Парламент у січні: 67 депутатів пропустили всі голосування, 119 можуть не отримати кошти на виконання депутатських повноважень

Перше пленарне засідання Верховної  Ради у 2022 році відбулося 25 січня, а до цього депутати перебували на зимових канікулах. Напередодні, 24 січня, під час Погоджувальної ради спікер парламенту Руслан Стефанчук зазначив, що 28 депутатів та 78 працівників апарату хворіють на COVID-19. Це стало однією з причин внесення змін в Календарний план роботи парламенту, згідно з яким депутати проведуть пленарне засідання 1 лютого та повернуться в сесійну залу аж 15 лютого. У січні депутати 4 рази збиралися на пленарні засідання. За цей час відбулося 114 голосувань. Парламент ухвалив 13 законопроектів, 8 з яких ініціювали депутати, 4 – Кабмін, 1 – Президент.

Найчастіше “за” в парламенті голосували фракції “Слуга народу” та група “Довіра”, а “проти” – “ОПЗЖ”. Натомість група “Партія ‘За майбутнє’” найчастіше не голосувала. Найктивніше в парламенті виступали депутати “Слуги народу” та “Батьківщини”, найменше – позафракційні та депутати “Довіри”. Лідером за кількістю виступів став Нестор Шуфрич з “ОПЗЖ”.

67 народних депутатів пропустили всі 114 голосувань. Серед них 24 депутати – члени фракції “Слуга народу”, 12 – “ОПЗЖ”, 10 – позафракційні, 7 – “Батьківщини”, 6 – “Голосу”, по  4 – “ЄС” та групи “Партія “За майбутнє””. 119 депутатів пропустили понад 30% голосувань, і тепер їм можуть не відшкодувати витрат на виконання депутатських повноважень за січень. 

Зареєстровані та підтримані законопроєкти

У січні в парламенті зареєстрували 93 проєкти законів. 82 з них подали народні депутати, що становить 88,2%, ще 10 – Кабмін (10,8%). Президент України запрпонував лише один (1,1%) законопроєкт .

Також цього місяця депутати прийняли 13 законопроєктів. 8 з них подали депутати, 4 – Кабмін, 1 – Президент.

Голосування парламенту

У січні в парламенті відбулось 114 голосувань та понад 48 тисяч натискань на кнопку. Найчастіше депутати голосували “за” (52,3% випадків) або були відсутніми (25,2% випадків). У 15,3% випадків народні обранці тиснули кнопку “утримався”, а в 6,3% – ігнорували голосування. “Проти” депутати були у 1,1% випадків.

Ініціатори законопроєктів

У жовтні до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Георгій Мазурашу зі “Слуги народу” (17). На другому місці за цим показником – Андрій Клочко, який став співавтором 14 законопроектів, на третьому – Юлія Гришина, що долучилася до розробки 12 законодавчих ініціатив (обоє входять до “Слуги народу”). Їхні колеги по фракції Сергій Швець став співавтором 11 проєктів законів, а Олександр Бакумов, Мар'яна Безугла та Юрій Камельчук – по 10.

Голосування фракцій та груп

Найбільше “за” у січні голосували депутати зі “Слуги народу” (68,3%) та групи “Довіра” (62,9%). Найменше “за” голосувала фракція “ОПЗЖ” (9,8%).

“Проти” найактивніше голосувала “ОПЗЖ” (4,4%) та “Голос” (2,7%), а найрідше – “Довіра” (0,2%) та “Слуга народу” (0,4%).

Найбільше вибирають варіант “утримався” в ОПЗЖ (30,8%) та “ЄС” (26,8%), найменше – у групі “Довіра” (9,2%).

Найчастіше не голосували депутати з групи “Партія “За майбутнє”” (11,7%), найменше – у “Слузі народу” (3,3%).

Найбільше голосувань пропустили позафракційні (47,5%), найменше – члени “Слуги народу” (17,2%).

Лідери голосувань

Найчастіше “за” у січні голосував Іван Шинкаренко з “Слуги народу” – 90,4%. Далі за цим показником – Володимир Воронов та його колега по “Слузі народу” Володимир Захарченко, а також депутат з групи “Довіра” Микола Люшняк. Депутати голосували “за” у 89,5% випадків.

“Проти” найчастіше голосували Олександр Колтунович (32,5%) та Сергій Дунаєв (30,7%), які є членами “ОПЗЖ”.

Найчастіше утримувався Юлій Іоффе (71,9%) та Юрій Загородній з “ОПЗЖ” (71,1%).

Найбільше не голосували попри присутність у залі засідань Віталій Борт (92,1%) та Олександр Пузанов (83,3%) з “ОПЗЖ”, а також Сергій Лабазюк (81,6%) з групи “Партія ‘За майбутнє’”.

Прогульники

У січні 67 народних депутатів пропустили всі 105 голосувань, що відбулися в Верховній Раді. Серед них 24 депутати є членами фракції “Слуга народу”, 12 – “ОПЗЖ”, 10 – позафракційні, 7 – “Батьківщини”, 6 – “Голосу”, по  4 – “ЄС” та групи “Партія “За майбутнє””.

Понад 30% голосувань пропустили 119 народних депутатів. Серед них 48 входять до фракції “Слуга народу”, 17 –  до “ОПЗЖ”, 14 – позафракційні, по 11 – до “Батьківщини” та “ЄС”, по – 7 до групи “Партія “За майбутнє” та “Голос”, 4 – до групи “Довіра”. Якщо депутати не доведуть, що вони були відсутні без поважних причин, то їх можуть позбавити коштів передбачених на виконання депутатських повноважень.

Справа в тому, що, відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року змін до законодавства, тепер відвідуваність депутатами пленарних засідань вимірюється їхньою участю в голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не вважається присутнім на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний місяць. Ця сума дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата. Таке рішення має прийняти Комітет з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Згідно з Постановою про фінансове забезпечення народних депутатів України, посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 23 930 гривень до 28 716 гривень у 2022 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для парламентарів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

Нагадаємо, що, за даними ОПОРИ, народні депутати прогульники у 2021 році зекономили 34 мільйони гривень для державного бюджету.

Лідери парламентської трибуни

Загалом найдовше у стінах Ради з трибуни говорив Нестор Шуфрич з “ОПЗЖ”, який лідирував за цим показником у 2021 році. У січні політик провів 13 виступів тривалістю майже 20 хвилин. На другому місці – Ярослав Железняк з “Голосу”  – 16 виступів тривалістю трохи більше 18 хвилин, далі – Олександр Колтунович (“ОПЗЖ”) – 14 виступів (17 хвилин). До першої п’ятірки спікерів цього місяця також увійшли Михайло Цимбалюк (“Батьківщина”) – 15 виступ (майже 14 хвилин) та Юлія Тимошенко – 5 виступів (13 хвилин).

Серед фракцій та груп за кількістю виступів лідирують депутати зі “Слуги народу” (6212 разів) та депутати “Батьківщини” (4129 разів). Ці політичні сили лідирують і за тривалістю виступів. Перші виступали 1 годину та 43 хвилини, другі – 1 годину 8 хвилин.

Найменше виступали позафракційні (840 разів або 14 хвилин) та депутати групи “Довіра” (1236 разів або 20 хвилин).