законопроекти Дмитра Голубова (ВО 136) отримали негативні висновки на відповідність антикорупційному законодавству. Також два з 15 законопроектів, зареєстрованих одеським нардепом, не мають висновків Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, однак один з цих законопроектів все одно був проголосований і став чинним нормативним актом.
Віталій Барвіненко (ВО 141) також має один законопроект, що був проголосований без висновку щодо відповідності антикорупційному законодавству. В цілому, з 29 зареєстрованих проектів закону нардепа, висновки отримали 16, жодний з яких не є негативним.
Третім представником Одеської області, законопроект якого став чинним нормативним актом без наявності висновку Комітету з питань запобігання корупції, є Олександр Урбанський (ВО 143). Загалом, нардеп зареєстрував 22 законопроекти, 16 отримали висновки комітету, п’ять з яких отримали негативну оцінку.
П’ять з шести законопроектів, зареєстрованих Леонідом Клімовим (ВО 137), отримали висновки щодо відповідності антикорупційному законодавству. Жоден проект закону не отримав негативного висновку, проте й жоден не став нормативним актом.
Олександр Пресман (ВО 139) також зареєстрував шість проектів закону: всі ці законопроекти отримали висновки антикорупційного комітету. Більшість, а саме чотири, були визначені такими, що містять корупціогенні фактори. Відзначимо, що жоден проект закону нардепа не був проголосований.
Василь Гуляєв (ВО 140) зареєстрував за чотири сесії роботи парламенту 33 законопроекти, з яких дев’ять не були перевірені на відповідність антикорупційному законодавству. Два законопроекти Василя Гуляєва були визначені такими, що містять корупціоггені фактори. Однак, жодний законопроект депутата не став законом.
Антон Кіссе (ВО 142) за період роботи парламенту чинного скликання зареєстрував 20 проектів закону. 13 законопроектів нардепа отримали висновки щодо наявності корупціогенних чинників, з яких три були визнані такими, що не відповідають антикорупційному законодавству. Законопроекти Антона Кіссе також не стали нормативними актами.
Всі проголосовані законопроекти одеських мажоритарників подані великим авторським складом нардепів. Оскільки в цілому у одеських мажоритарників низький відсоток законопроектів, що в подальшому стали законами, саме наявність значного числа співініціаторів законодавчих ініціатив може свідчити про причини того, чому такі проекти законів були прийняті, не отримавши висновків комітету щодо відповідності антикорупційному законодавству. Відповідно не високою є вірогідність того, що причиною низької ефективності законотворчої діяльності одеських нардепів є наявність в частині їх законопроектів корупціогенних чинників
За коментарями звертайтеся:
Анастасія Матвієнко, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Одеській області
тел. 097 356 58 35, email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково:
У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.