Відео

Лот на 100 мільярдів. Як продати збанкрутілі банки? RE:ФОРМА

Продаж неплатоспроможних

Головний офіс “Брокбізнесбанку” хизується рештками колишнього розкошування, якого, утім, вже торкнулося запустіння. Мертвий фонтан на внутрішньому дворику, який мав тішити око клерків під час обідньої перерви, позолочена емблема з гордим птахом, вже вкрита темними патьоками, мармур і дерево неосвітленого вестибюля. Будівля виставлена на продаж. Сьогодні її може купити кожен, в кого є 14 мільйонів гривень.

03 11 reforma

Для “Брокбізнесбанку” життя завмерло одночасно із втечею власника - Сергія Курченка.

“Брокбізнесбанк” перебуває в ліквідації з 2014-го року. Його історія більш чи менш типова для інших банків, яких накрила хвиля банкрутств за останні три роки. В кращі часи він входив до двадцятки найбільших банків України. Його власниками були бізнесмени і політики брати Буряки. 2013 продали банк скандальному Сергію Курченку. В якийсь момент, в пік кризи, пов’язаної з війною, банк не зміг виплачувати вкладникам. Проблема поглибилася, коли позичальники теж масово перестали сплачувати відсотки по кредитах. Все закінчилося банкрутством.

“Навіщо платити, якщо банк в ліквідації?”, - пояснює психологію українських позичальників Юлія Берещенко, директорка департаменту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Ця державна інституція відповідає за процедуру ліквідації банків-банкрутів. По-суті, Берещенко головний продавець країни. Її завдання якнайшвидше продати активи банків і повернути виручені гроші вкладникам і бюджету. Сума активів, за українськими мірками, астрономічна: станом на жовтень 2016 року ФГВФО розпоряджається активами більше 80 ліквідованих банків, заявлена вартість яких складає майже 450 мільярдів гривень. Із них 20 відсотків це майно, 80 – кредитні зобов’язання. З майном все біль чи менш зрозуміло: будівлі, машини, оргтехніка виставляється на аукціони і йде “з молотка”. З кредитними портфелями все набагато складніше.

03 11 reforma2

Майно банків йде “з молотка”

“На папері цифри дуже значні - ⅕ ВВП України”, - каже Юлія Берещенко. “Але треба розуміти, що насправді ця сума вчетверо менша”. За оцінками ФГВФО йдеться про близько 100 мільярдів гривень - теж серйозна сума. Проте  повернути її в економіку - непросто.

Звідки гроші на компенсацію?

Як працює механізм повернення вкладів? Всі банки сплачують внески до Фонду. Якщо банк ліквідовується, Фонд відшкодовує вкладникам кошти, але не більше 200 тисяч гривень. Щоправда на компенсацію можуть розраховувати не всі вкладники - вона не стосується фізичних осіб-підприємців, осіб, пов’язаних із банком, тим, чиї умови вкладу були явно неринкові, а також вкладників, які тримали збереження в золоті чи інших дорогоцінних металах.

Масове банкрутство 2014-2016 років продемонструвало, що Фонд гарантування вкладів не може покривати навіть 200-тисячні компенсації зі своїх резервів. За цей період ФГВФО вже відшкодував вкладникам банків, що ліквідовуються, 78 мільярдів гривень. Фонд змушений був позичити 60 мільярдів гривень з держбюджету. Ще 5 мільярдів гривень - заробив самотужки за 9 місяців цього року. Частково за рахунок погашення кредитів банків що ліквідуються, частково - розпродуючи їхнє майно.

03 11 reforma3

Фонд гарантування вкладів “позичив” 60 млрд в бюджеті, щоб роздати компенсації вкладникам

“Гроші просто так не зникають”

“Я впізнаю це крісло”. - Руслан Чорний, журналіст, який багато пише про крах банків, зупиняється біля масивного крісла, оббитого зеленою шкірою. - “Тут сидів власник CityCommerce Bank Рейсніс Тумовс. Зараз він в бігах, кажуть, в США”.

Приміщення, в якому ми знаходимося, схоже на салон вживаних меблів. Шафи, столи, етажерки, вивезені з офісів збанкрутілих банків. Будь-хто може зайти з вулиці, приваблений вивіскою “Розпродаж майна банків”, і стати власником, наприклад, шикарного шкіряного дивану - за помірну ціну. Але це - дріб’язок, який не може покрити навіть десяту частину банківських боргів. Більші лоти продають на інтернет-аукціонах. “Втрати юридичних і фізичних осіб - 300 мільярдів гривень”, - каже Руслан Чорний. Значна частина цієї суми - вклади, які перевищували 200 тисяч компенсації, гарантованої державою.

03 11 reforma4

За цим кріслом сидів власник CityCommerce Bank Рейсніс Тумовс. Тепер він в розшуку

Герман Панікар був вкладником банку “Форум”. Сьогодні він є засновником громадської організації “Форум SOS”, яка об’єднує вкладників цього банку, що сподіваються повернути свої вклади. Вони активно пікетували Адімінстрацію Президента, Кабмін, Верховну Раду. Їх зусиллями була створена спеціальна міжвідомча група при НБУ, яка, щоправда, не збиралася вже більше року. Але Герман Панікар не втрачає надії: “Гроші так просто не зникають”, - говорить він. “Десь вони є. Але вони зникають, причому на стадії, коли банк ще працює”.

“Ці гроші вийшли з бізнесу, і ці гроші економіка, фактично, втратила”, - категорично відрізає Руслан Чорний. - “Не можна назвати конкретну локацію, де вони знаходяться. Тому що ці гроші розпорошені. Вони були вимиті через підставні кредити”.

03 11 reforma5

Руслан Чорний: майже 300 мільярдів вивели через підставні кредити

Крадіжка на 256 мільярдів

Павло Різаненко з парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності говорить про те, що криза трьох останніх років викрила всі вади банківської системи України. За словами депутата, навіть в докризовий період небагато банків дотримувалися політик НБУ і займалися чесним бізнесом. “Більшість банків, більш-менш великих, належали до фінансово-промислових груп і, по-суті, працювали, на жаргоні, “пилососами”: вони змітали з ринку гроші і видавали кредити на неринкових умовах третім особам, а видавали переважно кредити особам пов’язаним”, - каже депутат.

Для Юлії Берещенко з ФГВФО те, що розповідає Різаненко, теж не секрет. “Більшість банків, що ліквідовуються - обслуговували певні групи акціонерів. І кредитний портфель був повністю зосереджений на цих інсайдерських кредитах”.

03 11 reforma6

Юлія Берещенко: ми подали 3200 заяв про злочини

Простою мовою це означає, що банки брали гроші вкладників, таких як Герман Полікар, і віддавали їх кредитами під смішні відсотки в підприємства власників банку. Подібних кредитів було видано, за оцінками Фонду, на 80 мільярдів. Половина з них забезпечувалися так званими “сміттєвими” заставами з “цінних паперів”, які, в реальності, від самого початку коштували менше, ніж папір, на якому вони були надруковані.

03 11 reforma10

Герман Полікар, як і інші вкладники, все ще сподіваються повернути свої гроші

“Якщо ми коли-небудь продамо їх за 1% від балансової вартості - це в кілька разів перевищить наші очікування”, - іронізує Берещенко. В схемі вимивання коштів були задіяні і банкіри, і аудитори, і керівництво Нацбанку, яке закривало очі на мільйонні крадіжки. ФГВФО подав 3200 заяв до прокуратури, поліції, СБУ щодо цих злочинів, масштаби яких змусили б Аль Капоне відчути себе злодієм-початківцем. Йдеться про 256 мільярдів гривень. Але ще більше вражає інше: до суду дійшла лише одна справа.

“Якщо ти вкрав 100 тисяч - тебе посадять. Якщо вкрав мільйон - теж. Але якщо вкрав 10 мільйонів, то в тебе вистачить грошей, щоб відкупитися від всіх і вся по всій вертикалі”, пояснює Різаненко феноменальну імпотенцію української правоохоронної системи в історії з банкрутством 83 банків.

03 11 reforma7

Павло Різаненко: якщо ти вкрав 10 мільйонів, цього вистачить “відкупитися” від всіх

Продати Прозоро

Наразі все, що залишається обманутим вкладникам - намагатися контролювати процес продажу банківського майна, зокрема кредитних портфелей, які мають під собою реальні застави у вигляді автозаправок, магазинів, заводів. Після скарг на те, що майно теж розпродується за змовою з ліквідаторами банків, у Фонді вирішили залучити до справи систему “ProZorro”, яка добре зарекомендувала себе в сфері держзакупівель.

«ProZorro. Продажі» ‑ система електронних торгів, створена за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Національного банку, Фонду гарантування вкладів та Громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна». Гроші для його реалізації дав Western NIS Enterprise Fund, який підтримує ініціативи з просування реформ в Україні.

Керівник проекту Олексій Соболев пояснює, що немає принципової різниці, що продавати через ProZorro - набір миючих засобів для школи, чи лот на 100 мільйонів кредитних зобов’язань. Учасники реєструються на одному з 12 акредитованих майданчиків. Вся інформація про торги зберігається в центральній базі даних, адміністратором якої виступає міжнародна організація Transparency International. “Змова тут виключається. Навіть якщо десять учасників змовляться між собою, зайде хтось інший і переб’є їх ціну - це конкуренція”, задоволено резюмує Олексій Соболев.  

03 11 reforma8

Олексій Соболев: Прозоріше не буває!

“Ми повністю підтримуємо впровадження ProZorro для продажу банківських активів”, - каже Понікар. “Але нам цього мало. Ми хочемо набагато більшого, оскільки з кожним днем активи дешевшають. Люди і держава втрачають гроші. І це немалі кошти”.

Як у них. Як страхують депозити у США.

В 1933 році, коли економіка США почала демонструвати зростання після десятилітнього падіння, президент Франклін Рузвельт підписав закон про банківську діяльність. Головним завданням було відновити довіру до системи, через крах якої населення втратило майже 7 мільярдів доларів. Основним елементом Закону було створення Федеральної корпорації зі страхування депозитів, яка гарантувала вкладникам відшкодування у випадку банкрутства установи. У 1933 розмір такого відшкодування складав 2,5 тисячі доларів – це півтори річних зарплати на той час. Ця сума поступово збільшувалася і після економічної кризи 2008-2009 років склала 250 тисяч доларів.

03 11 reforma9

Банкрутство банків 2014-16 років в Україні можна порівняти з Великою депресією в США

Корпорація окремо відшкодовує втрати за сімома категоріями вкладів. Наприклад, громадянин США, який має пенсійний та депозитний рахунки в банку має гарантію по кожному із них на 250 тисяч доларів.

Корпорація не має окремого фінансування. Кошти акумулюються за рахунок платежів банків, які є учасниками депозитної страхової системи та за рахунок інвестування у державні цінні папери.

Найбільшим випробуванням для Корпорації стала економічна криза 2008-2009 років, коли за три роки в США збанкрутувало майже 300 банків і ще 700 були віднесені до категорії підвищеного ризику. На початок кризи на її балансі було більше 50 мільярдів доларів, однак менш ніж за рік було витрачено 99% цієї суми. Гроші йшли не тільки на відшкодування вкладів, але й викуп проблемних активів, щоб не допустити банкрутства інших банків. У серпні 2009 року залишки склали 650 мільйонів доларів, через що Корпорація була змушена звернутися до банків зробити авансові платежі за майбутні три роки.

Майно та активи збанкрутілих банків продавали. За останні 15 років корпорація реалізувала нерухомості на 11,5 мільярдів доларів, а боргових зобов’язань – на 22 мільярди. Попит на останні в США на відміну від України високий, оскільки позичальник чи той хто перекупив борг, є добре захищений законодавством. А незалежна судова система залишає позичальнику мінімальні шанси уникнути погашення боргу.

Станом на зараз учасниками системи страхування депозитів є майже 6 тисяч установ із загальними активами понад 16 трильйонів доларів.

RE:Форма – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.