Відео
RE:ФОРМА. ЯК ЗАРОБИТИ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ
Сільська рада у нас була дотаційна, грошей не було, як і скрізь по Україні. Тому ми й думали, що робити, - згадує Надія Залевська, сільська голова Лосятина, що на Тернопільщині. – Дізналися про кооперативи, склали пакет документів, спробували, і в нас вийшло.
Перший кооператив «Лосятинське Молочне джерело» з’явився в 2006 році. Селяни налагодили збут молока до сусіднього молококомбінату, звернулися за співфінансуванням до міжнародних фондів, і закупили холодильні установки для своєї продукції. Кооператив допоміг людям отримати прибуток з праці, яку вони робили завжди, але за копійки.
Успішний результат першого кооперативу підштовхнув до створення нових. Зараз у Лосятині працює ще два коопертиви, що займаються вирощуванням і переробкою полуниці і малини – «ЕкоФрутс» і «Ягідний Край».
Полуницю в наших краях вирощували завжди, - каже директорка кооперативу «ЕкоФрутс» Світлана Кибалюк. – Але, вирощували, як уміли, в себе на городах. А потім стояли на базарах, чекаючи, коли її хтось купить.
Кооперація, перш за все, допомогла знайти для селян ринки збуту. Домовилися з переробниками, експортерами, десятки тонн полуниці й малини фури забирають оптом прямо з села. Щоб ягоди не псувались, поставили камеру швидкої заморозки. Користуватися нею може кожен член кооперативу.
Фінансується закупка обладнання найчастіше з допомогою міжнародних фондів – частину грошей дає фонд, частину місцева влада, частину – члени кооперативу. За таким принципом купили і лінію, яка робить з паростків малини, іншого гіляччя – паливні брикети.
Користуватися лінією також можуть усі члени кооперативу. Приносиш гілля – забираєш брикети на зиму. Ними ж опалюють дитячий садок і школу в селі.
Дитячого садка, до речі, в Лосятині не було. Його відкрили кілька років тому. Теж допомагали донори, але частину грошей виділяє й сільський бюджет, який перестав бути дотаційним.
В нас не залишилося доріг без твердого покриття в селі. Ми відремонтували клуб і будуємо амбулаторію. Наш приклад доводить – якщо стукаєш, тобі відкриють, - каже Надія Залевська.
Кооперативи дозволили утворитися справжнім сімейним господарствам. Люди обробляють присадибні ділянки, паї, і їхня земля - це їхній дохід. І дохід – не найгірший. Багато хто повернувся із заробітків з-за кордону. Інші, навпаки, на заробітки почали приїжджати в Лосятин.
Статистика - на боці великих господарств
В Україні найбільшим гравцем на сільськогосподарському ринку є великі компанії. Вони орендують близько 5,6 мільйонів гектарів землі. 80 найбільших агрохолдингів обробляють від 10 до 650 тисяч гектарів.
Також в Україні є майже 39 тисяч фермерських господарств, які обробляють 4,4 мільйони гектарів землі. На одне господарство припадає в середньому понад 100 гектарів - це в 10 разів більше аніж в сусідній Польщі - країні фермерів.
Водночас В Україні є 4,5 млн “одноосібників” - дрібних землевласників, які не мають статусу фермера і працюють на ділянках до півтора гектара.
Цю ситуацію має виправити ухвалений 31 березня закон про стимулювання сімейних фермерських господарств. Він дозволяє господарствам, в яких працюють тільки члени однієї сім’ї, реєструватися як виробники сільськогосподарської продукції.
Новостворені сімейні фермерські господарства зможуть продавати свою продукцію без посередників, брати кредити в банках, вести бізнес як фізичні особи підприємці, а також отримувати державну підтримку, нарівні з більшими виробниками.
Слово депутатам. За п’ять років зробити з селян середній клас
Закон про стимулювання дрібних фермерів повністю змінить аграрний устрій України, вважає заступник голови комітету з питань аграрної політики Вадим Івченко.
Він каже, що з 4,5 мільйонів українських одноосібників,15-20% спроможні вийти на організований ринок продажу своєї продукції і постачати її переробникам, експортерам без посередникі.
Закон допоможе визначити ці сім’ї, дати їм статус сільгоспвиробника і за 5 років виростити їх до середніх гравців. Це допоможе збільшити зайнятість, бо вони можуть залучати на сезонні роботи людей, можуть брати кредити на розвиток. Це той середній клас, про який ми говоримо.
Водночас, депутат наголошує, закон не працюватиме сам по собі. Для комплексної зміни ситуації в аграрному секторі потрібні зміни до податкового кодексу, нова редакція закону про підтримку в сільському господарстві, з акцентом саме на дрібних фермерах, і закон про локальний аграрний ринок.
Експертна думка. Економіка не зможе розвиватися без малих фермерів
Аграрний сектор становить близько 12% української економіки та 20% ринку праці, розповідає директор відділу економічного зростання USAID Стівен Гонйе:
Українська економіка не зможе розвиватися без аграрного сектору, а аграрний сектор - без зростання малих і середніх підприємств. Саме тому ми фокусуємося на таких громадах, які перебувають в агробанкрутстві.
Експерт наголошує - сектор малих і середніх підприємств є надзвичайно працемістким, але він не має фінансового потенціалу, якого потребує. Якщо його стимулювати, він може дати ще більше робочих місць.
Стівен рекомендує зробити акцент на вирощуванні малими господарствами овочів, фруктів та ягід, молочному секторі і птахівництві.
А як у них. Країна сімейних фермерів - Польща
Польща - один зі світових лідерів з експорту яблук, полуниці, малини, смородини. Один із топ-виробників молочної продукції в ЄС, а минулого року увійшла до п’ятірки європейських експортерів пшениці.
Секрет успіху – сімейні ферми, завдяки яким Польща стала одним з найбільших аграрних виробників Євросоюзу. Це мільйон 400 тисяч господарств. Більшість із них працюють на земельних ділянках від 5 до 10 гектарів.
В них немає проблем із кредитами, оскільки земля перебуває у приватній власності і, відповідно, може бути предметом застави. Банкам ця справа вигідна, бо відсоток проблемних кредитів суттєво нижчий, ніж в інших галузях і зазвичай пов’язаний із втратою працездатності фермерів через нещасні випадки.
Допомагала розвивати фермерський сектор держава, компенсуючи молодим фермерам до 60% вартості нових тракторів, комбайнів та іншої модернізації господарства. Таким чином вдалося досягти ще однієї мети – омолодити сектор. 12% польських фермерів – це молоді люди до 35 років.
У Польщі вважають неефективними багатопрофільні ферми і роблять наголос на спеціалізації: одні вирощують овочі, інші – фрукти, треті – виробляють молочну продукцію. Господарства активно кооперуються між собою для обробки, зберігання товару, виконання крупних замовлень. Це дозволяє отримати за свій товар більші прибутки.
Саме фермери отримали найбільші вигоди від вступу Польщі в ЄС у 2004 році. За 10 років вони отримали понад 30 мільярдів євро допомоги. Їхні доходи збільшилися на 64%, а експорт польської сільгосппродукції зріс у 5 разів і склав 20 мільярдів євро. Хоча ще 20 років тому країна купувала більше сільгосппродукції, ніж продавала.
"RE:Форма" – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.