Законотворчість полтавських мажоритарників за вересень: 10 законопроектів та 6 постанов
За вересень у сукупності мажоритарники Полтавщини подали 10 законопроектів та 6 постанов. Громадянська мережа ОПОРА продовжує аналізувати роботу восьми депутатів-мажоритарників Полтавщини: Юрія Бублика, Руслана Богдана, Костянтина Жеваго, Костянтина Іщейкіна, Сергія Капліна, Олега Кулініча, Андрія Реки та Юрія Шаповалова.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про статус народного депутата», народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України: 1) законопроекту; 2) проекту постанови; 3) іншої законодавчої пропозиції.
Громадянська мережа ОПОРА виявила, що за перший місяць нової сесії лідером серед законодавчих ініціатив став народний депутат Сергій Каплін (ВО 144, член депутатської фракції партія «Блок Петра Порошенко «Солідарність»), зареєструвавши п`ять індивідуальних постанов та два законопроекти.
А саме:
- Від 1 вересня 2017 року Проект Постанови про звільнення Гриневич Л.М. з посади Міністра освіти і науки України;
- Від 6 вересня 2017 року Проект Постанови про призначення позачергових виборів депутатів Миколаївської міської ради та Миколаївського міського голови;
- Від 11 вересня 2017 року Проект Постанови про створення депутатської робочої групи з розслідування ситуації щодо законності позбавлення громадянства України Міхеіла Ніколозовича Саакашвілі та законності перетину ним державного кордону 10 вересня 2017 року;
- Від 27 вересня 2017 року Проект Постанови про створення депутатської робочої групи з питань розслідування причин надзвичайної ситуації, яка сталася 26 вересня 2017 року на військових складах боєприпасів біля с. Калинівка Вінницької області та бездіяльності органів МВС, зокрема, керівництва Нацгвардії та МНС від 27 вересня.
- Від 28 вересня 2017 року Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Прем'єр-міністра України та Уряду щодо недопущення порушення гарантованого Конституцією України права громадян на безоплатне медичне забезпечення.
А також парламентар Сергій Каплін протягом вересня зареєстрував два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо страхового стажу внутрішньо переміщених осіб) (від 06 вересня 2017 року) та про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав особами, які займають особливо відповідальне становище (від 13 вересня 2017 року).
Другим за законотворчою активністю став однопартієць лідера Костянтин Іщейкін (ВО 148, член депутатської фракції партія «Блок Петра Порошенко «Солідарність»), зареєструвавши одну постанову від 7 вересня 2017 року про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів. Також народний депутат зареєстрував чотири проекти законів, два з яких внесено 11 вересня, а два інших – 20 вересня 2017 року.
Від 11 вересня 2017 року:
- Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони державного кордону України;
- Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" (щодо належного утримання пунктів пропуску через державний кордон України та контрольних пунктів в'їзду-виїзду).
Від 20 вересня 2017 року:
- Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про відходи» (щодо перенесення терміну);
- Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо фінансового забезпечення Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 14 Міністерства охорони здоров'я України»).
На третьому місці опинилися відразу двоє народних депутатів – Юрій Бублик (ВО 145, позафракційний) та Олег Кулініч (ВО 147, член депутатської групи партія «Відродження»). Обидва парламентаря зареєстрували по два законопроекти.
Юрій Бублик 28 вересня 2017 року подав одразу два проекти Законів про внесення змін до статті 15 Закону України "Про місцеві вибори" щодо врегулювання ситуації, яка склалася з призначенням перших та додаткових виборів в об'єднаних громадах та про внесення змін до статті 605 Цивільного Кодексу України щодо припинення зобов'язання прощенням боргу.
Натомість Олег Кулініч перший законопроект зареєстрував 4 вересня 2017 року: Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності. А 21 вересня 2017 року проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення адміністрування податку на прибуток та інвестиційного клімату.
Четверо депутатів-мажоритарників, а саме Руслан Богдан (151 ВО, член депутатської фракції політичної партії «ВО «Батьківщина»), Андрій Река (149 ВО, Член депутатської фракції політичної партії «Народний Фронт»), Юрій Шаповалов (146 ВО, член депутатської групи партія «Відродження») та Костянтин Жеваго (150 ВО, позафракційний), мають нульові показники законотворчої діяльності за вересень.
Моніторинг здійснюється Громадянською мережею ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
За коментарями звертайтеся:
Дар`я Черкашина, громадська консультантка ОПОРИ уПолтавській області
тел.: 099 674 45 65
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.