Новини
У чому полягає порушення процедури або як депутати приймали «поправку Лозового»
Вже кілька днів тривають дискусії щодо поправки №109 народного депутата від Радикальної партії Олега Ляшка Андрія Лозового до законопроекту №6232 про внесення змін до низки Кодексів. Проте мало хто звертає увагу на той факт, що дана поправка спершу була провалена в сесійній залі, але вже потім проголосована “з голосу” пакетом з іншими поправками. До такого висновку можна дійти, проаналізувавши стенограму відповідного засідання.
Відтак, 3 жовтня, розглядаючи поправки до законопроекту №6232, народні депутати їх не підтримали. Провалили парламентарі й поправку №109 народного депутата Андрія Лозового. Народна депутатка від фракції “Об’єднання “Самопоміч” Вікторія Пташник закликала не підтримувати цю поправку, аргументувавши тим, що за цією поправкою тяжкі та особливо тяжкі злочини, наприклад, мають розслідуватися протягом всього 6 місяців, а якщо вони не розслідуються протягом цього строку, то справа підлягає закриттю. На думку депутатки, це спричинить колапс в роботі правоохоронних органів та призведе до корупційної складової, адже слідчі спокійно зможуть не розслідувати відповідні злочини. Аргументи подіяли, і у підсумку “за” поправку проголосували лише 52 народні депутати.
Проте згодом, за пропозицією голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, парламент повернувся до розгляду відхилених поправок та підтримав їх ухвалення. За відповідне рішення проголосував 231 народний депутат. Руслан Князевич обґрунтував свою позицію тим, що, на його думку, відхилення низки поправок розбалансували законопроект. Серед переліку цих правок, зокрема, названа й поправка №109, яка раніше не була підтримана.
Варто відзначити, що на своєму засіданні 10 липня Комітет з питань правової політики та правосуддя, який був профільним з розгляду даного питання, підтримав цю поправку. За відповідне рішення проголосувало 19 народних депутатів, один утримався.
Таким чином, вже вдруге за декілька місяців за допомогою поправок “з голосу” та “пакетного голосування” значною мірою змінюються суті законопроектів. Минулого разу подібна ситуація склалась під час голосування щодо ухвалення закону про Конституційний Суд, коли в другому читанні сталася колізія, через яку не була визначена процедура обрання омбудсмена.
За словами аналітика Громадянської мережі ОПОРА Олександра Клюжева, у ситуації, що склалася, проект №6232 повинен був бути відправлений на третє читання для усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту. “Під час розгляду проекту в другому читанні народні депутати України висловлювали зауваження до проекту і сам Голова Верховної Ради підтвердив наявність проблем зі збалансованістю проекту після внесення або невнесення до нього поправок. Натомість парламент знову повернувся до розгляду поправок, серед яких були вже і нові, внесені за пропозицією профільного комітету. Це створило умови, за яких народні депутати не мали можливості розібратися в тому, за що вони проголосували. Я би сказав, що безсистемність розгляду законопроектів і дуже умовне дотримання регламентних положень призвели до цього конфлікту чи гострого непорозуміння. Третє читання, у свою чергу, дозволило б перевірити проект №6232 і узгодити між собою його положення. На жаль, було обрано іншу позицію – із порушеннями Регламенту повертатися до поправок, розгляд яких вже завершився”, – зазначив він.
Нагадаємо, до законопроекту №6232 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, який впроваджує судову реформу, було внесено 4383 поправки. Однією з них, за номером 109, була так звана “поправка Андрія Лозового”. Суть ухваленої поправки полягає в скороченні термінів досудових розслідувань. Термін досудового розслідування розраховується не з моменту повідомлення про підозру, а з початку внесення даних про порушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – і до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Згідно з поправкою, слідчим необхідно за 2 місяці розкрити і відправити до суду кримінальний проступок, за 3 місяці – злочин невеликої або середньої тяжкості, за 6 місяців – тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Анатолій Бондарчук, керівник проекту ОПОРИ в рамках Програми РАДА
тел.: 096 918 74 08
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.