Ефективність чи просиджування штанів: аналіз діяльності мажоритарників від Полтавщини у Верховній Раді
Громадянська мережа ОПОРА вирішила проаналізувати діяльність восьми народних депутатів-мажоритарників від Полтавщини протягом лютого-травня 2017 року. Для аналізу були обрані основні напрямки роботи парламентарів – законотворча діяльність, запити, відвідуваність пленарних засідань та виступи під час засідань.
ЗАКОНОТВОРЧІ ІНІЦІАТИВИ
Єдиний депутат, ініціатива котрого була прийнята Верховною Радою, став Олег Кулініч. Найбільшу кількість ініціатив зареєстрував Сергій Каплін – 28. А ось Костянтин Жеваго за лютий – травень цього року не подав жодної законодавчої пропозиції. Також депутати-мажоритарники проявляють пасивність законодавчих ініціатив відносно власних округів. Серед усіх восьми обранців лише Сергій Каплін має зареєстровану постанову, котра має пряме відношення до його виборчого округу.
Руслан Богдан («Батьківщина»)
Посада: не входить до складу жодного з комітетів.
Протягом чотирьох моніторингових місяців Руслан Богдан зареєстрував лише дві законодавчі ініціативи – це зміни до статті 62 Закону України «Про вищу освіту», та зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств. Перший законопроект стосувався галузевого розвитку, другий – економічної політики. При цьому ініціативи не мають прямого відношення до власного округу. До розгляду у Верховній Раді ініціатива так і не дійшла.
Юрій Бублик (позафракційний)
Посада: голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Юрій Бублик опинився на другому місці за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив. При цьому всі вони стосувались саме законотворчої діяльності – подано 15 змін до законопроектів та 1 новий законопроект («Про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України»). Більшість охоплювали профільну тему депутата –державне будівництво (5). Усі зареєстровані законодавчі ініціативи так і не дійшли до розгляду у Верховній Раді. Безпосереднього відношення до округу не мають. Жодна ініціатива Радою не розглядалась.
Костянтин Жеваго («БПП «Солідарність»)
Посада: член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
Протягом моніторингового періоду не було зареєстровано жодної законодавчої ініціативи.
Костянтин Іщейкін («БПП «Солідарність»)
Посада: голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Костянтин Іщейкін зареєстрував протягом моніторингового періоду шість законодавчих ініціатив, з яких одна – звернення до Петра Порошенка щодо присвоєння Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету звання Герой України. Нардеп надає перевагу економічній політиці – три зареєстрованих проекти. При цьому жодна з ініціатив не була розглянута в Раді та не має відношення до округу. Хоча одна, «Про призначення позачергових виборів Полтавського міського голови», за ініціативи іншого мажоритарника з Полтавщини Сергія Капліна, відноситься до Полтавської області, яку Іщейкін представляє у ВР.
Сергій Каплін («БПП «Солідарність»)
Посада: перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Найбільш активним депутатом від Полтавщини у Верховній Раді став Сергій Каплін, котрий протягом моніторингового періоду зареєстрував 28 законодавчих ініціатив. Незважаючи на це, більшість з них (10) мають організаційний характер (створення слідчих комісій, звернення тощо). Лише дев'ять стосувались безпосередньо законів, а саме вносились певні зміни в законодавчі документи. Крім цього Каплін зареєстрував 5 проектів постанов відносно створення Міністерства у справах ветеранів України, про встановлення мораторію на співпрацю з Міжнародним валютним фондом, про створення Міністерства розвитку села та захисту селян України, про створення депутатської робочої групи з питань перевірки фактів законності виплати премій керівникам та заступникам керівників правоохоронних органів, членам Національного агентства з питань запобігання корупції, міністрам та їх заступникам у 2016 році, та про проведення позачергових виборів голови Полтавської міської ради.
Остання ініціатива має пряме відношення до округу Сергія Капліна, котрий обирався у ВО №144 (Подільський та Шевченківські райони міста Полтави). Також певне відношення до округу мають ще дві ініціативи, а саме «Про утворення Тимчасової слідчої комісії щодо перевірки фактів нелегального вивезення сміття із міста Львова на сміттєзвалища інших міст» (21.02.2017) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності сільських, селищних, міських голів за вивезення побутових відходів на територію іншої області без спеціальних дозволів» (3.03.2017). У той період гостро стояло питання вивезення львівського сміття на полтавські сміттєзвалища. Проте жодна з ініціатив не була розглянута Верховною Радою.
Олег Кулініч («Відродження»)
Посада: голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Олег Кулініч став єдиним народним депутатом від Полтавщини, котрий має у своєму доробку прийняту Верховною Радою законодавчу ініціативу – «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника». Цей законопроект відноситься до профільного комітету Кулініча. Загалом народний депутат зареєстрував протягом лютого – травня 12 ініціатив. Більшість стосувалась галузевого розвитку – чотири, та є змінами до законопроектів – 10. Хоча конкретного відношення до округу законопроекти і не мають. Решта ініціатив Радою поки не розглядались.
Андрій Река («Народний фронт»)
Посада: голова підкомітету з питань регіональної політики, місцевих бюджетів та комунальної власності Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Дев'ять законодавчих ініціатив протягом моніторингового періоду має Андрій Река. Усі мають пряме відношення до законотворчості – вісім змін до законів та один законопроект. Більшість з них стосуються галузевого розвитку – чотири. Хоча прямого відношення до округу жодна з ініціатив не має, одна пропозиція стосується його області, а саме «Про зміну і встановлення меж міста Миргород і Миргородського району Полтавської області». Наразі жоден із законопроектів Верховною Радою не розглядався.
Юрій Шаповалов («БПП «Солідарність»)
Посада: секретар Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.
В аутсайдерах знаходиться і Юрій Шаповалов, котрий зареєстрував дві ініціативи. Одна з них стосувалась змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку подання декларації. Інша – «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів», які стосуються уточнення вимог до кандидатів у народні депутати України в частині ступеня освіти та володіння державною мовою. Жодна ініціатива не стосується профільного напрямку Шаповалова, котрий обіймає посаду секретаря Комітету з питань транспорту та не відноситься до його округу. На розгляді у Верховній Раді законопроект також не був.
ВІДВІДУВАНІСТЬ
Найдисциплінованішим мажоритарником Полтавщини протягом моніторингового періоду став Андрій Река, котрий і за письмовою, і за електронною реєстраціями не пропустив жодного засідання Верховної Ради. Олег Кулініч та Костянтин Іщейкін також мають стовідсоткову відвідуваність за електронною реєстрацією, проте письмово мають один та два прогули відповідно. Найгірший показник відвідуваності має Костянтин Жеваго, котрий протягом лютого – травня 2017-го року письмово підтвердив свою присутність лише на чотирьох засіданнях з 48. Хоча за електронною реєстрацією відвідав 25 засідань. А ось найбільшу невідповідність між письмовою та електронною реєстраціями має Руслан Богдан, який в першому випадку відвідав лише 20 засідань, а в другому 44.
ВИСТУПИ
Лише два мажоритарника Полтавщини брали слово під час пленарних засідань – Сергій Каплін та Олег Кулініч. Решта шість обранців ініціативу в цьому питанні не проявляли. З-поміж них слід виокремити Костянтина Жеваго, котрий не лише в цьому році жодного разу не підходив до мікрофону, а й взагалі протягом усього скликання.
Сергій Каплін – 2 виступи.
Обидва виступи у стінах Верховної Ради відбулись 8 лютого. Перший стосувався підвищення пенсій до рівня прожиткового рівня. Другий – проблем у галузі охорони здоров'я.
Олег Кулініч – 5 виступів.
Тричі Кулініч брав слово 7 лютого, ще двічі підходив до мікрофону 8 лютого. Усі три виступи 7 лютого були на підтримку власних внесених правок до законопроекту про внесення змін до Земельного Кодексу. Що стосується виступів восьмого лютого, то вони стосувались проблем у галузі охорони здоровя у своєму окрузі. Слід зазначити, що другий раз право на голос Кулініч отримав від Головуючого лише на 15 секунд, щоб закінчити свою думку, котру нардеп висловлював під час першого виступу.
ЗАПИТИ
Згідно з аналізом один з обранців взагалі не подав жодного запиту – Костянтин Жеваго (ВО 150). Костянтин Іщейкін (ВО 148) та Андрій Река (ВО 149), хоча й подавали запити, проте жоден з них не стосувався проблем округів. А ось Юрій Бублик (ВО 145) став лідером серед мажоритарників Полтавщини й по загальній кількості запитів – 19, й по кількості запитів щодо округу – 17.
Руслан Богдан протягом 2017 року подав три депутатські запити, один з яких, хоча і є загальним, проте має відношення й до проблем округу. Усі запити є колективними. При цьому, в жодному з випадків Богдан не виступав автором запиту. Відтак, єдиний запит, що стосувався округу, був направлений до Кабміну щодо збільшення фінансування бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном». Решта два запити стосувались відповідності керівника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області займаній посаді та щодо тривалого розслідування факту загибелі В’ячеслава Чорновола та Євгена Павлова.
19 депутатських запитів протягом лютого–травня цього року зробив Юрій Бублик. У 17 випадках нардеп виступав автором, а 15 запитів мали відношення до проблем округу. Більшість запитів (11) були підготовлені Бубликом на основі звернень до нього окремих громадян.
Так, обранець надіслав чотири запити щодо проблем області до Кабінету Міністрів, зокрема про відмову в наданні статусу учасника бойових дій; щодо можливого блокування Службою безпеки України імпорту скрапленого газу українськими компаніями-імпортерами; про необґрунтоване скасування пільг, наданих органам місцевого самоврядування на електроенергію; щодо врегулювання розміру заробітної плати будівельників із залученням бюджетних коштів.
Вісім запитів було надіслано до керівників Міністерств та відомств України. Усі відносяться до проблем округу. Серед них запит щодо сепаратистських проявів у Октябрському районному суді міста Полтави; два – до різних інстанцій про необґрунтоване скасування пільг, наданих органам місцевого самоврядування на електроенергію, та про відмову в наданні статусу учасника бойових дій; щодо корупційних дій полтавського міського голови Мамая. Ще три запити – про незаконне заволодіння державним майном керівником ТОВ «Укрторгбуд»; про невиконання посадовими особами Полтавської міської ради судових рішень щодо прийняття до комунальної власності об’єктів житлового фонду; щодо порушення вимог чинного законодавства ліквідатором ПАТ «Банк Михайлівський», – нардеп подав й до Генерального прокурора України.
Костянтин Іщейкін подав чотири колективних запити, жоден з яких не має відношення до проблем виборчого округу. Зокрема, три запити до Генпрокурора – щодо особистого контролю досудового розслідування усунення наслідків аварії на Карантинному молі, щодо розслідування факту загибелі В’ячеслава Чорновола та Євгена Павлова, та щодо фактів вчинення посадовими особами ОФ ДП «АМПУ» свідомих та навмисних порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції». Останній також було надіслано й на ім’я голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.
Що стосується Сергія Капліна, то протягом 2017-го року він подав 10 депутатських запитів, шість з яких мають відношення до проблем округу. При цьому лише одного разу Каплін підписався під колективним запитом до Генпрокурора щодо розслідування факту загибелі В’ячеслава Чорновола та Євгена Павлова. У решті випадків нардеп виступав єдиним автором запиту. Слід зазначити, що усі звернення обранця базувались на власній ініціативі.
Зокрема, Каплін двічі звертався до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана щодо проблем округу про вирішення питання перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та щодо підвищення розміру соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами на оплату яких держава встановлює субсидії. Три запити відносно проблем Полтавщини були написані на ім’я Генпрокурора – щодо розслідування обставин конфлікту в місті Полтава 5 квітня 2017 року та можливих корупційних дій Полтавської міської влади, щодо взяття під контроль розслідування фактів нелегального вивезення сміття із міста Львова на сміттєзвалища інших міст та щодо взяття під контроль розслідування фактів покривання нелегальних маршрутних пасажирських перевезень у місті Полтава. Ще один запит відносно округу стосувався законності проведення тендеру на укладення договору на здійснення технічного нагляду ремонту вулиці Європейської у м. Полтаві.
Олег Кулініч слідом за Юрієм Бубликом йде на другому місці й за кількістю поданих запитів – 14, й за кількістю тих, що відносяться до проблем округу – 12. При цьому в 11 випадках Кулініч подавав запити індивідуально. Більшість запитів, відносно проблем округу, нардеп подав за зверненням до нього громадян – 10.
Серед важливих для округу запитів п’ять було направлено до Кабінету Міністрів – щодо збільшення медичної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам; щодо проблеми тарифів на електроенергію, яка використовується для зовнішнього освітлення населених пунктів; щодо необхідності внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2002 року № 321; щодо необхідності збільшення соціальних нормативів для надання житлових субсидій; щодо необхідності внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298. Ще шість – до Міністерств та відомств: щодо надання населенню житлових пільг та субсидій, щодо придбання спецавтомобілів для осіб з обмеженими можливостями, стосовно усунення дискримінаційних положень в Постанові КМУ від 05.04.2012, щодо виплат надбавок до пенсії дітям війни, щодо необхідності створення державної програми розвитку української родини та щодо передачі приміщення гуртожитку Зіньківського аграрного ліцею з державної до комунальної власності. Також один запит направлений до начальника ГУ НП в Полтавській області Олега Беха, який стосується обмеження руху великогабаритного та великовагового транспорту на території міста Зіньків Полтавської області.
Лише два запити, серед яких не було жодного щодо проблем округу, протягом року надіслав Андрій Река. Це запит на ім’я Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана щодо відповідності керівника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області займаній посаді та до Генерального прокурора Юрія Луценка стосовно розслідування факту загибелі В’ячеслава Чорновола та Євгена Павлова.
Народний депутат Юрій Шаповалов з лютого по травень подав 11 запитів. При цьому всі стосувались проблем його виборчого округу. Слід зазначити, що Шаповалов має лише три оригінальні запити, решта 8 – ті самі, але до іншої інстанції. Також обранець лише одного разу виступав єдиним автором. Проте в решті випадків, хоча запити були колективні, саме Шаповалов значиться як автор.
Так, нардеп надіслав сім запитів в різні інстанції щодо справедливого розподілу екологічного податку з урахуванням інтересів населених пунктів, в яких розміщені шкідливі виробництва. Тричі звертався щодо забезпечення безперебійного впровадження державної програми «Доступні ліки». Ще один запит до Володимира Гройсмана стосувався будівництва мостового переходу через річку Дніпро в місті Кременчуці Полтавської області.
Таким чином, семеро з восьми депутатів-мажоритарників, обраних до Верховної Ради від Полтавщини, протягом року зробили як мінімум один депутатський запит. При цьому запити лише п’ятьох депутатів мають відношення до їхніх округів.
Таким чином, можна зробити висновок, що половина мажоритарників від Полтавської області демонструють відносно ефективну роботу в Парламенті – Олег Кулініч, Андрій Река, Сергій Каплін та Юрій Бублик. Ще двоє обранців – Костянтин Іщейкін та Юрій Шаповалов – демонструють активність лише в деяких компонентах. Діяльність Руслана Богдана в межах Верховної Ради не можна назвати надто плідною. А ось Костянтин Жеваго – абсолютний аутсайдер серед мажоритарників області за усіма показниками.
При цьому, слід зазначити, що мажоритарникам Полтавщини слід більше зосередитись на проблемах округів, оскільки лише четверо депутатів – Бублик, Каплін, Кулініч, Шаповалов, шляхом законотворчих ініціатив чи запитів опікуються проблемами своїх регіонів.
Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Дар’я Черкашина, громадська консультантка ОПОРИ в Полтавській області
тел.+38 099 674 45 65
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.