Мажоритарники Києва: робота у Раді VIII скликання у 2016 році

На позачергових виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року в Києві було обрано 13 депутатів-мажоритарників: п’ятеро з них (Євген Рибчинський, Віктор Чумак, Володимир Ар'єв, Олександр Третьяков та Дмитро Андрієвський) були висунені партією «Блок Петра Порошенка», троє (Віталій Сташук, Вячеслав Константіновський та Леонід Ємець) - «Народним Фронтом» та двоє (Андрій Іллєнко та Юрій Левченко) - Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Нардепами стали також троє самовисуванців (Борислав Береза, Олександр Супруненко та Андрій Білецький).

Впродовж майже півтора року роботи троє з них змінили свою «парламентську прописку»: Євген Рибчинський та Віктор Чумак вийшли із фракції «Блоку Петра Порошенка», перший увійшов до складу депутатської групи "Воля народу", натомість другий став позафракційним. У свою чергу Вячеслав Константіновський покинув ряди фракції «Народного Фронту» і тепер теж працює в парламенті як позафракційний.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів України, що були обрані в одномандатних округах міста Києва за такими критеріями: 1) відвідуваність засідань ВРУ та парламентських комітетів, 2) законодавча активність, 3) подача запитів, 4) виступи на пленарних засіданнях парламенту, 5) участь у голосуваннях у сесійній залі.

Для Верховної Ради України в цілому, та для народних депутатів України м. Києва зокрема, актуальною залишається проблема відвідуваності пленарних засідань. Серед депутатів, що були обрані у столиці, найбільш активно відвідують засідання парламенту Андрій Іллєнко та Дмитро Андрієвський, які не пропустили жодного пленарного дня у раді. У свою чергу, серед найбільших депутатів-прогульників можна відзначити Андрія Білецького, який був відсутній у парламенті з початку року. Низький показник відвідуваності таких депутатів як Борислав Береза, Володимир Ар'єв та Леонід Ємець пов'язаний із відрядженнями, адже дані народні обранці входять до складу постійної делегації ВРУ у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Таблиця №1. Відвідуваність депутатами пленарних засідань ВРУ (січень –квітень 2016 року).

Подібна ситуація і з відвідуваністю комітетів ВРУ. Нагадаємо, що присутність на засіданнях комітетів ВРУ – прямий обов’язок народних депутатів згідно зі ст. 24 п. 3 Закону України «Про статус народного депутата», бо «кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано». У ст. 24 п. 9 цього Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. Київські депутати-мажоритарники стали членами 8 з них: Леонід Ємець, Андрій Іллєнко та Олександр Супруненко увійшли до Комітету з питань правової політики та правосуддя, Дмитро Андрієвський та Віталій Сташук — Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Борислав Береза та Віктор Чумак — Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Вячеслав Константіновський та Андрій Білецький — Комітету з питань національної безпеки і оборони, Олександр Третьяков та Євген Рибчинський — Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю, Володимир Ар’єв — Комітету у закордонних справах, Юрій Левченко — Комітету з питань бюджету.

В цілому  з початку 2016 року депутати-мажоритарники столиці дуже добре відвідували засідання своїх комітетів: Євген Рибчинський та Дмитро Андрієвський не пропустили жодного засідання, а Віктор Чумак, Андрій Іллєнко, Володимир Ар'єв, Олександр Третьяков та Вячеслав Константіновський - лише по одному.

Найгірша  ж активність у комітетах у Андрія Білецького – не відвідав жодного засідання та в Олександра Супруненка, який пропустив 5 з 7 засідань комітету з початку року.

Таблиця № 2. Відвідуваність засідань комітетів ВРУ (січень –квітень 2016 року).

З початку 2016 року депутатами-мажоритарниками міста Києва загалом долучилися до розробки 97 законодавчих актів. Найбільш активними у цьому плані були Юрій Левченко (22), Олександр Третьяков (15) та Євген Рибчинський (13). Меншою ініціативністю відзначились Андрій Іллєнко (9), Леонід Ємець (9), Борислав Береза (8), Віктор Чумак (6) та Дмитро Андрієвський (5). Натомість Андрій Білецький (3), Вячеслав Константіновський (2), Олександр Супруненко (2), Віталій Сташук (2) та Володимир Ар'єв (1) лише незначною мірою долучились до законотворчої діяльності у раді.

Варто відзначити, що кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак, в той же час законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

За майже чотири місяці 2016 року народні обранці столиці підготували 70 запитів. Найбільш активно механізмом депутатського запиту користувалися Юрій Левченко, який здійснив 19 запитів, Андрій Іллєнко – 15 запитів, Олександр Супруненко – 13 запитів та Віталій Сташук - 7 запитів. Решта депутатів столиці не надто активно користувалися своїм правом запиту, підготувавши від 1 до 3 запитів, при чому народні депутати Андрій Білецький та Вячеслав Константіновський не використовували такого роду депутатське повноваження у 2016 році.

Переважна кількість запитів була адресована Місцевим органам влади і управління – 38,6 % та Керівникам міністерств і відомств України – 35,7 %. Набагато менше народні обранці зверталися до Кабінету Міністрів України – 15,7 % та Генерального прокурора України 7,1 % від загальної кількості запитів відповідно. Голові ВРУ Андрію Парубію та першому заступнику голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи ВРУ Павлу Пинзенику було адресовано по одному запиту, натомість жодного разу народні обранці не зверталися до Президента України Петра Порошенка.

Одним з найважливіших аспектів діяльності народного депутата є участь в обговореннях питань порядку денного засідань Верховної Ради України. За підрахунками ОПОРИ, найбільш активно з депутатів-мажоритарників Києва з початку 2016 року виступав Юрій Левченко (28 виступів). Якщо порівнювати з іншими народними обранцями, то до найбільш активних ораторів входить також Андрій Іллєнко (19 виступів). Досить активно до обговорення питань у 2016 році також долучались Олександр Третьяков та Леонід Ємець – у них по 9 виступів, Володимир Ар'єв та Віктор Чумак – по 7 виступів та Борислав Береза на рахунку якого 6 виступів.

Жодного разу не висловлювали свою позицію у парламенті Андрій Білецький, Вячеслав Константіновський та Євген Рибчинський. Дмитро Андрієвський та Віталій Сташук виступали двічі, натомість Олександр Супруненко лише раз. В цілому народні обранці, що були обрані в одномандатних округах Києва "спромоглися" на 90 сутнісних виступів, а це в середньому трохи майже 7 виступів на одного депутата.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ/ГОЛОСУВАННЯ ДЕПУТАТІВ

З початку 2016 року Верховна Рада України провела 41 пленарне засідання. За цей час відбулось 1170 голосувань за питання порядку денного засідань парламенту.

Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів, можна засвідчити, що депутати-мажоритарники міста Києва не завжди підтримували винесені на розгляд парламентом законодавчі акти. Зокрема, лідерами голосування «за» є представники парламентської коаліції: Дмитро Андрієвський – 73,2 % та Олександр Третьяков – 66,7 %, а також "свободівець" Андрій Іллєнко - 58,4 %. Ніколи не голосував «за» Андрій Білецький, але це пояснюється тим, що депутат був відсутній у парламенті під час усіх голосувань за проекти  законів та постанов з початку року. Серед інших народних обранців, що мало підтримували винесені на розгляд законодавчі акти, можна відзначити Олександра Супруненка (20,2 %) та Борислава Березу (17,3 %).

Таблиця 3.Голосування депутатів (січень –квітень 2016 року).

За результатами аналізу даних щодо масиву голосувань, проведених з початку 2016 року, можна дійти до висновку, що київські мажоритарники як і інші українські парламентарі, неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше голосували «проти» двоє представників Міжфракційного депутатського об’єднання "Свобода" – Андрій Іллєнко (9,7%) та Юрій Левченко (8,9%). Решта народних обранців фактично не висловлювали свою негативну позицію щодо законодавчих актів під час голосування.

Варто відзначити, що Громадянська Мережа ОПОРА зафіксувала високі показники «неголосування» – ситуації, коли депутати не голосують взагалі – ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. Найчастіше «не голосував» у РАДІ позафракційний народний обранець Вячеслав Константіновський, що ігнорував голосування у 35,1 % випадків, Віктор Чумак у 29,9 % та Олександр Супруненко – 28,7 %. Натомість, якщо не брати до уваги Андрія Білецького, що не відвідує стіни українського парламенту, найбільш дисциплінованим у цьому плані був Борислав Береза, що ухилявся від голосування лише у 0,5 % випадків.

Проблема неможливості встановлення політичної позиції депутатів щодо питань порядку денного через відсутність народного обранця на пленарних засіданнях, окрім Андрія Білецького, значною мірою притаманна Бориславу Березі – відсутній під час 72 % голосувань, Володимиру Ар'єву (45,5 %) та Леоніду Ємцю (45,4 %). Проте варто відзначити, що дані народні обранці входять до складу постійної делегації ВРУ у Парламентській асамблеї Ради Європи і часто перебувають у відрядженнях.

У 2016 році по всій Україні – у 24 областях та м. Києві Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.