Новини
А як у них? Аналітичний супровід законопроектів
Сьогодні в багатьох світових парламентах дослідницьку діяльність здійснюють парламентські бібліотеки або їхні окремі науково-дослідні департаменти. Добре відомо, що депутати не в змозі, за браком часу, глибинно дослідити усі питання, що розглядаються парламентом та підготувати якісні закони в усіх сферах суспільного життя; саме тому вони потребують швидкої та якісно підготовленої інформації з різних галузей та допомоги в проведенні досліджень з окремих тем.
Парламентські аналітичні центри зазвичай надають різноманітні інформаційні та аналітичні послуги парламентарям. Серед них:
- бібліографічний пошук;
- матеріали про законодавчу діяльність окремих органів;
- тлумачення міжнародного законодавства;
- аналітика соціально-політичних подій в країні та за кордоном;
- надання різноманітної статистичної інформації.
Загалом, всі парламентські дослідницькі відділи мають спільні риси, але, в той самий час, вони формуються під впливом конкретних політичних традицій і культури, інституційних механізмів і систем цінностей відповідної країни. У питаннях структурної організації аналітичні служби зазвичай притримуються такого розподілу: керівний орган, аналітичні групи з окремих питань (політика; право; економіка; європейські дослідження тощо) і сервісний апарат, що займається документацією та архівацією.
Інформаційно-дослідницькі центри парламентів, як правило, випускають наступні продукти:
1) інформаційні матеріали (інформаційні документи про сформовані практики в окремій галузі);
2) аналітичні звіти (аналіз конкретної проблеми);
3) матеріали про світові практики (порівняльний аналіз законодавства і політичних практик в окремій країні або групі країн);
4) аналітичну інформацію (узагальнена інформація у вигляді огляду з поточних питань, що регулярно оновлюється);
5) документи (пошук окремих документів або витягів з нього);
6) експертні матеріали (експертна аналітика з окремих питань);
7) матеріали симпозіумів, конференцій, семінарів та публічних лекцій;
8) огляди (огляд довідкових матеріалів та публікацій на певну тему).
9) тренінги, семінари, навчальні матеріали (навчальні посібники, курси з інформаційної грамотності та історії).
При цьому, інформаційно-дослідницькі центри парламентів не зобов’язані:
- надавати освітні або академічні послуги (підготовка наукових статей, досліджень на здобуття наукового ступеня) ;
- надавати особисті, фінансові, медичні або юридичні поради у приватних справах, що не стосуються парламентської діяльності;
- готувати законопроекти і проекти резолюцій;
- здійснювати переклади на вимогу депутатів та комітетів;
- писати виступи депутатам;
- збирати інформацію про партії і депутатів,
- готувати інформацію для проведення політичних кампаній.
Основні вимоги до експертів, які працюють в парламентських дослідницьких центрах:
- репутація у своїй науковій галузі знань;
- наявність міждисциплінарних кваліфікацій, що дозволяє працювати більш ніж в одній галузі досліджень;
- мережа контактів серед експертів в міністерствах, університетах та інших академічних підрозділах та дослідницьких службах;
- знання не менш як двох іноземних мов.
Технічно-інформаційне оснащення відіграє вирішальну роль в умовах обмеженості кадрів та бюджету. Зазвичай добре розвинені дослідницькі відділи (у США, ЄС, Німеччині, Польщі) в значній мірі спираються на якісне інформаційне забезпечення. Наприклад, дослідницький підрозділ в Європейському парламенті має доступ до 2000+ баз даних та щодня використовує, як мінімум, 50 з них.
Виділяють наступну типологію парламентів, за критерієм аналітичного супроводу:
Парламенти rubber stamp (штампування) не потребують інформаційного та аналітичного супроводу; часто не мають жодних аналітичних служб та департаментів (тоталітарні країни).
Парламенти в країнах, де законодавство лише на етапі створення, потребують аналітичної інформації, для того щоб ефективно брати участь в законотворчому процесі. Зазвичай при них вже створена парламентська бібліотека з архівами та довідковими матеріалами; в деяких надаються дослідницькі послуги.
Інформативні парламенти мають парламентську бібліотеку і дослідницьку службу, яка забезпечує аналітичні послуги, виробляє звіти, пропонує дослідницькі сервіси, які поширюються на всіх членів парламенту.
Трансформаційні парламенти мають потужні дослідницькі служби з широким спектром послуг, в яких працюють сильні і добре укомплектовані дослідницькі групи, здатні розробляти варіанти нових політик.
Країна | Назва аналітичного підрозділу | Кількість співробітників |
США | Congressional Research ServiceLibrary of Congress | 440 дослідників з 780 співробітників |
Канада | Research BranchLibrary of Canada | 95 дослідників |
Німеччина | Research Service of German Bundestag | 58 дослідників з 400 співробітників |
Великобританія | Research Services of the House of Commons | 35 дослідників |
ЄС | European Centre for Parliamentary Research and Documentation | 40 дослідників |
Фінляндія | Parliamentary library of Finland - The Eduskunta Library | 40 співробітників |
Сербія | National Assembly Library | 11 дослідників |
Македонія | Parliamentary Institute | 20 дослідників |
Угорщина | Parliamentary Library | 15 дослідників |
Чехія | Parliamentary InstituteParliamentary Library | 22 дослідників з 27 співробітників |
Польща | Research and Expertise Bureau of the SejmLibrary of the Sejm | 80 дослідників з 90 співробітників |
Словенія | The Documentation and Library Department | 8 дослідників |
Австралія | Research Services Parliament of Australia | 55 дослідників |
Дослідницькі служби мають прагнути інформувати окремих парламентарів та громадян щодо проблем, які підіймаються у стінах парламенту, при цьому самостійно не бути актором дискусії. Важливим є пояснення проблеми та компетентний аналіз впливу запропонованого законодавства, політики чи програми, які розглядаються у парламенті. Основними завданнями парламентських аналітично-дослідницьких служб є адаптація наявної інформації до потреб «споживача», при цьому не спотворюючи змісту та представлення її у доступні формі. Парламентські дослідницькі служби мають бути вільні від державного контролю та впливу інших інституційних фігур, однак при цьому бути в тісному зв’язку з парламентською системою. Останнє дає можливість забезпечувати відповідну та своєчасну інформацію та бути чутливим до потреб, що виникають з парламентським функціонуванням. Центри мають неоціненне значення в якості джерела незалежного, нейтрального і позаполітичного аналізу. Вони пропонують безпечний інформаційний простір, де парламентарі з усіх політичних партій можуть задати питання та отримати відповіді, яким можуть довіряти.
Анастасія Константинівська
Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.