Яка фракція парламенту найбільш консолідована?

Узгодження позицій між різними депутатами та представлення спільної позиції – одне з найважливіших завдань депутатських фракцій та груп. Таким чином консолідоване голосування фракції є ознакою успішності переговорів всередині того чи іншого депутатського об’єднання. Воно також демонструє, наскільки депутати не лише знають спільну позицію фракції, але й підтримують її. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки позиція народних обранців під час голосувань збігається з позицією більшості членів їхньої фракції.

Голосування проти лінії фракції – це коли депутат голосує не так, як більшість фракції чи групи, до якої входить. Наприклад, за умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «так» щодо певного законопроекту, голосування окремого депутата «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції».

Консолідованість фракційних позицій

Отже, у період роботи Верховної Ради 8 скликання найбільш дисциплінованою виявилась Радикальна партія Олега Ляшка – лише 12% голосувань проти лінії фракції. У свою чергу у середньому в 21% випадків не підтримували фракційну позицію члени ВО “Батьківщина”, “Народного фронту” та Об’єднання “Самопоміч”.

Схожі показники голосувань проти лінії фракції і у двох депутатських груп: “Воля народу” (22%) та “Партія “Відродження” (23%).

Найбільше ж не співпадає із загальною партійною позицією голосування членів “Опозиційного блоку” (28%) та парламентарів від “Блоку Петра Порошенка” (29%). У свою чергу цілком закономірно, що найбільш неузгоджено голосують позафракційні народні обранці (35%).

Депутати-бунтарі

У кожній фракції є депутати, які голосують досить дисципліновано та є народні обранці, що найчастіше відхиляються від узгодженої позиції.

Відтак, найбільший показник розходження у голосуваннях з позицією більшості його однопартійців у депутата Віталія Чепиноги з “Блоку Петра Порошенка” – 73%. У майже ⅔ випадків проти лінії фракції голосують: Ігор Шурма (“Опозиційний блок”), Василь Гуляєв та Віктор Остапчук (депутатська група “Партія “Відродження”). Натомість народний обранець Денис Дзензерський у половині випадків голосує не так як більшість фракції “Народного фронту”, а член депутатської групи “Воля народу” Вячеслав Богуслаєв у 42% випадків.

Натомість у решті фракцій найвищі показники розходження окремих депутатів з позицією однопартійців не перевищують 40%: у Радикальній партії – Оксана Корчинська (34%), у «Самопомочі» – Андрій Журжій (38%), у «Батьківщині» – Руслан Богдан (40%).

Такі високі показники голосувань проти лінії фракції для згаданих депутатів можна пояснювати по-різному. Проте здебільшого вони пов’язані або з частим “неголосування” нардепа (депутат не голосує взагалі: ні "за", ні "проти", ні "утримався"), або високим показником голосувань “утримався”.

Лідери і позиція фракції

Громадянська мережа ОПОРА також проаналізувала наскільки узгоджено із власною фракцією голосують її лідери.

Відтак серед голів фракцій найчастіше фракційну позицію не підтримує Артур Герасимов (“Блок Петра Порошенка”) – під час кожного четвертого голосування. Під час кожного шостого голосування проти лінії фракції голосує Олег Березюк (Об’єднання “Самопоміч”), Юлія Тимошенко (ВО “Батьківщина”), Ярослав Москаленко (група “Воля Народу”) та Максим Бурбак (“Народний фронт”).

У понад 11% випадків неузгоджено із фракцією “Опозиційного блоку” голосують двоє її співголів: Олександр Вілкул та Юрій Бойко.

Найменші показники розходження під час голосувань із позицією фракції демонструють співголови депутатської групи “Партія “Відродження” Віктор Бондар (10%) та Віталій Хомутиннік (6%), а також лідер Радикальної партії Олег Ляшко – лише 5% голосувань проти лінії фракції.

Таким чином, жодна з парламентських фракцій та депутатських груп не є консолідованою під час голосувань на 100%. У кожній фракції є депутати, які доволі часто голосують не так, як більшість їхніх колег. Проте для парламентських об’єднань найважливішим є факт наявності критичної кількості депутатів, які й забезпечують фракції узгоджену позицію під час голосувань.

Матеріал підготовлено в рамках проекту "Сприяння відкритості роботи парламенту через технічне вдосконалення Порталу відкритих даних Верховної Ради України" на виконання Плану дій Ініціативи "Відкритий парламент" за підтримки проекту ЄС-ПРООН "Рада за Європу".

За коментарями звертайтеся:

Андрій Савчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА щодо моніторингу роботи парламентських комітетів

тел.: 066 29 28 784

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)