RE:ФОРМА. План Кокса: які зміни для Верховної Ради підготував колишній голова Європарламенту

План Кокса – рекомендації, зроблені місією Європарламенту на чолі з Петом Коксом, які покликані реформувати і посилити ефективність роботи Верховної Ради України.  

З літа минулого року на запрошення України у Києві працювала місія екс-очільника Європарламенту Пета Кокса. За цей час делегати провели більше ста зустрічей з керівництвом Верховної Ради, лідерами фракцій, представниками апарату.

Усі спостереження і поради європейці виклали у спеціальному звіті на 90 сторінок. Основна частина стосується роботи над законами. Зокрема, пропонується суттєво скоротити кількість проектів, які подають народні депутати. Зробити це можна відмовившись від реєстрації документів, що дублюються, і припинити реєструвати кожну окрему правку як новий закон.

Нинішню формулу “спочатку документ потім обговорення” пропонується замінити наступним принципом: підготовка законопроекту має починатися тільки після обговорення, результати якого зафіксовані у висновках.

Ефективно працювати над підготовкою та прийняттям законопроектів дозволить принцип “великої двадцятки”. Депутати самі формують список із 20 пріоритетних законопроектів, над якими працюють в комітетах і виносять на голосування. Після прийняття закону з великої двадцятки депутати доповнюють список черговим законопроектом.

Україні пропонують скористуватися світовим досвідом і знизити необхідний мінімум голосів для прийняття звичайних законів. Для цього для засідання встановлюється кворум і голосування вважаються результативними, якщо кнопку «за» натиснула більшість присутніх. При цьому чинну систему голосування не потрібно скасовувати: 226 голосів потрібно зібрати під важливі закони, 300 голосів – за зміни до Конституції.

Дисципліні має сприяти і закритість погоджувальних рад. Лідери фракцій, формуючи порядок денний не під об’єктивами камер, будуть зацікавлені у результаті, а не грі на публіку.

Ще один блок рекомендацій -  електронний документообіг, можливість брати участь в засіданнях комітету у форматі конференцій, система електронних петицій.

ЕЛЕКТРОННИЙ ПАРЛАМЕНТ

 «Наші зміни вже запрацювали. В депутатів вже з’явилася можливість працювати з порядком денним засідань в електронному вигляді,» - розповідає заступник керівника апарату Верховної Ради Володимир Бондаренко.

Це, за його словами, перший крок на шляху до персонального електронного кабінету депутата. На будь-якому мобільному гаджеті, можна відслідковувати проходження законопроекту, його текст та усю супровідну документацію. Здавалося б дрібниці. Але на друк усіх своїх документів Верховна Рада витрачає на рік 52 тони паперу.

Перше безпаперове засідання вже провів Комітет з питань державного будівництва. Далі електронний на формат роботи мають переходити й інші. Для цього у будівлі на Грушевського переобладнують зали, оснащують робочі місця спеціальними планшетами.

Натепер про новинки знають не всі депутати. Ще менше – ними користується. Хоча загалом, електронне урядування більшість нардепів сприймають схвально. Чого не скажеш про інші рекомендації Пета Кокса.

НАЙБІЛЬШІ РИЗИКИ. ЗАКРИТА ПОГОДЖУВАЛЬНА І ГОЛОСУВАННЯ БЕЗ ПРОГУЛЬНИКІВ

Супротив може викликати електронна система реєстрації законопроектів. «Єврооптимістка» Світлана Заліщук пояснює, що багатьом вигідно, щоб документи реєструвалися як зараз. Коли процесом керують люди, ніхто не може пояснити - чому одні закони виносяться на голосування, а інші – на місяці губляться у комітетах: «Так вийшло з нашим законопроектом, який має ввести відповідальність за кнопкодавство. Ми зареєстрували його щойно зайшли до парламенту, це був наш перший закон. Але в Раді зберігається ручний спосіб протягування законів.»

Доволі скандальною виявилась пропозиція закрити від ЗМІ Погоджувальну раду. Колишня журналістка Ольга Червакова обурюється: «Це величезний крок назад. Це краще ніж «10 кроків назустріч людям» від Януковича. Все це робиться для того, щоб усунути пресу і кулуарно приймати всі рішення.»

Натомість, віце-спікер Оксана Сироїд з аргументацією місії Кокса згодна – робочі зустрічі будуть ефективнішими, якщо депутати не перетворюватимуть їх на телевізійні шоу.

Але найбільше суперечок викликає пропозиція змінити формат голосування, щоб прості закони ухвалювалися більшістю від присутніх в залі. Частина депутатів одразу охрестили це «зрадою» і легітимізацію прогульників. Хоча нардеп Сергій Лещенко вважає, що саме чинна система є пережитком Верховної Ради УРСР: «Приймати рішення більшістю від складу – такого немає ніде в світі. Скрізь більшість від присутніх. Це самодисципліна, і це змушує депутатів ходити на засідання. А по-друге – це ламає «договорняки»».

Перший крок на втілення реформи самої себе Верховна Рада зробила минулого четверга – депутати затвердили Постанову з переліком рекомендацій. На черзі – праця у комітетах і робочих групах. І голосування, які не обіцяють бути простими.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА. ЗУПИНИТИ ЗАКОНОДАВЧИЙ СПАМ

Загалом ініціатива цієї Реформи дуже правильна, вважає координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Нинішній підхід до парламентської роботи вона називає «законодавчим спамом»: «Щоб припинити ці неякісні, дуже розфокусовані ініціативи, які не направлені на системні, згруповані реформи, необхідно переглянути систему прийняття рішень і підготовки законодавчих ініціатив».

Вона звертає увагу і на те, що рішення у пленарній залі часто приймаються в хаотичний спосіб, коли Кабінет Міністрів за день чи два до засідання Ради говорить, що якийсь законопроект необхідно приймати терміново, бо інакше відбудеться якийсь апокаліпсис: «Це не є підхід, при якому парламент стане центром прийняття стратегічних рішень. Тому система підготовки законопроектів має бути карднально змінена».

А ЯК У НИХ. БОРОТЬБА З ПОПУЛІСТАМИ ТА МОНОПОЛІЯ УРЯДУ

Незвична для України система голосування більшістю від присутніх в залі депутатів дуже поширена в Європі. Так працює, наприклад, парламент Болгарії. Засідання вважається відкритим, якщо в ньому беруть участь більше 120 депутатів – половина від загального складу.

Закони вважаються прийнятими, якщо їх підтримала більшість присутніх у залі. 120 голосів плюс потрібно при голосуванні за недовіру уряду та подолання вето президента. Дві третіх – при голосуванні за міжнародні угоди про делегування частини суверенних прав Європейському Союзу, обранні членів Вищої ради суддів. 180 депутатів можуть вносити зміни до Конституції.

Що стосується законодавчої ініціативи, то вседозволеність у цьому питанні не в моді. У більшості країн Європи Президент не може вносити законопроекти, а для депутатів існують різні типи обмежень.

Наприклад, у Польщі, Латвії чи Німеччині парламентар не може подати законопроект самостійно – тільки у співавторстві з колегами (від 5 до 15). У Португалії та Франції депутатам забороняється вносити закони, реалізаціях яких тягне за собою додаткові витрати з бюджету або зменшує надходження до нього.  Це дозволяє ефективно боротися з популізмом та залишити за урядом монополію на бюджетну політику.

У парламенті Великобританії більшість прийнятих законопроектів - урядові. Це зумовлено складністю процедури внесення документу на розгляд - при відборі 20 пріоритетних законопроектів більшість зазвичай віддає перевагу ініціативам уряду. Однак у Вестмінстері не проти скористатися напрацюваннями парламентарів, коли мова йде про непопулярні закони. Зокрема, легалізацію абортів та одностатевих шлюбів ініціювали саме члени парламенту.

"RE:Форма" – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.