Травень у ВР: як депутати ходили та голосували

Цього місяця у стінах Верховної Ради було 8 пленарних днів. За цей час кожен з народних обранців мав можливість 462 рази проголосувати за питання порядку денного. Проте трохи менше половини з них – 185 (або 40%) були технічного характеру (розгляд за скороченою процедурою, включення до порядку денного). Ще 225 разів (49%) нардепи голосували за поправки до законопроектів. Таким чином голосування щодо низки законопроектів відбувалися по декілька разів.

Законодавчі пріоритети парламенту

За підрахунками ОПОРИ, найбільше голосувань у травні відбулося щодо “президентського” законопроекту №8265, який стосується удосконалення окремих положень законодавства про публічні закупівлі, – 10 разів.

Ще за сім законодавчих ініціатив парламентарі голосували по 8 разів:

• №5627 (щодо приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами);
• №8335 (про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні);
• №8201 (щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб);
• №8365 (про Звернення Верховної Ради України до Діючого головування в ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та парламентів держав-учасниць ОБСЄ щодо міжнародного спостереження ОБСЄ на виборах Президента Російської Федерації 2018 року);
• №6303 (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу);
• №6405 (про кредитні спілки);
• №0181 (про приєднання України до Метричної конвенції).

Варто відзначити, що лише законопроекти №8335, №8201, №8365 та №0181 у результаті були успішно проголосовані парламентом.

Найбільше та найменше “за”

Загалом у травні 71 голосування у сесійній залі було результативним, тобто таким, що отримало щонайменше 226 голосів. Найбільшу кількість голосів “за” набрали такі законодавчі ініціативи: 265 голосів – №5395-д (щодо членів сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника); 259 – №6578 (щодо заборони звернення стягнення та накладення арешту на кошти суб'єктів господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні); 255 – №2386а-1 (щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині); 253 – №8152 (“Про валюту”);  253 – №86490-д (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств).

У свою чергу, менше 100 натискань “за” – у парламенті зібрали 220 голосувань. Це здебільшого “депутатські поправки”.

Серед законодавчих ініціатив  найменш “популярними” поміж депутатів виявилися:

• №7403-2 – 110 “за” (щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур);
• №6467 – 116 “за” (про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє”);
• №8020 – 148 “за” (про проведення 16 травня 2018 року парламентських слухань на тему: “Стан реалізації засад антикорупційної політики в Україні”);
• №8226 – 174 “за” (щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку);
• №8265 – 177 “за” (щодо вдосконалення окремих положень публічних закупівель).

Найбільш дисципліновані фракції та групи

Також аналітики ОПОРИ підрахували безпосередню присутність під час голосувань кожної фракції парламенту. Найкращим цей показник у травні був у депутатів “Блоку Петра Порошенка” (86%), “Об’єднання “Самопоміч” (85%) та “Народного фронту” (84%). Більше ніж 75% присутності під час голосувань мають у своєму активі фракція “Радикальної партії Олега Ляшка”, депутатські групи “Партія “Відродження” та “Воля народу”. У свою чергу члени “Опозиційного блоку” були присутніми під час 73% голосувань. Найменше участь в голосуваннях брали депутати з ВО “Батьківщина” (62%) та позафракційні парламентарі (61%).

Варто зазначити, що присутність – це показник участі народного депутата у голосуваннях протягом пленарних засідань Верховної Ради (“так”, “ні”, “утримався”, “не голосував”) з часу набуття ним повноважень. Цей показник відрізняється від показників письмової та електронної реєстрацій тим, що виявляє реальну присутність депутата в сесійній залі під час голосувань.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.