32 законопроекти мажоритарників Харківщини визнано корупційними
Від початку роботи Верховної Ради України VIII скликання 32 законопроекти харківських депутатів-мажоритарників отримали негативний висновок Комітету з питань запобігання та протидії корупції. Найбільше законопроектів із корупційним ризиком подав народний депутат Євгеній Мураєв – 21.
За час роботи у Верховній Раді VIII скликання мажоритарники Харківщини зареєстрували 472 законопроекти. 8% від загальної кількості не пройшли перевірку в Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та були визнані корупційними. 25% зареєстрованих законопроектів взагалі не отримали експертні висновки.
Багатоетапний процес подання та розгляду як авторських, так і колективних законопроектів включає в себе обов’язкову перевірку на наявність корупційних ризиків у Комітеті з питань запобігання і протидії корупції згідно зі статтею 93 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Після розгляду законопроект отримує висновок щодо відповідності змісту вимогам антикорупційного законодавства. Висновки Комітету розміщено на інформаційній сторінці кожного законопроекту на офіційному сайті Верховної Ради.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала наявні висновки антикорупційного Комітету щодо законопроектів харківських депутатів-мажоритарників.
Найбільшу кількість законопроектів із корупційним ризиком зареєстрував народний депутат Євгеній Мураєв – 21. Загалом мажоритарник ініціював 80 законопроектів за час роботи у складі ВР VIII скликання. 45 з них отримали позитивний висновок антикорупційного Комітету, а 24 залишились без.
Згідно з рішенням Комітету корупційними є низка законопроектів нардепа щодо створення спеціальних економічних зон на території різних областей України: законопроекти № 3276, 3282, 3283, 3284, 3285, 3286, 3287, 3288, 3293, 3294. Зауваження антикорупційного Комітету до кожного законопроекту цієї тематики загалом стосуються суперечливості запропонованих змін вимогам Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», у тому числі розділу ІІ «Створення спеціальної (вільної) економічної зони», якою чітко регламентовано адміністративну процедуру щодо порядку створення таких зон. До того ж, Комітет зауважує, що у випадку створення самостійних економічних зон дискреційні повноваження покладаються на місцеві органи влади, що створює умови для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання. У висновку антикорупційний Комітет підкреслює, що прийняття цих проектів як законів, якими передбачена низка митних та податкових пільг для суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, може призвести до зменшення надходжень до Державного бюджету.
Не отримав позитивного висновку і законопроект № 3289, яким передбачається внести зміни до Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Згідно з висновком щодо відповідності проекту вимогам антикорупційного законодавства вказано, що він містить корупційні ризики, через нівелювання норм статті 12 відповідного Закону, чіткість її принципів і суперечить порядку регулювання цих питань Податковим кодексом України. Антикорупційний Комітет зауважує, що норми законопроекту щодо відносин, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються виключно Податковим кодексом України та зазначає, що поданий законопроект потрібно відхилити.
Законопроект № 3298 щодо недопущення неповернення з-за кордону коштів в національній або іноземній валюті також має негативні висновки антикорупційного Комітету. У зауваженнях Комітету вказується, що «проектом Закону пропонується повернути до Кримінального Кодексу України статтю 207, та знову криміналізувати діяння, пов’язані з умисним неповерненням коштів в національній та іноземній валюті з-за кордону, а також доповнити статтю 216 Кримінального процесуального Кодексу України, визначивши за слідчими органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, підслідність у цьому злочині». Наслідком прийняття відповідного законопроекту може стати незаконний тиск на підприємців з боку працівників правоохоронних органів та інші зловживання, які не відповідають антикорупційному законодавству. Даний законопроект рекомендується відхилити.
Наступними законопроектами з корупційними ризиками стали нормативно-правові акти, ініційовані Євгенієм Мураєвим під № 3796, 3797, 3817 щодо регулювання підтримки та розвитку інноваційної діяльності. Так, законопроектом № 3796 пропонується тимчасово, до 01 січня 2026 року, до суб’єктів інноваційної діяльності застосувати особливості в оподаткуванні, встановлені Податковим кодексом України, та особливості в митному регулюванні, встановлені Митним кодексом України. Антикорупційний Комітет зазначає, що при реалізації державної політики у сферах освіти і науки за органами виконавчої влади за допомогою застосування оціночного поняття «пріоритетні сектори економіки» закріплюються дискреційні повноваження, якими будуть прийматися управлінські рішення і на свій розсуд вони ініціюватимуть виникнення правовідносин при розподілі і визначені державного замовлення між навчальними закладами на підготовку фахівців з вищою освітою, що містить корупціогенні ризики. Законопроект рекомендується відправити на доопрацювання. Нормативно-правові акти № 3797, 3817 випливають із законопроекту № 3796 та також потребують доопрацювання.
Ще два законопроекти, які не пройшли перевірку стосуються встановлення кримінальної відповідальності за невиконання річного фінансового плану державного підприємства – № 4395 та 4396. Згідно з антикорупційним висновком, встановлені норми можуть призвести до маніпулювання відповідними положеннями недосконалого законодавчого акта та створити умови для зловживання і виникнення корупціогенних факторів. Зазначені законопроекти пропонується відхилити.
Антикорупційним Комітетом невідповідною нормам визнана законодавча ініціатива депутата № 4397 щодо уточнення ознак класифікації за групами платників єдиного податку. Згідно з висновками Комітету зміна кількості суб’єктів господарювання, які перебувають з підприємцем другої групи спрощеної системи оподаткування у трудових відносинах на «необмежену» тоді як діюча норма передбачає «одночасно не перевищує 10 осіб» може призвести до ризиків порушення прав тих підприємців, які не використовують працю найманих осіб. Законопроект підлягає відхиленню.
«Негативні» за результатами розгляду законопроекти № 4627 та 4628 стосуються особливостей оподаткування платників податків та товарів в спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку. У висновках антикорупційного Комітету зазначається, що встановлені норми суперечать існуючим принципам бухгалтерського обліку та положенням Податкового Кодексу України, що передбачає рівність всіх платників перед законом. Встановлені норми створюють пом’якшуючі умови для ввезення товарів, які конкуруватимуть між собою, що призведе до колізій і неоднозначності тлумачення. Також зауважується, що зазначені пільги можуть бути використані суб’єктами господарювання для ухилення від сплати ввізного мита. У висновках підкреслюється, що надані законопроекти доцільно відхилити.
Останнім законопроектом нардепа, що не відповідає нормам антикорупційного законодавства став нормативно-правовий акт № 4763 щодо забезпечення права на звернення про перегляд судових рішень Верховного Суду України. Законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких встановити, що заява про перегляд судових рішень може бути подана не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, а в разі складення постанови в повному обсязі – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі. Комітет робить висновок, що зазначена законодавча ініціатива створюватиме підґрунтя для зловживань, оскільки ухилення від отримання копії повного тексту судового рішення заважатиме вступу в законну силу рішення суду і рекомендує відхилити поданий законопроект.
Народний депутат Олександр Фельдман розробив 50 законопроектів. 35 з них пройшли перевірку, 11 не отримали антикорупційного висновку, а 4 було визнано невідповідними антикорупційному законодавству.
До «негативних» за результатами розгляду антикорупційного Комітету законопроектів відноситься проект Закону № 2077а, згідно з яким депутат пропонує доповнити Закон України «Про рекламу» новою статтею 24-2, що встановлює додаткові вимоги до реклами споживчих кредитів з метою уникнення нечіткої та неповної інформації при його наданні. У висновку Комітету зазначається, що формулювання, що вживаються у законопроекті, зокрема «вказується в чіткий, зрозумілий та ясний спосіб» є оціночними поняттями і можуть тлумачитися судами по-різному при вирішенні конкретних спорів.
Не отримав позитивного висновку і законопроект № 2186а, який передбачає заборону продажу алкогольних та тютюнових виробів ближче ніж 300 метрів від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів. Корупціогенним фактором визнано те, що реалізація цієї норми надає дискреційні повноваження органам місцевої влади, які можуть маніпулювати визначенням точки відліку відстані у 300 метрів та фіскальним органам при здійсненні адміністративної процедури щодо контролю продажу вказаного товару і це може поставити в нерівні умови суб’єкти господарювання.
Низка законопроектів депутата під № 2710 та 2711 стосуються підтримки соціальних підприємств. Підприємствам, які отримали статус «соціальних», згідно із законопроектами, пропонується надати ряд пільг та привілеїв, які, за висновком антикорупційного Комітету, створюють корупційні ризики особливо з огляду на розмитість поняття «соціальне підприємство» та критеріїв для отримання такого статусу. Наслідком цього може бути конфлікт інтересів, зловживання при наданні вказаних дозволів. Зазначені законопроекти пропонується відхилити.
Серед 40 законопроектів, запропонованих мажоритарником Валерієм Писаренко, 33 отримали позитивний висновок, 4 не розглядалися, а 3 нормативно-правові акти визнано невідповідними антикорупційному законодавству.
Не відповідають вимогам законодавства законопроекти № 2429а-1 та 4124, згідно з якими пропонується продовження дії результатів кваліфікаційного іспиту для призначення на посаду судді. У висновках антикорупційного Комітету зазначено, що у осіб, які станом на 11 квітня 2014 року перебували у резерві, залишався різний строк до закінчення терміну дії кваліфікаційного іспиту, а в законопроекті це не враховано, що потребує окремого уточнення та доопрацювання.
Не пройшов антикорупційну перевірку й законопроект № 3287-1 щодо підвищення інвестиційної привабливості міста Харкова. Законопроект передбачає на протязі 30 років активувати розвиток міста Харкова в його адміністративно-територіальних межах через залучення інвестицій, що, згідно з висновком Комітету, ліквідовує спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова, який був створений відповідним Законом України ще у 2000 році і створюється нова СЕЗ. До того ж, законопроектом покладаються дискреційні повноваження на виконавчий комітет Харківської міської ради одноособово утворювати,затверджувати склад, повноваження Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності, що створює умови для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання. Даний законопроект рекомендується відхилити.
Депутат Олександр Біловол також зареєстрував 40 законодавчих ініціатив за період роботи ВР 8-го скликання. З усіх поданих нормативно-правових актів 23 успішно пройшли перевірку, 14 не отримали висновку, а 3 було визнано корупційними.
Одним з «негативних» за висновком антикорупційного Комітету став законопроект № 1159 «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами». Народний депутат пропонує передати до комунальної власності землі, розташовані за межами населених пунктів в межах територій сільських, селищних, міських рад і передати їм повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності. У висновках антикорупційного Комітету вказується, що законопроектом чітко не регламентовано адміністративну процедуру щодо розмежування і реалізації зазначених повноважень, що створює можливості для зловживання повноваженнями. Законопроект направлений на доопрацювання.
Не отримав позитивного висновку і нормативно-правовий акт № 2279, який передбачає внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів. Корупціогенним фактором визнається те, що надання земельних ділянок за результатами торгів стимулюватиме посадових осіб органів місцевого самоврядування, зловживаючи посадовим становищем, вилучати у фізичних чи юридичних осіб земельні ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності з метою неправомірного залучення коштів від подальшого надання їм інших ділянок, але вже на конкурсних засадах (земельних торгах). У висновку Комітету вказується, що законопроект необхідно доопрацювати.
Інший законопроект, який не пройшов перевірку антикорупційного Комітету, проект № 4465 стосується особливостей імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів. Законопроект передбачає наділення Центрального органу виконавчої влади повноваженнями на свій розсуд затверджувати спеціальні вимоги до лікарських засобів та/або затверджувати додаткові вимоги до заяви про отримання ліцензії, що, згідно висновку Антикорупційного комітету, створює ризик корупційних зловживань з боку керівництва вищевказаного органу. До того ж, проект містить ряд невизначених законодавством понять та суперечливостей, які потребують доопрацювання.
З 34 законодавчих ініціатив мажоритарника Анатолія Гіршфельда 20 було визнано відповідними антикорупційному законодавству, 11 не розглянуто. Негативний висновок Антикорупційного комітету отримали 3 законопроекти.
До тих, які не отримали позитивного висновку Комітету, належить ряд законопроектів № 3544, 3545, 3546, що передбачають створення спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні. Згідно з висновками антикорупційного Комітету щодо проекту Закону № 3544, наділення обласних та міських рад надмірними дискреційними повноваженнями зокрема, щодо визначення умов порядку організації та здійснення інвестиційної діяльності в пріоритетних для місцевого розвитку галузях економіки створює корупціогенні ризики. Закріплюються повноваження, якими будуть прийматися управлінські рішення і на свій розсуд ініціюватимуться виникнення правовідносин. Комітет рекомендує відправити відповідний законопроект на доопрацювання. Нормативно-правові акти № 3545 та 3546 випливають з законопроекту № 3544, а тому також потребують доопрацювання.
Загальна кількість зареєстрованих депутатом-мажоритарником Анатолієм Денисенко законопроектів – 19. 14 з них успішно пройшли розгляд антикорупційним Комітетом, 5 не мають відповідного висновку і тільки 1 отримав негативну оцінку. Таким законопроектом став № 3132 щодо підвищення ефективності процедур банкрутства. Як зазначається у висновках Комітету, законопроект створює системні корупційні ризики, пов’язані із незаконною передачею стратегічних державних підприємств (які, згідно закону, не підлягають приватизації), а також гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури в приватну власність. Передбачені вилучення окремих норм закону, що створює ряд корупційних ризиків.
За час роботи Верховної Ради 8-го скликання нардеп Віталій Хомутиннік виступив ініціатором 18 законопроектів. 12 нормативно-правових актів отримали позитивний висновок, а 5 залишені без розгляду. Одним «негативним» за результатами розгляду антикорупційного Комітету став нормативно-правовий акт № 1063-2 щодо регулювання питання встановлення орендної плати для окремих категорій землекористувачів. Законопроектом пропонується встановити мінімальні відсотки плати за оренду земельних ділянок державної і комунальної власності від їх нормативної грошової оцінки. Згідно з висновком антикорупційного Комітету нормативно-правовий акт порушує чіткість адміністративної процедури визначення межі розміру орендної плати, що сприяє виникненню конфлікту інтересів та корупціогенних відносин. Законопроект пропонується відхилити.
Народний депутат Дмитро Шенцев подав до ВР 15 законопроектів. Під час перевірки 7 з них визнано відповідними законодавству. Ще 7 не розглядалися, а 1 отримав негативний висновок. Корупційним законопроектом визнано нормативно правовий акт № 3130 щодо уточнення порядку притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У висновках антикорупційного Комітету зазначається, що нормативно-правовий акт передбачає корегування несправедливого механізму притягнення власників транспортних засобів до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки, вчиненні ними вимушено, із-за невідповідності стану автомобільних доріг (вулиць), вимогам державних стандартів. Корупціогенним фактором ініціативи є наявність ризиків з подальшою нечіткою адміністративною процедурою визначення та нечітко встановленими стандартами. Законопроект рекомендується відхилити.
Законопроекти п’яти народних депутатів Харківщини не отримали негативного висновку антикорупційного Комітету. Так, з 78 зареєстрованих Олександром Кіршем ініціатив 62 отримали позитивний висновок. 16 залишаються без висновку. 25 з 31 законопроектів Дмитра Святаша також успішно пройшли перевірку на наявність корупційних ризиків. До 6 законопроектів висновок Комітету був відсутній. Володимир Мисик зареєстрував 23 законопроекти, 17 з яких були оцінені позитивно. 6 не розглядалися. Усі 7 законопроектів Володимира Кацуби отримали позитивний висновок. 19 з 27 поданих законодавчих ініціатив Віктора Остапчука також були оцінені позитивно. До інших 8 висновок відсутній.
Отже, кількість законопроектів, які отримали негативний висновок від Комітету з питань запобігання та протидії корупції складає близько 8% від загальної кількості. Корупційними визнані законопроекти восьми з чотирнадцяти депутатів-мажоритарників Харківщини.
Довідково:
У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.