Новини

Міжпарламентські контакти Верховної Ради

В українському парламенті існує 90 груп з міжпарламентських зв’язків із іноземними державами. Найпопулярнішими в цьому плані країнами є Китай, США, Ізраїль, Польща та Німеччина. Натомість найменшу зацікавленість у нардепів викликали Люксембург та Монголія. Ще сто держав світу залишилися обділеними увагою Верховної Ради.

Народні обранці можуть входити до складу різного роду парламентських органів (фракцій чи комітетів), ставати членами міжфракційних депутатських об'єднань. Проте існує ще одна форма діяльності українських парламентарів. Зокрема, згідно з відповідним Положенням, народні депутати України шляхом добровільного об’єднання можуть утворювати депутатські групи з міжпарламентських зв'язків з іноземними державами.

Головними цілями та завданнями таких груп є:

• участь у двосторонньому міжпарламентському співробітництві;
• аналіз розвитку міжпарламентських відносин;
• сприяння співробітництву парламентських комітетів та комісій;
• співпраця з відповідними дипломатичними представництвами в Україні та за кордоном;
• утворення, за необхідності, міжпарламентських об'єднань, двосторонніх експертних груп з метою розробки проектів законодавчих актів тощо.

Нині в українському парламенті існує 90 груп з міжпарламентських зв’язків. Їхня чисельність варіюється від 4 до 215 народних депутатів.

Найбільшими за кількістю нардепів є групи з міжпарламентських зв'язків із Китаєм (215 парламентарів), США (145), Ізраїлем (138), Польщею (102), Німеччиною (92), Великобританією (87), Францією (81), Канадою (70), Литвою (69) та Японією (59).

У свою чергу, найменш популярними серед народних обранців є групи з міжпарламентських зв'язків із Алжиром, ДР Конго, Киргизстаном, Бахрейном, Марокко, Бангладеш, Ісландією та Сінгапуром – лише по п’ять членів; з Люксембургом та Монголією – по чотири нардепи.

Як бачимо, відповідне Положення про депутатські групи з міжпарламентських зв’язків з іноземними державами не створює обмежень щодо чисельності такого роду об’єднань. Проте визначає, що народний депутат не може входити до складу більше семи груп. Хоча на практиці дане обмеження не виконується.

Нардеп Олександр Онищенко, який нині постійно перебуває за кордоном, є членом тринадцяти груп, Володимир Бандуров – одинадцяти, Наталія Королевська – десяти, Анатолій Денисенко, Олексій Кириченко, Анатолій Дирів, Валерій Лунченко, Сергій Міщенко – дев’яти. Ще 53 парламентарі входять до складу восьми таких груп. 85 народних депутатів входять до складу однієї, двох чи трьох груп з міжпарламентських зв’язків.

14 парламентарів не входять до складу жодної з груп із міжпарламентських зв’язків: Вячеслав Богуслаєв, Михайло Гаврилюк, Андрій Денисенко, Любомир Зубач, Степан Івахів, Аркадій Корнацький, Ярослав Лесюк, Максим Микитась, Олексій Мушак, Юрій Одарченко, Андрій Парубій, Сергій Пашинський, Віктор Пинзеник та Юлія Тимошенко.

Громадянська мережа ОПОРА також проаналізувала розподіл керівних посад у групах з міжпарламентських зв’язків між народними депутатами. Найбільшу кількість обіймає народний обранець Віталій Корчик (“Народний фронт”) – шість. Він очолює дві групи (Ліхтенштейн та Люксембург), є співголовою ще в одній (Аргентина) та тричі заступником (Чехія, Нігерія, Бразилія).

Двоє інших його колег по фракції обіймають по п’ять керівних посад. Зокрема, Владислав Данілін є двічі керівником групи (ПАР та Ефіопія), один раз співголовою (Нігерія), заступником (Ісландія) та секретарем (Туніс). Натомість Віктор Романюк є керівником групи з міжпарламенських зв’язків з Колумбією, двічі співголовою (Бразилія та Аргентина) та двічі заступником (Словенія та Італія).

Варто відзначити, що згідно з уже згаданим вище Положенням, народний депутат може бути керівником чи співголовою не більше двох груп.

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Сприяння відкритості роботи парламенту через технічне вдосконалення Порталу відкритих даних Верховної Ради України" на виконання Плану дій Ініціативи "Відкритий парламент" за підтримки проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу".

Дані отримані Громадянською мережею ОПОРА за допомогою Порталу відкритих даних Верховної Ради України.