На Полтавщині найефективнішим каналом комунікації партійців та виборців визнали живе спілкування

Телебачення, спілкування наживо, соціальні мережі та друковані ЗМІ були визначені найефективнішими способами комунікації політичних партій та виборців на Полтавщині. Такої думки колегіально дійшли представники Громадянської мережі ОПОРА, громадські активісти, представники ЗМІ та депутати органів місцевого самоврядування Полтавської області під час публічної дискусії на тему: «Парламентські партії vs виборці. Як знайти спільну мову на локальному рівні?», що пройшла 31 травня у Полтаві.

Громадська консультантка Громадянської мережі ОПОРА Дар’я Черкашина презентувала аналіз складу Полтавської обласної та місцевої рад, а також кількість отриманих мандатів на перших виборах у територіальних об’єднаних громадах. «Згідно результатів місцевих виборів 2015 року до складу Полтавської обласної ради увійшли представники 5 парламентських партій та 5 політичних сил, які не мають представництва у Верховній Раді. При цьому більшість мають саме представники парламенту – 48 мандатів проти 36», – зазначила вона.

З них найбільше депутатських крісел у провладної політичної сили БПП «Солідарність» – 15 (15,4% голосів на виборах). «Батьківщина» має 13 депутатів (13,2%), «Радикальна партія Олега Ляшка» – 8 (8,3%), та по 6 місць у «Відродження» (5,9%) та «Опозиційного блоку» (6%). З трьох керівних посад в облраді дві обіймають представники парламентських партій – голова облради Олександр Біленький (БПП «Солідарність») та перший заступник голови Євгеній Холод («Батьківщина»). Місце заступника голови облради обіймає Анатолій Ханко від «Свободи», яка до переліку парламентських партій не входить.

У грудні минулого року та 30 квітня 2017 р. на Полтавщині пройшли перші вибори в шести об'єднаних територіальних громадах – Сергіївській, Засульській, Решетилівській, Великосорочинській, Великобагачанській та Рокитянській. У порівнянні з місцевими виборами 2015 року, до рад не потрапило офіційно жодного представника парламентської партії БПП «Солідарність». Більшість депутатів пройшли до рад як самовисуванці, при тому, що на місцевих виборах представляли саме провладну партію. Згідно з результатами виборів у шести ОТГ більше всього мандатів отримали представники «Батьківщини» (20) та Радикальної партії (11), «Відродження» отримало 4 крісла, та по одному «Самопоміч» й «Опозиційний блок». Також до рад увійшло 17 представників непарламентських партій. Серед них непоганий результат у УКРОПу, який має по 2 представники одразу в 5 ОТГ – загалом 10 крісел.

На відміну від обласної ради, парламентські партії мають менше представництво в Полтавській міській раді, ніж інші політичні сили. Незважаючи на це, саме парламентська партія БПП «Солідарність» отримала найбільше голосів на місцевих виборах 2015 року – 12,3%, 8 депутатських мандатів. Також своє представництво мають «Батьківщина» – 5 (7,11%) та «Самопоміч» – 4 (6,3%).

Проте саме непарламентські сили складають більшість у міській раді. «Совість України» та  «Рідний край», які діють в коаліції, отримали по 7 мандатів (в обох 11,4% голосів). «Свобода» отримала 6 крісел та 10,2% голосів, «Партія простих людей Сергія Капліна» 8,6% та 5 крісел.

Під час заходу також був презентований аналіз рівня активності парламентських партій у медійному просторі. Усі вони мають регіональні контакти, проте, як показує минулорічний досвід із моніторингу приймалень політичних партій у Полтавській області, не вся інформація є коректною та правдивою. Натомість майже усі, крім сайту «Опозиційного блоку», оновлюють свою інформацію, наповнюють новинами, інтерв’ю з партійцями та партійними з’їздами. Подекуди зустрічаються блоги чи форуми, де виборець може висловити власну думку чи зауваження. Також офіційні сайти містять запрошення для всіх охочих вступити до партії.

У рамках обговорення учасники шукали шляхи для взаємодії представників політичних партій з виборцями. Найефективнішим способом комунікації депутатів із виборцями на початку було визначене живе спілкування. Коли депутат знаходиться в окрузі, має змогу розуміти всі проблеми і не тільки перейматись щодо них, а й безпосередньо вирішувати їх. Також до найбільш ефективних способів комунікації депутатів із виборцями було віднесено соціальні мережі, телебачення та друковані ЗМІ.

Так, депутат міськради від «Соціал-демократичної партії» Юрій Синяк зазначив, що постійно зустрічається з виборцями і для нього це найефективніший спосіб комунікації. «Останнього разу ми допомагали мешканцям одного під’їзду. Вони звернулися за допомогою: встановити лавку біля під’їзду. Я її ставив, і це було живе спілкування», – розповів Синяк.

Депутат міськради Тарас Синяговський (ВО «Свобода») підкреслив, що для повного розуміння виборців користуються громадським транспортом. А також його завжди можна знайти на окрузі: «Ніщо не зможе замінити живе спілкування з людиною. Коли ти її бачиш, відповідаєш відразу на проблеми, а крім цього пояснюєш також, як повинно працювати в нас місцеве самоврядування».

Громадський активіст Костянтин Донченко зазначив, що було б непогано, якби депутати міської ради, наприклад, звітували на сайті міськради. Адже у разі, коли йому необхідно перевірити інформацію стосовно діяльності депутатів, він може знайти лише звіти декількох осіб.

Дмитро Демус («Демократичний альянс») зауважив, що основу сьогоднішніх виборців складає та аудиторія, яка ще за часів радянського союзу ходила на вибори. Для них показник роботи депутата залежить саме від інформації, яку вони отримують із телебачення. «Але, на жаль, наше місцеве телебачення під контролем політичних осіб. І те, яку музику ці політичні діячі замовляють, що покажуть на своїх каналах, такою і буде думка цих виборців», – підкреслив він.

Депутат міської ради Юліан Матвійчук (ВО «Свобода») додав, що виборці отримують інформацію спочатку з телебачення. На його думку, головною та авторитетною інформацією для виборців є та, що була почута саме з телевізора. На другому місці інтернет, який надає можливість отримувати відповіді на свої запити по тій чи інший партії, кандидату чи депутату. А друковані ЗМІ займають третє місце.

Проте Олександр Скрипай (Об’єднання «Самопоміч») заперечив, що якраз для представників їхньої партії друковане видання займає перше місце, як шлях до комунікації з виборцями, а також звітування. Більш того, він наголосив, що за тиражом їх партія займає перше місце в країні.

Незважаючи на те, що кожен депутат та представник політичної сили обирає для свого звітування та комунікації з виборцями свій спосіб, все ж таки одноголосно було виявлено, що живе спілкування з виборцями повинно бути першочерговим. Адже кожен мешканець свого округу має розуміти, хто саме його представляє в міській та обласній радах і парламенті.

Захід відбувся за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. 

*До складу парламентських партій входять такі політичні сили: «БПП «Солідарність», «Народний фронт», «Опозиційний блок», «Батьківщина», «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Воля народу», «Відродження».

За коментарями звертайтеся:

Дар’я Черкашина, громадська консультантка ОПОРИ в Полтавській області

тел.+38 099 674 45 65,

е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.