Парламентські та позапарламентські партії Львівщини: хто взаємодіє з виборцями краще

Які комунікаційні процеси впливають на підвищення рівня довіри виборців до політичних партій? А що може спричинити падіння рейтингу політичної сили на Львівщині? Про це говорили під час публічної дискусії на тему «Парламентські партії vs виборці. Як знайти спільну мову на локальному рівні?», що відбулася 7 червня у Львівському прес-клубі.

Публічну дискусію у Львові розпочали представники ОПОРИ з аналізом представництва парламентських партій в місцевих радах. Також експерти представили моніторинг публікацій партій на офіційних сайтах, в соціальних мережах та в медіа.

«Як показали результати останніх парламентських та місцевих виборів на Львівщині, виборці у своєму ставленні до партій є цілком амбівалентними. Позиція, коли виборці підтримували одні партії на виборах до Верховної Ради й зовсім інші на виборах до місцевих рад, є типовою», - розповів аналітик Громадянської мережі ОПОРА Тарас Радь.

Він нагадав, що як результат, в усіх місцевих радах області понад 40% мандатів належить позапарламентським партіям. Для виборців це спричиняє ту незручність, що комунікація між позапарламентськими партіями і виборцями може стосуватися лише питань місцевого значення. Адже позапарламентські партії обмежені в своїх можливостях озвучувати і просувати колективні інтереси своїх виборців на рівні вищого законодавчого органу. З іншого боку парламентські партії, які не представлені в місцевих радах, значно менше орієнтуються в місцевих проблемах. 

На думку іншого представника Громадянської мережі ОПОРА Олександра Неберикута, деякі партії на місцях є союзниками парламентських політичних структур. «Судячи зі структури розподілу керівних посад в місцевих радах Львівської області, “Громадянська позиція” та Народний Рух України виступають основними союзниками найбільших партій (головним чином БПП “Солідарність”), а їхній політичний вплив перевершує їхні електоральні успіхи. Натомість ВО “Свобода”, незважаючи на найвищі електоральні результати серед усіх непарламентських партій, уникає будь-якої координації з провладними політичними силами, виконуючи роль радикальної опозиції», - наголошує він.

Результати виборів до рад об’єднаних територіальних громад демонструють тенденцію до зростання електорального впливу ВО “Батьківщина” порівняно з іншими партіями. При цьому зберігається недовіра виборців до усіх політичних гравців, так як переважаючу підтримку в громадах традиційно мають кандидати-самовисуванці. Загалом рейтинг підтримки партії БПП “Солідарність”, Об’єднання “Самопоміч”, Громадський рух “Народний контроль” і Народний Рух України знижується. У той самий час підтримка ВО “Батьківщина”, УКРОПу і Української Галицької Партії зростає. Відносно незмінною залишаються позиції ВО “Свободи”, “Громадянської позиції” та Радикальної партії Олега Ляшка.

Ірина Швець, експертка мережі ОПОРА, вважає, що значною мірою на коливання електоральних рейтингів впливає комунікаційна стратегія партій, зокрема якість інформаційних продуктів (повідомлень) та різноманітність і розгалуженість інструментів взаємодії з виборцями (мережа осередків і приймалень; використання інтерактивних засобів інформування тощо). «Так, позитивним прикладом такого впливу є ВО “Батьківщина”, яка підтримує діяльність широкої мережі приймалень й активно взаємодіє з виборцями через власні медійні інструменти. Натомість Радикальна партія не маючи власного інтернет-сайту та мережі приймалень на локальному рівні, демонструє значно гіршу динаміку електоральної підтримки з боку виборців», - резюмує Швець.

Запрошені учасники активно долучилися до дискусії навколо піднятих питань. Так, Юрій Кужелюк, депутат Львівської міської ради від “Громадянської позиції” зауважує, що вимоги виборців є доволі прагматичними. «Я скептично ставлюся до роботи громадських приймалень. Основна маса людей приходить за чимось. Якщо ти маєш власного мера, як “Самопоміч”, і зможеш вплинути на вирішення проблеми, то не факт, що виборці це запам’ятають. А якщо допомогти не зможеш– а це у переважній більшості – то таке запам’ятають точно», - зазначив він.

Політолог Дарія Зубрицька згадала результати власного наукового дослідження, яке стосувалося прямої та непрямої комунікації з виборцями. «Результати показували, що наявність власної громадської приймальні негативно відображається на партійному рейтингу. Виборці відчувають, що проблеми не вирішуються, і рейтинги падають. Свого часу це відчула політична партія “Свобода” – відкривши приймальні, партія закрила їх через рік», – ділиться Зубрицька.

Захід відбувся за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

За коментарями звертайтеся:

Офіс Громадянської мережі ОПОРА у Львові

тел.: 032 354 61 63

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.