Новини
1,5 року Верховній Раді: депутати продукують законодавчі ініціативи, але не голосують за них
Верховна Рада восьмого скликання працює вже півтора року. За цей період їй вдалося побити рекорди попередніх скликань щодо законотворчої діяльності, втім, не вдалося досягнути показників минулих років щодо кількості проголосованих законопроектів. До таких висновків прийшли аналітики Громадянської мережі ОПОРА, які займаються парламентським моніторингом.
До 1,5 року діяльності українського парламенту поточного скликання ОПОРА підготувала кілька звітів, що стосуються основних показників роботи Верховної Ради, проаналізувала ефективності народних обранців у гендерному розрізі та оцінила діяльність парламентських комітетів крізь призму ефективності і відкритості.
Порівняно з парламентами попередніх скликань, перші півтора року діяльності Верховної Ради України восьмого скликання відзначалися інтенсивною законотворчою активністю. Кількість законопроектів і проектів постанов, зареєстрованих у чинному парламенті за цей період, – 6755, з них 6106 надійшло від народних депутатів. Таким чином, частка депутатських законодавчих ініціатив в загальній кількості складає понад 90%, Уряду – 8%, Президента – лише трохи більше 1%. Водночас, порівняно до законодавчих ініціатив Уряду і Президента, які в основному є проектами закону, майже половина депутатських законодавчих ініціатив – це проекти постанов. Із загальної кількості зареєстрованих депутатами в парламенті законопроектів та проектів постанов 50% документів мають лише одного автора. 84% законодавчих ініціатив мають менше 5 авторів. Таким чином, кількість законодавчих ініціатив, які на етапі реєстрації мають підтримку значної кількості депутатів, є мінімальною.
У розрахунку кількості законопроектів на одного депутата, які взяли участь в підготовці найбільшої кількості законодавчих ініціатив, лідирують фракції ВО «Батьківщина» і Радикальної партії. На кожного депутата «Батьківщини» в середньому припадає 82 розроблених законопроекти і проекти постанов, депутата Радикальної партії – 77. В індивідуальному рейтингу законотворчої активності першість має Сергій Власенко (407 законодавчих ініціатив), Руслан Князевич (399) та Володимир Гройсман (до переходу на посаду Прем’єр-міністра подав 329 законодавчих ініціатив). Найактивнішими жінками-законотворцями стали Олена Ледовських (333 законодавчі ініціативи), Олена Бойко (329), Людмила Денісова (187).
Як засвідчують результати моніторингу, жінки виявилися більш активними в підготовці та реєстрації законодавчих ініціатив, порівняно з депутатами-чоловіками. У середньому на одну жінку-депутата припадає 61 законопроект та проект постанови, тоді як на одного чоловіка 43 проекти законодавчих актів. Депутати-мажоритарники зареєстрували меншу кількість законопроектів (40%), порівняно з депутатами-списочниками (60%).
Водночас за перших півтора року роботи Ради восьмого скликання на пленарних засіданнях було розглянуто менше третини (27%) від усіх зареєстрованих законопроектів. За цей час були прийняті й набули чинності 1333 законодавчих акти. Це на 14% менше, порівняно з кількістю законів, прийнятих за аналогічний період парламентом сьомого скликання. Лише близько 5% законопроектів та проектів постанов, які були позитивно проголосовані в парламенті, набрали підтримку більше 300 депутатів. Найбільше голосів у Верховній Раді отримав Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів). За нього проголосувало 367 народних депутатів. Решта законодавчих ініціатив були підтримані простою більшістю депутатів.
Лідерами рейтингу співвідношення кількості ініційованих депутатом законопроектів (без врахування проектів постанов) і кількості законопроектів, які врешті стали законами, є вже екс-депутати Юрій Луценко (56%), Лілія Гриневич (43%) і Тарас Кутовий (42%).
Найкращу статистику позитивних голосувань у парламенті мають законодавчі ініціативи, котрі належать до сфери відання Комітету з питань європейської інтеграції – 62% (38 з 61 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету в закордонних справах – 60% (68 з 114 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету з питань запобігання і протидії корупції – 37% (23 з 62), Комітету з питань правової політики та правосуддя 35% (266 з 764 позитивно проголосованих законодавчих ініціатив), Комітету з питань національної безпеки та оборони 26% (71 з 269 позитивно проголосованих законопроектів).
На момент існування коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна» (з листопада 2014 року до лютого 2016 року) за результатами голосувань найбільше взаємодіяли між собою «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка» та Радикальна партія Олега Ляшка (спільність їхніх позицій складала більше 80%). Після переформатування парламентської коаліції у квітні 2016 року основні зміни відбулися в поведінці фракції Радикальної партії Олега Ляшка та Об'єднання «Самопоміч». Позиція Радикальної партії під час голосувань і надалі найчастіше збігається з позицією «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка», однак рівень спільності голосувань значно зменшився. Натомість «Самопоміч» стала більш скоординовано голосувати з фракціями «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту» і «Батьківщини».
Одним з важливих аспектів законодавчої активності народного депутата є також відвідуваність засідань парламентських комітетів та робота в комітетах. У грудні 2015 – травні 2016 рр. найкраще засідання комітетів відвідували депутати з фракції «Народного фронту» (82%). Показник відвідуваності фракції «Об’єднання «Самопоміч» становить 79%, «БПП» – 78%, ВО «Батьківщина» – 74%, Радикальної партії – 65%, депутатської групи «Воля народу» – 60%, депутатської групи «Партія «Відродження» – 46%, фракції «Опозиційний блок» – 46%, позафракційних – 59%. Відзначимо також, що депутатки мають кращий показник відвідуваності засідань комітетів, ніж їхні колеги чоловіки. Середній показник відвідуваності жінок-депутатів у цей період становить 72%, чоловіків – 71%
Відповідно до результатів дослідження прозорості роботи комітетів Верховної Ради України восьмого скликання, яке здійснювала Громадянська мережа ОПОРА протягом півтора року роботи Верховної Ради, більшість комітетів оприлюднюють менше половини інформації, котра має розміщуватися на їх сайтах. Так, лише 6 комітетів висвітлюють на своїх веб-ресурсах більше 50% інформації, яка має розміщуватися на сайтах. Найкращі показники у Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, найгірші – у Комітеті з питань промислової політики.
Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.