Відео

Парламент підтримав малих виробників вина. Як за це голосували депутати Закарпаття?

 

Невеликі виноробні підприємства України звільнено від обов’язкової купівлі ліцензії на свою діяльність, яка коштує півмільйона гривень. Такий закон парламент країни прийняв  учора, 20 вересня. 

Загалом, згідно із Законом про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного) підприємства, які виготовляють алкогольну продукцію із матеріалів суто свого виробництва (тобто користуються лише власними виноградниками) мають право здійснювати оптову торгівлю своїми алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю. Яка, як уже згадано, коштує 500 тисяч гривень.

Закон, йдеться у пояснювальній записці, допоможе підприємствам з невеликими обсягами виробництва місцевих вин, ягідних вин та медових напоїв з власної сировини.

З пояснювальної записки випливає, що для виноробних компаній із великими обсягами виробництва придбання ліцензії за півмільйона гривень є незначною витратою. Зокрема, у собівартості пляшки їх вина сума на придбання цієї ліцензії становить від 20 до 90 копійок. А от, наприклад, для закарпатського ДП «Леанка», що знаходиться на Ужгородщині, сума на придбання ліцензії у собівартості пляшки їх продукції становила б аж 442 гривні.

При цьому автори законопроекту запевняють, що 55 великих виробників винопродукції, що розташовані на материковій частині України і сплачували кошти за ліцензію на оптову торгівлю, будуть платити їх і надалі, оскільки вони не підпадуть під дію запропонованих змін. Водночас звільнення від купівлі ліцензії для малих виноробних підприємств сприятиме створенню нових робочих місць у сільській місцевості та розвитку в країні винного туризму.

Прийнятий документ також вводить у законодавство нові терміни: «виноматеріали», «виноматеріали виноградні», «виноматеріали плодово-ягідні», «виноматеріали медові», «вино виноградне», «вино плодово-ягідне» та «напій медовий».

Серед шести авторів законопроекту є і депутат-мажоритарник від ужгородського округу Роберт Горват (фракція «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА») та виходець із Закарпаття Іван Крулько (фракція «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).

Наразі прийнятий закон очікує підпису Президента. Документ особливо актуальний і для Закарпатської області, яка славиться своїм виноробством. Тож ОПОРА інформує про результати голосування закарпатських депутатів.

Законопроект підтримали чотири мажоритарники:  

Роберт Горват (округ №68, центр – Ужгород, фракція «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА»);

Віктор Балога (округ №69, центр – Мукачево, позафракційний);

Василь Петьовка (округ №72, центр – Тячів, позафракційний, група «Воля народу»);

Іван Балога (округ №73, центр – Виноградів, позафракційний).

Не голосували:

Михайло Ланьо (округ №70, центр – Свалява, позафракційний, член групи «Партія Відродження»);

Павло Балога (округ №71, центр – Хуст, позафракційний).

Віддали голос «за» і закарпатські депутати, обрані за списками партій:

Валерій Пацкан, Василь Брензович (фракція «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА»);

Валерій Лунченко (фракція Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ");

Юрій Чижмарь (фракція Радикальної партії Олега Ляшка).

Детальніше про роботу  парламентарів дивіться на платформі rada.oporaua.org .

За коментарями звертайтеся:

Святослав Бабіля, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області
тел. +38 050 100 24 69 , email – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2016 році по всій Україні  (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.