Новини

Перші Півроку Роботи Верховної Ради VII Скликання: Регіональний Вимір Черкаси

Громадянська мережа ОПОРА дослідила законотворчу діяльність депутатів від Черкащини, використання ними парламентських механізмів роботи та проаналізувала дисциплінованість парламентарів..

До ВРУ VII скликання в одномандатних округах Черкаської області було обрано 5 народних депутатів, 4 із яких (Володимир Зубик, Геннадій Бобов, Валентин Ничипоренко та Антон Яценко) увійшли до фракції Партії регіонів та один (Віктор Тимошенко) залишився позафракційним. Ще у двох округах ЦВК не змогла встановити результати виборів.

Окрім цього, ОПОРА вирішила проаналізувати діяльність депутатів, які пройшли до парламенту по спискам політичних партій, є кураторами Черкаської області у своїй політичній силі та традиційно виявляють активність у політичному житті Черкащини. До цього списку увійшли Микола Томенко та Анатолій Гриценко – фракція ВО «Батьківщина»; Ірина Геращенко – фракція партії «УДАР»; Юрій Сиротюк – фракція ВО «Свобода» та Володимир Олійник – фракція Партії регіонів.  

Варто відзначити, що черкаські депутати-списочники виявились значно активнішими законотворцями ніж депутати обрані від округів. З них лише один Юрій Сиротюк потрапив до парламенту вперше, усі інші мають дво- або триразовий парламентський стаж. Серед 5 черкаських мажоритарників  двоє (Валентин Ничипоренко та Геннадій Бобов) стали народними депутатами вперше, а Віктор Тимошенко мав значну перерву у парламентській роботі. Лідером законотворчої аткивності серед черкаських нардепів виявився батьківщиневець Микола Томенко, який подав 26 законопроектів, аутсайдером став Віктор Тимошенко – 2 проекти законів.

Значно дисциплінованішими виявились депутати-списочники у питанні відвідувань засідань Верховної Ради. Лідирують за цим показником Микола Томенко та Юрій Сиротюк, які за даними письмової реєстрації не мали жодного пропуску пленарних засідань без поважних причин.

Чинним актом став лише один законопроект, поданий представниками Черкащини. Ірина Геращенко стала співавтором Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності прав одиноких матерів та одиноких батьків».

Блок 1. Законотворча активність народних депутатів регіону

Дані станом на 30 червня 2013 року

У парламенті VII скликання Володимир Зубик (в.о. № 195) увійшов до фракції Партії регіонів та став членом Комітету з питань бюджету.  За даними електронної системи реєстрації, був відсутній на 13 засіданнях парламенту із 53. Письмова реєстрація дає дещо інші результати – Володимир Зубик не зареєструвався лише на 10 засіданнях і в усіх цих випадках - відсутній із невідомих причин.

За час роботи в парламентіVII скликання Володимир Зубик самостійно розробив 5 законопроектів.  Більшість з них не стосується профілю його роботи як членаКомітету з питань бюджету, проте 2 законопроекти спрямовані на регулювання пенсійної системи. Так, законопроекти «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо пенсійного забезпечення» та «Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення пенсійного забезпечення)» покликані ввести в дію механізм акумуляції коштів від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі безготівкової іноземної валюти та спрямування їх до бюджету Пенсійного фонду. На думку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, обраний спосіб такого вдосконалення пенсійної системи є нелогічним і непродуктивним.

Законопроекти «Про порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, у разі відкликання його виборцями за результатами спеціального референдуму» та «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку із прийняттям Закону України «Про порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, у разі відкликання його виборцями за результатами спеціального референдуму», на думку Володимира Зубика, покликані запровадити імперативний мандат і зобов‘язати народних депутатів, обраних в одномандатних округах, щорічно укладати із відповідними місцевими радами «План зобов‘язань народного депутата України перед виборцями». Також законопроектами передбачено механізм, який надає відповідним міським та районним радам виключне право порушувати питання щодо відкликання депутатів-мажоритарників у разі невиконання таких планів.

Окремої уваги заслуговує законопроект Володимира Зубика «Про внесення змін до частини третьої статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (щодо укладання договору з забудовниками в багатоквартирному будинку)». Документ (враховуючи те, що Володимир Зубик мав безпосереднє відношення до будівельного бізнесу) містить ознаки лобістського. У своєму висновку Головне науково-експертне управління Верховної Ради не підтримує прийняття зазначеного проекту, оскільки відсутність чіткого регулювання зазначених відносин на рівні закону може призвести до численних зловживань у цій сфері та порушення прав громадян України. Запропонований у проекті підхід фактично створює передумови для використання у сфері фінансування житлового будівництва різних схем, на кшталт тих, які використовувалися інвестиційно-будівельною компанією «Еліта-центр».

Жоден із поданих Володимиром Зубиком законопроектів, наразі ще не став чинним актом.

За час роботи в парламентіVII скликання Володимир Зубик не вніс жодної поправки до законопроектів, не мав жодного виступу та не зробив жодного депутатського запиту.

Розпочавши роботу у парламенті, Геннадій Бобов (в.о. № 196) увійшов до фракції Партії регіонів та став членом Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Протягом півроку роботи парламенту Геннадій Бобов, за даними електронної системи реєстрації, був відсутній  з невідомих причин на 15 засіданнях парламенту із 53.За час роботи Геннадій Бобов взяв участь в розробці 9 законопроектів,з яких 8 – підготував самостійно. Більшість ініціатив депутата напряму  стосується профілю його роботи як члена Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Серед найбільш вагомих слід відзначити подані законопроекти «Про стимулювання інвестиційної діяльності в сільській місцевості» та пов‘язані із ним законопроекти «Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України» та «Про внесення змін до Митного кодексу України».

Також Геннадій Бобов подав законопроекти  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони ввезення і використання деяких харчових добавок)» та «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про оренду землі» (щодо підвищення розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, земельною часткою (паєм)», які, втім, за висновками Головного науково-експертного управління Верховної Ради, мають суттєві неузгодженості із іншими державними нормативно-правовими актами.

Окремої уваги заслуговує законопроект Геннадія Бобова «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збору на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територій населених пунктів сільських, селищних та міських рад)», який, за задумом автора, покликаний підвищити матеріальну спроможність місцевих (передусім сільських) рад, щодо розвитку інфраструктури. Проте варто зауважити, що цим законопроектом фактично має бути введений додатковий податокіз орендарів земель сільськогосподарського призначення (ріллі) на відповідних територіях. Ставка збору за один гектар земель сільськогосподарського призначення (ріллі) складатиме 0,5 % від суми нормативно-грошової оцінки. На нашу думку, прийняття такого законопроекту потребує проведення комплексу громадських слухань та консультацій із професійними об‘єднаннями виробників сільськогосподарської продукції.

Жоден із поданих Геннадієм Бобовим законопроектів на даний час  ще не став чинним актом. За час роботи в парламентіVII скликання Геннадій Бобов не вніс жодної поправки до законопроектів, не мав жодного виступу та не зробив жодного депутатського запиту.

Віктор Тимошенко був обраний до Верховної Ради України по в.о. № 198. Не зважаючи на те, що у Вінницькій обласній раді Віктор Тимошенко був членом фракції Партії регіонів, у Верховній Раді він неочікувано залишився позафракційним. Обраний заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Протягом півроку роботи парламенту Віктор Тимошенко, за даними електронної системи реєстрації, був відсутній на 28 засіданнях парламенту із 53. Письмова реєстрація дає зовсім інші результати, які значно відрізняються від електронних – Віктор Тимошенко письмово не зареєструвався лише на 8 засіданнях, при цьому в усіх цих випадках депутат був відсутній із невідомих причин.

За час роботи у парламенті VII скликання Віктор Тимошенко розробив лише 2 законопроекти. Самостійно депутат подав законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель"» (щодо предметів закупівель, на які не розповсюджується дія цього Закону), спрямований на виведення із під дії  Закону України «Про здійснення державних закупівель» придбання послуг з постачання електроенергії, розподілу  води, водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), закупівля яких здійснюється розпорядниками бюджетних коштів. На думку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, таке розширення переліку випадків, на які не поширюватиметься дія відповідного закону, може негативно позначитися на прозорості та відкритості використання державних коштів, що ускладнить процедуру здійснення державного контролю у сфері державних закупівель.

Ще одну законодавчу ініціативу Віктор Тимошенко оформив спільно із позафракційними депутатами Володимиром Литвином, Ігорем Єремєєвим, Степаном Іваховим, Сергієм Мартиняком, Сергієм Лабазюком та Валерієм Мошенським. Проект Закону «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо страхового стажу для призначення мінімальної пенсії)», на думку авторів, надасть можливість реалізувати своє право на соціальний захист особам, вік яких не дозволяє напрацювати норму страхового стажу.

Жоден із поданих Віктором Тимошенком законопроектів на даний час  ще не став чинним актом. За час роботи в парламенті VII скликання Віктор Тимошенко зробив один виступ із місця, поправок до законопроектів не вносив.

За півроку Віктор Тимошенко подав 2 депутатські запити, щодо бездіяльності голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба та бездіяльності Міністра аграрної політики та продовольства України у відновленні роботи спиртових заводів Черкаської області.Обидва запити були направлені до прем‘єр-міністра Микола Азарова.

У парламенті Валентин Ничипоренко (в.о. № 199) обіймає посаду голови підкомітету з питань митної справи, контролю за діяльністю митних органів Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. Незважаючи на свої передвиборчі запевнення у симпатії до опозиції та небажанні вступати до Партії регіонів, на першому ж засіданні Верховної Ради VII скликання Валентин Ничипоренко увійшов до фракції Партії регіонів. 

Протягом півроку роботи парламенту Валентин Миколайович, за даними електронної системи реєстрації, був відсутній на 11 засіданнях парламенту із 53. Згідно письмової реєстрації Валентин Ничипоренко був відсутній із невідомих причин на 3 засіданнях.

За час роботи в парламентіVII скликання  Валентин Ничипоренко розробив 4 законопроекти. Усі 4 законопроекти Валентина Ничипоренка прямим чином не стосуються профілю його роботи як голови підкомітету з питань митної справи, контролю за діяльністю митних органів Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики та є його самостійними ініціативами.

Так, поданий Валентином Миколайовичем законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» спрямований на відміну обов’язкової заміни посвідчень водія, що були видані з використанням зразка радянського бланка, та проведення цієї процедури тільки за бажанням власника транспортного засобу.

Інший законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна закінченого будівництвом до 05.08.1992 року», на думку Валентина Ничипоренка, сприятиме легалізації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, збудовані до 05.08.1992 року.

Особливої уваги заслуговують 2 пов‘язані між собою законопроекти Валенина Ничипоренка в галузі освіти – «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення вищими навчальними закладами на платній основі інформаційної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань фінансування загальноосвітніх навчальних закладів». Законопроектами передбачається запровадження прямого фінансування загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок частини податків приватних ВНЗ. Кошти перераховуватимуться тим загальноосвітнім навчальним закладам, випускникам яких надаються послуги навчання у цьому ВНЗ, відповідно до договору. Також законопроектами передбачається надати можливість вищим навчальним закладам на договірній основі здійснювати агітаційно-інформаційну діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах. На нашу думку, перед схваленням, ці законопроекти вимагають проведення широкого громадського обговорення та консультації із професійними об‘єднаннями працівників освіти.

Жоден із поданих Валентином Ничипоренком законопроектів наразі ще не став чинним актом. .

За час роботи у парламенті VII скликання Валентин Ничипоренко подав 5 депутатських запитів, у яких опікувався питаннями газифікації сіл, та неоплачених платежів із казначейських рахунків органів місцевого самоврядування.

За півроку  Валентин Ничипоренко не вніс жодної поправки до законопроектів та не зробив жодного виступу.

У парламенті VII скликання Антон Яценко (в.о. № 200) прогнозовано увійшов до фракції Партії регіонів та був обраний головою підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності державних підприємств, операцій, пов'язаних з реалізацією окремих видів майна, діяльності рейтингових агентств Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. 

Протягом півроку роботи парламенту Антон Яценко, за даними електронної системи реєстрації, був відсутній на 8 засіданнях парламенту із 53. Письмова реєстрація дає дещо інші результати – Антон Яценко не зареєструвався лише на 6 засіданнях, при цьому в усіх цих випадках депутат був відсутній із невідомих причин.

За час роботи в парламентіVII скликання  Антон Яценко розробив 19 проектів нормативно-правових актів, з яких 16 законопроектів і 3 проекти постанов. Усі подані законопроекти стали його самостійними ініціативами.

Більшість ініціатив депутата прямо не стосується профілю його роботи як голови підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності державних підприємств, операцій, пов'язаних з реалізацією окремих видів майна, діяльності рейтингових агентств Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. Так, наприклад, Антоном Яценком були подані  проекти Законів «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо заборони проведення собачих боїв)» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охоронної діяльності)» .

Слід відзначити законопроекти «Про забезпечення державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції», «Про доповнення Кримінального кодексу України статтею 286-1» (яка значно посилює відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо посилення соціальних гарантій для молоді, інвалідів та інших малозахищених верств населення».

Для вирішення проблем виборців округу Антон Яценко подав законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення водопостачання та водовідведення у місті Умань та Уманському районі» та зареєстрував проект Постанови Верховної Ради «Про заходи щодо збереження ланшафтно-архітектурного комплексу "Садиба Даховських" в Черкаській області».

Жоден із поданих Антоном Яценком законопроектів наразі ще не став чинним актом. .

Значна частина законодавчих ініціатив Антона Яценка була відкликана чи знята із розгляду через суттєві зауваження відповідних комітетів та Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Серед проектів постанов, автором яких є Антон Яценко два стали чинними актами. Обидва вони стосуються відзначення пам’ятних дат («Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка» та «Про відзначення 60-річчя утворення Черкаської області»).

Антон Яценко вніс по 13 поправок до законопроектів «Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо емісії облігацій міжнародних фінансових організацій» та «Про внесення змін до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" щодо емісії облігацій міжнародних фінансових організацій», усі з яких були враховані.

За час роботи у парламентіVII скликання  Антон Яценко 1 раз виступив із трибуни та не зробив жодного депутатського запиту.

У  парламенті VII скликання Ірина Геращенко (№ 6, партія «УДАР» Віталія Кличка») увійшла у фракцію партії «УДАР» (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка». Обрана головою підкомітету з питань інформаційного забезпечення інтеграційних процесів Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, заступник члена постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Протягом півроку роботи парламенту Ірина Геращенко, за даними електронної системи реєстрації, була відсутня на 14 засіданнях парламенту із 53. Письмова реєстрація дає дещо інші результати – Ірина Геращенко не зареєструвалася лише на 5 засіданнях, одне з депутат пропустила через хворобу, з невідомих причин – 4.

За півроку Ірина Геращенко розробила 22 проекти нормативно-правових актів, з яких 14 законопроектів і 8 проектів постанов. Усі законопроекти Ірина Геращенкоподавала у співавторстві з іншими народними депутатами(переважно від фракції «УДАР»). Із представників інших політичних сил найбільше у законотворенні Ірина Геращенко співпрацювала із депутатом від  «Батьківщини» Миколою Томенком.

Більшість ініціатив депутата прямим чином стосується профілю його роботи як голови підкомітету з питань інформаційного забезпечення інтеграційних процесівКомітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та заступника члена постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Серед найбільш вагомих законодавчих ініціатив Ірини Геращенко можна відзначити законопроекти: «Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо скасування пільг)», «Про реформу державної та комунальної преси», «Про внесення змін до деяких законів України (щодо гарантування прав на справедливе пенсійне забезпечення та скасування деяких норм пенсійної реформи)», «Про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України (щодо підвищення ставок акцизного збору на слабоалкогольні напої)», «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім'ї».

Також Ірина Геращенко стала співавтором законопроекту «Про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів у два тури)» та проекту Постанови «Про призначення позачергових виборів Черкаського міського голови та Черкаської міської ради».

За півроку роботи парламенту VII скликання було прийнято 2 постанови Верховної Ради України, автором яких стала Ірина Геращенко – «Про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» та «Про проведення парламентських слухань на тему: «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення». Також Ірина Володимирівна стала співавтором проекту Постанови «Про скасування необґрунтованих привілеїв Голови Верховної Ради України та Президента України».

Верховна Рада України ухвалила 1 Закон, співавтором якого була Ірина Геращенко – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівності прав одиноких матерів та одиноких батьків».

За час роботи у парламентіVII скликання  Ірина Геращенко здійснила 50 виступів та направила 47 депутатських запитів.

У парламенті VII скликання Анатолій Гриценко (№ 3 у списку ВО «Батьківщина»), увійшов до фракції «Батьківщина» та був обраний головою підкомітету з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. 

Протягом півроку роботи парламенту Анатолій Гриценко, за даними електронної системи реєстрації, був відсутній на 9 засіданнях парламенту із 53. Згідно письмової реєстрації Анатолій Степанович був відсутній із невідомих причин лише на 2 засіданнях.

За час роботи в парламентіVII скликанняАнатолій Гриценко розробив 8 законопроектів. Усі подав особисто.

Більшість ініціатив депутата прямим чином пов‘язана із профілем його роботи як голови підкомітету з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхомКомітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Серед найбільш вагомих законодавчих ініціатив Анатолія Гриценка слід відзначити законопроекти «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії хабарництву)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення реальної відкритості правосуддя)», «Про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо забезпечення прозорості роботи місцевих рад)», «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування податкової міліції», «Про внесення змін до Закону України "Про доступ до судових рішень" (щодо вдосконалення умов доступу громадян до рішень судів загальної юрисдикції)».

Жоден із поданих Анатолієм Гриценком законопроектів наразі ще не став чинним актом. .

У парламенті VII скликання Анатолій Степанович вніс 2 поправки до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», одна із яких була врахована в кінцевій редакції Закону.

За півроку  Анатолій Гриценко зробив 4 виступи.  Депутатських запитів Анатолій Степанович не робив.

У парламенті VII скликання Микола Томенко (№ 10 у списку ВО «Батьківщина»), увійшов до фракції «Батьківщина» та був обраний головою Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

Протягом півроку роботи парламенту Микола Томенко, за даними електронної системи реєстрації, був відсутній на 5 засіданнях парламенту із 53. Письмова реєстрація дає дещо інші результати – Микола Володимирович не зареєструвався лише на 3 засіданнях, при цьому в усіх цих випадках депутат був у відрядженні.

За час роботи в парламентіVII скликанняМикола Томенко взяв участь у розробці 47 проектів нормативно-правових актів, з яких 26 законопроектів і 21 проект постанов. Більшість ініціатив депутата прямим чином пов‘язана із профілем його роботи як голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації.

Серед найбільш вагомих законодавчих ініціатив Миколи Томенка варто відзначити законопроекти «Про внесення зміни до Конституції України щодо недоторканності», «Про реформування друкованих засобів масової інформації», «Про внесення змін до статті 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо заборони надання благодійної матеріальної допомоги під час виборів)», «Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про рекламу" (щодо заборони використання зображень дітей у політичній рекламі)», «Про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України (щодо підвищення ставок акцизного збору на слабоалкогольні напої)», «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення», «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вилучення поняття негативна інформація», «Про внесення змін до статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо обмеження продажу пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансування вищих навчальних закладів за рахунок благодійних внесків осіб, які навчаються у них».

6 проектів постанов внесених Миколою Томенком були підтримані Верховною Радою. Усі вони стосувались відзначення пам‘ятних дат.

Микола Володимирович також став співавтором проектів Постанов Верховної Ради «Про відповідальність Кабінету Міністрів», «Про призначення позачергових виборів Черкаського міського голови та Черкаської міської ради».

Жоден із законопроектів Миколи Томенка поданих  ним у парламенті VII скликання на даний час  ще не став чинним актом. .

У парламенті VII скликання Микола Володимирович вніс 76 поправок до  законопроектів, 72 з яких були повністю враховані під час голосування у першому читанні. 

За півроку  Микола Томенко зробив 67 виступів та направив 8 депутатських запитів. 

У парламенті Юрій Сиротюк (№ 14 у списку ВО «Свобода») увійшов до фракції ВО «Свобода» та є членом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. 

Протягом півроку роботи парламенту Юрій Сиротюк, за даними електронної системи реєстрації, був відсутній на 6 засіданнях парламенту із 53. Згідно письмової реєстрації Юрій Миколайович зразково відвідав усі пленарні засідання.

За час роботи в парламентіVII скликання депутат вніс 6 проектів нормативно-правових актів, з яких 3 законопроекти і 3 проекти постанов.

Більшість ініціатив депутата прямим чином не пов‘язана із профілем його роботи як члена Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. 

Законодавчими ініціативами Юрія Сиротюка стали законопроекти «Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», та зміни до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (щодо підвищення рівня соціального захисту жертв політичних репресій),  Також Юрій Миколайович став автором проектів Постанов «Про відзначення 245-річчя Коліївщини», «Про відзначення 140-річчя з дня народження Миколи Міхновського», «Про 80-ті роковини Голодомору в Україні та вшанування пам'яті жертв геноциду Української нації».

Жоден із поданих Юрієм Сиротюком законопроектів на даний час  ще не став чинним актом.

У парламенті VII скликання Юрій Миколайович вніс 2 поправки до законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України та до інших актів у сфері земельних відносин (щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок)», одна із яких була врахована.

За півроку Юрій Сиротюкзробив 15 виступів та направив 41 депутатський запит.

У своїх запитах Юрій Миколайович опікувався проблемами оприлюднення усіх документів, підписаних між Україною та Росією 21 квітня 2010 року у місті Харків, незаконним відчуженням земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, перевірки фактів грубого порушення законодавства України посадовими особами групи компаній «Газ Україна 2009».

Серед ініціатив депутата, спрямованих на захист інтересів Черкащан, варто відзначити депутатські запити щодо неналежного розслідування прокуратурою та УМВС Черкаської області справи за фактом розпалювання міжнаціональної ворожнечі, що стався під час проведення мітингу демократичних сил «Черкащина: Настав час діяти», та запит щодо необхідності вжити невідкладних  заходів для відновлення порушених прав звільнених з роботи працівників Черкаської газети «Прес-Центр».

У парламенті  VII скликання Володимир Олійник (№ 17 у списку Партії регіонів) увійшов до фракції Партії регіонів та був обраний заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та головою Лічильної комісії Верховної Ради.

Протягом півроку роботи парламенту Влодимир Олійник, за даними електронної  та письмової системи реєстрації, був відсутній із невідомих причин лише на одномузасіданні парламенту із 53.

За цей час Володимир Олійник став співавтором 22 проектів нормативно-правових актів, з яких 16 законопроектів і 6 проектів постанов. Більшість ініціатив депутата прямим чином пов‘язана із профілем його роботи як заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 Серед найбільш вагомих законодавчих ініціатив Володимира Олійника варто відзначити законопроекти «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за умисне порушення порядку нарахування, обчислення або сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про кібернетичну безпеку України», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп'яніння», «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності осіб за ухилення від відбування покарання, призначеного їм в порядку заміни на більш м'яке обмеження позбавлення волі)», «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування».

 Окремої уваги заслуговує запропонований Володимиром Миколайовичем законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо статусу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад», який має передбачити створення механізму відкликання місцевих депутатів. Цим  законопроектом пропонується процедура, яка ставить реалізацію ініціативи виборців щодо відкликання депутатів місцевих рад у залежність від згоди місцевої ради, а також припинення повноважень депутата за рішенням місцевої ради, якщо є відповідне звернення місцевої організації партії. Проте, за висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради, те, що законопроектпередбачає дві альтернативні процедури для припинення повноважень депутатів, створює широкі можливості для маніпуляцій. Наприклад, за наявності відповідної ініціативи у місцевої організації політичної партії та відповідної партійної більшості в раді, рішення про припинення повноважень можуть прийматися виключно з політичних міркувань, без будь-якого врахування думки виборців. Це у свою чергу створить передумови для незаконного тиску на місцевих депутатів.

2 проекти постанов, внесених Володимиром Олійником, були підтримані Верховною Радою. Усі вони стосувались пам‘ятних дат (відзначення 70-річчя звільнення Червоною Армією міста-героя Київ та відзначення 70-річчя звільнення України Червоною Армією від фашистських загарбників).

Володимир Миколайович також став співавтором проектів постанови Верховної Ради про «Про внесення змін до статті 47 Регламенту Верховної Ради України (щодо відповідальності народних депутатів України за блокування парламенту)» та законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення роботи Верховної Ради України)», які передбачають надання Голові Верховної Ради права, у разі блокування парламентської трибуни, порушувати перед Вищим адміністративним судом України  питання про відкликання народного депутата. При цьому, якщо депутат був обраний за списком, заміна його у парламенті цим законопроектом забороняється і це місце залишається вакантним до чергових виборів парламенту.

Жоден із поданих Володимиром Олійником законопроектів на цей час  ще не став чинним актом.

У парламенті VII скликання Володимир Миколайович вніс 29 поправок до  законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» та 11 поправок до  законопроекту «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України». Усі  40 поправок Володимира Олійника до цих законопроектів  були повністю враховані під час голосування парламенту у другому читанні. 

За піврокуВолодимир Олійникзробив 14 виступів. Депутатських запитів Володимир Миколайович не робив.

Блок 2. Депутатські запити

Дані станом на 5 липня 2013 року

Блок 3. Відвідуваність пленарних засідань та засідань комітетів

Дані станом на 12 липня 2013 року