Роль миколаївських мажоритарників у розподілі державних субвенцій

Встановлення вікон у школах та індивідуальних газових лічильників у квартирах, придбання шкільних  меблів – все це народні депутати від Миколаївщини роблять для округів, не забуваючи при цьому похвалитись, як було «вибито» кошти на ці ініціативи. Однак чи має законодавець вирішувати побутові проблеми замість органів місцевої влади та яким чином кошти потрапляють на округ?

Відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», Державний бюджет передбачає розподіл субвенцій місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України кошти можуть виділятись на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності, на здійснення екологічних та природоохоронних заходів, здійснення заходів, пов’язаних з відселенням громадян із житлових будинків, що перебувають в аварійному стані, проведення робіт з газифікації, реалізацію проектів з енергоефективності та енергозбереження та ін.

Але в постанові чітко не вказано, яким чином обираються об’єкти для виділення субвенцій. І хоча в Законі «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Міністерство фінансів України для підготовки пропозицій щодо розподілу такої субвенції повинно утворювати комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, саме депутати мають пряме або опосередковане відношення до відповідного розподілу, особливо ті, які обрані за мажоритарною складовою. Разом з тим, принаймні на папері, відповідна комісія існує, адже деякі депутати пишуть звернення на розподіл субвенцій саме на голову комісії.

Розподіл субвенцій для Миколаївщини у 2016 році

Так, у 2016 році Миколаївська область отримала 71 мільйон 994 тисяч гривень субвенцій на соціально-економічний розвиток. З них найбільше пішло на 130 округ Андрія Вадатурського – 18 мільйонів 396 тисяч гривень. У свою чергу, напередодні виділення коштів нардеп написав депутатське звернення на ім’я Міністра фінансів з проханням передбачити у субвенції на соціально-економічний розвиток кошти на заміну вікон з енергозберігаючим склом у навчальних закладах у межах 130 округу. І, як показує постанова КМУ № 395 від 24 червня 2016 року, держава таки виділила кошти на відповідні роботи.

Найменше коштів «зайшло» у 129 округ – 0 гривень, хоча нардеп 129-го округу Олександр Жолобецький у 2016 року заявляв про вдалий захист багатьох проектів для свого округу та області, але трохи у іншому напрямку – фінансування через Державний Фонд Регіонального Розвитку.

127-й округ (депутат Борис Козир) отримав 12 мільйонів гривень, 128-й округ (депутат Артем Ільюк) – 11 мільйонів 197 тисяч гривень, 131-й округ (депутат Олександр Лівік) – 15 мільйонів 500 тисяч гривень та 132-й округ (Аркадій Корнацький) – 14 мільйонів 900 тисяч гривень.

Що отримає Миколаївщина у 2017-му?

У 2017 році Кабінет Міністрів України затвердив розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку. Станом на 30 вересня вже є чотири відповідних розпорядження (від 11.05.2017 № 310, від 12.07.2017 № 463, від 19.07.2017 №484 та від 27.09.2017 № № 689-р). Слід зазначити, що розпорядження можуть до кінця року ще вноситись зміни. Як можна побачити по 2016 року, зміни вносились навіть у грудні. Проаналізувавши додатки цих розпоряджень з найостаннішими змінами від 30 серпня 2017 року, можна припустити, що Миколаївська область отримає вже на 42 мільйони більше, ніж у 2016 році, а саме 1 мільярд 14 мільйонів 91 тисячу гривень.

Так, народний депутат, обраний по 128 округу, Артем Ільюк поширює інформацію, що він направив звернення до Кабінету Міністрів щодо виділення субвенцій для встановлення індивідуальних газових лічильників для мешканців свого округу. І саме у першому розпорядженні № 310 було виділено близько 3 мільйонів гривень на встановлення лічильників для мешканців Інгульського та Корабельного районів міста, а вже згідно з розпорядженням № 463 було виділено ще близько 7 мільйонів грн – «субвенції Ільюка», як назвали це у ЗМІ. Загалом 128-й округ, відповідно до всіх розпоряджень, отримає 20 мільйонів 93 тисячі гривень, що практично на 9 мільйонів більше, ніж у 2016 році.

У свою чергу, 132-й округ нардепа Аркадія Корнацького отримає найбільшу суму в області – 25 мільйонів 48 тисяч гривень,  і, зі слів його помічниці, депутат протягом травня активно їздив по районах для обговорення шляхів виконання державної субвенції. Трохи побільшало субвенцій на 130 округ Андрія Вадатурського – 24 мільйони 616 тисяч гривень. І тут нардеп, окрім підготовки звернень до Кабміну щодо виділення коштів, контролює процес освоєння коштів відповідними профінансованими об’єктами.

Як показує зустріч нардепа з керівництвом Новобузького району 14 вересня 2017 року, швидке та прозоре використання державних коштів є запорукою для наступних субвенцій. Менше «зайшло» на 131-й  округ – 10 мільйонів 800 тисяч гривень, а ось на 129-й округ виділили вже не 0 гривень, як у 2016 році, а 13 мільйонів 832 тисяч гривень. Народний депутат по 129-му округу Олександр Жолобецький також не виключає свою роль у даному розподілі.

На 127-й округ нардепа Бориса Козира також збільшена субвенція практично на 8 мільйонів у порівнянні з 2016 роком та становить 19 мільйонів 700 тисяч грн.

Що думають депутати про виділення субвенцій на їхні округи?

У цьому році, як і в минулому, питання щодо прозорості механізму надання субвенцій з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій досі залишається неврегульованими. Попри те, що загалом сума субвенцій збільшилась у 2017 році на Миколаївську область, достовірно не відомо, яким чином розподіляються дані кошти. Немає чіткого механізму розподілу, що створює ризики ручного розподілу коштів, а також корупційні ризики. Виникає питання, чи дійсно частина депутатів має хороші стосунки в провладних кабінетах та таким чином лобіює інтереси виборців свого округу? В такому випадку соціально – економічний розвиток регіону залежить тільки від особистих якостей народного депутата та його відносин з органами державної влади. І якщо звернення депутата не беруть до уваги, то чи можна сказати, що цей депутат поганий або неефективний? Навряд, адже в Законі «Про статус народного депутата» не передбачено відповідної діяльності і визначено, що насамперед народний депутат - це законотворець.

Свою думку з цього приводу висловив народний депутат Олександр Лівік.

«Не функція депутата займатися господарською діяльністю чи добиватися виділення коштів, головна функція депутата – законодавча», – зазначив депутат.

Народний депутат не приховує, що він користується правом на депутатське звернення з приводу розподілу коштів, але, в той же час зазначає: якщо депутат і повинен займатись відповідною діяльністю, то це повинно бути максимально прозоро та законодавчо врегульовано. Також народний депутат зазначив, що процедура розподілу коштів на соціально-економічний розвиток територій менш прозора та зрозуміла, ніж фінансування об’єктів через Державний фонд регіонального розвитку. Про роботу комісії, яка займається внесенням пропозицій для розподілу субвенцій, депутат нічого не чув, але, за його словами, з радістю би взяв участь у роботі відповідної комісії.

За системність процедур виступив і народний депутат Олександр Жолобецький.

«Що стосується субвенцій з державного бюджету на розвиток регіону то, на мою думку, вони повинні розподіляться виходячи з державної стратегії розвитку, в якій враховується специфіка кожного регіону. У когось в пріоритеті сільське господарство, у когось – важка промисловість і так далі. Плюс, звичайно ж, соціальний розвиток, соціальні об'єкти – це повинно бути на першому місці у всіх. Ось, наприклад, якщо є у нас стратегія розвитку Півдня України як транзитного, портового регіону, то і пріоритети повинні розставлятися, виходячи з нашої специфіки. Те ж і з іншими областями. Тоді буде все правильно, гармонійно і справедливо. Кожен з народних депутатів намагається як-то кажуть "привести субвенцію" в свій регіон і, природно, кожному з нас хочеться, щоб саме на наш регіон виділялося більше коштів. А при системному розподілі субвенцій, виходячи зі стратегії розвитку регіонів, ці кошти будуть розподілятися більш якісно, ​​саме туди, де є найбільша необхідність. І, відповідно, витрачатися вони будуть з більшою ефективністю і результати роботи стануть ще більш помітними і вагомими», – зазначив народний депутат.

Андрій Вадатурський зазначив, що особливо не замислювався над процедурами виділення коштів на соціально-економічний розвиток.

«До цього я навіть не замислювався над питанням, що комусь на округ виділяється більше грошей, а комусь менше. Я ні з ким не змагаюся, адже одну справу робимо. Але я постійно працюю на окрузі, напрацьовуємо проекти, збираємо підписи… І вже в КМУ я борюсь за виділення коштів на кожен з цих проектів, доводжу їх важливість. Хто проявляє ініціативу і хоче допомогти, тому також завжди допомагають», - прокоментував народний депутат.

Таким чином, депутати опосередковано підтвердили відсутність чітких правил розподілу державних субвенцій,  але в той же час не приховують своє намагання посприяти вигідному розподілу для Миколаївщини. З одного боку, це повинно радувати виборця, з іншого – чи не виховує це у виборця сприйняття народного депутата як людини, яка вирішує виключно місцеві та побутові проблеми, а також фінансові, тим самим свідомо спотворюючи  повноваження, якими наділяє його Закон «Про статус народного депутата». Процедура розподілу має бути чітко відображатися у законодавчих актах, щоб уникнути спекулювань на цю тему та створити умови для рівномірного соціально-економічного розвитку всіх регіонів країни.

Легітимізація розподілу субвенцій

У вересні Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 27.09.2017 № 727 щодо змін, якими право подання пропозицій щодо розподілу субвенцій покладається на народних депутатів та обласні адміністрації.

«Для підготовки у 2017 році пропозицій щодо розподілу субвенції (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок субвенції) Мінфін утворює комісію (далі — комісія), до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням зазначеного Комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії), а також представники Мінфіну. Комісія приймає рішення щодо включення пропозицій, поданих народними депутатами України, обласними та Київською міською держадміністраціями Мінфіну, до проекту акту Кабінету Міністрів України щодо: розподілу субвенції між місцевими бюджетами; розподілу субвенції між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами). Мінфін на підставі рішення комісії вносить в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідний проект акту щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами», – говориться у документі.

Таким чином, лише у кінці вересня Кабмін вирішив легімітизувати відповідні процедури. І, можливо, не всіх задовольнить процедура розподілу таким чином, але в будь-якому випадку відповідна комісія мусить працювати прозоро, об’єктивно та відкрито для забезпечення ефективного використання державних коштів.    

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. 

За коментарями звертайтеся:

Дмитро Баштовий, громадський консультант ОПОРИ в Миколаївській області

тел.: +380634171339

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.