Новини

А як у них? Погоджувальна рада

А як у них? Погоджувальна рада

Під час Моніторингової місії Європейського парламенту 2016 року було рекомендовано зробити Погоджувальну раду Верховної Ради України закритою для представників ЗМІ, щоб мінімізувати "показовість" процесу та збільшити конструктивну складову під час формування порядку денного, а як наслідок – підвищити ефективність роботи головного законодавчого органу. Дана рекомендація Європейського парламенту так і не була втілена в життя, тому варто детальніше розглянути наявність подібних спеціалізованих інститутів для узгодження позиції фракцій та депутатських груп в інших країнах Європи.

Досліджуючи міжнародний досвід, можна відзначити, що наявність погоджувальних органів є необхідною умовою сталого розвитку парламентаризму. Подібні структури найчастіше займаються формуванням порядку денного роботи парламенту, координують різні позиції коаліції та опозиції під час законотворчого процесу. Також Погоджувальна рада надає доручення іншим адміністративним структурам парламенту для забезпечення ефективної законодавчої роботи.

В Україні Погоджувальна рада займається організаційними питаннями для попередньої підготовки законопроектів та проведення експертних консультацій щодо висунення тих чи інших рішень. На сьогодні до її складу входять Голова Верховної Ради та його заступники, голови депутатських фракцій і груп з повноцінним правом голосу та голови комітетів з правом рекомендаційного голосу. Згідно з Регламентом ВРУ, у випадку відсутності вище згаданих керівників із поважних причин (відрядження, хвороба тощо), позицію фракції, депутатської групи або комітету можуть представляти заступники чи делеговані члени. Також на засіданні можуть бути присутні та брати участь у дискусії  голови тимчасових слідчих або спеціальних комісій, народні депутати, представники Апарату ВРУ, зокрема юридичних, фінансових або організаційно-технічних підрозділів, якщо профільні питання висунуті на розгляд.

Засідання Погоджувальної ради проводить Голова ВРУ або його заступники кожного понеділка пленарного тижня. Погоджувальна рада може приймати рішення за умов присутності не менше половини членів із правом голосу. Голова ВРУ або його заступники мають можливість скликати позачергову Погоджувальну раду за ініціативи щонайменше трьох фракцій чи депутатських груп або п’яти комітетів, у випадку надзвичайних обставин (політична ситуація, економічні проблеми, екологічна катастрофа, міжнародні події тощо). На сьогодні Погоджувальна рада є відкритою для представників ЗМІ, окрім окремих випадків, коли приймається рішення зробити захід закритим через озвучування державної таємниці або іншої конфіденційної інформації. Після проведення Погоджувальної ради колегія ухвалює проект порядку денного законодавчої роботи на пленарний тиждень за підписом головуючого. У  перший день пленарного тижня парламент має ухвалити простою більшістю голосів згаданий проект закону і дотримуватися його на пленарному тижні.

Вивчаючи європейський досвід, можна відзначити, що координаційні парламентські органи, на відміну від України, носять закритий технічний характер з мінімальною політичною складовою. Наприклад, Погоджувальне бюро у Франції та Рада старійшин у Польщі вносять пропозиції щодо календарного плану роботи парламенту, реєструють законопроекти до порядку денного сесії, складають розклад парламентських засідань, зборів комітетів та робочих груп, погоджують кандидатів на посади керівництва комітетів, слідчих/спеціальних комісій, апарату парламенту. Погоджувальне бюро може запросити на засідання окремих депутатів або працівників апарату для розгляду спеціалізованих профільних питань, а польська Рада старійшин часто займається організацією парламентських слухань. Члени Ради старійшин німецького Бундестагу, так само, вносять пропозиції щодо питань, які будуть розглянуті на пленарному тижні, найчастіше це стосується графіку розгляду та власне змісту законопроектів, які мають бути висунуті на голосування. Цікаво, що Рада старійшин німецького парламенту включає в себе голову нижньої палати та його заступників і 24 депутати, яких делегували фракції, та депутатські групи пропорційно їх представництву в парламенті. А от, до прикладу,  Депутатський собор у Словаччині складається лише з членів парламенту, яких делегують парламентські групи. У деяких європейських країнах (Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Данія) подібні координаційні органи носять напівформальний характер, коли очільник парламенту ситуативно скликає голів усіх фракцій та парламентських груп для узгодження позицій та організації подальшої роботи.

Підсумовуючи, можна сказати, що закриття Погоджувальної ради ВРУ для представників преси може мінімізувати політичну складову та додати конструктив у формування графіку розгляду законодавчих питань, як це працює в розвинутих європейських країнах з високим рівнем парламентаризму. Однак напротивагу цьому в українських реаліях додаткова закритість парламентських органів найчастіше звільняє простір для корупційних махінацій та політичних змов.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. 

Анастасія Константинівська

аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА