Купівля ліків: майже мільярд, який не вкрали. RE:ФОРМА

Ті, хто потребують ліків

Дмитро Шерембей живе з ВІЛ з 1997 року. Таких пацієнтів в Україні 230 тисяч. Усі вони мають отримувати гарантоване державою антиретровірусне лікування. Такі препарати не лише зберігають життя пацієнта, але й убезпечують всіх навколо. Якщо хворий на СНІД приймає ліки — вірус не передається до здорової людини при будь-яких із ним контактах.

Дмитро Шерембей живе з ВІЛ з 1997 року

В ідеалі пацієнт має прийти до лікаря і отримати життєво необхідні препарати. Дуже важливо, каже Шерембей, щоб їх отримали всі ВІЛ-позитивні, бо це найшвидший спосіб зупинити епідемію ВІЛ-СНІД.  Але зараз лікування отримують тільки 60 тисяч хворих. Решті – не вистачає. 

«Кожен ВІЛ-позитивний перебуває в такій ситуації, що, якщо немає ліків, йому потрібно їхати з України в ту країну, де ці ліки є. Бо він не може піти в аптеку, не може їх купити на чорному ринку. Він має отримати їх в лікарні», — розповідає Шерембей.

Він додає — щодня помирає 1600 людей через те, що немає ліків, але насправді ці ліки могли б бути, аби не хронічні корупційні схеми із закупівлями.

Удар по схемах 

Увесь час коли ліки в Україні закуповувало Міністерство охорони здоров’я, схем була величезна кількість, розповідає експертка Центру протидії корупції Олександра Устінова. Наприклад, ліки могли багато разів перепродаватися підставним компаніям, щоб завищувати їхню ціну. 

Олександра Устінова, експертка Центру протидії корупції

«В основі всього лежали кулуарні домовленості. Було кілька гравців на ринку, які через підставні компанії завжди заходили продавали ліки, мали ексклюзивні права на постачання. Ринок був поділений», — розповідає вона.

Для того, щоб усунути посередників, в березні 2015 року в українське законодавство були внесені зміни, які дозволили залучити до державних закупівель спеціалізовані міжнародні організації.

Йдеться про фонди та організації п’яти міжнародних структур, які допомагають державам закуповувати медикаменти та медичні послуги. Це Програма розвитку ООН, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами, Королівська Агенція Великобританії, Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами, Партнерство у сфері постачання та управління поставками.

В цих коробках приїхали 2,5 млн доз вакцини БЦЖ, придбаних ЮНІСЕФ

Закон передбачив для них відміну плати за державну реєстрацію ліків та спростив вимоги до маркування. Наприклад, дозволив завозити препарати в оригінальній іноземній упаковці, а переклад інструкції МОЗ взяв на себе.

Крім того спростилися вимоги державного контролю. Виробнику достатньо мати міжнародний сертифікат якості ліків, а не проводити щоразу при ввезенні в Україну лабораторні дослідження усіх препаратів. Державна реєстрація іноземних вакцин та ліків теж не може затягуватися — для ухвалення рішення про реєстрацію дається сім днів, і ще три — аби про це повідомити виробника.

Ці норми виписали для того, щоб здешевити вартість медикаментів, які закуповують міжнародні спеціалізовані організації.

Крім того, в квітні 2015 року народні депутати звільнили ліки, які завозяться в Україну спеціалізованими організаціями від сплати ПДВ до 31 березня 2019 року.

Наздоганяючи графік

Через те, що Кабмін більше півроку приймав підзаконні акти, контракти з міжнародними організаціями були підписані тільки у жовтні — листопаді 2015 року. Через це виникла затримка з постачаннями, яка дала величезний козир в руки противникам реформи. Ті в один голос почали говорити, що міжнародні закупівлі себе не виправдовують.

Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун каже, що такий спротив є і досі. Втім, за її словами, в інших країнах, які розпочинали міжнародні закупівлі, цей процес забирав 3 — 4 роки. 

«Ми в Україні поки маємо перший рік, ми побачили всі проблеми, почали їх виправляти. На другий рік буде набагато краще, і ми сподіваємося, що на третій рік все буде добре», — каже Супрун.

Уляна Супрун виконує обов’язки міністра охорони здоров’я з липня 2016 року

Коментуючи затримку з постачаннями вона пояснила: закупівлі на 2015 рік мали б розпочалися у лютому. Але гроші на них були передані аж у грудні. Багато часу зайняло налагодження всіх нормативних документів, підписання договорів: 

«Міжнародні організації почали закуповувати ліки лише в грудні, коли їм перерахували гроші. А багато цих ліків виробляються тільки на замовлення, і вони не лежать на складах, іноді вони виготовляються до 10 місяців. Тому тільки зараз ми отримуємо решту ліків 2015-го року».

За словами Супрун, до кінця жовтня Україна має закрити усі поставки-2015. Наприклад, 29 серпня в Україну прибула партія із 2,5 млн доз БЦЖ вакцини. Це вакцина від туберкульозу, яку мають робити немовлятам ще у пологових будинках. Але останні два роки її в Україні просто не було. Весь цей час новонароджених не щеплювали у пологових відділеннях, і тепер лікарі «наздоганятимуть» щеплення.

Андрій Макаренко, директор ДП «Укрвакцина» зазначив, що ці 2,5 млн доз вакцини покривають 250% річної потреби України, але враховуючи таку недовакцинованість, вистачить її менше ніж на рік.

Як купувати ефективно

Загалом з чотирьох мільярдів гривень, виділених на закупівлю медикаментів за державними програмами, 2 мільярди 200 мільйонів отримали ПРОООН, ЮНІСЕФ та Британська Королівська Агенція. За ці гроші організації мали закупити ліки за 12 програмами. Це вакцини, онкопрепарати, ліки для ВІЛ-позитивних, хворих на туберкульоз, гепатит, гемофілію, орфанні тобто рідкісні хвороби.

Розподіл грошей між міжнародними компаніями

Залучення міжнародних організацій дозволило зекономити на закупівлях майже 800 мільйонів гривень, які МОЗ може використати аби закупити додаткові ліки.

Координатор проекту ПРООН Зафар Юлдошев розповідає, що його організація вирішила долучитися до цієї ініціативи тому що окрім самої закупівлі, в ній закладено елемент реформування самого ринку медичних закупівель в Україні. 

Зараз на 8 програм, за якими працює ПРООН виділено 39 мільйонів доларів. З них на 32,8 мільйони вже підписано контрактів. Лише за однією програмою протитуберкульозних ліків економія становила 1 млн 700 тисяч доларів.

«Наші тендери відкриті, в них можуть брати участь усі. Але виграти зможуть тільки сертифіковані компанії, які пропонують найкращу продукцію. Загалом в Україні працювати цікаво. Ми в такій ситуації, коли треба дуже швидко привозити ліки, але при цьому — з великою економією і дуже якісні. Важко відповідати усьому, але ми стараємось», — каже Зафар.

Голова парламентського комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, коментуючи міжнародні закупівлі, зазначила, що в перший рік роботи були випадки, коли організації купували ліки не напряму, а в посередників:

«Ми зацікавлені в максимальній економії, і міжнародні компанії мають свої 5% на цих закупівлях, тому ми будемо вимагати наступного року працювати виключно з виробниками», — каже вона.

Богомолець наголошує – Міжнародні закупівлі мають працювати до моменту, коли в Україні буде створена своя якісна система закупівлі ліків.

Чи потрібно створювати закупівельне Агентство?

Робота над створенням такого Агентства вже розпочалась, розповідає Наталія Лук’янова, спеціаліст з питань ВІЛ ПРООН. За її словами, Національне агентство із закупівлі ліків має запрацювати до 1 квітня 2019 року і взяти на себе функції, які зараз виконують міжнародні організації та Міністерство охорони здоров’я. Це буде державне підприємство, створене та підпорядковане МОЗ.

Незалежність в ухваленні рішень Агентства має забезпечити Наглядова рада, в якій більшість складають представники міжнародних, пацієнтських та неурядових організацій. Вона здійснює моніторинг діяльності Агентства, погоджує результати закупівель, умов укладення контрактів.

Хто входить в робочу групу зі створення агенства

Керівник Агентства обиратиметься на конкурсній основі на 5 років. І він, і персонал повинні отримувати ринкову зарплату, щоб мінімізувати корупційні ризики.

Олександра Устінова, втім, вважає, що говорити про створення свого Агентства в Україні буде доцільно говорити тільки після того, як в країні зміниться ситуація з корупцією.

«Наразі я не бачу, щоб хтось був посаджений у в’язницю через корупцію.Тому навіть при найкращих процедурах, прозорих конкурсах, ця Агенція не застрахована від того, що ті, хто захоче красти, уникнуть за це відповідальності», — вважає вона.

Як у них. Економія без загрози здоров’ю 

Закупівля вакцин та ліків – проблема, характерна для країн, де не сформована прозора система забезпечення. І використання для цих потреб міжнародних організацій – звична практика. Дитячий Фонд ООН, він же ЮНІСЕФ здійснює закупівлі вакцин та ліків для майже 100 країн світу.

Частина із них отримують медикаменти як гуманітарну допомогу, решта за них платять. Але ціну, нижчу за ринкову, оскільки ЮНІСЕФ напряму працює із 4 крупними виробниками з Канади, Данії, Японії та Індії, узгоджуючи необхідні об’єми медикаментів. Останнім вигідний крупний замовник, який в 2015 році лише вакцин закупив на 1,7 мільярда доларів. ЮНІСЕФ також гарантує безпечну доставку медикаментів і за потреби може провести додаткові аналізи закуплених позицій.

Для урядів, які здійснюють закупівлі через ЮНІСЕФ додатковим аргументом є жорстка антикорупційна політика. Кодекс поведінки постачальника зобов’язує компанії, які працюють із Фондом дотримуватися місцевих законів та не бути замішаними в корупції – вимаганні, шахрайстві чи хабарництві. Якщо постачальник ЮНІСЕФ звинувачується або визнаний винним в корупції, справа йде на розгляд Ради Фонду, яка може застосувати санкції. Аж до розірвання контракту.

Єдині закупівлі актуальні і для Європи, яка має добре відпрацьовану систему медичного забезпечення. 20 червня 2014 року 14 країн Європейського Союзу підписали угоду про спільні закупівлі, щоб єдиним фронтом вести переговори із фармвиробниками щодо ціни, рівного доступу, можливості коригування замовлення. Станом на зараз Угоду не підписали тільки чотири країни-члени ЄС.

А Бельгія, Нідерланди та Люксембург цього року запускають пілотний проект по закупівлі ліків для орфанних, тобто рідкісних хвороб. На них хворіє тільки 5 осіб зі 100 тисяч, через що такі ліки надзвичайно дорогі. Оскільки компанії вимушені компенсувати затрати на дослідження. Об’єднання ж трьох країн збільшить пул пацієнтів, для яких купуватимуться ліки, що зробить їх дещо дешевшими.

RE:Форма – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.