Мажоритарники Києва: підсумки двох років роботи у Раді VIII скликання

На позачергових виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року у Києві було обрано 13 депутатів-мажоритарників: п’ятеро з них (Євген Рибчинський, Віктор Чумак, Володимир Ар'єв, Олександр Третьяков та Дмитро Андрієвський) були висунуті партією «Блок Петра Порошенка», троє (Віталій Сташук, Вячеслав Константіновський та Леонід Ємець) - «Народним Фронтом» та двоє (Андрій Іллєнко та Юрій Левченко) - Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Нардепами стали також троє самовисуванців (Борислав Береза, Олександр Супруненко та Андрій Білецький).

Впродовж двох років роботи у ВРУ троє з них змінили свою «парламентську прописку»: Євген Рибчинський та Віктор Чумак вийшли із фракції «Блоку Петра Порошенка», перший увійшов до складу депутатської групи "Воля народу", натомість другий став позафракційним. У свою чергу Вячеслав Константіновський покинув ряди фракції «Народного Фронту» і тепер теж працює в парламенті як позафракційний.

Громадянська мережа ОПОРА вчергове проаналізувала діяльність народних депутатів України, що були обрані в одномандатних округах міста Києва за такими критеріями: 1) відвідуваність засідань ВРУ та парламентських комітетів, 2) законодавча активність, 3) подача запитів, 4) виступи на пленарних засіданнях парламенту, 5) участь у голосуваннях у сесійній залі.

Для Верховної Ради України в цілому, та для народних депутатів України м. Києва зокрема, актуальною залишається проблема відвідуваності пленарних засідань. Серед депутатів, що були обрані у столиці, найбільш активно відвідує засідання  парламенту (згідно з даними письмової реєстрації народного депутата) Андрій Іллєнко, який пропустив лише одне пленарне засідання, Віталій Сташук, який письмово не зареєструвався на 9 засідань, та Дмитро Андрієвський, який пропустив 14 засідань у раді. У свою чергу, серед найбільших депутатів-прогульників можна відзначити Андрія Білецького, який відсутній у парламенті вже 241 засідання. Загалом середній показник відвідуваності для обранців столиці становить майже 78%.

Також варто додати, що низький показник відвідуваності таких депутатів як Борислав Береза, Володимир Ар'єв та Леонід Ємець частково пов'язаний із відрядженнями, адже дані народні обранці входять до складу постійної делегації ВРУ у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Таблиця №1. Відвідуваність депутатами пленарних засідань ВРУ VIIIскликання

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. Київські депутати-мажоритарники стали членами 8 з них: Леонід Ємець, Андрій Іллєнко та Олександр Супруненко увійшли до Комітету з питань правової політики та правосуддя, Дмитро Андрієвський та Віталій Сташук — Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Борислав Береза та Віктор Чумак — Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Вячеслав Константіновський та Андрій Білецький — Комітету з питань національної безпеки і оборони, Олександр Третьяков та Євген Рибчинський — Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю, Володимир Ар’єв — Комітету у закордонних справах, Юрій Левченко — Комітету з питань бюджету.

В цілому депутати-мажоритарники столиці доволі добре відвідували засідання своїх комітетів. Одразу 4 парламентарів пропустили менше 10 % засідань своїх профільний комітетів: Дмитро Андрієвський, Олександр Третьяков, Віктор Чумак та Андрій Іллєнко. Натомість Борислав Береза, Олександр Супруненко, Вячеслав Константіновський та Юрій Левченко не відвідали близько чверті засідань своїх комітетів. Найгірша ж активність у комітетах серед обранців столиці в Андрія Білецького – відвідав лише одне засідання.

З початку роботи Верховної Ради України VIII скликання депутатами-мажоритарниками міста Києва загалом 644 рази долучилися до розробки законопроектів, зареєструвавши при цьому 478 проектів законів. Найбільш активними у цьому плані були Юрій Левченко (153) та Андрій Іллєнко (99). Трохи меншою ініціативністю відзначились Леонід Ємець (60), Віктор Чумак (54), Олександр Третьяков (53), Євген Рибчинський (50) та Борислав Береза (44). Натомість Олександр Супруненко (8), Вячеслав Константіновський (11), Володимир Ар’єв (20) та Андрій Білецький (22) лише незначною мірою долучились до законотворчої діяльності у раді.

Варто відзначити, що кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак, в той же час законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Загалом народні обранці столиці підготували 664 запити. Найбільш активно механізмом депутатського запиту користувалися Андрій Іллєнко, який здійснив 247 запитів, Юрій Левченко – 173 запити та Олександр Супруненко – 70 запитів. У свою чергу Євген Рибчинський (5), Вячеслав Константіновський (5), Андрій Білецький (6), Віктор Чумак (7), Олександр Третьяков (8) та Дмитро Андрієвський (11) не надто активно користувалися своїм правом запиту.

Переважна кількість запитів була адресована місцевим органам влади і управління – 45,5 % та Керівникам міністерств і відомств України – 32,5 %. Набагато менше народні обранці зверталися до Кабінету Міністрів України – 11,7 % та Генерального прокурора України 8,7 % від загальної кількості запитів відповідно. Голові ВРУ та керівникам комітетів Верховної Ради України було адресовано лише 10 запитів, натомість жодного разу народні обранці не зверталися до Президента України Петра Порошенка.

Одним з найважливіших аспектів діяльності народного депутата є участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. За підрахунками ОПОРИ, найбільш активно з депутатів-мажоритарників Києва виступали Юрій Левченко (345 виступів), Андрій Іллєнко (116) та Леонід Ємець (90).

Жодного разу не висловлював свою позицію у парламенті Андрій Білецький, натомість Вячеслав Константіновський виступав лише раз. Доволі мало правом на виступ користувалися Олександр Супруненко (5), Віталій Сташук (9) та Євген Рибчинський (10). В цілому народні обранці, що були обрані в одномандатних округах Києва "спромоглися" на 792 сутнісних виступи.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ/ГОЛОСУВАННЯ ДЕПУТАТІВ

З початку роботи VIIIскликання Верховна Рада України провела 245 пленарних засідань. За цей час відбулось 6726 голосувань за питання порядку денного засідань парламенту.

Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів, можна засвідчити, що депутати-мажоритарники міста Києва не завжди підтримували винесені на розгляд парламентом законодавчі акти. Зокрема, лідерами голосування «за» є усі п’ять представників парламентської коаліції: Віталій Сташук – 68,4%, Дмитро Андрієвський – 66,6%, Володимир Ар’єв – 64,2%, Леонід Ємець – 63,6% та Олександр Третьяков – 60,1%. Менше 1% разів голосував «за» Андрій Білецький, але це пояснюється тим, що депутат був відсутній у парламенті під час усіх голосувань за проекти  законів та постанов практично з початку роботи ради цьог скликання. Серед інших народних обранців, що мало підтримували винесені на розгляд законодавчі акти, можна відзначити Борислава Березу (32,3%), Олександра Супруненка (33,4%) та Вячеслава Константіновського (33,5%)

За результатами аналізу даних щодо масиву голосувань також можна дійти до висновку, що київські мажоритарники як і інші українські парламентарі, неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше голосували «проти» двоє представників Міжфракційного депутатського об’єднання "Свобода" – Андрій Іллєнко (16,5%) та Юрій Левченко (14,7%). Решта народних обранців фактично не висловлювали свою негативну позицію щодо законодавчих актів під час голосування.

Варто відзначити, що Громадянська Мережа ОПОРА зафіксувала високі показники «неголосування» – ситуації, коли депутати не голосують взагалі – ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. У понад чверті випадків «не голосували» Віталій Сташук, Віктор Чумак, Олександр Супруненко, Олександр Третьяков, Вячеслав Константіновський та Дмитро Андрієвський.

Таблиця №2. Голосування депутатів під час пленарних засідань ВРУ VIIIскликання

За коментарями звертайтеся:

Андрій Савчук,

громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у місті Києві

066 29 28 784

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.