18 липня 2017 року

За що і як знімали недоторканність з шести народних депутатів

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як відбувалося зняття недоторканності з 6 народних депутатів (Євгена Дейдея, Олеся Довгого, Андрія Лозового, Максима Полякова, Борислава Розенблата та Михайла Добкіна). Організація дослідила, у чому звинувачують депутатів, як відбувався процес обговорення в парламенті та якими є результати всіх голосувань,  яка ретроспектива зняття недоторканності в Україні.

У чому звинувачують

Євген Дейдей (фракція "Народний фронт")

НАБУ здійснюється досудове розслідування, а САП –  процесуальне керівництво у кримінальному провадженні від 16.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України. Досудовим розслідуванням, як вбачається в поданні ГПУ, було встановлено, що Євген Дейдей, будучи народним депутатом України та службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи умисно та маючи мету незаконного збагачення у невстановленими досудовим слідством часі та місці, набув у власність активів у значному розмірі.

За словами Генпрокурора України Юрія Луценка, досудовим розслідуванням встановлено, що при документальному, офіційно підтвердженому доході депутата Євгена Дейдея та його дружини за період з 01.06.2009 по 31.12.2016 в розмірі 1 мільйон 440 тисяч 705 гривень, останній набув у спільну сумісну власність активів на суму 6 мільйонів 393 тисячі 993 гривні 6 копійок.

"Це майно, вірніше, сума цієї власності, складається з придбаної 26.12.2016 року квартири в місті Києві вартістю 2 мільйони 893 тисячі 993 гривні та двох автомобілів АУДІ Q7, вартістю 1 мільйон 574 тисячі 8181 гривень та 1 мільйон 664 тисячі 879 гривень відповідно. Відтак різниця між офіційними доходами з усіх джерел та придбаною власністю є достатньо значною. Такий факт підпадає під ознаки злочину, який передбачений ч. 3 ст. 368 "Незаконне збагачення", – зазначив під час засідання Регламентного комітету очільник Генеральної прокуратури Юрій Луценко.

Слідство також наполягає на фіктивному характері позики дружині народного депутата Євгена Дейдея від громадянина Ігоря Лінчевського у розмірі три з половиною мільйони гривень. У деклараціях за 2015 та 2016 роки народний депутат вказував, що його дружина має фінансові зобов’язання – 3 500 000 гривень, які вона отримала від Лінчевського Ігоря В’ячеславовича як позику.

Генеральний прокурор продемонстрував на засіданні комітету аудіозапити, що свідчать, що Ігор Лінчевський, який є помічником народного депутата від "Народного фронту" Дениса Дзензерського, не знав дружину Євгена Дейдея, якій нібито позичив кошти. Проте сам Лінчевський, який згодом прибув на засідання Регламентного комітету, зазначив, що дійсно дав позику для дружини народного депутата.

Олесь Довгий (група "Воля народу")

НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зумисного зловживання службовими особами Київської міської ради владою під час виконання ними службових повноважень всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, чим заподіяно тяжкі наслідки інтересам держави в особі територіальної громади міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2007 – 2009 років службові особи Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема заступник міського голови Києва – секретар міської ради Олесь Довгий спільно з службовими особами Головного управління земельних ресурсів міста Києва та іншими особами забезпечили 01.10.2007 року ухвалення (прийняття) депутатами Київської міськради рішення щодо незаконної передачі земельних ділянок 23 обслуговуючим житловим кооперативам для житлової забудови на 21-му кілометрі Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, фактично розташованих на території Ландшафтного заказника "Острів Жуків", а також передачу їх у власність юридичній особі, яка не мала права на їх отримання, на безоплатній основі. За оцінками слідства, такі дії спричинили збитки в розмірі 81 726 691 гривень, що в 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Під час розгляду в парламенті подання на зняття недоторканності з Олеся Довгого, Юрій Луценко зазначив, що Олеся Довгого звинувачують не у тому, що він, будучи посадовою особою місцевого самоврядування, порушив Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламент міської ради. Він скликав не у встановлений спосіб сесію, він доручив своєму підлеглому винести з голосу питання, яке спричинило "дерибан" міської землі.

У поданні зазначено, що Олесь Довгий достовірно знаючи, що у виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією депутатів, депутатських груп та фракцій Київради або головуючого на засіданні, порядок денний може бути розширений проектом (проектами) рішень. Зазначені проекти рішень мають бути оформлені відповідно до вимог Регламенту та роздані депутатам. Невідкладність має бути письмово обґрунтована суб'єктом подання. Слідство переконане, що під час ведення сесії 01.10.2007 з метою незаконного включення (розширення) до порядку денного питання з розгляду проекту рішення, яким може бути незаконно надано земельні ділянки на користь третіх осіб, забезпечив, шляхом введення депутатів в оману щодо законності та обґрунтованості невідкладності прийняття такого рішення, включення даного питання до порядку денного. При цьому депутатам не було надане письмове або усне обґрунтування щодо винятковості випадку і невідкладності включення в порядок денний відповідного проекту рішення. Сам проект рішення не був оформлений відповідно до норм Регламенту, депутати не мали можливості ознайомитися з проектом рішення та супровідними матеріалами до нього.

За включення в порядок денний даного питання проголосувало 67 депутатів, а в цілому за саме рішення – 66 депутатів.

Андрій Лозовий (фракція Радикальної парті Олега Ляшка)

Генпрокуратура інкримінує Андрію Лозовому в період з 1.01.2007 до 31.12.2015 умисне ухилення від сплати податків та зборів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах за таких обставин. У цих діях Андрія Лозового Генеральна прокуратура вбачає ознаки злочину, передбачені ч. 2 ст. 212 КК України.

27 листопада 2014 року Андрій Лозовий склав присягу та набув повноважень народного депутата України. Звинувачення ГПУ стосуються періоду, який передував його обранню народним депутатом України.

У поданні Генеральної прокуратури йдеться, що Андрій Лозовий подав до НАЗК щорічну електронну декларацію за 2015 рік, у якій у пункті 12 задекларував зокрема готівкові кошти в сумі 800 тисяч гривень, 50 тисяч доларів США та 150 тисяч євро.

Також у поданні зазначається, що у декларації відображено право власності депутата на 24 позиції цінного рухомого майна, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року.

"Водночас згідно з відомостями контролюючих органів фізичною особою – платником податків Лозовим А. С. за період з 01.01.2007 по 31.12.2015 отримано 234 054,6 грн., із яких 158 400,9 – доходи у вигляді заробітної плати; 71 451,2 – стипендія; 4 202,5 грн. – дохід від операцій з нерухомого майна у 2007 році. Інші доходи Лозовим у цей період не декларувалися", – зазначено у поданні.

Також у поданні йдеться, що невідповідність задекларованого майна Андрія Лозового його готівковим активам та доходам, одержаним з офіційних джерел, становить 8 622 647 гривень, що призвело до несплати до бюджету податку за визначений період у розмірі 1 717 221,4 грн та військового збору в розмірі 129 339,71 грн.

"У результаті умисних протиправних дій Лозового А. С. державі заподіяно збитків у великих розмірах у вигляді ненадходження до бюджету податків та зборів, загальна сума яких становить 1 846 561,1 грн, що більш ніж у 3 000 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян", – йдеться у поданні.

Максим Поляков (фракція "Народний фронт")

НАБУ здійснюється досудове розслідування, а САП – процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 362, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Максим Поляков у період з 2.10.2016 по 28.11.2016 року вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності.

Слідством встановлено, що 2 народні депутати Максим Поляков та Борислав Розенблат з метою отримання неправомірної вигоди від представника компанії не резидента України, яка була зацікавлена у видобутку бурштину в Україні, скористалися правом законодавчої ініціативи з наміром протягти через парламент низку змін до законопроектів, які сприяли б покращенню умов господарювання підприємства замовника при видобутку бурштину та його реалізації. Так, мова йде про проекти законів про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування діяльності, пов'язаної з видобутком бурштину) та Митного кодексу України (щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення на територію України обладнання для промислового видобутку бурштину).

Генеральна прокуратура України вбачає в діях Максима Полякова ознаки хабарництва на суму 7500 доларів.

Борислав Розенблат (позафракційний, на момент внесення подання – член фракції "Блоку Петра Порошенка", згодом виключений з фракції)

НАБУ здійснюється досудове розслідування, а САП здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 362, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Борислав Розенблат у період з 02.10.2016 по 19.06.2017 вчинив низку кримінальних правопорушення у сфері службової діяльності.

Окрім того, слідство вбачає в діях Борислава Розенблата, як і у випадку з Максимом Поляковим, ознаки хабарництва на суму в розмірі 7500 доларів за реєстрацію у Верховній Раді низки законодавчих змін в інтересах компанії не резидента, Генеральна прокуратура України інкримінує Бориславу Розенблату ще ряд кримінальних правопорушень. Зокрема:

• Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави – посадовими особами Державної служби геології та надр України й органів місцевого самоврядування, спрямованих на видачу спеціальних дозволів на користування надрами та відповідних погоджень для ТОВ "Укртехдобич".
• Одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженим на виконання функцій держави – посадових осіб органів прокуратури та суду, спрямованих на скасування спеціальних дозволів на користування надрами, виданих 4-м приватним підприємствам.
• Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття посадовими особами Держгеокадастру України рішень, пов'язаних із визначенням координат та наданням погоджень на відведення земель лісогосподарського призначення, у межах яких є частини, які порушені внаслідок незаконного видобування бурштину і потребують рекультивації.
• Одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття посадовими особами Держлісагенства України Наказу про затвердження переліку земель лісогосподарського призначення, у межах яких є частини, які порушені внаслідок незаконного видобування бурштину і потребують рекультивації.

Слідство оцінює розмір неправомірної вигоди, отриманої народним депутатом України Бориславом Розенблатом ,у розмірі 292,5 тис. доларів.

Михайло Добкін ("Опозиційний блок")

Генеральна прокуратура України підозрює Михайла Добкіна у земельних махінаціях, які він проводив у 2008 році, будучи міським головою Харкова. На думку слідчих, у результаті його протиправних дій, вчинених за попередньою змовою групою осіб, із власності територіальної громади Харкова незаконно вибули земельні ділянки загальною площею понад 77 га, чим заподіяли збитки останній у розмірі майже 227 млн гривень.

На думку слідчих, Михайло Добкін, діючи умисно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001).

"Михайло Добкін, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, сприяв забудовникам м. Харкова в реалізації злочинного умислу щодо заволодіння земельними ділянками шляхом шахрайства, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України. Слідство встановило, що в результаті дій Михайла Добкіна за заявами забудовників, які незаконно в порушення законодавства оформили себе як житлово-будівельні кооперативи, було припинено плату за оренду земельних ділянок і в день надходження цих заяв на ім’я міського голови сесія без розгляду на відповідній земельній комісії проголосувала за виділення шахраям земельних ділянок загальною площею понад 77 гектарів", – зазначив у своїй доповіді під час розгляду подань про зняття недоторканності з Михайла Добкіна Генеральний прокурор України Юрій Луценко.

Танкісти своїх не кидають

Напередодні 11 липня, коли парламент мав розглядати подання Генеральної прокуратури України про зняття недоторканності з народних депутатів України, протягом цілого тижня, по одному депутату на день, дане питання вивчав Регламентний комітет, щоб визначити, чи подання щодо надання дозволу на притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності, затримання та арешт достатні, обґрунтовані та законні. За підсумками розгляду даних питань, Комітет підготував висновок, що в усіх випадках подання законні. Проте, на думку членів Комітету, у випадках з Євгеном Дейдеєм, Андрієм Лозовим, Олесем Довгим та Максимом Поляковим аргументи, наведені в поданні ГПУ, були не достатніми та не обґрунтованими. У випадку з Бориславом Розенблатом Комітет підтримав всі подання Генеральної прокуратури (притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт депутат). Напередодні голосування в парламенті рахунок був 4-1 не на користь Генеральної прокуратури.

Характер висновків Регламентного комітету обіцяв, що Генеральному прокурору України Юрію Луценку буде не просто переконати депутатів проголосувати за зняття недоторканності зі своїх колег, особливо, зважаючи на те, що 3 з них є членами парламентської більшості та входять до складу двох найбільших фракцій.

Євген Дейдей

Те, що в парламенті "танкісти своїх не кидають" стало зрозуміло вже після голосування за зняття недоторканності з представника "Народного фронту" Євгена Дейдея. Це притому, що під час розгляду даного питання лідери чотирьох депутатських фракцій зазначили, що вони прийняли рішення голосувати "за" ("БПП", "Народний фронт", "Самопоміч", "Батьківщина"). Лідер Радикальної партії Олег Ляшко у своєму виступі не озвучив чіткої позиції, щодо того, як буде голосувати його фракція. Проте зазначив, що у парламенті є безумовно депутати, яких потрібно притягувати до відповідальності, але це притягнення перетворилося на політичний піар Юрія Луценка, який до того ж був незаконно, на його думку, призначений на посаду Генерального прокурора України.

По голосуванні за Євгена Дейдея була важлива позиція фракції "Народний фронт", яка має у парламенті 80 депутатів. ЇЇ лідер Максим Бурбак у своєму виступі зазначив, що справи проти членів "Народного фронту" є політично вмотивованими і шиті "білими нитками".

"Євген Дейдей розказав на засіданні фракції всю правду по цій ситуації і фракція прийняла рішення більшістю голосів голосувати "за" для того, щоб він з честю і гідністю міг у суді довести свою правоту", – озвучив позицію фракції Максим Бурбак.

Сам Євген Дейдей у своєму виступі також наголосив, що справа має політичну складову. "Я ознайомився з тим, що було на комітеті, – справа має політичну складову. Те, що мені інкримінують, я не робив. Є людина, яка чітко приїхала у комітет і підтвердила, що вона давала гроші. По суті, на цьому закінчується уся доказова база. Я не буду зараз стояти та когось вмовляти, я прошу вас подивитись і розсудити по совісті і закону", – сказав він.

У підсумку, подання ГПУ не набрало достатньої кількості голосів для надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Євгена Дейдея, якого звинувачують у незаконному збагаченні. Рішення підтримали лише 192 депутати з 295 присутніх (86 голосів дав "БПП", 44 – "Народний фронт", 26 – "Самопоміч", 9 – "Батьківщина", 1 – Радикальна партія, ще 26 – позафракційні; не голосували –"Опозиційний блок", Група "Партія "Відродження", група "Воля народу"). Фракції коаліції дали всього 130 голосів.

Олесь Довгий

Очевидно розуміючи, що наступні голосування також можуть обернутися фіаско для ГПУ, Юрій Луценко під час свого виступу при розгляді питання щодо зняття недоторканності з Олеся Довгого закликав народних депутатів не руйнувати парламентаризм, бо він ще всім знадобиться.

Цього разу свою готовність голосувати "за" вже висловили 5 фракцій. До всіх інших приєдналася Радикальна партія.

Сам Олесь Довгий у своєму емоційному виступі попросив колег підтримати це рішення, зазначивши, що оскаржить у суді всі звинувачення. Депутат також покаявся, що у свій час голосував за призначення Юрія Луценка на посаду Генерального прокурора.

"Регламент порушив, закон не переступав. Ми з вами грубо, з голосу, порушуючи Регламент, внесли низку змін до чинного законодавства України, щоб на посаду Генерального прокурора призначити людину без відповідної освіти. Я протягував це рішення. І я каюсь, тому що голосував саме за Юрія Віталійовича, бо сподівався, що він, як людина, на долю якої випали такі непрості випробування, ніколи в житті не використовуватиме високе звання і владу для з’ясування власних стосунків або образи минулого", – сказав Олесь Довгий.

Внаслідок обговорення у сесійному залі назбиралося голосів для зняття недоторканності з Олеся Довгого. "За" відповідне рішення проголосував 251 депутат (107 голосів дав БПП, 64 – "Народний фронт", 25 – "Самопоміч", 16 – Радикальна партія, 11 – "Батьківщина", ще 28 – позафракційні; група "Воля народу" за свого колегу не голосувала також, як і "Опозиційний блок" та група "Партія "Відродження"). Фракції коаліції дали цього разу 171 голос, тобто на 41 більше, ніж у випадку з Євгеном Дейдеєм. Саме цих голосів, навіть без підтримки Радикальної партії, вистачило для зняття недоторканності з "фронтовика" Дейдея.

Андрій Лозовий

Після цього депутати перейшли до розгляду питання про зняття недоторканності з Андрія Лозового, яке було найцікавішим з точки зору участі в його обговоренні одних з найбільш красномовних парламентарів. Зокрема, мова йде про Олега Ляшка, Олексія Гончаренка і про самого Андрія Лозового. Сам процес обговорення часто супроводжувався переходом на особисте, намаганнями "потролити" один одного.

Представники Радикальної партії наполягали, що справа політично вмотивована. У своєму виступі Олег Ляшко зазначив, що такими діями з боку ГПУ його команду хочуть залякати.

"Чому шановний Генеральний прокурор, бачте як я з паузою говорю "шановний", бо дуже важко Вас Юрію Віталійовичу назвати "шановним", але я дотримуюся форми. Чому Ви вносите подання? Чому Порошенко намагається мене через вдень вмовити голосувати, то за один Закон, то за другий, то за третій. Рєбята, ви не зрозуміли одної простої істини, Ляшко і його команда, ми не піддаємося на шантаж, ви не можете нас залякати, ви не можете нас лякати справами, ви не може нас купувати, ви намагалися це робити, в мене є стержень. У багатьох депутатів, які зараз сміються немає стержня, немає того, що свого часу називав Британський прем'єр Уїнстон Черчіль "м'яким підбрюшшям", якщо ви знаєте, що це таке", – зазначив з трибуни парламенту Олег Ляшко.

Свою готовність голосувати по Андрій Лозовому висловили 4 фракції ("БПП", "Народний фронт", "Самопоміч" та "Батьківщина").

"Я чую ці всі виступи і у мене таке відчуття, що тут відбувається щось неймовірне, є таке слово, яке хочеться використати, я його так по легше скажу "обнагліли". Ну, інакше як можна сказати, коли Мосійчук виступає і повчає Генерального прокурора. Людина, яка на всю країну брала хабарі пакетами, озвучила свої розцінки. У нього депутатське звернення 3 тисячі доларів, у нього запит 5 тисяч доларів, я спеціально назвав прізвище, це ж шоу, яке має бачити країна", – зазначив з трибуни парламенту представник фракції "БПП" Олексій Гончаренко.

Що стосується Андрія Лозового, то Олексій Гончаренко жартома запропонував визнати останнього "Святим": "Якщо ми не голосуємо за зняття недоторканності з Лозового, тоді нам треба визнати його "Святим", звернутися до Ватикану і до Андрія Лозового ходити молитися, просити грошей на життя, бо багато громадян України не мають за що жити. Так Лозовий їм розкаже, як заробити, це "Святий" Андрій", бо він людина, яка ніде ніколи не працювала, нічого не заробила, а показує мільйонні статки".

Під час свого виступу Андрій Лозовий зазначив, що подання, підготовлене ГПУ на нього, є юридично неграмотним і порадив Юрію Луценку взяти з нього приклад і теж піти вчитися на юридичний факультет. Також під час свого виступу Андрій Лозовий зазначив, що суддя, яка приймала по ньому рішення, не мала розглядати цю справу, бо у неї тут є конфлікт інтересів, оскільки вона після суду над добровольцем та патріотом Володимиром Горцкова, поручителем якого був Лозовий, написала на нього заяву в поліцію. Насамкінець Лозовий зазначив, що на його боці правда і закон: "Я не боюсь ваших подань, уже третього, я не боюсь тюрми. Я знаю, що на нашому боці правда, я знаю, що на нашому боці Господь. Я знаю, що я чесний перед Господом і перед законом".

За підсумками голосування Верховна Рада не змогла позбавити недоторканності депутата Андрія Лозового. За відповідне рішення проголосували 177 народних обранців ("БПП" дав 76 голосів, "Народний фронт" – 42, "Самопоміч" – 26, Батьківщина – 9, ще 24 – позафракційні депутати, інші фракції та групи не голосували). Фракції коаліції загалом дали лише 118 голосів, що навіть менше, ніж у випадку з Євгеном Дейдеєм.

Голосування за зняття недоторканності з Лозового та Дейдея ще також продемонстрували, що парламент не готовий давати згоду за притягнення до кримінальної відповідальності депутатів, які підозрюються у незаконному збагачені.

Разом з тим під час свого виступу Генеральний прокурор Юрій Луценко зазначив, що після двох відхилених подань по незаконному збагаченню та несплаті податків втрачає будь-який сенс прийнятий парламентом закон про електронне декларування.

"Депутатська "самооборона" фактично закрила можливість вносити подібні подання. Це ганебне явище", – резюмував Юрій Луценко.

Максим Поляков

Після голосування по Лозовому Верховна Рада перейшла до розгляду подань до надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Максима Полякова, який підозрюється прокуратурою в отриманні коштів та лобіюванні інтересів іноземної компанії, яка займається видобутком бурштину.

Свою готовність голосувати "за" висловили 5 фракцій, зокрема і Радикальна партія.

Після двох провальних голосувань, голосування за Полякова мало продемонструвати, чи готовий український парламент до самоочищення. Відчуваючи, що парламент може не проголосувати за зняття недоторканності з Максима Полякова, його затримання та арешт, окремі народні депутати своїми виступами намагалися переламати хід гри в сесійній залі. Зокрема, під час свого виступу позафракційна депутатка Ганна Гопко зазначила, що своїм "неголосуванням" парламент покриває корупцію. Голова Комітету в закордонних справах також нагадала, що за словами Генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга, який напередодні виступав в українському парламенті, корупція в Україні є перешкодою на шляху України до НАТО.

"Дорогі українці. Ми зараз є свідками шоу, ви бачите ярмарку "фарисейства", ви бачите, коли лідери фракцій виступають і кажуть, що вони будуть підтримувати, а в результаті половина членів їхніх фракцій не голосує. Парламент покриває корупцію. Я навіть не знаю, як напередодні саміту Україна-ЄС говорити, що у нас є зрушення в боротьбі з корупцією. У парламенту немає політичної волі навіть на зняття недоторканності, не кажучи вже про арешт", – зазначила з трибуни позафракційна депутатка Ганна Гопко.

У свою чергу, народний депутат Максим Поляков всі звинувачення відкинув і зазначив, що вони політично вмотивовані.

"На комітеті ми побачили на всю країну – бурштинова мафія. Скажіть, будь ласка, де я, а де бурштин? Жодним чином ніколи не мав до бурштину, не проживаю у цьому регіоні, не займався експортом, не маю компаній ні я, ні моя родина. Це всім добре відомо. Було намагання провокації", – сказав Максим Поляков напередодні голосування.

За підсумками голосування, парламент надав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Максима Полякова. За відповідне рішення проголосували 250 нардепів (110 голосів дав "БПП", 51 – "Народний фронт", 26 – "Самопоміч", 16 – Радикальна партія, 11 – Батьківщина, 7 – група "Воля народу", 1 – "Опозиційний блок", ще 28 – позафракційні). Разом з тим за згоду на затримання депутата проголосували 125 членів парламенту, а на арешт – 111. У повному складі не голосувала фракція "Народного фронту", що і визначило результати голосування, це підтверджує, у парламенті ще не готові відмовитися від кругової поруки.

Борислав Розенблат

Після не надто вдалих голосувань по Полякову, мабуть, мало хто вірив, що Верховна Рада наддасть дозвіл на затримання та арешт Борислава Розенблата, які є фігурантами одного кримінального провадження. У підсумку депутати залишили спецназ НАБУ без роботи, який за словами Генерального прокурора чекав у коридорі.

Обговорення по депутату Бориславу Розенблату, якого напередодні виключили з фракції "Блоку Петра Порошенка" було найменш тривалим і динамічним. Своє рішення голосувати "за" у своїх виступах висловили лідери 5 депутатських фракцій: "БПП", "Народний фронт", "Самопоміч", Радикальна партія та "Батьківщина".

Сам депутат, на якого було зроблене подання, зазначив, що він ні в чому не винен і просить, щоб з нього зняли недоторканність, щоб він міг довести свою невинуватість у суді.

"Сьогодні вся країна спостерігає за нашим засіданням. Мені дуже тяжко. Тяжко не тому, що на сьогоднішній день я скоїв якусь провину. Я не звинувачую нікого. За свої вчинки все своє життя я відповідав особисто. І сьогодні, незважаючи на всі домисли та звинувачення, я буду відповідати в українському суді. Як воно буде, це вже питання слідства, прокурорів, адвокатів. Я прошу зняти з мене недоторканність і дати можливість захищати себе у судах", – сказав у своєму виступі перед голосуванням Борислав Розенблат.

У підсумку, Верховна Рада України, рекордними для цього дня 296-ма голосами позбавила недоторканності депутата Борислава Розенблата (113 голосів дав "БПП", 69 – "Народний фронт", 26 – "Самопоміч", 17 – Радикальна партія, по 12 – "Батьківщина" та "Відродження", 9 – "Воля народу", 2 – "Опозиційний блок", 36 – позафракційні). Разом з тим парламентарі не дали згоди на затримання депутата (лише 183 підтримали це рішення), а також на його арешт (181 депутат – "за"). Для прийняття рішення про дозвіл на затримання та арешт Розенблата не вистачило голосів 2-х коаліційних політичних сил ("БПП" та "Народного фронту"), які на двох при голосуванні за затримання дали 95 голосів, а при голосування за арешт – 93. При цьому при голосуванні за зняття недоторканності з Розенблата вони дали разом 183 голоси.

Михайло Добкін

Голосування по Михайлу Добкіну відбулося у четвер 13 липня. У парламент були внесені три подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання на арешт. Напередодні Регламентний комітет розглянув усі подання та ухвалив висновок, що подання про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Михайла Добкіна є достатнім, законним і вмотивованим. Натомість, подання про надання дозволу на арешт та затримання є недостатньо обґрунтованим.

Під час обговорення низка депутатів, які в тому числі представляють різні проєвропейські опозиційні партії, під час своїх виступів зазначали, що в парламенті є домовленості, які не дозволять зняти недоторканність з Михайла Добкіна. Більше того, вони, висловили жаль, що подання винесене за розкрадання землі, а не за злочини, здійснені під час Майдану, та не за державну зраду.

"Мені дуже шкода за те, що за три роки його не притягнули за те, що під час Майдану він стояв під російським триколором у Харкові; за те, що він давав вказівку вбивати учасників харківського Майдану; він з Кернесом хотів знищити нашу країну, і ми за три роки, всіх тут, хто був на Майдані разом з Петром Порошенком, який прикриває "Опозиційний блок", не притягнули їх до відповідальності. І вони стоять тут, ухмиляються і ви побачите, що ми не дамо згоди на арешт, бо тут є договорняки", – емоційно виступив депутат з "Народного фронту" Ігор Гузь.

У своєму виступі Михайло Добкін заперечив всі звинувачення та закликав проголосувати за зняття з себе недоторканності. Також він зазначив, що розуміє, сьогодні політична кон'юнктура така, когось потрібно принести в жертву, та йому неприємно, що цією жертвою обрали саме його.

"Завдяки прямій трансляції засідання Регламентного комітету, мільйони наших громадян могли переконатися в упередженості та некомпетентності висунутих мені звинувачень Генеральною прокуратурою. На кожне їх звинувачення я надав своє пояснення, підкріплене документами. Генеральний прокурор звинувачував мене, не надавши жодного документа, жодного доказу того, що був порушений закон. Я впевнений, що Харківська міська рада, коли я працював міським головою, не прийняла жодного неправомірного рішення", – зазначив під час свого виступу Михайло Добкін.

У підсумку, Верховна Рада проголосувала за зняття недоторканності з депутата Михайла Добкіна. За це рішення проголосували 288 депутатів. Також народні обранці дали згоду на затримання та арешт Михайла Добкіна. За це рішення проголосували 250 та 242 депутати відповідно. Послідовно за ці рішення голосували: "БПП", "Народний фронт", "Самопоміч", Радикальна партія, "Батьківщина" та позафракційні депутати. Цим самим Верховна Рада продемонструвала свою спроможність голосувати за надання дозволу як на притягнення до кримінальної відповідальності, так і на затримання та арешт народних депутатів. За умови, що, звісно, є політична воля і поки від цієї політичної волі "страждають" не свої (колишні регіонали), а своїх поки намагаються не чіпати.

З детальною інформацією про те, як народні депутати голосували за всі подання, можна ознайомитися на порталі "Вони голосують для тебе" за цим посиланням.

Ретроспектива зняття недоторканності в Україні

За два з половиною роки роботи Верховної Ради VIII скликання парламент уже 11 разів голосував за зняття недоторканності з народних депутатів. Окрім Євгена Дейдея, Андрія Лозового, Олеся Довгого, Максима Полякова, Борислава Розенблата та Михайла Добкіна, у нинішньому скликанні розглядалися подання на зняття недоторканності ще з 5 народних депутатів (Сергія Клюєва, Сергія Мельничука, Ігоря Мосійчука, Олександра Онищенка та Вадима Новинського). У всіх випадках, окрім голосування за Євгена Дейдея та Андрія Лозового, парламент дав згоду на притягнення їх до кримінальної відповідальності. У одному випадку згодом Верховний Суд України визнав незаконним зняття Верховною Радою недоторканності з народного депутата.

Загалом питання зняття недоторканності розглядалося щодо представників 5 політичних сил ("Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", Радикальна партія, "Опозиційний блок" та "Воля народу"), а також позафракційних депутатів. Найбільше своїх волосів за зняття недоторканності депутати віддали за Борислава Розенблата (296 голосів), найменше – за Вадима Новинського (228 голосів).

3 червня 2015 року український парламент дав дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності позафракційного депутата Сергія Клюєва. Таке рішення підтримали 287 парламентарів. Генеральна прокуратура України інкримінувала Сергію Клюєву незаконне заволодіння майном та зловживання службовим становищем. Також у цей самий день 262 голосами Верховна Рада позбавила недоторканності позафракційного народного депутата, який був обраний за списками Радикальної партії Олега Ляшка, Сергія Мельничука. При цьому депутати не підтримали подання на його затримання та арешт. Сергію Мельничуку інкримінувався бандитизм, розбій, катування, викрадення людей, хуліганство та напад на правоохоронців.

17 вересня 2015 року народні депутати надали дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт Ігоря Мосійчука. За проголосували 262 парламентарі. Проте згодом Верховний Суд визнав незаконним зняття парламентом недоторканності з народного депутата Ігоря Мосійчука. Уся справа в тому, що відповідно до Закону "Про Регламент Верховної Ради України" парламент мав розглядати три окремі подання і окремо надавати дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт депутата. Натомість Генпрокуратура внесла лише одне подання – Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Ігоря Мосійчука.

Разом з тим не була дотримана процедура повного обговорення, як того вимагає стаття 30 Регламенту Верховної Ради. Згідно з нею передбачається доповідь ініціатора питання (у даному випадку представника ГПУ), виступи представника головного комітету (у даному випадку Регламентного), членів депутатських фракцій/груп, народних депутатів, а також заключне слово доповідача та співвідповідача. Право висловитись надається народному депутату, щодо якого внесене подання для представлення своєї позиції.

"Казус Мосійчука" повинен стимулювати головуючого на засіданні суворо дотримуватися норм Регламенту. Тим більше, що початок розслідування Спеціальної антикорупційної прокуратури справи про законність призначення Юрія Луценка на посаду Генпрокурора і подання на зняття недоторканності з Олеся Довгого, яке базується на порушенні ним норм Регламенту як секретаря Київської міськради, активізували питання про відповідальність головуючого за порушення Регламенту під час розгляду колегіальним органом рішень.

6 липня 2016 року Верховна Рада України надала дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України, члена групи "Воля народу" Олександра Онищенка. За відповідні подання Генпрокуратури проголосували 275, 265 та 263 парламентарів відповідно. Правоохоронні органи інкримінували Олександру Онищенку привласнення державного майна у особливо великих розмірах, вчиненому в складі злочинної організації із залученням низки фіктивних підприємств.

8 грудня 2016 року парламент дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності депутата від "Опозиційного блоку" Вадима Новинського. За дане рішення проголосувало 228 парламентарів, що лише на 2 депутати більше від мінімально необхідної кількості для прийняття такого рішення. Генпрокуратура звинувачувала Новинського в утриманні під вартою помічника покійного митрополита Володимира – архієпископа Драбинки з метою змусити Володимира відректися від престолу.

Окрім того, за всі роки незалежності України ще у 6 випадках депутати голосували за зняття недоторканності зі своїх колег. Це практично у два рази менше, ніж у поточному скликанні. Так у 1994 році Верховна Рада позбавила недоторканності Юхима Звягільського, у 1999 році – Павла Лазаренка, у 2000 році – Віктора Жердицького, у 2002 році – Миколу Агафонова, у 2009 році – Віктора Лозінського, у 2014 році – Олега Царьова.

Голосування Верховною Радою за надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів

Депутат	Фракція	К-ть голосів	Результат
Михайло Добкін	"Опозиційний блок"	288	Рішення прийнято
Борислав Розенблат	Позафракційний (на момент внесення подання – "Блок Петра Порошенка")	296	Рішення прийнято
Максим Поляков	"Народний фронт"	250	Рішення прийнято
Андрій Лозовий	Радикальна партія	177	Рішення не прийнято
Олесь Довгий	"Воля народу"	251	Рішення прийнято
Євген Дейдей	"Народний фронт"	192	Рішення не прийнято
Вадим Новинський	"Опозиційний блок"	228	Рішення прийнято
Олександр Онищенко	"Воля народу"	275	Рішення прийнято
Ігор Мосійчук	Радикальна партія	262	Рішення прийнято
Сергій Мельничук	Позафракційний	262	Рішення прийнято
Сергій Клюєв	Позафракційний	287	Рішення прийнято

Голосування Верховною Радою за надання згоди на затримання народних депутатів

Депутат	Фракція	К-ть голосів	Результат
Михайло Добкін	"Опозиційний блок"	250	Рішення прийнято
Борислав Розенблат	Позафракційний (на момент внесення подання – "Блок Петра Порошенка")	183	Рішення не прийнято
Максим Поляков	"Народний фронт"	125	Рішення не прийнято

Голосування Верховною Радою за надання згоди на арешт народних депутатів

Депутат	Фракція	К-ть голосів	Результат
Михайло Добкін	"Опозиційний блок"	242	Рішення прийнято
Борислав Розенблат	Позафракційний (на момент внесення подання – "Блок Петра Порошенка")	181	Рішення не прийнято
Максим Поляков	"Народний фронт"	111	Рішення не прийнято

Анатолій Бондарчук, керівник проекту ОПОРИ в рамках Програми РАДА