Депутати та законопроекти: які законодавчі ініціативи миколаївських мажоритарників підтримав парламент
Закон України «Про статус народного депутата» передбачає, що народні обранці покликані виражати та захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, зокрема брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції Верховної Ради. Календарним планом Верховної Ради визначено, що 70% робочого часу дається депутату саме на законодавчу активність.
За два з половиною роки роботи Верховної Ради VIII скликання в стінах парламенту було зареєстровано більше 9 тисяч законопроектів та постанов. Кількісна складова законотворчої роботи народних депутатів не завжди є визначальною, а відповідно якість законопроектів дає передумови для швидшого їх розгляду на пленарному засіданні. Зареєстрований законопроект підлягає ретельному оцінюванню Головного науково-експертного управління, головного комітету, який відповідно до предметів відання визначається основним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту. Крім того, законопроект оцінюють на етапі внесення до порядку денного ВР: комітет з питань бюджету; антикорупційний комітет, а також комітет з питань євроінтеграції.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала законотворчу діяльність депутатів, обраних до Верховної Ради по мажоритарним округам Миколаївщини, дослідивши послідовність депутатів при реєстрації законопроектів щодо комітетів та рубрик, результативність зареєстрованих законопроектів, використання депутатом права на подачу поправок щодо законопроектів та підтримку парламентом законопроектів миколаївських народних обранців.
Борис Козир
За 2,5 роки народний депутат України Борис Козир зареєстрував 45 законопроектів, 4 з яких стали законами. Також 2 законопроекти були проголосовані в парламенті в цілому, але наразі ще не підписані Президентом.
Так, законопроект №4014а передбачає забезпечення фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування шляхом виокремлення джерел фінансування дорожнього господарства в Державний дорожній фонд і створення додаткових джерел фінансування. Пов’язаний з ним законопроект №4015а передбачає зміни в Бюджетному кодексі України при створенні Державного дорожнього фонду.
Законопроект №4121 передбачає створення умов для провадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті.
Метою законопроекту №4159 є розвиток телекомунікаційних мереж для задоволення потреб споживачів телекомунікаційних послуг та розвитку інформаційного суспільства України, що, за словами ініціаторів проекту, дасть можливість оптимізувати та значно зменшити капітальні витрати операторів зв’язку на розвиток (модернізацію) телекомунікаційних мереж.
Законопроект №4901 був прийнятий 22 червня поточного року та на даний момент готується на підпис. Він передбачає обов’язкове обладнання усіх будівель, що приєднані до зовнішніх теплових мереж (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішніх мереж гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішніх водопровідних мереж (крім мереж систем автономного водопостачання) будинковими вузлами обліку, теплової енергії та води. На думку авторів законопроекту, саме такі вузли обліку будуть використовуватися для комерційного обліку відповідних комунальних послуг.
Ще один законопроект, прийнятий 8 червня 2017 року, але ще не підписаний президентом – №6382. Документ направлений на запровадження дієвого механізму правового регулювання експорту металобрухту для зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку задля першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та умов відбудови об’єктів інфраструктури.
Не менш важливим результатом можна вважати позитивні етапи проходження окремих законопроектів, а саме: 4 законопроекти депутата вже пройшли перше читання, 14 отримали позитивний висновок профільного комітету та 10 – позитивний висновок ГНЕУ.
Найбільше депутат подавав законопроектів, які стосувались саме економічної політики – 22 законопроекти та 15 питань галузевого розвитку. 14 законопроектів депутата були подані до комітету з питань податкової та митної політики та 9 до транспортного комітету, членом якого є депутат.
Олександр Лівік
За період своєї каденції народний депутат Олександр Лівік зареєстрував 34 законопроекти, 8 з яких стали чинними актами. Так, прийнятий 4 червня 2017 року законопроект №2010-д передбачає забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел.
Метою законопроекту №2920, що був прийнятий парламентом 20 вересня 2016 року, є сприяння активному залученню інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація; сприяння зниженню собівартості продукції сільгосптоваровиробників України; підвищення конкурентоспроможності української аграрної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках; сприяння збільшенню об’ємів реалізації вітчизняної аграрної продукції.
Проект закону №2966-д (прийнятий 22 вересня 2016 року) має на меті створення передумов сталості державного регулюючого впливу на діяльність суб’єктів природних монополій у сфері енергетики через рішення НКРЕКП, що дозволить уникнути різких коливань в умовах господарювання суб’єктів, діяльність яких регулюється НКРЕКП, зробить таку діяльність прогнозованою на більш тривалий термін, а це є одним з основних важелів для ефективного функціонування енергетики як базової галузі економіки України, забезпечення енергетичної безпеки та досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання у сфері енергетики і держави.
Основною метою законопроекту №3251 є стимулювання розвитку ринку автотранспортних засобів в Україні. Завдання законопроекту полягає у збільшенні надходжень до державного бюджету за рахунок детінізації автомобільної галузі. Закон прийнятий 31 травня 2016 року.
Законопроект №4014а передбачає забезпечення фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до науково обґрунтованих потреб шляхом виокремлення джерел фінансування дорожнього господарства в Державний дорожній фонд у складі спеціального фонду Державного бюджету України і створення додаткових джерел фінансування дорожнього господарства. Дата прийняття – 17 листопада 2016 року. Пов’язаний з прийнятим законопроектом №4014а проект №4015а передбачає зміни в Бюджетному кодексі України при створенні Державного дорожнього фонду. Цей законопроект був також прийнятий парламентом 17 листопада 2016 року.
Законопроект №4334, прийнятий 21 березня 2017 року, передбачає затвердження процедури тарифного стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел; передачі повноважень від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, органам місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів та місцевим адміністраціям щодо ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках (крім теплоелектроцентралей, ТЕС та когенераційних установок) з використанням альтернативних джерел енергії.
Проект закону №4555-1 прийнятий на засіданні Верховної Ради 01 листопада 2016 року. Його головна мета – забезпечення виконання взятих на себе Україною зобов’язань щодо адаптації національного законодавства до законодавства Енергетичного співтовариства, зокрема Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а саме врегулювати питання належності енергії, що використовується тепловими насосами, до енергії з відновлюваних джерел шляхом внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».
Також 2 законопроекти депутата вже пройшли перше читання, 5 законопроектів мають позитивний висновок ГНЕУ та 14 законопроектів отримали позитивні висновки профільних комітетів.
Найбільше депутат подавав законопроектів, які стосувались галузевого розвитку, – 20 ініціатив. Та найчастіше депутат подавав законопроекти до комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 8 законопроектів.
Аркадій Корнацький
За 2,5 роки роботи у Верховній Раді народний депутат Аркадій Корнацький зареєстрував 9 законопроектів та жодний з них не став чинним актом. 1 законопроект депутата отримав позитивний висновок профільного комітету.
Найбільше депутат подавав законопроекти щодо економічної політики – 4 законопроекти, та найчастіше профільним комітетом законопроектів депутата ставав Комітет з питань правової політики та правосуддя – 3 проекти законів.
Артем Ільюк
За половину своєї каденції народний депутат України Артем Ільюк зареєстрував 26 законопроектів, одних з яких став чинним актом. Це проект закону №4815, яким передбачається забезпечення дієвого механізму здійснення нагляду у сфері телебачення і радіомовлення, забезпечення можливості своєчасного реагування на порушення положень Закону, а також для ефективного здійснення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення передбачених законодавством повноважень.
5 законопроектів нардепа отримали позитивний висновок ГНЕУ та 3 – позитивні висновки профільних комітетів.
Найбільше депутат подав законопроектів, які стосуються економічного розвитку, – 8, а 5 було подано до Комітету з питань бюджету, при чому депутат не подав жодного законопроекту до Комітету з питань запобігання і протидії корупції, до якого входить.
Олександр Жолобецький
Народний депутат України Олександр Жолобецький за період своєї каденції зареєстрував 42 законопроекти, 4 з яких стали чинними актами і 1 був прийнятий за основу та в цілому, але не підписаний Президентом України.
Законопроект №1610 був прийнятий в цілому парламентом 28 грудня 2014 року, однак Президент України повернув його до Ради зі своїми пропозиціями, які в подальшому не були підтримані депутатами, тому наразі законодавчий акт так і не набув чинності. Законопроект передбачав заборону стягувати у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу нерухоме житлове майно, що відповідає критеріям, визначеним у цьому Законі; заборону примусового виселення мешканців такого житлового майна у будь-якому порядку; заборону стягувати у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у цьому Законі, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).
Проект закону №2455, прийнятий 15 листопада 2016 року, передбачає створення такого механізму споживчого кредитування, який забезпечить захист прав та законних інтересів як споживачів, так і кредитодавців у цій сфері, створить належне конкурентне середовище на фінансовому ринку, підвищить рівень довіри населення до нього, забезпечить сприятливі умови для розвитку економіки України.
Основною метою законодавчої ініціативи №3251 є стимулювання розвитку ринку автотранспортних засобів в Україні. Завдання законопроекту полягає у збільшенні надходжень до державного бюджету за рахунок детінізації автомобільної галузі. Документ прийнятий 31 травня 2016 року.
Проектом закону №3404 передбачаються зміни до Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель та продовження на один рік строку дії мораторію на продаж чи іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення, що дозволить з часом врегулювати на законодавчому рівні процедуру обігу земель сільськогосподарського призначення та розробити необхідні нормативно-правові акти. Законопроект підтриманий 10 листопада 2015 року.
Законопроект №3791, прийнятий 15 листопада 2016 року та передбачає відновлення і недопущення скасування гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України, які працюють в органах Національної поліції на державних посадах.
Слід зазначити, що 2 законопроекти депутата пройшли перше читання, 7 отримали позитивний висновок ГНЕУ та 12 проектів – позитивні висновки профільних комітетів. Майже половина законопроектів стосується економічного розвитку країни – 19 проектів, а найбільше законопроектів було подано до Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності – 13 проектів.
Андрій Вадатурський
Народний депутат України Андрій Вадатурський за два з половиною роки зареєстрував 77 законопроектів, з яких 8 стали чинними актами.
Так, прийнятий 18 лютого 2016 року законопроект №2281а передбачає вдосконалення чинного законодавства, яким регулюються суспільні відносини у сфері вищої освіти, щодо законодавчого встановлення права вищих навчальних закладів державної форми власності не здійснювати скорочення існуючого штатного розпису та звільнення висококваліфікованих науково-педагогічних працівників при зменшенні чисельності осіб, які навчаються, за кожною освітньою програмою у межах 30 відсотків від їх чисельності, визначеної на початок навчання за цією програмою.
Метою законопроекту №2423, який народні депутати прийняли 14 липня 2015 року, є запобігання корупції, забезпечення відкритості та прозорості правовідносин у суспільстві, а також встановлення громадського контролю за посадовими особами шляхом спрощення процедури доступу до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, надання вільного доступу до державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.
Проект закону №2739, що підтримано депутатами парламенту 29 вересня 2016 року, має на меті створення сприятливого законодавчого поля для діяльності на ринку нових підприємств з невеликими обсягами виробництва терруарних вин (вина місцевості), плодово-ягідних вин та унікальних медових напоїв з власної (не придбаної) сировини.
Метою прийнятого 20 вересня 2016 року проекту закону №2920 є сприяння активному залученню інвестицій у розвиток сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація; сприяння зниженню собівартості продукції сільгосптоваровиробників України; підвищення конкурентоспроможності української аграрної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках; сприяння збільшенню об’ємів реалізації вітчизняної аграрної продукції.
Зміни до Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель та продовження на один рік строку дії мораторію на продаж чи іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення передбачає законопроект №3404, що дозволить з часом врегулювати за цей час на законодавчому рівні процедуру обігу земель сільськогосподарського призначення та розробити необхідні нормативно-правові акти. Законопроект підтриманий 10 листопада 2015 року.
Законопроект №4014а передбачає забезпечення фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до науково обґрунтованих потреб шляхом виокремлення джерел фінансування дорожнього господарства в окремий Державний дорожній фонд у складі спеціального фонду Державного бюджету України і створення додаткових джерел фінансування дорожнього господарства. Дата прийняття – 17 листопада 2016 року. Пов’язаний з ним законопроект №4015а передбачає зміни в Бюджетному кодексі України при створенні Державного дорожнього фонду. Документ також прийнятий 17 листопада 2016 року.
Проект закону №4496 передбачає спрощення процедури укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), бухгалтерського обліку та фінансової звітності, скасування валютного контролю для операцій з експорту послуг, а також те, що експортери послуг зможуть укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі, а і в електронній, шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями або шляхом виставлення рахунку (інвойсу).
З усіх зареєстрованих законопроектів депутата 1 пройшов перше читання, 13 мають позитивний висновок ГНЕУ та 18 отримали позитивні висновки профільних комітетів.
Найбільше народний депутат подавав законопроекти, які стосуються галузевого розвитку – 31 законопроект та найчастіше подавав проекти законів до Комітету з питань податкової та митної політики – 15.
Як часто депутати вносять правки
Народний депутат як суб’єкт права законодавчої ініціативи має право подавати поправки до законопроектів. Поправки – це внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту, які направлені на поліпшення якості законодавчого документа. Подача поправок та процедура їх врахування зазначена у Законі України «Про Регламент Верховної ради України». Поправка може бути внесена письмово до законопроекту, який готується до другого і третього читань, а також усно під час розгляду законопроекту в другому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради. Поправка може бути прийнята або відхилена депутатами Верховної Ради, а також прийнята частково або редакційно.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як часто користуються народні депутати-мажоритарники від Миколаївщини своїм правом на подання поправок та ефективність їх врахування.
Борис Козир подав 91 поправку і це є найбільша кількість серед усіх мажоритарників Миколаївської області, найменше подав Олександр Лівік – 3 поправки. Якщо подивитись на ефективність поданих поправок, то найбільше врахованих у Бориса Козиря – 71 % від загальної кількості, найменше - у Артема Ільюка, який має 17% врахованих поправок.
Депутат | Загальна кількість поправок | Кількість врахованих поправок | Кількість відхилених поправок | Кількість частково врахованих поправок | Кількість редакційно врахованих поправок |
Борис Козир | 91 | 47 | 26 | 9 | 9 |
Артем Ільюк | 67 | 2 | 56 | 6 | 3 |
Олександр Жолобецький | 17 | 9 | 6 | 2 | 0 |
Андрій Вадатурський | 47 | 6 | 35 | 4 | 2 |
Олександр Лівік | 3 | 1 | 1 | 1 | 0 |
Аркадій Корнацький | 34 | 17 | 10 | 5 | 2 |
Як показує аналіз законотворчої діяльності миколаївських мажоритарників, частина поданих законопроектів відкликається депутатом вже після негативного висновку ГНЕУ. Деяка частина проходить процедуру доопрацювань, внесення пропозицій та поправок, повторного розгляду парламентом, що зумовлює велику витрату часу для прийняття закону. Відрізок від реєстрації до прийняття законопроекту в цілому може тривати до двох років. Тому проходження законопроектів не завжди можна виміряти за короткий період часу, але позитивні висновки профільних комітетів, Головного науково-експертного управління, прийняття законопроекту за основу в умовах великої кількості зареєстрованих законопроектів можна вважати вже позитивним результатом.
Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Дмитро Баштовий, громадський консультант ОПОРИ в Миколаївській області
тел.: +380634171339
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.