ЗВІТ ОПОРИ. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ: 1 РІК ДІЯЛЬНОСТІ

27 листопада 2015 року завершився рік, як народні депутати Верховної Ради України VIII скликання набули своїх повноважень. В умовах зовнішньої військової агресії та критичної необхідності проводити швидкі та радикальні законодавчі реформи, Верховна Рада VIII скликання працювала інтенсивніше, ніж попереднє скликання законодавчого органу. У період з 27 листопада 2014 р. до 27 листопада 2015 р. український Парламент збирався на засідання впродовж 89 робочих пленарних днів, у той час як депутати попереднього скликання за аналогічний період провели у сесійній залі меншу кількість часу – 78 пленарних днів. За рік роботи у чинному Парламенті було зареєстровано більше 4780 законопроектів і проектів постанов, що перебільшує аналогічну кількість проектів постанов і законів, зареєстрованих у перший рік роботи Верховної Ради попереднього скликання (4343 законопроектів).

За перший рік роботи Парламентом VIII скликання було розглянуто майже третину (28%) від усіх зареєстрованих законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України, а саме 1344 нормативні акти. Були результативно проголосовані та стали законами 765 законодавчих ініціатив, що складає 16% від загальної кількості зареєстрованих у Парламенті проектів нормативних документів і 57% від числа розглянутих у Раді за цей час законопроектів. З усіх 765 прийнятих документів 597 (78%) було ініційовано депутатами, 110 (14%) – Кабінетом Міністрів і 58 (8%) – Президентом. Враховуючи співвідношення кількості ініційованих кожним із суб’єктів права законодавчої ініціативи законопроектів і кількості результативно проголосованих проектів законодавчих актів, Президент є найпродуктивнішим у законотворчому процесі. Так 85% законодавчих ініціатив Президента (58 з 68 документів), внесених до Парламенту, були підтримані депутатами і стали Законами.

Якщо враховувати чисельність фракцій та виводити середню кількість законопроектів на одного члена фракції або депутатської групи, то найбільший показник участі одного члена фракції в підготовці законопроектів належить ВО «Батьківщина» (46 проекти на одного члена фракції). Отже, незважаючи на те, що «Блок Петра Порошенка» долучався до розробки найбільшої кількості законопроектів, члени ВО «Батьківщина» мали найбільше навантаження в цьому аспекті депутатської роботи.

Найбільш завантаженими розробкою законопроектів протягом першого року роботи Верховної Ради були чотири комітети – Комітет з питань податкової та митної політики, Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і Комітет з питань правової політики та правосуддя. Тоді як найменше роботи з розгляду та удосконалення законопроектів у депутатів, що входять до Комітету з питань інформатизації та зв'язку, Комітету з питань європейської інтеграції (43 законопроекти) і Комітету з питань запобігання і протидії корупції (48 законопроектів).

У розрізі середніх показників відвідуваності пленарних засідань членами депутатських фракцій та груп найбільш дисциплінованими є фракції «Народний Фронт» (показник відвідуваності – 87%) та «Самопоміч» (85%). Найменш активно відвідували пленарні засідання Верховної Ради України представники «Опозиційного блоку» (68%) та члени депутатської групи «Партія відродження» (67%). В усіх без виключення пленарних засіданнях парламенту взяли участь всього 9 народних депутатів України, четверо з них – мажоритарники (І. Гузь, В. Развадовський, І. Артюшенко, А. Ільюк). Решта -  представники різних політичних сил: Олена Бойко (Народний Фронт), Руслан Князевич (БПП «Солідарність»), Наталія Новак (БПП «Солідарність»), Микола Томенко (БПП «Солідарність») та позафракційний Андрій Парубій.

У результаті порівняння парламентської активності депутатів-мажоритарників та депутатів, що були обрані за партійними списками, виявилося, що останні мають кращі показники відвідуваності парламенту (79% у так званих «списочників» проти 76,5% у мажоритарників) та набагато частіше виступають у залі засідань: 73% промов припадають саме на депутатів, обраних за партійними списками, і лише 27% на депутатів, обраних за одномандатними округами. Окрім того, останні мають значно нижчий показник кількості поданих законопроектів, натомість перевершують «списочників» у кількості поданих депутатських запитів (64% від загального числа).

Результати аналізу законодавчої активності народних обранців у гендерному розрізі свідчать, що жінки значно активніші за чоловіків у написанні законопроектів та виголошенні виступів у залі парламенту. Так, у середньому на одну депутатку припадає 46 законопроектів та 24 промови, тоді як у середньому один чоловік-депутат демонструє значно скромніший відповідний показник – 30 законопроектів і 17 виступів. У той самий час депутатки підготували, з огляду на середній показник, менше запитів. Так, на одну жінку припадає 10,5 запитів, а на чоловіків – 11.

ЗАКОНОТВОРЧА АКТИВНІСТЬ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Відповідно до Конституції України, Верховна Рада є єдиним законодавчим органом влади. Основна функція українського Парламенту – прийняття законів, а право законодавчої ініціативи належить Президенту України, народним депутатам України і Кабінету Міністрів України.

За рік діяльності Верховної Ради України VIII скликання трьома суб’єктами законодавчої ініціативи – Президентом, Урядом та народними депутатами України, було підготовлено й зареєстровано в парламенті більше 4780 законодавчих актів. З них 61% – проекти законів і 39% – проекти постанов.

Абсолютна більшість, а саме 91,5% усіх проектів законодавчих ініціатив були внесені до Парламенту народними депутатами України. 7,1% проектів нормативних актів підготовлено Кабінетом Міністрів України і 1,4% проектів документів внесено в парламент з ініціативи Президента України Петра Порошенка.

Народні депутати України VIII скликання за кількістю зареєстрованих законопроектів перевершили своїх колег із попереднього складу Парламенту. Обранці VII скликання за перший рік своєї роботи зареєстрували 3111 законопроектів (не враховуючи проекти постанов), тобто на 34 % менше, ніж нове скликання українського Парламенту.

Тематично більшість зареєстрованих законодавчих ініціатив (551 документ) відносяться до профілю діяльності Комітету з питань податкової та митної політики. Дещо менша кількість законопроектів стосується питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (425 документів), питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (413 документів) і питань правової політики та правосуддя (403 документи). Тематика інформатизації та зв'язку найрідше ставала предметом законопроектної роботи (23 документи) .

Отже найбільш завантаженими законотворчістю протягом першого року роботи Верховної Ради були чотири комітети – Комітет з питань податкової та митної політики, Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і Комітет з питань правової політики та правосуддя. Тоді як найменше роботи з розгляду та удосконалення законопроектів у депутатів, що входять до Комітету з питань інформатизації та зв'язку, Комітету з питань європейської інтеграції (43 законопроекти) і Комітету з питань запобігання і протидії корупції (48 законопроектів).

РОЗГЛЯД ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ VIII СКЛИКАННЯ

За перший рік роботи Парламентом VIII скликання було розглянуто майже третину (28%) від усіх зареєстрованих законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України, а саме 1344 з 4745.

Були результативно проголосовані та стали законами 765 законодавчих ініціатив, що складає 16% від загальної кількості зареєстрованих у Парламенті проектів нормативних документів і 57% від числа розглянутих у Раді за цей час законопроектів. З усіх 765 прийнятих документів 597 (78%) було ініційовано депутатами, 110 (14%) – Кабінетом Міністрів і 58 (8%) – Президентом.

Однак, враховуючи співвідношення кількості ініційованих кожним із суб’єктів права законодавчої ініціативи законопроектів і кількості результативно проголосованих проектів законодавчих актів, Президент є найпродуктивнішим у законотворчому процесі. Так, 85% законодавчих ініціатив Президента (58 з 68 документів) внесених до Парламенту були підтримані депутатами і стали Законами. Законотворча результативність уряду виявилася меншою – 33% проектів законодавчих актів ініційованих Кабінетом Міністрів України (110 із 337 документів) були результативно проголосовані в парламенті і набули чинності. Тоді як серед усіх зареєстрованих протягом року депутатами законопроектів Законами стали лише 14% з них.

Найбільша кількість ухвалених Парламентом рішень входила до сфери відання Комітету з питань податкової та митної політики (65 результативно проголосованих законопроектів), Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (63 результативно проголосованих законопроекти), Комітету з питань національної безпеки і оборони (57 результативно проголосованих законопроектів) і Комітету з питань правової політики та правосуддя (53 результативно проголосованих законопроекти). Найменше ж було ухвалено законопроектів, які відносились до профілю діяльності Комітету з питань інформатизації та зв'язку (лише 1 результативно проголосований законопроект) і Комітету з питань транспорту (3 результативно проголосованих законопроекти).

Результативність роботи парламентських комітетів

ДІЯЛЬНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ ТА ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів України та депутатських фракцій за такими критеріями: законодавча активність, подача запитів та виступи на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

Члени фракції «Блоку Петра Порошенка» найчастіше ставали авторами або співавторами законопроектів, які вносились до Верховної Ради України. Усього представники цієї політичної сили залучалися до підготовки 1989 (31,13%) проектів законів. Депутати «Народного Фронту» у авторстві та співавторстві з колегами з інших фракцій підготували 1627 (25,47%) законопроектів. Такі показники законотворчої діяльності фракцій «Блоку Петра Порошенка» та «Народного Фронту» є прогнозованими, враховуючи їх чисельність. Натомість 609 (9,53%) законопроектів належать до авторства/співавторства членів фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 1174 (13,79%) – ВО «Батьківщина», 380 (6%) – «Опозиційного блоку», 419 (5,95%) – «Самопомочі». Члени депутатських груп «Воля народу» та «Партія відродження» долучалися до розробки 237 (3,71%) та 247 (3,87%) законопроектів відповідно. 

Якщо враховувати чисельність фракцій та виводити середню кількість законопроектів на одного члена фракції або депутатської групи, то показники активності будуть відрізнятися. Найбільший показник участі одного члена фракції в підготовці законопроектів належить ВО «Батьківщина» (46 проектів на одного члена фракції). Водночас відповідні показники Радикальної партії Олега Ляшка складають 29 проектів, «Народного фронту» – 20, «Блоку Петра Порошенка» - 14, «Самопомочі» – 16, депутатської групи «Воля народу» – 12, «Опозиційного блоку» та групи «Партія відродження» – 9 та 11 відповідно. Отже, незважаючи на те, що фракція «Блоку Петра Порошенка» долучалася до розробки найбільшої кількості законопроектів, члени ВО «Батьківщина» мали найбільше навантаження в цьому аспекті депутатської роботи.

Кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак в той же час, законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій. За час VIII скликання Верховної Ради України серед депутатів найбільше залучалися до розробки законопроектів та проектів постанов Сергій Власенко (336 проектів), Олена Ледовських (280), Олена Бойко (275), Олексій Гончаренко (242). Велику кількість проектів, до розробки яких долучалися згадані депутати, можна пояснити тим, що вони входять до складу Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, наділеного повноваженнями із підготовки постанов Парламенту із оголошення позачергових місцевих виборів. У той же час за кількістю змістовних законопроектів лідирують депутати Олег Ляшко (155), Віктор Галасюк та Руслан Князевич (по 144), Андрій Кожем'якін (137), Юрій Левченко (135), Людмила Денісова (131) та Михайло Головко (128).

За підрахунками ОПОРИ, протягом роботи VIII скликання Верховної Ради України найбільш активно брав участь в обговореннях питань порядку денного пленарних засідань народний депутат України Олег Ляшко, він виступав 361 раз. До найбільш активних ораторів нового скликання входять також голова фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко (233 виступи), голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк (167 виступи), член фракції Радикальної партії Олега Ляшка Віктор Галасюк (154 виступи), член фракції ВО «Батьківщина» Андрій Кожем’якін (125 виступи). Найактивнішим спікером «Народного Фронту» стала Вікторія Сюмар (99 виступів), «Опозиційного блоку» – Олександр Долженков (97 виступів), депутатської групи «Партія відродження» – Олег Кулініч (32 виступи), «Воля народу» – Володимир Литвин (31 виступ). Натомість серед позафракційних депутатів найчастіше виступав на пленарних засіданнях член ВО «Свобода» Юрій Левченко (179 виступів).

У розрізі активності депутатських фракцій, найчастіше брали участь в обговореннях члени ВО «Батьківщина» та Радикальної Партії Олега Ляшка (в середньому майже 43 виступи на одного члена фракції), «Самопомочі» (26 виступів на одного члена фракції). На одного представника «Народного Фронту» припадає 15 виступів, «Опозиційного блоку» – 12 виступів, «Блоку Петра Порошенка» – 9 виступів. На одного члена депутатської групи «Партія відродження» в середньому припадає 8 виступів, «Воля народу» – 5 виступів, позафракційних – 24 виступи.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

За перший рікроботи Верховної Ради України було оголошено 4 576 запитів народних депутатів України. З них, 1 614 було підготовлено депутатами фракції «Блоку Петра Порошенка», 1 225 запитів належали авторству позафракційних обранців, «Народний Фронт» підготував 554 запити. Натомість фракція «Опозиційний блок» надіслала 238 запитів, депутатська група «Партія відродження» здійснила 192 запити, депутати Радикальної партії Олега Ляшка підготували 160 запитів, фракція ВО «Батьківщина» надіслала 157 запитів, а група «Воля народу» – 148 запитів. Серед окремих депутатів найбільше користувалися механізмом депутатського запиту Анадрій Іллєнко (ВО «Свобода») – 146 запитів, Яків Безбах (позафракційний) подав за період роботи Парламенту 138 запитів, Руслан Сольвар (БПП) здійснив 127 запитів.

СУМІСНІСТЬ ГОЛОСУВАННЯ ФРАКЦІЙ ТА ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУП

ОПОРА також проаналізувала сумісність голосування між фракціями та вплив окремих політичних сил на результати голосування. За офіційними результатами голосувань встановлено, які фракції мають найбільш вдалу історію політичних компромісів під час голосування за законопроекти. Результативним спільне голосування вважалось, якщо більше половини депутатів зі складу конкретної фракції брали участь у голосуванні за законопроект чи проект постанови, відповідно, величина фракції не впливає на результат підрахунку.

На першому місці серед політичних партнерів у парламенті виявились фракція «Народний фронт», що голосувала разом з «Блоком Петра Порошенка» та Радикальною партією Олега Ляшка, – разом вони підтримали 94% і 83% ініціатив відповідно, у свою чергу «Блок Петра Порошенка» та Радикальна партія Олега Ляшка знайшли порозуміння під час голосування за 81% законопроектів та постанов, ВО «Батьківщина» разом з «Народним фронтом», «Блоком Петра Порошенка» підтримали 68% законодавчих ініціатив. Далі, за рейтингом сумісного голосування, Об'єднання «Самопоміч» з «Блоком Петра Порошенка» та «Народним фронтом» підтримали 67% та 66% поданих законопроектів відповідно.

Найменше спільних голосувань між Опозиційним блоком та іншими фракціями і депутатськими групами Парламенту – показник підтримки не перевищує 3%. Низький рівень сумісних голосувань також у депутатської групи «Воля народу», їхній показник не перевищує 6%.

ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів на підставі особистого пред’явлення посвідчення та засвідчення своєї присутності власноручним підписом (Закон України «Про регламент Верховної Ради України»). Електронна реєстрація відбувається у залі засідань Верховної Ради за допомогою електронної системи та особистої картки депутата. Нарахування заробітної плати здійснюється виключно за даними письмової реєстрації.

За перший рік роботи Верховної Ради України VIII скликання було проведено 116 пленарних засідань, за даними письмової реєстрації в усіх без виключення пленарних засіданнях взяли участь всього 9 народних депутатів України, четверо з них – мажоритарники (І. Гузь, В. Развадовський, І. Артюшенко, А. Ільюк). Решта -  представники різних політичних сил: Олена Бойко (Народний Фронт), Руслан Князевич (БПП «Солідарність»), Наталія Новак (БПП «Солідарність»), Микола Томенко (БПП «Солідарність») та позафракційний Андрій Парубій. Серед народних депутатів найменшу кількість пленарних засідань відвідали Андрій Білецький (3%), Дмитро Ярош (6%), Ярослав Москаленко (19%), Михайло Добкін і Андрій Денисенко (по 22% відвідуваності), В’ячеслав Богуслаєв (27%) та Володимир Зубик (29%). Член фракції ВО «Батьківщина» Надія Савченко не була присутньою на жодному пленарному засіданні новообраного Парламенту у зв’язку з її незаконним утриманням у слідчому ізоляторі Російської Федерації.

У розрізі середніх показників відвідуваності пленарних засідань членами депутатських фракцій та груп найбільш дисциплінованими є фракції «Народний Фронт» (показник відвідуваності – 87%) та «Самопоміч» (85%). Найменш активно відвідували пленарні засідання Верховної Ради України представники фракції «Опозиційний блок» (68%) та члени депутатської групи «Партія відродження» (67%).

ПОКАЗНИКИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ АКТИВНОСТІ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ

У результаті порівняння парламентської активності депутатів-мажоритарників та депутатів, що були обрані за партійними списками, виявилося, що останні набагато частіше виступають у залі засідань: 73% виступів припадають саме на так званих «списочників» і лише 27% промов були виголошені депутатами, обраними за одномандатними округами. До прикладу, 5 мажоритарників від Закарпатської області за рік роботи спромоглися виступити лише 8 разів (Роберт Горват – 6 виступів, Віктор Балога і Михайло Ланьо – по одному, жодних виступів у Павла і Івана Балог, Василя Петьовки), представники Миколаївської області у ВРУ – 6 разів. 13 мажоритарників міста Києва за рік мали 434 виступи (у середньому, 33 виступи на 1 депутата), що становить 21% від усіх виступів депутатів, обраних за одномандатними округами. Друге місце за середньою кількістю промов на депутата посідають 4 мажоритарники Чернівецької області (32 виступи на депутата).

Окрім того, обрані за одномандатними округами депутати мають значно нижчий показник кількості поданих законопроектів. Так, мажоритарники виступали авторами чи співавторами законопроектів лише у 38,9% випадків, отже лідерство за цим показником перебуває у депутатів, обраних за партійними списками. Депутати від Рівненської області є лідерами у кількості зареєстрованих законопроектів і поставнов на 1 особу – 50 законопроектів, у той час як на депутатів від Луганщини у середньому припадає лише по 12 законопроектів і постанов власного авторства чи співавторства.

Натомість, мажоритарники перевершили «списочників» та рік роботи у ВРУ подали 64 % від усіх депутатських запитів, що не є дивним з огляду на можливість через цей механізм сприяти вирішенню проблем виборчих округів, за якими вони були обрані до парламенту. Найбільш активними у поданні депутатських запитів були представники Рівненської області – у середньому 33,6 запитів на одного її представника, а також Чернівецької та Київської областей – 31 та 27 запитів відповідно.

Якщо аналізувати відвідуваність депутатами пленарних засідань, то парламентарі, обрані за партійними списками, у загальному підсумку, є більш дисциплінованими. Так, середня відвідуваність депутата-«списочника» сягає 79%, у мажоритарників цей показник менше – 76,5%. Більше 90% пленарних засідань відвідали 71 мажоритарників та 68 «списочників». Більше половини засідань пропустили 19 обранців від одномандатних округів у парламенті та 11 парламентарів, обраних від партій.

Представники у ВРУ від Чернівецької (93%), Житомирської (91%) та Рівненської (90%) областей демонструють найвищі показники відвідуваності, найгірше ходять на засідання депутати, обрані у округах Харківської (58%), Волинської (66%), Дніпропетровської (67%) і Донецької (68%) областей.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ НАРОДНИХ ОБРАНЦІВ У ГЕНДЕРНОМУ РОЗРІЗІ

У чинному парламенті працює найбільша за всі роки незалежної України кількість жінок – 50 осіб, 12,01% від загальної кількості народних депутатів. Нагадаємо, що у першому скликанні Верховної Ради України було лишень 13 жінок, а в сьомому уже 43, тобто 9,7 % від загального складу.

На кінець листопада 2015 р. найбільше жінок-депутаток нараховує фракція «Блоку Петра Порошенка» (16 депутаток), «Народного Фронту» (12 депутаток) та «Самопомочі» (8 депутаток). Фракція «Батьківщини» має 5 депутаток, «Опозиційний блок» – 3, фракція «Радикальної партії Олега Ляшка» – 3. Позафракційними є Г. Гопко, О. Сироїд та І. Суслова, усі троє – обрані до парламенту за партійним списком «Самопомочі». Загалом, «Самопоміч» втратила 4 своїх депутатки, порівняно з початком 2015 р.

Результати аналізу законодавчої активності народних обранців свідчать, що жінки-депутатки значно активніші за чоловіків у написанні законопроектів і постанов та виголошенні виступів у залі парламенту. Так, за рік парламентської діяльності жінки зареєстрували 2314 законопроектів і постанов (17,45% від загальної кількості законопроектів), виступили 1232 рази (16,24%) та подали 524 депутатських запити (11,45%). Таким чином, у середньому на одну депутатку припадає 46 законопроектів та 24 промови, тоді як у середньому один чоловік-депутат демонструє значно скромніший відповідний показник – 30 законопроектів і 17 виступів. У той самий час депутатки підготували, з огляду на середній показник, менше запитів. Так, на одну депутатку припадає 10,5 запитів, а на депутатів-чоловіків – 11.

Лідерками в написанні законопроектів і проектів постанов є депутатки від «Народного Фронту» Олена Ледовських та Олена Бойко. У сукупності вони 555 разів виступали в авторстві чи співавторстві законопроектів і проектів постанов Верховної Ради України. Пов'язано це з тим, що ці депутатки є членами Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, який займається призначеннями місцевих виборів, і відповідно більшість напрацювань цих депутаток - це законопроекти, пов'язані із призначенням тих чи інших виборів. Людмила Денісова з фракції «Народний Фронт» (131 проект закону) та Наталія Королевська з Опозиційного Блоку (81 проект закону) посідають третє та четверте місця за кількістю зареєстрованих законопроектів.

Найбільш активно у парламенті виступали Олександра Кужель (112 виступів), Вікторія Сюмар (99 виступів), Ірина Геращенко (86 виступів), Юлія Тимошенко (75 виступів), Ніна Южаніна (74 виступи), Олена Сотник (56 виступів). Передують поміж жінками у поданні запитів позафракційна Ірина Суслова (61 запит), член фракції «Самопоміч» Вікторія Войціцька (49 запитів) та Ірина Геращенко від «Блоку Петра Порошенка» (35 запитів).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Голові Верховної Ради України, народним депутатам України

• Зважаючи на існування великої кількості зареєстрованих законопроектів, ініціювати в межах парламентських інституцій розробку та впровадження повноцінної системи оцінки якості законопроектів та планування законотворчої діяльності;
• Забезпечити неухильне виконання народними депутатами України вимог Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо письмової реєстрації на пленарних засіданнях;
• Мінімізувати систематичні порушення Регламенту Верховної Ради України під час голосування за питання порядку денного;
• Забезпечити виконання пункту 5 Статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», згідно з яким «за дні, в які народний депутат без поважних причин не виконує свої депутатські повноваження, передбачені законом, за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, народним депутатам не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень»;
• Завершити процес законодавчого та технологічного унеможливлення порушень конституційних вимог щодо персонального голосування народних депутатів України.

Окрім того, читайте про Річні підсумки роботи комітетів Верховної Ради України