Відео

Робота закарпатських мажоритарників у квітні: 5 проектів законів, 3 депутатських запити

За підсумками роботи у квітні депутати Верховної Ради України від округів Закарпатської області долучилися до розробки п’ятьох проектів законів та одного проекту постанови. Депутатські запити подавали два парламентарі. Окремі із цих документів безпосередньо стосуються Закарпатської області.

Роберт Горват (округ №68, центр – Ужгород, фракція «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА») у квітні став співініціатором чотирьох законопроектів. Перший – «Про внесення змін до статті 78 Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної та ефективної роботи Кабінету Міністрів України» – передбачає право народного депутата України не складати мандату у разі призначення на роботу в уряд або на іншу посаду державного службовця. Сьогодні, як відомо, у Конституції передбачена пряма заборона парламентарям поєднувати свою роботу з іншими посадами (крім наукової, творчої, викладацької діяльності). Тож обранці, яких призначають на роботу у виконавчу владу, складають мандат. Роберт Горват є прихильником, аби парламентар мандат не здавав. Але для цього потрібно вносити зміни до Конституції України.

Другий проект Закону, який ініціював Роберт Горват у співавторстві з колегами, – «Про внесення змін до деяких законів України (щодо обсягу національного україномовного аудіовізуального продукту в мовленні телерадіоорганізацій)». Документом пропонується, серед іншого, законодавчо визначити поряд з терміном «національний аудіовізуальний  продукт» розуміння терміна «національний україномовний аудіовізуальний  продукт».

Роберт Горват став співініціатором і проекту Закону «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки». Суть документу – залучення іноземних та вітчизняних інвестицій, необхідних для створення в Україні розгалуженої мережі індустріальних парків.

Супровідним до цього проекту Закону, який має аналогічну мету щодо покращення ситуації з індустріальними парками, є й інший проект, співініціатором якого є нардеп від ужгородського округу – «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки».

Депутатських запитів у Роберта Горвата у період квітня не було.

Василь Петьовка (округ №72, центр – Тячів, позафракційний, група «Воля народу») у квітні став співініціатором згаданого законопроекту «Про внесення змін до статті 78 Конституції України щодо створення політичних передумов для стабільної та ефективної роботи Кабінету Міністрів України», для реалізації якого треба зміни до Конституції. Інший проект Закону, де Василь Петьовка також співініціатор – «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо продовження строку транзитних перевезень для автомобільного транспорту». Цей проект має відношення до Закарпатської області, оскільки стосується питання автівок з іноземними номерами, які змушені кожні 5 днів перетинати кордон. У документі Василь Петьовка разом з колегами пропонують надати можливість українцям не робити перетин кордону протягом 30 днів при умові, що вони сплатять збір у 24 неоподатковані мінімуми – 408 грн. При цьому сплата такого збору із можливістю перетину кордону раз на місяць є добровільною.

Подав у квітні Василь Петьовка і один депутатський запит – до Національного антикорупційного бюро України. Нардеп звернувся щодо ситуації на курорті «Красія» Великоберезнянського району, де на початку березня пройшли змагання, при цьому сніг на горі був практично відсутнім. На цьому наголошує й нардеп у своєму запиті, пояснюючи, що Чемпіонат та Кубок України з гірськолижного спорту були організовані нібито в інтересах одного з чиновників, що має відношення до курорту. Відповідно господарям комплексу спрямовані державні гроші, і у цьому нардеп підозрює корупційне діяння.

Іван Балога (округ №73, центр – Виноградів, позафракційний) також став співініціатором згаданого проекту Закону щодо можливості нардепу поєднувати роботу в парламенті і в уряді. Долучився Іван Балога як співініціатор до проекту постанови «Про перейменування деяких населених пунктів», що передбачає перейменування у кількох областях населених пунктів із комуністичними назвами. Закарпатської області у переліку немає.

У квітні Іван Балога зареєстрував два запити. Усі стосувалися фінансування ремонту доріг у його виборчому окрузі. У першому запиті, один примірник якого адресовано голові парламенту, інший – голові уряду, нардеп наголошує на необхідності фінансування добудови об’їзної дороги навколо Берегова до міжнародного пункту пропуску «Лужанка-Берегшурань». Сьогодні вантажні автівки проїжджають через центр міста.

У іншому запиті до прем’єр-міністра України Іван Балога просить передбачити 80 мільйонів гривень для капітального ремонту автомобільних доріг Іршавського та Виноградівського району Закарпаття у проекті Державного бюджету на 2016 рік.

Троє парламентарів від Закарпаття у квітні не реєстрували законопроектів і не подавали запитів. Це: Віктор Балога (округ №69, центр – Мукачево, позафракційний); Михайло Ланьо (округ №70, центр – Свалява, позафракційний, член групи «Партія Відродження»); Павло Балога (округ №71, центр – Хуст, позафракційний).

Детальніше – як працюють конкретні парламентарі, – дивіться на платформі rada.oporaua.org  

За коментарями звертайтеся:
Святослав Бабіля, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області
тел. +38 050 100 24 69 , email – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2016 році по всій Україні – у 24 областях та м. Києві Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.