Аналіз законотворчої діяльності львівських мажоритарників за півтора року роботи

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала результати законотворчої діяльності 12 народних депутатів, обраних в одномандатних округах Львівської області, за півтора року діяльності Верховної Ради VIII скликання. Результат порівняльного аналізу показав, що депутати суттєво відрізняються за кількісними і якісними показниками, а загальний показник ефективності законотворчої активності низький.

Протягом перших півтора року роботи Верховної Ради VIII скликання – за період з 27 листопада 2014 року по 31 березня 2016 року - 12 депутатів-мажоритарників Львівщини долучилися до розробки 496 законодавчих ініціатив з-поміж 6166 зареєстрованих у парламенті. Таким чином за участі львівських мажоритаників було підготовлено 8% від усіх ініціатив.

У зведеній таблиці можна простежити кількісні показники львівських мажоритарників у розрізі наступних параметрів: типу законодавчої ініціативи – проект закону, проект постанови чи підтримка пропозиції Президента; індивідуальне чи колективне подання; новизни; законотворчої ефективності (кількість, яка набрала чинність).

У порівнянні з аналогічним дослідженням за перший рік роботи Верховної Ради результати не зазнали особливих змін і збереглася загальна тенденція. На одну позицію піднялися Ярослав і Богдан Дубневичі та Богдан Матківський, а на одну відповідно спустилися Дмитро Добродомов, Михайло Бондар і Тарас Батенко.

Трійку найбільш активних законотворців з-поміж 12 депутатів-мажоритарників Львівської області займають Володимир Парасюк, Оксана Юринець і Ярослав Дубневич, які стали співавторами 66, 64 і 60 законодавчих ініціатив відповідно. Натомість найменш активно законотворчою діяльністю займалися Андрій Лопушанський, Андрій Кіт і Тарас Батенко, на рахунку яких 16, 18 і 22 законодавчі ініціативи. Проте з-поміж 367 нормативних актів лише 53 були підготовлені ними індивідуально. Найбільше самостійних ініціатив на рахунку Ярослава Дубневича (20) та Володимира Парасюка (14) і немає жодної у Дмитра Добродомова, Ірини Подоляк, Богдана Дубневича та Андрія Кота.

Ще одним важливим показником є частка ініціатив, які набули чинності. Загалом таких лише 48 (23 закони і 25 постанов) або 13%, що є навіть нижчим, аніж середній показник усього депутатського корпусу. Найвищий рівень законодавчої ефективності у Тараса Батенка (18%), Ірини Подоляк (17%) та Оксани Юринець (14%), що в цілому є низьким результатом.

Незважаючи на те, що особливістю аналізу є порівняння кількісних показників, проте це дозволяє простежити факт виконання різними народними депутата одного із своїх прямих обов’язків – законотворчої діяльності. Такі результати не завжди співвідноситься з ефективністю такої роботи, оскільки на практиці лише незначна частина із зареєстрованих законодавчих ініціатив набуває чинності. За цим індикатором середній показник львівських депутатів-мажоритарників, який становить 11%, навіть поступається загально парламентському показнику законотворчої ефективності – 14%.

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.