Відео
Що, як і для кого? Комунікація політичних партій Харківщини з виборцями
На сьогодні відстежується необхідність підвищення представництва на регіональному рівні, прозорого та публічного звітування, а також залучення виборців до політичних процесів. До такого висновку дійшли учасники публічної дискусії «Парламентські партії vs виборці. Як знайти спільну мову на локальному рівні?», що відбулася 31 травня у Харкові за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА.
Громадськість, експерти та представники політичних партій обговорили механізми взаємодії партій та виборців у міжвиборчий період. Основними критеріями оцінки публічності парламентських партій, яку здійснила ОПОРА, стали: наявність громадських приймалень та їх розгалуженість, присутність інформації про діяльність партійних осередків в інформаційному просторі та представництво партій в органах місцевого самоврядування. На заході також були присутні представники регіональних політичних партій, які поділилися своїми практиками налагодження взаємодії з виборцями та обговорили проблеми відкритості партій на місцях.
Загалом у Харківській області та м. Харкові нараховується 129 громадських приймалень парламентських партій. Найбільш розгалужену мережу приймалень має політична партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 57. Друге місце в рейтингу представництва займає Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». В області та місті працює 37 громадських приймалень партії. Також достатня представленість спостерігається й у політичної партії «Народний фронт» – 31 приймальня в місті та області. Політична партія «Об’єднання Самопоміч» має лише 3 приймальні, а Радикальна партія Олега Ляшка – 1 приймальню в Харкові. Робота з виборцями Радикальної партії реалізується через контактних осіб на місцях, телефони яких можна знайти на сайті політичної партії, проте після перевірки цих номерів представниками ОПОРИ виявилося, що більшість з них є застарілими. Приймалень «Опозиційного блоку» в регіоні не виявлено.
Представник Громадянської мережі ОПОРА Микола Зінченко зазначив, що у міжвиборчий період партії тенденційно проводять роботу з виборцями. «Так, «Об’єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина», «БПП «Солідарність», «Народний фронт» періодично поширюють партійну газету через мобільні групи, розміщення наметів. Епізодично проводять публічні заходи, надають правову допомогу або реалізовують власні програми», – зазначив він.
Про діяльність Харківської територіальної організації «БПП «Солідарність» розповів заступник керівника секретаріату Олександр Яловол: «У Харкові та районних центрах діють осередки політичної партії, які активно ведуть роботу з виборцями. На сьогодні ми реалізуємо такі проекти, як допомога бійцям АТО, розвиток молодіжного крила партії, беремо участь у громадських акціях та інших соціальних проектах».
Мешканці мало цікавляться діяльністю місцевих осередків партій. Байдужість є найбільш поширеною формою оцінки діяльності партій на місцях. Через недостатню цікавість до активності парламентських партій серед виборців, перші не відчувають громадського контролю за своєю діяльністю, що спричиняє нехтування виконання ними своїх обов’язків. У зв`язку з цим голова Харківського осередку політичної партії «ДемАльянс» Євген Лісічкін зауважив: «Фактично осередки цих партій на місцях працюють у режимі правозахисних організацій – люди приходять зі своїми проблемами, скаргами (які не вирішують відповідні державні органи) і юристи партій намагаються змусити відповідні органи працювати, щоб вирішити проблему. Жодних опитувань, вимірів настроїв та думок. Звісно, що з невеличким відсотком населення таким чином вдається знайти спільну мову, але це не політика, це не діяльність політичних партій. Це не розвиток, це не просування прогресивних, корисних ідей, законопроектів, це не проведення важливих адвокасі-кампаній».
Голова Харківської міської партійної організації ВО «Батьківщина» Любомир Григорець розповів про організаційну діяльність регіональних осередків партії. «Сьогодні дуже мало бажаючих серед молоді підтримувати окрему політичну силу та працювати над втіленням партійних проектів. Це є показником байдужості суспільства до партійної діяльності та низького рівня довіри до партій серед населення».
Керівник харківського осередку політичної партії «Наш край» Андрій Колос представив результати опитувань, які, на його думку, демонструють те явище, що владна більшість міської ради не дотримується принципів відкритості у своїй діяльності. «За результатами опитувань, лише 19% населення вважає, що міська влада покращує імідж міста, 7% погоджується з тим, що влада демонструє прозору діяльність, 3% підтримує тезу про сприяння участі громадян у процесі прийняття рішень та лише 1% підтверджує поінформованість про тендери міської ради та бюджет. Ефективними шляхами вирішення такої проблеми може стати залучення громадян до партійних проектів. Зокрема, минулого року ми реалізували проект «Школа депутата», який мав на меті залучити молодь до участі в політичних процесах. Також ми проводимо освітні семінари по децентралізації, суспільному бюджету та інших актуальних для суспільства питань».
Одним із ефективних інструментів сучасності є партійні сайти, що дозволяють доносити до виборців інформацію щодо роботи приймалень партії, розміщувати контакти та новини про основні заходи та діяльність. Проте не всі парламентські партії мають свої регіональні сайти. Сайт харківського представництва політичної партії є лише у «БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», «Об’єднання «Самопоміч» та «Опозиційного блоку». Новини щодо діяльності харківських осередків політичних партій «Народний фронт» та Радикальної партії Олега Ляшка можна знайти лише на всеукраїнському сайті. Проте новини харківського регіону на сайті Радикальної партії не публікуються з 2015 року.
Коментуючи способи комунікації партій з виборцями, депутат Харківської обласної ради фракції «Об'єднання Самопоміч» Дмитро Булах зазначив, що «партія активно використовує ЗМІ та інші інформаційні майданчики щодо поширення новин. Представники політичної сили активно підтримують створення ОСББ, захищають публічний простір. Частина партійців є волонтерами в АТО. Проте принцип формування кількісної складової партії носить кадровий, а не масовий характер. Ми не женемося за кількістю осередків, а намагаємося забезпечити якісне представництво».
Не всі парламентські партії представлені в органах місцевого самоврядування. Аналіз політичного представництва Харківської міської та обласної рад показав, що домінуючою політичною силою є партії, які не мають фракцій у парламенті – «Відродження» та «Наш край». Відсутність стабільних зв’язків парламентських партій із громадами спостерігається і через партійну представленість у складі рад об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Лише «БПП «Солідарність» та ВО «Батьківщина» мають депутатські мандати в ОТГ Харківської області.
Коментуючи низьку представленість партій на виборах в об’єднаних територіальних громадах, заступник голови обласної організації політичної партії «Народний фронт» Максим Олексієнко закцентував увагу на тому, що «переважно представники «Народного фронту» ідуть на вибори як самовисуванці через складну процедуру висування кандидатів. Законодавство України передбачає необхідність скликання всеукраїнського з’їзду партії для визначення висуванців, що організаційно дуже складно втілити в життя».
Представник Політичної партії «Сила Людей» в Харківській області Дмитро Дробот запропонував наступні рішення для підвищення ефективності діяльності політичних партій на місцях: «Необхідно змінювати правила гри, в тому числі обмежувати рекламу в ЗМІ, приймаючи відповідне виборче законодавство. Окрім цього, я виступаю проти громадських приймалень, які сьогодні неефективні через звернення людей виключно за фінансовою допомогою. До приймалень, як правило, не ходять потенційні виборці, тому нам треба успадковувати європейський досвід комунікації з виборцями через мережу Інтернет».
Присутні на заході політичні експерти також погодились із відсутністю ефективних комунікаційних практик серед партійних осередків та їх окремих представників. Зокрема, координаторка руху ЧЕСНО у Харківській області Олександра Щукіна окреслила проблеми комунікації громадськості з партіями. «Політична партія «Відродження» фактично не має контактів прес-служби у відкритих джерелах. Гаряча лінія «Опозиційного блоку» визначається низкою проблемних моментів. Зокрема, щоб отримати відповідь на будь-яке питання нас попросили почекати тиждень. Що стосується зв’язку з депутатами політичної партії «Наш край» ми, як представники громадськості, можемо сконтактувати лише з одним із семи депутатів міської ради. Депутати «Самопомочі» доволі відкриті до спілкування, що не скажеш про депутатів від партії «Блок Петра Порошенка» – на наші запитання отримуємо відповідь лише від Віталія Маляренка», – зазначила вона.
Кандидатка соціологічних наук та представниця громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Олександра Дейнеко вважає, що наявність сайтів та присутність партій в інтернет-просторі – лише технологія досягнення спільної мови у той час, як її зміст визначається довірою виборців. «Можна зробити хоч сотню приймалень, але, якщо партія не отримує суспільної довіри, то спільної мови знайти не вдасться. Проблемою є відсутність інституту політичної відповідальності, коли виборці не мають механізмів відкликання депутатів. «ЕкспертиЗА Реформ» пропонує відмовитись від подвійних стандартів, коли на центральному рівні лише декларується необхідність посилення органів місцевої адміністрації. Також ми виступаємо за впровадження інституту парламентської опозиції на центральному рівні, щоб представники громадськості мали реальні інструменти контролю влади».
Гарним висновком та підсумком заходу став виступ кандидатки політичних наук Юлії Біденко. За її словами, альтернативою громадським приймальням можуть стати партійні хаби із постійними заходами, які будуть цікавими широкому колу громадськості. «Партії найчастіше підміняють собою громадські об’єднання, органи місцевої влади, що говорить про те, що вони не дуже розуміють свою суспільну місію. Те, що відрізняє партію у будь-яких процесах – здатність виробляти проекти рішень. Проекти партій виступають засобом мобілізації суспільної уваги до програмних положень. У партії має бути достатньо експертного, аналітичного та організаційного потенціалу, щоб проводити адвокаційні кампанії, що є їхньою безпосередньою функцією. Отже, якщо партії не пропонують рішень, то дуже складно говорити про ефективні способи комунікації. Рішеннями проблеми може стати поліпшення процесу реєстрації партій на виборах в ОТГ, спрощення звітності та процедур проведення партійних конференцій. Головне побажання – будьте прозорими, шукайте нові механізми та боріться за внутрішньопартійну демократію», – підкреслила вона.
Присутні погодились щодо необхідності забезпечити системне оприлюднення на регіональних офіційних сайтах інформації про роботу депутатського корпусу парламентських партій, депутатських фракцій в органах місцевого самоврядування Харківської області, а також оновлення партійних сайтів та наповнення їх актуальною контактною інформацією.
Захід відбувся за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Микола Зінченко, представник ОПОРИ у Харківській області
тел.: 0997883660
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.