За два місяці львівські мажоритарники долучилися до підготовки 27 законодавчих ініціатив

Протягом лютого і березня 12 львівських народних депутатів-мажоритарників долучилися до підготовки 27 законодавчих ініціатив. Такі результати зафіксували експерти Громадянської мережі ОПОРА, проаналізувавши результати поточної законотворчої діяльності народних депутатів з початку поточної сесії Верховної Ради.

Аналіз законотворчої діяльності народних депутатів обраних в одномандатних виборчих округах Львівської області є частиною загального огляду показників парламентської роботи народних обранців за перші два місяці шостої сесії Верховної Ради VIII скликання. Незважаючи на те, що результат такої роботи є продуктом колегіального прийняття рішень й про нього можна судити з перспективи більш тривалого проміжку часу, та це не має применшувати особисті заслуги кожного окремого народного депутата.

Експерти Громадянської мережі ОПОРА проаналізували законотворчу активність львівських народних депутатів та співставили їх показники. Загалом протягом лютого і березня 12 львівських мажоритарників долучилося до підготовки 27 законодавчих ініціатив. У сумі персональної активності кожного з цих народних обранців становитиме 38 законопроектів (див. таблицю). Проте якщо не враховувати їх колективну співучасть у кількох документах, то в сумі отримаємо 22 найменування законопроектів. Крім цього львівські нардепи-мажоритарники долучилися до підтримки 5 проектів постанов.

Депутати

Законотворча діяльність

Авторство

 

Рівень співпраці

                                                                      

Стан розгляду законодавчих ініціатив

Законопроекти

Проекти постанов

Колективні

Індивідуальні

Батенко Тарас

5

1

6

0

Добродомов Д. (2)

Матківський Б. (2)

Мусій О. (2)

Бондар М. (1)

Ніким не розглядалися

Бондар Михайло

4

1

4

1

Батенко Т. (1)

Добродомов Д. (1)

Матківський Б. (1)

Мусій О. (1)

Юринець О. (1)

По одному ЗП позитивний висновок профільного комітету. По двох ЗП негативний висновок ГНЕУ

Добродомов Дмитро

6

0

6

0

Мусій О. (5)

Матківський Б. (4)

Батенко Т. (2)

Бондар М. (1)

Юринець О. (1)

Ніким не розглядалися

Дубневич Богдан

0

0

0

0

___

___

Дубневич Ярослав

1

1

1

1

Матківський Б. (1)

Мусій О. (1)

Ніким не розглядалися

Кіт Андрій

2

0

2

0

жодного

Ніким не розглядалися

Лопушанський Андрій

1

0

1

0

жодного

Ніким не розглядалися

Матківський Богдан

6

1

7

0

Мусій О. (5)

Добродомов Д. (4)

Батенко Т. (2)

Бондар М. (1)

Дубневич Я. (1)

Парасюк В. (1)

Ніким не розглядалися

Мусій Олег

7

0

6

1

Добродомов Д. (5)

Матківський Б. (5)

Батенко Т. (2)

Бондар М. (1)

Дубневич Я. (1)

Юринець О. (1)

Ніким не розглядалися

Парасюк Володимир

1

1

1

1

Матківський Б. (1)

Ніким не розглядалися

Подоляк Ірина

1

1

2

0

жодного

Ніким не розглядалися

Юринець Оксана

4

0

4

0

Бондар М. (1)

Добродомов Д. (1)

Мусій О. (1)

По одному ЗП негативний висновок ГНЕУ

З-поміж усіх 27 законодавчих ініціатив переважна більшість була зареєстрована авторським колективом і лише 4 з них – індивідуально: по одному законопроекту Михайло Бондар, Ярослав Дубневич, Олег Мусій та один проект постанови Володимир Парасюк. Загалом закономірним є те, що у Верховній Раді як колегіальному органі нормативні акти реєструються великими авторськими колективами. Разом з тим, практика свідчить, що колективні законодавчі ініціативи є змістовно якіснішими та мають більше шансів на підтримку в сесійній залі. Проблема зводиться не до кількості залучених депутатів, а до їх реального співавторства в підготовці законодавчих ініціатив, оскільки в українських реаліях у переважній більшості випадків це виключно вияв особистої підтримки або партійної чи ще якоїсь солідарності з авторами.

Окремо ми простежили рівень консолідації зусиль львівських мажоритарників на етапі реєстрації законодавчих ініціатив. Іншими слова – перевірили законотворчу взаємодію так званого «львівського лобі» на практиці. Серед усіх 27 законодавчих ініціатив зареєстрованих у лютому та березні лише у шести з них в авторському колективі водночас значиться більше двох мажоритарників від Львівщини. Найбільше їхні зусилля об’єднав проект закону «Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств» (загалом авторський колектив налічує 174 народних депутатів) і проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо уточнення деяких положень)» (загалом 13 депутатів), під якими підписалось п’ять і чотири львівських мажоритарників відповідно. Натомість три інші законопроекти, що мають відношення до проблематики Львівської області, отримали підтримку не більше ніж двох львівських мажоритарників. А саме: «Про внесення змін до деяких законів України щодо транскордонного співробітництва» (загалом 18 депутатів), «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» (загалом один депутат) та «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» (щодо ввезення транспортних засобів, які відповідають екологічній нормі «Євро-4)» (загалом 5 депутатів).

Законотворча взаємодія львівських мажоритарників у лютому-березні:

Депутати
Батенко
Бондар
Добродомов
Дубневич Б.
Дубневич Я.
Кіт
Лопушанський
Матківський
Мусій
Парасюк
Подоляк
Юринець
Батенко
           
1
2
-
0
0
0
2
2
0
0
0
Бондар
1
          
1
-
0
0
0
1
1
0
0
1
Добродомов
2
1
                 
-
0
0
0
4
5
0
0
1
Дубневич Б.
-
-
-
                 
-
-
-
-
-
-
-
-
Дубневич Я.
0
0
0
-
                 
0
0
1
1
0
0
0
Кіт
0
0
0
-
0
           
0
0
0
0
0
0
Лопушанський
0
0
0
-
0
0
                   
0
0
0
0
0
Матківський
2
1
4
-
1
0
0
                 
5
1
0
0
Мусій
2
1
5
-
1
0
0
5
       
0
0
1
Парасюк
0
0
0
-
0
0
0
1
0
            
0
0
Подоляк
0
0
0
-
0
0
0
0
0
0
            
0
Юринець
0
1
1
-
0
0
0
0
1
0
0
             

На даному етапі не вдалося виявити ознак «львівського лобі». Натомість простежуються ознаки групи інтересів, як постійних, так і ситуативних. Найбільш вираженою є консолідація зусиль трьох мажоритарників – Олега Мусія, Дмитра Добродомова і Богдана Матківського, які формують у Верховні Раді депутатську групу партії «Народний контроль». Вони значаться разом у більш як 80% їхніх законодавчих ініціатив і ця взаємодія між ними триває вже більше року. Епізодично до них також долучався Тарас Батенко, який виступає лідером депутатської групи партії УКРОП у парламенті. Раніше також простежувалася законотворча взаємодія між братами Дубневичами та Оксаною Юринець, чого непомітно за даними поточного аналізу. Проте загалом найпоширенішою моделлю поведінки серед львівських мажоритарників є самостійність та індивідуальність у роботі над законодавчими ініціативами.

Через короткий термін для висновків закономірно, що дані законодавчі ініціативи досі не розглядалися у сесійній залі Верховної Ради. Очевидно, що серед них не було нагальних і першочергових ініціатив. Та разом з тим лише один з них пройшов розгляд у профільному комітеті, а три – Головного науково-експертного управління, яке дало негативний висновок запропонованим законопроектам. Таким чином наразі ще зарано судити про якісні показники законотворчої діяльності львівських мажоритарників.

За коментарями звертайтеся:

Тарас Радь, Громадянська мережа ОПОРА у Львівській області

тел.: 032 254 61 63, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.