Як депутати-мажоритарники Сумщини голосують за реформи
В Україні триває реформування багатьох сфер життя. Найбільш гучними стали реформування медицини, судової влади, освіти та науки. Скориставшись можливостями сайту rada4you.org ми проаналізували які реформи підтримують, а які не підтримують депутати, обрані в мажоритарних округах Сумської області.
Зверніть увагу, аналіз проводився за політиками, які містять у своїй назві слово «реформа». Детальніше про те, що таке політики і як з ними працювати ви можете прочитати за посиланням.
Олег Медуниця (фракція «Народний фронт», округ №157) беззаперечно підтримує вісім реформ. Депутат максимально голосує за: екологічну, медичну реформи, за реформу внутрішнього водного транспорту, закупівель у ЗСУ, за реформу науки та освіти, за реформування системи охорони дитинства, фінансового сектору.
Переважно голосує за антикорупційну реформу. Переважно не голосує за судову реформу.
Олександр Сугоняко (фракція «Блок Петра Порошенка», округ №158) максимально голосує за законопроекти, пов’язані із чотирма реформами: за податкову реформу, за реформу закупівель у ЗСУ, за реформу науки та освіти.
Депутат послідовно голосує за антимонопольну, медичну реформу, за медіареформу, реформу державної служби, реформування фінансового сектору. Олександр Сугоняко переважно голосує за антикорупційну, екологічну реформу, за реформу внутрішнього водного транспорту, за реформу енергетичного сектору та житлово-комунального господарства. Депутат переважно не голосує за судову реформу, ніколи не голосує за реформування системи охорони дитинства.
Андрій Деркач (позафракційний, округ №159) підтримує дуже мало реформ в Україні. Депутат максимально голосує за реформу науки, переважно голосує за реформування освіти, за судову реформу.
Вагається депутат під час голосувань за антимонопольну, екологічну, податкову реформи, за реформу державної служби, енергетичного сектору. Він ніколи не голосує за цілу низку законопроектів, які пов’язані із наступними важливими реформами: антикорупційною, медичною, медіа, внутрішнього водного транспорту, житлово-комунального господарства, закупівель в ЗСУ, системи охорони дитинства, фінансового сектору.
Ігор Молоток (депутатська група «Воля народу», округ №160) максимально голосує всього лише за дві реформи: науки та освіти.
Депутат переважно голосує за реформи: антикорупційну, антимонопольну, екологічну, медичну, медіа, податкову, внутрішнього водного транспорту, державної служби, енергетичного сектору, житлово-комунального господарства, закупівель у ЗСУ, фінансового сектору. Депутат вагається щодо реформування системи охорони дитинства та судової реформи.
Микола Лаврик (член фракції «Блоку Петра Порошенка», округ №161) підтримує всі реформи в Україні і сумнівається лише щодо судової. Він максимально голосує за екологічну, медичну, податкову, закупівель у ЗСУ, науки, освіти, системи охорони дитинства реформи.
Депутат послідовно голосує за реформи: антимонопольну, медіа, внутрішнього водного транспорту, державної служби, енергетичного сектору, житлово-комунального господарства та фінансового сектору. Переважно голосує за антикорупційну реформу та суміш за та проти при голосуванні за судову реформу.
Владислав Бухарєв (фракція ВО «Батьківщина», округ №162) підтримує далеко не всі реформи. Депутат максимально голосує за реформи державної служби та науки. Послідовно голосує за антимонопольну реформу. Переважно голосує за більшість реформ в Україні: за антикорупційну, екологічну, медичну, податкову, за медіа, внутрішнього водного транспорту, енергетичного сектору, закупівель у ЗСУ, освіти, фінансового сектору та судову.
Суміш за та проти в голосуваннях Владислава Бухарєва щодо реформи житлово-комунального господарства. Депутат ніколи не голосує за реформування системи охорони дитинства.
Нагадаємо, що позиція депутатів щодо тієї чи іншої політики визначається тим, як вони голосують у Верховній Раді під час розгляду законопроектів, котрі стосуються політики. За те чи інше голосування депутати отримують бали залежно від того, проголосували вони «за» чи «проти», а також від того, яку вагу має законопроект щодо політики – чи є він важливим, чи другорядним. Ці бали конвертуються в прості фрази на основі діапазону значень, в який потрапляє голосування депутата та вираховується відповідна кількість балів, які потім діляться на кількість можливих балів за голосування. Таким чином показники між 95% та 100% означатимуть "Максимально голосує за", між 85% та 95% - "Послідовно голосує за", між 60% та 85% - "Переважно голосує за", між 40% та 60% - "Суміш за та проти", між 15% та 40% - "Переважно голосує проти", між 5,0% та 15% - "Послідовно голосує проти", між 0,0% та 5,0% - "Максимально голосує проти". У разі відсутності депутата та/або його неголосування - "Ніколи не голосує". Детальніше читайте тут: https://rada4you.org/help/faq#stance
Моніторинг здійснюється Громадянською мережею ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Ірина Стегній, громадська консультантка ОПОРИ в Сумській області
тел.: +380663055190
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.