Від ініціатив до голосування: як волинські нардепи вирішують проблеми області

 З-поміж волинських депутатів-мажоритарників найбільш ініціативним у законотворчій роботі виявився Ігор Лапін, а найбільш активним щодо роботи в парламентських комітетах та найвідповідальнішим під час голосувань за важливі питання області – Ігор Гузь. Такими виявились результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА, яке проводилось за результатами парламентської діяльності народних депутатів з 27 листопада 2014 р. до 25 травня 2017 р.

Народний депутат зобов’язаний постійно підтримувати зв'язок із виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, а в разі необхідності повідомляти про них Верховну Раду України та її органи, вносити пропозиції та вживати в межах своїх повноважень заходи щодо їх врахування в роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Про це йдеться у частині 11 статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України».

Проте, як показує практика, не всі народні обранці належним чином виконують цей обов’язок: не завжди підтримують зв’язки з виборцями, нехтують прямими функціями щодо участі у пленарних засіданнях та засіданнях комітетів, бездіяльні в законотворчій роботі, пасивні під час голосувань. Як себе проявили волинські депутати-мажоритарники щодо вирішення важливих проблем Волинської області та виборчих округів, які вони представляють, з’ясувала Громадянська мережа ОПОРА.

Зокрема, експерти ОПОРИ проаналізували: які законодавчі ініціативи щодо вирішення найважливіших проблем області та п’яти виборчих округів пропонували обранці волинської громади Ігор Гузь (ОВО № 19), Сергій Мартиняк (ОВО № 20), Степан Івахів (ОВО № 21), Ігор Лапін (ОВО № 22) та Ірина Констанкевич (ОВО № 23); які важливі питання області відстоювали у профільних комітетах; наскільки активно підтримували під час голосувань законопроекти та проекти постанов, що стосуються Волинської області.

У результаті дослідження було визначено, хто з волинських депутатів-мажоритарників проявив найбільшу ініціативу в законотворчій діяльності, хто виявився найактивнішим у роботі свого профільного комітету, а кого з них можна вважати найвідповідальнішим під час голосувань.

Законотворчість волинян: хто найбільш ініціативний?

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України: законопроекту, проекту постанови, іншої законодавчої пропозиції.

Громадянська мережа ОПОРА визначила, наскільки ініціативними у вирішенні локальних проблем виявились народні депутати, які представляють Волинську область у парламенті.

Як показали результати дослідження, у своїй законотворчій діяльності кожен з народних депутатів зосередив найбільшу увагу на вирішенні проблем у сфері чи галузі, які цього найбільше потребують в області або окрузі. З-поміж них: вугільна промисловість, сільське господарство, соціальний захист населення, житлово-комунальне господарство та освіта.

Так, найактуальнішим питанням у 19-му виборчому окрузі уже протягом кількох років залишається вугільна промисловість. Саме «шахтарське питання» активно відстоює в парламенті представник цього округу, народний депутат Ігор Гузь. За його участю було підготовлено низку законопроектів та проектів постанов (№1634, №2282, №2310, №3301, №3482, №3813), які спрямовані на врегулювання відносин між вугледобувними підприємствами різних форм власності, забезпечення державної підтримки вугільної галузі та погашення заборгованості й виплату заробітної плати працівникам державних підприємств галузі. Законопроект №3813 «Про внесення змін до додатка №3 до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств» набув чинності 14 квітня 2016 року.

Користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розвиток аграрної галузі та залучення інвестицій для її розвитку – тема номер один у 20-му виборчому окрузі. Для вирішення актуальних проблем, пов’язаних із зазначеною галуззю, законодавчі ініціативи напрацьовував народний депутат Сергій Мартиняк. Зокрема, він долучився до розробки законопроектів та проектів постанов №1418, №2028а, №2390, №3640, №3641, №5266, №5551, №5552 та №6049-1, які передбачають встановлення мінімального річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, врегулювання питань правового статусу земель фермерського господарства, сприяння інвестиціям, вирішення питань колективної власності на землю та запобігання рейдерству. Законопроект народного депутата №5266 «Про проведення парламентських слухань  на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі» (21 грудня 2016 року)» був прийнятий 1 листопада 2016 р.

Представник 21-го виборчого округу в Раді Степан Івахів протягом своєї каденції в парламенті активно відстоював питання соціального захисту незахищених верств населення свого округу. Так, він долучився до розробки більше десяти законопроектів, спрямованих на розв’язання зазначеної проблеми. З-поміж них законопроекти та проекти постанов №1031-2, №1302, № 1304, №1684-1, №1745, №2324, №2491, №2632, №3527, №4006, №4024 та №4292. Вони спрямовані на забезпечення державного пенсійного страхування, соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, гарантій соціального захисту учасникам бойових дій, пільгового проїзду малозахищеним верствам населення тощо. Втім, жодна з ініціатив народного депутата не отримала підтримки в парламенті.

Питання житлово-комунального господарства, ремонту доріг, газової та електроенергетичної галузей в окрузі №22 у своїх законодавчих ініціативах активно відстоює народний депутат Ігор Лапін. Серед них два законопроекти набули чинності. Це, зокрема, проект Закону №4014а «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства в Україні» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» та №4015а «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі». З-поміж інших ініціатив депутата: законопроекти та проекти постанов №1634, №2443, №4490 та №5129-1, які спрямовані на удосконалення процедури надання компенсацій на оплату комунальних послуг, галузі газовидобування та Закону України «Про електроенергетику».

Представниця 23-го виборчого округу в парламенті Ірина Констанкевич долучилась до напрацювання законодавчих ініціатив у освітній галузі. Її законопроекти №5154, №5540-д, №5612, №6136, №6334 та №6471 покликані забезпечити скасування обмежень щодо фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, спрямовані на створення ефективної системи стипендіального забезпечення, ліцензування освітньої діяльності тощо. Оскільки народний депутат була обрана до Верховної Ради України на проміжних виборах у липні 2016 року, підготовлені за її участю законодавчі ініціативи ще не були проголосовані в парламенті.

Загалом, проаналізувавши напрацьовані волинськими мажоритарниками законопроекти та проекти постанов, які спрямовані на вирішення важливих питань області та відповідних виборчих округів, відзначаємо високу ініціативність народних депутатів. Найефективнішим за цим показником виявився народний депутат Ігор Лапін, який є лідером за законопроектами, що набули чинності.

Робота в комітетах: хто активний, а хто пасивний?

Відповідно до частини 9 статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат як член комітету зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету, до складу якого він входить, а також брати участь у його роботі.

Усі народні депутати, які представляють Волинську область у парламенті, працюють у різних профільних комітетах. Зокрема, народний депутат Ігор Гузь є заступником голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Сергій Мартиняк працює в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин, Степан Івахів є членом Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства, Ігор Лапін для роботи обрав Комітет з питань правової політики та правосуддя, а новообрана Ірина Констанкевич увійшла до складу Комітету з питань науки і освіти.

Як показали результати дослідження, не всі волинські народні депутати активно працюють у своїх комітетах. Якщо найкращий показник відвідуваності комітету в народного депутата Ігоря Гузя – 87%, то у нардепа Степана Івахіва він становить лише 10%.

У результаті, найактивніше працював над законопроектами для своїх виборців представник 19-го округу, який став автором та співавтором 11 законопроектів, які належать до компетенції Комітету в закордонних справах, що становить 28.9% від усіх законопроектів народного депутата.

Представник 22-го виборчого округу теж долучився до напрацювання 11 законопроектів та проектів постанов у своєму Комітеті з питань правової політики та правосуддя. Втім, від загальної кількості підготовлених ним законопроектів цей показник становить 17.2%.

Менш активно від своїх колег працював у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин представник 20-го округу. Йому вдалось підготувати лише 5 законопроектів, що належать до компетенції профільного комітету. Від загальної кількості підготовлених нардепом законодавчих ініціатив цей показник становить 10.9%.

Представниця 23-го виборчого округу, яка набула депутатських повноважень у вересні 2017 року та ще пізніше розпочала роботу в Комітеті з питань науки і освіти, стала співавтором 4 законодавчих ініціатив, що належать до його профілю. Зокрема, 9.3% від усіх підготовлених нардепом законопроектів належать до компетенції Комітету з питань науки і освіти.

Представник 21-го округу, який не часто відвідує засідання Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства, напрацював 3 законопроекти, які належать до його компетенції. Зокрема, від загальної кількості підготовлених депутатом законопроектів цей показник становить 5.2%.

Загалом у профільних комітетах Верховної Ради України мажоритарники з Волині підготували низку законопроектів, які спрямовані на вирішення проблем області в галузях міжнародного співробітництва, аграрної політики, будівництва, правової політики та освіти. Серед корисних для області законодавчих ініціатив є такі: №4948 «Про Заяву ВРУ «У зв’язку з ухваленням Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939-1945 роках»; №4532-1 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»; №6403 «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; №1866 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права фізичних та юридичних осіб на професійний захист та представництво їх інтересів у судах та інших державних органах»; №5612 «Про внесення змін до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» (щодо справедливої системи стипендіального забезпечення)».

Голосування: хто з волинян не голосує за власні законопроекти?

Народний депутат зобов’язаний особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами. Про це йдеться у частині 4 статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України».

Утім, окремі народні депутати часто дозволяють собі бути відсутніми під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України важливих для виборців питань. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки відповідальними є мажоритарники з Волині: чи присутні у сесійній залі під час розгляду важливих для цього регіону питань, а також як голосують за питання, що стосуються вирішення проблем області.

Зокрема, для аналізу було обрано по десять законопроектів щодо проблем Волинської області, авторами чи співавторами яких були волинські парламентарі Ігор Гузь, Сергій Мартиняк, Степан Івахів, Ігор Лапін та Ірина Констанкевич. Аналіз відповідних голосувань відбувався за допомогою інструменту Громадянської мережі ОПОРА «Вони голосують для тебе».

У результаті дослідження було з’ясовано, що 76% відповідних законопроектів, підготовлених за участю депутатів з Волині за період з листопада 2014 р. до травня 2017 р. включно, ще «не дійшли» до сесійної зали, не були включені до порядків денних пленарних засідань. І лише щодо 24% із них відбулись голосування.

Так, за підсумками голосувань з’ясувалось, що народний депутат Ігор Гузь позитивно проголосував за 100% власних законопроектів, підтримав також 100% відповідних законодавчих ініціатив Сергія Мартиняка та Ігоря Лапіна, а також 75% законопроектів, підготовлених за участю Степана Івахіва.

У свою чергу, народний депутат Сергій Мартиняк «Не голосував» за законодавчі ініціативи Ігоря Гузя, був відсутній у 75% випадків під час голосувань за ініціативи Степан Івахіва, так само не натиснув «За» або був відсутній під час голосувань за законопроекти, підготовлені за участю Ігоря Лапіна. Цікаво, що депутат підтримав лише 50% законодавчих ініціатив, над якими працював сам, а також 25% законопроектів свого колеги з депутатської групи Степана Івахіва.

Щодо народного депутата – представника депутатської групи «Воля народу» Степана Івахіва, то він також голосував лише у 50% випадків за власні законодавчі ініціативи. В інших випадках був відсутній або не голосував. Також нардеп не підтримав жодного законопроекту чи проекту постанови своїх волинських колег.

Досить цікава ситуація і з голосуваннями у народного депутата Ігоря Лапіна. Нардеп також підтримав лише половину власних законодавчих ініціатив, натомість за законопроекти свого колеги по фракції «Народний фронт» Ігоря Гузя голосував у 100% випадків. Депутат також був «За» 50% законодавчих ініціатив інших колег-депутатів Сергія Мартиняка та Степана Івахіва.

Щодо новообраної Ірини Констанкевич, то жоден із підготовлених за її участю законопроектів та проектів постанов ще не був включений до порядків денних парламентських пленарних засідань. Наразі більшість її законодавчих ініціатив знаходяться на розгляді у комітетах Верховної Ради України. Попри це, народна депутатка підтримала законопроекти щодо проблем області, які підготували Сергій Мартиняк та Ігор Лапін.

Результати роботи мажоритарників: успіхи та невдачі 

Проаналізувавши діяльність народних депутатів із Волині під час пленарних засідань та їх роботу в профільних комітетах Верховної Ради щодо підготовки, опрацювання та розгляду законодавчих ініціатив, можемо говорити як про позитивні результати їх діяльності для регіону, так і про недопрацювання з боку окремих представників.

Із позитивних моментів варто наголосити на великій кількості законопроектів та проектів постанов, підготовлених волинськими представниками в Раді. Народні депутати займалися вирішенням найактуальніших проблем не лише своїх мажоритарних округів, але й регіону загалом. Окремі законопроекти, над якими працювали депутати, уже набули чинності й тим самим стали важливим етапом на шляху ефективного розвитку окремих галузей в області.

Проте не всі обранці волинської громади проявляють максимальну активність під час роботи в комітетах, а також не всі виявляють свою відповідальність перед виборцями, «прогулюючи» пленарні засідання, нехтуючи роботою в комітетах, не підтримуючи важливі для них ініціативи під час голосувань. У зв’язку з цим, народним депутатам варто детально проаналізувати результати власної діяльності, зробити «роботу над помилками», частіше комунікувати з виборцями, дізнаючись про важливі локальні проблеми, а також не забувати періодично звітувати про свою діяльність, як того вимагає Закон України «Про статус народного депутата України».

Матеріал підготовлено в рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» що виконується Фондом Східна Європа.

За коментарями звертайтеся:

Катерина Шарпата, громадська консультантка Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області

тел.: (098) 278 82 90

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.