Аналіз діяльності харківських депутатів-мажоритарників за час роботи 5 сесії Верховної Ради

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала активність мажоритарників Харківської області впродовж роботи п'ятої сесії Верховної Ради України VIII скликання (вересень 2016 року - січень 2017 року). До критеріїв аналізу депутатської діяльності увійшли: законотворча робота, кількість поданих запитів, виступи та відвідуваність пленарних засідань. 

За результатами аналізу найбільш активними серед харківських депутатів-мажоритарників стали Олександр Біловол, Віталій Хомутиннік, Анатолій Денисенко та Олександр Кірш. Серед найменш активних депутатів опинилися Євгеній Мураєв, Володимир Кацуба, Дмитро Шенцев та Дмитро Добкін.

Законотворча робота

Протягом вересня 2016 - січня 2017 року народні депутати Харківщини зареєстрували 66 законопроектів. 42 законопроекти підготовлено у співавторстві. Активними законодавцями стали Євгеній Мураєв – 22 законопроекти, Олександр Кірш – 11 законодавчих ініціатив, Анатолій Денисенко зареєстрував 6 проектів закону та 1 постанову, а Володимир Писаренко – 5 законопроектів та 2 постанови.

Більшість законопроектів нардеп Євгеній Мураєв ініціював самостійно, лише 3 з 22 ініціатив зареєстровано у співавторстві. Жоден законопроект не набув чинності. Олександр Кірш підготував 10 законопроектів у співавторстві та 1 самостійно. Законопроект про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки літакобудівної галузі став законом. Усі нормативно-правові акти Анатолія Денисенка зареєстровані у співавторстві. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності став законом.  Володимир Писаренко самостійно ініціював 5 законопроектів, жоден з яких не став законом. Також депутат підготував 2 постанови у співавторстві.

Народний депутат Олександр Біловол зареєстрував 6 законопроектів, Віталій Хомутиннік виступив ініціатором 3 законопроектів та 1 постанови. Віктор Остапчук подав до розгляду 4 ініціативи, Олександр Фельдман та Анатолій Гіршфельд – по 2, а Дмитро Добкін підготував 1 проект закону.

Усі законопроекти Олександра Біловола подано у співавторстві, жодна ініціатива не стала законом. Віталій Хомутиннік підготував 3 проекти закону у співавторстві. Проект постанови депутата про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» було прийнято Верховною Радою. 4 законопроекти Віктора Остапчука були подані у співавторстві, але не прийняті ВР. Олександр Фельдман зареєстрував 1 законопроект у співавторстві, 1 ініціатива була подана депутатом самостійно. Анатолій Гіршфельд виступив співавтором 2 законопроектів. Дмитро Добкін став співавтором 1 законопроекту. Проте жодна з ініціатив депутатів не була прийнята Верховною Радою.

Народні депутати Дмитро Святаш, Володимир Мисик, Володимир Кацуба та Дмитро Шенцев не підготували жодного законопроекту чи постанови впродовж 5 сесії ВРУ VIII скликання.

Запити

Згідно зі ст. 15, ч. 1 Закону «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. За період вересень 2016-січень 2017 року депутати-мажоритарники Харківщини подали 47 запитів.

Найбільше запитів подав народний депутат Володимир Кацуба – 24. 4 запити депутата стосуються затягування процедури передачі приміщень, які належать державному навчальному закладу «Харківський обласний навчальний центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів агропромислового комплексу» в комунальну власність територіальної громади Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області. 11 запитів підготовлено стосовно повернення Харківській єпархії Української Православної Церкви будівлі колишнього Курязького Преображенського монастиря в селі Подвірки Дергачівського району Харківської області, виділення Харківській єпархії Української Православної Церкви земельної ділянки під будівництво храму. 7 депутатських запитів було подано з приводу необхідності забезпечення належного фінансування ремонту автомобільної дороги «Дергачі - Козача Лопань». 2 запити стосуються необхідності забезпечення підтримки машинобудівної галузі для агропромислового комплексу в 2017 році через фінансування бюджетної програми «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу».

Мажоритарник Анатолій Денисенко подав 16 запитів. 5 запитів депутата здебільшого стосуються реформування медичної галузі та необхідності медико-соціальної підтримки населення. 3 запити депутат подав щодо державної політики в сфері забезпечення молоді житлом, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 2 депутатських запити стосуються захисту ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС та постраждалих. Ще 2 запити торкаються підтримки спортивної галузі та спортсменів. 2 документи подано щодо перерахунку тарифів за опалення у зв'язку зі змінами температури повітря в будинках, де будинкові засоби обліку тепла не встановлені. 1 запит ставить на меті з’ясувати необхідність спрощення механізмів надання адміністративних послуг. Також 1 документ стосується формального ставлення до розгляду депутатських запитів.

Депутат Віктор Остапчук став автором 3 запитів щодо внесення змін до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, видатків на утримання закладів охорони здоров'я та професійно-технічної освіти з місцевих органів, внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України №1156 від 30 грудня 2015 року у частині відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Нардеп Валерій Писаренко підготував 2 запити щодо необхідності належного фінансового забезпечення медичної, освітньої та соціальної сфери міста Харкова та підвищення інвестиційної привабливості України.

Депутат-мажоритарник Олександр Кірш подав 1 запит щодо врегулювання питання розміру ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями для виробників пива. Також ініціатором 1 запиту виступив Дмитро Шенцев щодо затвердження порядку та умов погашення у 2016 році заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Народні депутати Дмитро Святаш, Віталій Хомутиннік, Володимир Мисик, Олександр Фельдман, Дмитро Добкін, Анатолій Гіршфельд, Олександр Біловол та Євгеній Мураєв не користувалися правом депутатського запиту за час роботи 5 сесії ВРУ VIII скликання.

Виступи

Кожен народний депутат має право виступу під час обговорення законопроектів з власним коментарем чи може звернутися до колег із пропозицією або зверненням, яке стосується різних питань згідно з  Регламентом Верховної Ради України.

Впродовж вересня 2016 - січня 2017 року харківські нардепи виступали у Верховній Раді 27 разів. Найчастіше правом виступу користувався Валерій Писаренко – 14 виступів. 13 виступів депутата стосуються особливостей прийняття бюджету на 2017 рік та один – розвитку відновлюваних джерел енергії.

Нардеп Олександр Біловол 5 разів виступав на парламентських засіданнях. Більшість виступів депутат присвятив питанням бюджету на 2017 рік та привітанням зі святом працівників органів місцевого самоврядування.

Депутат Віталій Хомутиннік має 4 виступи, 3 з яких присвячені необхідності внесення змін до проекту бюджету на 2017 рік та 1 виступ стосується обговорення реформи парламенту.

Мажоритарник Олександр Кірш 2 рази виступав у Верховній Раді. 2 виступи нардепа є одночасно запитами до прокуратури стосовно банкрутства банку «Михайлівський» та неповернення коштів вкладникам.

Народні депутати Віктор Остапчук та Анатолій Гіршфельд мають по 1 виступу у сесійній залі. Віктор Остапчук висловився з приводу доцільності преміювання учасниць Олімпіади, що зайняли 4 місце у категорії синхронного плавання. Анатолій Гіршфельд під час свого виступу наголосив на необхідності розвитку дорожньо-будівельної інфраструктури.

Депутати-мажоритарники Дмитро Святаш, Володимир Мисик, Анатолій Денисенко, Олександр Фельдман, Володимир Кацуба, Дмитро Шенцев, Дмитро Добкін та Євгеній Мураєв жодного разу не виступали під час пленарних засідань Верховної Ради за час роботи 5 сесії ВРУ VIII скликання.

Відвідуваність пленарних засідань

Один з найголовніших показників роботи народного депутата – відвідуваність пленарних засідань – фіксується за допомогою письмової та електронної реєстрації. Щоб письмово зареєструватися, депутат особисто пред’являє своє посвідчення та ставить підпис у спеціальну відомість біля столу письмової реєстрації перед сесійною залою. Така процедура унеможливлює реєстрацію депутата помічником чи іншим депутатом. Натомість, електронна реєстрація передбачає реєстрацію шляхом вставлення картки у систему голосування та підтверджує наявність депутата безпосередньо на робочому місці.

За письмовою реєстрацією більшість засідань відвідали народні депутати Олександр Фельдман та Олександр Біловол – 53 з 54 засідань. За електронною реєстрацією депутати також мають високий показник відвідуваності: 51 та 52 засідання відповідно.

Більшість засідань за письмовою реєстрацією відвідали також Олександр Кірш – 52, Володимир Мисик – 51, Анатолій Денисенко – 51, Віталій Хомутиннік – 46 та Віктор Остапчук – 43. Електронна реєстрація депутатів має незначні відмінності, але в цілому теж залишається на достатньому рівні: Олександр Кірш – 42, Володимир Мисик – 50, Анатолій Денисенко – 50, Віталій Хомутиннік – 54 та Віктор Остапчук – 53.

Менше половини засідань як за письмовою, так і за електронною реєстрацією відвідали Володимир Писаренко та Євгеній Мураєв. За письмовою реєстрацією Володимир Писаренко має 21 відвідане засідання, а за електронною – 27. Євгеній Мураєв відвідав 13 засідань за даними двох реєстрацій.

Значну різницю між показниками відвідуваності зафіксовано у народних депутатів Анатолія Гіршфельда, Дмитра Шенцева, Дмитра Святаша, Дмитра Добкіна та Володимира Кацуби. Так, за письмовою реєстрацією Анатолій Гіршфельд відвідав 30 засідань, у той час, як за електронною не пропустив жодного. Дмитро Шенцев 19 разів реєструвався письмово, а електронна відвідуваність депутатів становить 40 засідань. Дмитро Святаш лише 9 разів пройшов письмову реєстрацію, проте за даними електронної був присутній на всіх засіданнях. Дмитро Добкін відвідав 4 засідання за даними письмової реєстрації, а електронна система нараховує 38 відвідувань. Володимир Кацуба не відвідав жодного пленарного засідання за даними письмової реєстрації, проте 48 з них – за поважною причиною через хворобу. Проте електронна реєстрація показує, що депутат був присутнім на 46 засіданнях.

Аналіз депутатської діяльності за окремими блоками дозволив дати загальну середню оцінку активності депутатів-мажоритарників Харківської області. Отже, найактивнішими слід вважати Олександра Біловола, Віталія Хомутинніка, Анатолія Денисенка та Олександра Кірша. Олександр Біловол є одним з лідерів за електронною та письмовою реєстрацією на засіданнях: 52 та 53 відвідуваності відповідно. Також депутат 5 разів виступав в парламенті та зареєстрував 6 законопроектів. Жодного депутатського запиту за період роботи 5 сесії ВРУ VIII скликання від депутата не надходило. Віталій Хомутиннік відвідав більшість пленарних засідань: 54 за електронною та 46 за письмовою реєстрацією. Депутат 4 рази користався правом депутатського виступу та підготував 3 проекти закону та постанову, яку було прийнято Верховною Радою. Нардеп не подавав запитів за період, що аналізується. Анатолій Денисенко також має високі показники відвідуваності: 50 за електронною та 51 за письмовою. За період роботи 5 сесії депутат подав 16 запитів, зареєстрував 1 постанову та 6 проектів закону, один з яких було прийнято. Депутат жодного разу не виступав на пленарних засіданнях. Олександр Кірш має 42 відвіданих засідання за електронною та 52 за письмовою реєстрацією. За час 5 сесії ВРУ VIII скликання нардеп має 2 виступи у сесійній залі, 1 запит та 11 законодавчих ініціатив, 1 з яких було прийнято.

Найменш активними за 4 показниками стали депутати Євгеній Мураєв, Володимир Кацуба, Дмитро Шенцев та Дмитро Добкін. Євгеній Мураєв відвідав 13 засідань за електронною та письмовою реєстрацією, не має жодного виступу та запиту. З вересня 2016 по січень 2017 зареєстрував 22 проекти закону, жоден з яких не було прийнято. Володимир Кацуба не відвідав жодного засідання за письмовою реєстрацією, але був присутній на 46 засіданнях згідно з даними електронної. Народний депутат не виступав під час пленарних засідань, проте подав 24 запити. Впродовж 5 сесії ВРУ VIII скликання депутат не зареєстрував жодного законопроекту. Дмитро Шенцев відвідав 40 засідань за електронною реєстрацією і лише 19 за письмовою. Депутат не має виступів у парламенті та законопроектів, подав 1 запит. Дмитро Добкін відвідав 38 засідань за даними електронної системи і 4 за письмовими показниками. Мажоритарник не виступав під час пленарних засідань та не користувався правом депутатського запиту, виступив співавтором 1 законопроекту.

За коментарями звертайтеся:

Катерина Мінкіна, представник Громадянської мережі ОПОРА у Харківській області

тел.: 066 559 75 66, 098 399 98 17

email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.