Яка законодавча продуктивність мажоритарників Київщини

Загалом депутати-мажоритарники Київської області продемонстрували досить низьку продуктивність законотворчої роботи за два з половиною роки діяльності парламенту VIII скликання. Так, лише 9% законодавчих ініціатив народних обранців регіону стали чинними нормативно-правовими актами. Проте було враховано близько 42% поправок до законопроектів, що були внесені парламентарями.

Законодавча діяльність народного депутата є однією з найважливіших. Адже проекти законів та постанов, внесені парламентарем, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій. Кількість законопроектів, що були розроблені народним депутатом, часто виступає показником його активності та ініціативності, проте вона не може виступати єдиним критерієм оцінки ефективності його роботи. Адже надмірна кількість ініціатив призводить до так званого «законодавчого спаму». Тому цілком очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість.

Громадянська мережа ОПОРА підрахувала та проаналізувала законодавчі ініціативи депутатів-мажоритарників Київщини та визначила продуктивність обранців регіону.

СКІЛЬКИ ЗАКОНОПРОЕКТІВ СТАЮТЬ ЗАКОНАМИ

Загалом народні обранці Київської області зареєстрували 652 проекти законів та постанов, з яких чинними стали 56 ініціатив. Найбільш активними у цьому плані були: Олександр Марченко (позафракційний) – 143 ініціативи, Руслан Сольвар («Блок Петра Порошенка») – 107 та Ярослав Москаленко (Група «Воля народу») – 103.

Проте, як вже було зазначено вище, важливою є не лише кількість зареєстрованих законопроектів, але й кількість прийнятих парламентом таких ініціатив. Відтак, лідерами у цьому плані є Михайло Гаврилюк («Народний фронт») – 17,9% (12 з 67) прийнятих ініціатив та Ярослав Москаленко (Група «Воля народу») – 17,5% (18 зі 103) схвалених проектів законів та постанов.

Натомість найменш продуктивними виявились: Руслан Сольвар, що є одним з лідерів за кількістю зареєстрованих проектів та постанов – 2,8% (3 зі 107) прийнятих ініціатив, Сергій Міщенко (позафракційний) – 4,1% (4 з 97) схвалених проектів законів і постанов та Віталій Гудзенко («Блок Петра Порошенка») – 4,3% (2 з 47) ініціатив якого стали чинними нормативно-правовими актами.

ЧИ ПОДАЮТЬ ДЕПУТАТИ ПОПРАВКИ

Іншим важливим аспектом законодавчої роботи є внесення поправок до законопроектів. Адже іноді саме завдяки поправкам той чи інший законопроект може набувати зовсім іншого змісту. Загалом депутати-мажоритарники Київщини внесли 745 поправок до 129 законопроектів, 313 поправок (42%) було враховано повністю чи частково.

Найбільшу кількість поправок внесли Руслан Сольвар («Блок Петра Порошенка») – 241 та Олександр Марченко (позафракційний) – 173, проте близько 2/3 з них було відхилено. Не вносив поправок Олександр Онищенко (позафракційний), три поправки вніс Віталій Гудзенко («Блок Петра Порошенка»), а Ярослав Москаленко (Група «Воля народу») здійснив вісім таких ініціатив.

Якщо говорити про кількість врахованих поправок, то у відсотковому відношенні лідером є Михайло Гаврилюк («Народний фронт») – 90,3% (28 із 31) поправок якого були схвалені. Також серед лідерів варто відзначити: Ярослава Москаленка (Група «Воля народу») – 62,5% (5 з 8) врахованих поправок, Павла Різаненка («Блок Петра Порошенка») – 58,3% (77 із 132) схвалених поправок та Віктора Романюка («Народний фронт») – 51%  (26 з 51) схвалених ініціатив такого плану.

Отже, проблема законодавчої продуктивності є актуальною для депутатів-мажоритарників Київської області. Відтак, менше 10% ініціатив народних обранців схвалюються парламентом. Однією з причин такої результативності є значна нагромадженість законопроектів або як ще називають це явище – «законодавчий спам». Народні обранці не здатні пролобіювати усі свої законопроекти у стінах парламенту, а їхні колеги навіть фізично не встигають розглянути всі проекти законодавчих актів, які з їхньої ж ініціативи потрапляють до Верховної Ради, не кажучи вже про можливість їх ґрунтовного аналізу чи доопрацювання.

У свою чергу, варто відзначити, що обранці Київської області також досить активно вносять поправки до законопроектів. У даному аспекті відсоток продуктивності значно вищий – трохи менше половини таких ініціатив (42%) було враховано.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

За коментарями звертайтеся:

Андрій Савчук

тел.: 066 29 28 784

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.