Звіти

11 липня 2013 року

ОГЛЯД ЗАКОНОТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ депутатів ВРУ за червень 2013 року

Громадянська мережа ОПОРА продовжує відслідковувати та аналізувати законотворчу активність народних депутатів Верховної Ради VII скликання. В огляді за червень організація пропонує розглянути зміст законотворчої діяльності депутатів, активність їхньої роботи в розрізі фракцій та теми, якими найбільше переймались політики

ВСТУП

Протягом червня 2013 року українські парламентарі зареєстрували 408 законопоектів і постанов, більше чверті з яких стосувалася питань економічного блоку, грошей та господарства.

Депутати ПРУ подали 147 проектів законів і постанов різного спрямування; ВО «Батьківщина» – 78; ВО «Свобода» – 28; Комуністи - 16; фракція «УДАР» – 14. Позафракційні депутати зареєстрували 11 законопроектів. Міжфракційних ініціатив – 109.

Близько 30 % проектів стосувалися теми економіки, грошей та господарства, 23,5 % – політики і державного управління, 13 % – правоохоронної системи та правосуддя. Найменше парламентарів цікавили питання зовнішньої політики та оборони і безпеки, зрештою, як і в попередні місяці.

http://oporaua.org/templates/opora/images/quot.gif); font-family: Georgia; line-height: normal; background-position: 0% 5px; background-repeat: no-repeat no-repeat;">Близько 30 % проектів стосувалися теми економіки, грошей та господарства, 23,5 % – політики і державного управління, 13 % – правоохоронної системи та правосуддя. Найменше парламентарів цікавили питання зовнішньої політики та оборони і безпеки, зрештою, як і в попередні місяці.

Питання економіки і грошей у пріоритетах депутатів Партії регіонів – майже половина від усіх ініціатив. Цим же питанням найбільше переймались члени Компартії (37,5 %), фракції ВО «Свобода» (36 %) і ВО «Батьківщина» (27 % законопроектів). 57 % проектів законів фракції «УДАР» стосувалися політики та державного управління. Серед пріоритетів позафракційних депутатів – оборона та безпека (45 % законопроектів). 61 % законопроектів, підготовлених спільно представниками різних фракцій, стосувалися політики та державного управління.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

У червні фракцією Партії регіонів зареєстровано 147 проектів нормативних документів. З них законопроектів лише 74 %. Інше – це формальні постанови про відхилення законопроектів, відправлення їх на доопрацювання та оголошення святкових дат – разом 39 постанов. Найбільше уваги депутати приділили вдосконаленню економіки (50 %) та питанням правосуддя й правоохоронної системи (15 %). Зовсім не зареєстровано законодавчих ініціатив у сферах зовнішньої політики та екології. До законотворчості долучились 38 народних депутатів. Найбільше документів подали Євген Гєллєр (9, з них 6 постанов), Валерій Писаренко (9, з них 6 постанов) та Григорій Калетнік (7, з них 6 постанов).

Економіка, гроші та господарство

У цій галузі зареєстровано половину всіх напрацьованих фракцією законопроектів. Майже всі документи це зміни до вже існуючих нормативних актів і лише один повноцінний закон внесено до Верховної ради у червні. Це робота Олега Шаблатовича, у якій він пропонує Проект Закону «Про якість і безпечність харчових яєць». Яким визначається маркування яєць, основні показники якості, основні засади державної політики у цій галузі, встановлюється термінологія (№ 2295а).

Одразу 15 законодавчих ініціатив спрямовані на перерозподіл Державного бюджету або визначення додаткових джерел надходжень: Павло Корж бачить нові джерела наповнення Державного бюджету у надходженнях від фінансових санкцій підприємств електроенергетичної та вугільної галузей (№ 2229а); Євген Гєллєр пропонує змінити видатки Міністерства закордонних справ і зменшити внески України до міжнародних організацій та збільшити видатки на утримання апарату міністерства (№ 2245а); ініціатива № 2342а пропонує збільшити видатки на фінансування програми «керівництво та управління у сфері юстиції», її автор Олександр Пресман; також збільшити витрати на керівництво та функціональне управління у сфері державної служби Національного агентства з питань державної служби за рахунок зменшення видатків на підготовку державних службовців та підвищення їх кваліфікації пропонує Віктор Тихонов (№ 2357а); одним законопроектом пропонує Олександр Долженков збільшити на 5,5 млрд гривень видатки Міністерству енергетики та вугільної промисловості і запровадити нову бюджетну програму, вартістю 922 млн гривень, спрямовану на придбання медичного автотранспорту (№ 2404а); для забезпечення працівників вугледобувних підприємств засобами індивідуального захисту Віктор Турманов просить з Державного бюджету 120 мільйонів гривень (№ 2424а); вважають за потрібне додати 300 млн гривень на будівництво та придбання доступного житла народні депутати Євген Гєллєр та Віктор Жеребнюк (№ 2464а).

Інша частина законопроектів стосується умов надання державних гарантій державному концерну Укроборонпром обсягом 50 млрд гривень, подано Андрієм Пінчуком (№ 2373а), та процедур застосування кредитного рейтингу до суб’єктів господарювання для оцінки того, чи варто надавати залучені державою кредити чи гарантії, автори Сергій Мошак та Олексій Кунченко (№ 2423а).

Андрій Пінчук вніс зміни до Закону «Про банки та банківську діяльність», якими пропонує створити Санаційний банк та описує процедури його функціонування (№ 2430а). Юлій Іоффе та Сергій Брайко напрацювали два законопроекти, які змінюють регулювання діяльності концесій. Перший проект пропонує зміни до Закону «Про концесії», якими, у разі прийняття рішення про приватизацію майна об'єкту, наданого у концесію, у концесіонера виникає право на викуп цього майна, якщо ним створено (побудовано) або здійснено поліпшення майна об’єкта концесії вартістю не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна (№ 2326а), а другий уточнює право органів влади АР Крим на здачу об’єктів у концесію.

Віктор Остапчук надав свій доробок із змінами до закону «Про морські порти України». У проекті пропонується надати право Адміністрації морських портів України провадити діяльність, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру (№ 2218а). У цій же темі у червні працювала Юлія Льовочкіна. Вона пропонує змінами до закону «Про морські порти» визначити особливості діяльності портів при відсутності портових операторів, процедури приватизації об'єктів портової інфраструктури. До об'єктів портової інфраструктури пропонує віднести додатково соціальні (дитсадки, лікарні, готелі та ін.). Також деталізується, що Кордоном зони прикордонного контролю в порту (на морському терміналі) є уріз причалу (№ 2454а).

Соціальні проблеми та стандарти

Найбільше законодавчих ініціатив стосуються людей з особливими потребами. Три з них стосуються освіти: Андрій Шипко пропонує визначити участь батьків у додаткових витратах, пов’язаних з оплатою навчання за контрактом у вищому навчальному закладі на повнолітніх, які є інвалідами та продовжують навчання, Проект також передбачає процедури розподілу витрат на навчання між обома батьками, якщо вони живуть окремо (№ 2228а). Олександр Дудка змінами до Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів» пропонує прибрати право на першочергове зарахування до ВНЗ дітей, чиї батьки інваліди 3 групи і залишити лише 1 та 2 (№ 2273а). Змінами до Закону «Про дошкільну освіту» деталізує право на освіту дітей з особливими потребами Юрій Мірошниченко (№ 2348а).

Олександр Дудка спільно з Сергієм Кальцевим пропонують запровадити звання «почесний багатодітний батько» та урівняти його із званням «мати-героїня» (№ 2277а). Член Комітету Верховної ради у закордонних справах Ігор Марков вважає необхідним виключити норму про всиновлення дітей іноземцями із Сімейного кодексу та Закону «Про охорону дитинства», і зареєстрував відповідний проект закону (№ 2411а).

Гуманітарна політика

Два з чотирьох законопроектів дотичні до питань освіти. Юрій Мірошниченко та Ганна Герман випрацювали низку змін до різних законів, якими додають, що відносини церкви із державними органами влади, школами, ВНЗ, дитячими садочками будуються на партнерських засадах з метою забезпечення та реалізації права людини на свободу світогляду і віросповідання в усіх сферах суспільного життя, здійснення виховної та спільної просвітницької діяльності, соціальної роботи, консолідації українського суспільства, збереження та примноження його традиційної релігійної культури, релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (№ 2340а). Інший проект закону подано Олегом Кулінічем, він пропонує змінами до Закону «Про вищу освіту» встановити, що автономія ВНЗ – сукупність передбачених цим Законом прав та обов’язків вищого навчального закладу щодо провадження освітньої, наукової, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів, з метою забезпечення умов, необхідних для здобуття громадянами вищої освіти та певної кваліфікації; академічна свобода – свобода провадження освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності науково-педагогічними, науковими працівниками вищого навчального закладу. Також пропонує ввести до структури вищої освіти рівні кандидат наук (доктор філософії) та доктор наук. Пропонує розширити права вищих навчальних закладів (№ 2297а).

Політика та державне управління

У цій галузі зареєстровано одразу два законопроекти, які стосуються надавання статусу державного службовця. Ярослав Сухий зареєстрував проект змін про те, щоб додати до переліку державних службовців працівників секретаріатів Національних рад (№ 2449а), а Сергій Ківалов вирішив, що такий статус необхідний працівникам апаратів судів та помічникам суддів (№ 2455а).

Володимир Зубик надав Проект Закону «Про порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, у разі відкликання його виборцями за результатами спеціального референдуму»
(№ 2266а). Він пропонує процедуру Проведення народного волевиявлення – спеціального референдуму про відкликання народного депутата України, що здійснюється за результатами народного волевиявлення. Право порушувати питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, шляхом відкликання його виборцями належить виключно міським та районним радам. Підставами для дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, шляхом відкликання його виборцями є невідповідність практичної діяльності депутата основним принципам і положенням його передвиборчої програми та невиконання (або відмова підписання) спеціальної угоди – Плану зобов‘язань народного депутата України перед виборцями, що укладається відповідно до цього Закону.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Микола Левченко подав низку змін до українського законодавства, де пропонує змінами до Закону «Про міліцію» начальників обласних, районних та міських управлінь внутрішніх справ призначати за погодженням із місцевими радами відповідного рівня. Також пропонує, щоб відповідні начальники щорічно звітували про свою роботу у цих же радах. Змінами до Закону «Про органи місцевого самоврядування» питання призначення прокурора області, міста, району та ін. за поданням Генпрокурора чи Міністра внутрішніх справ (№ 2466а, 2467а ).

Володимир Олійник підняв питання про необхідність змін до захисту суспільної моралі й зареєстрував відповідний законопроект № 2208а, що пропонує зміни до закону «Про захист суспільної моралі», які розширюють права правоохоронних органів та органів влади на контроль за українським сегментом Інтернету. «Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка: пропагує війну, національну, релігійну ворожнечу, насильство, жорстокість, містить заклики до захоплення державної влади, повалення або насильницької зміни конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, посягання на права і свободи людини, вчинення терористичних актів або інших кримінально караних діянь. Статтею 6-1 «Заборона розміщення та поширення в адресному просторі українського сегмента мережі Інтернет і інформаційних (автоматизованих) системах України продукції» забороняється розміщення в адресному просторі українського сегмента мережі Інтернет та інформаційних (автоматизованих) системах України, якими може користуватися необмежене коло осіб, будь-якої продукції, визначеної частинами першою та третьою статті 2 цього Закону. Суб'єкти господарювання, що надають послуги з розміщення, зберігання та доступу до електронних інформаційних ресурсів, оператори та провайдери телекомунікаційних послуг, що надають доступ до Інтернету, зобов'язані:

на підставі рішення суду за зверненням підрозділу Служби безпеки України або органу внутрішніх справ про видалення електронних інформаційних ресурсів або їх частини як таких, що містять заборонену для виробництва, розповсюдження та обігу продукцію, видаляти такі ресурси не пізніше доби з дня набрання рішенням суду законної сили;
надавати протягом доби на запит підрозділу Служби безпеки України або органу внутрішніх справ, що здійснюють боротьбу з комп'ютерною злочинністю: відомості про тип телекомунікаційних послуг, їх технічні характеристики, місце та період надання; наявні дані про особу-користувача (абонента) послуг;
з метою недопущення витоку відомостей, які становлять державну таємницю, та даних досудового розслідування, не розголошувати інформацію про факт і зміст запиту підрозділу Служби безпеки України або органу внутрішніх справ, що здійснюють боротьбу з комп'ютерною злочинністю, щодо отримання відомостей про тип телекомунікаційних послуг, їх технічні характеристики, місце та період надання; наявні дані про особу-користувача (абонента) послуг».

Віталій Журавський пропонує зміни до деяких законодавчих актів, якими деталізує поняття тероризму, відповідальності за терористичну діяльність та пропаганду (№ 2219а).

Оборона та безпека

Володимир Олійник, Юрій Самойленко та Олександр Кузьмук зареєстрували Проект Закону «Про кібернетичну безпеку України» (№ 2207а). Ним визначаються терміни кібербезпека, кіберзагрози, кіберпростір… Одна із загроз кібербезпеці України «критична залежність національної інформаційної інфраструктури від іноземних виробників високотехнологічної продукції, поширення фактів включення у програмно-технічні засоби скритих шкідливих функцій». «Підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері кібернетичної безпеки здійснюють необхідні заходи для захисту об'єктів господарювання від кібернетичних загроз та беруть участь у заходах з ліквідації наслідків кіберінцидентів.

Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності виконують передбачені законодавством обов'язки у сфері кібернетичної безпеки, несуть відповідальність за організацію належного рівня кіберзахисту об'єктів інформаційної інфраструктури підприємства, установи та організації».

Медицина та охорона здоров'я

Три проекти пропонують зміни до Закону «Про лікарські засоби»: Володимир Дудка встановлює поняття генеричних лікарських засобів та визначає їх сертифікацію й застосування (№ 2199а); Андрій Шипко з колегами пропонують, щоб при реєстрації медикаментів також потрібно було зазначати найменування та місцезнаходження імпортера(ів) лікарського засобу (№ 2388а); Владислав Лук’янов, Володимир Дудка, Інна Богословська та Андрій Шипко описують як має відбуватися контроль за додержанням ліцензіатом ліцензійних умов з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через відокремлені підрозділи. Це здійснює орган ліцензування або його територіальний підрозділ з урахуванням конкретних особливостей. Також проектом закону передбачено порушення, які можуть бути причиною складення акту про порушення ліцензіатом ліцензійних умов.

Місцеве самоврядування

Микола Рудьковський вважає доцільним змінами до Законів «Про місцеве самоврядування» та «Про угоди про розподіл продукції» забрати у органів місцевого самоврядування компетенції на реєстрацію та узгодження угод про розподіл продукції, видобутої з надр (№ 2438а).

ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Депутати фракції ВО «Батьківщина» зареєстрували протягом червня 78 проектів законів та постанов, серед яких 45 є змістовними. Серед фракційних пріоритетів тема реформування правоохоронної системи та судочинства (9 змістовних ініціатив), найбільш активним автором в якій став Геннадій Москаль. Таку ж кількість проектів постанов напрацьовано в темі оголошення пам’ятних дат та свят. На другому місці – соціальні стандарти та проблеми (8 змістовних ініціатив), а найбільш активним автором став Юрій Вознюк, який розробив найчисельнішу кількість неформальних проектів в цій темі. Галузь економічно-фінансова та господарська є найбільш продуктивною у фракції (27 проектів), але серед них лише 7 змістовних. Серед найменш пріоритетних у червні виявились політика та державне управління (4 ініціативи), місцеве самоврядування (3), оборона та безпека (2). По одній змістовній ініціативі зареєстровано в темах: гуманітарна та зовнішня політика, екологія, медицина.

Економіка, гроші та господарство

Депутат Михайло Апостол виступив з ініціативою (№ 2193а) дозволити формувати земельні ділянки та проводити їх державну реєстрацію, використовуючи документи землеустрою, розроблені до 2013 року на підставі рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. На думку автора, таким чином буде захищено інтереси осіб, які не звершили процедуру реєстрації, але отримали вище зазначену документацію до зміни окремих норм Земельного кодексу.

Володимир Шкварилюк пропонує (№ 2242а) переглянути систему перерозподілу податків та зборів між державним і місцевими бюджетами. Проект закону передбачає внесення змін до окремих статей Бюджетного кодексу України, зокрема до статті 29 щодо зарахування 20 відсотків податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів, а також збільшення до місцевих бюджетів окремих відсотків відрахувань від доходів і зборів, отриманих в області, місті, районі, селищі, селі.

Депутат Лілія Гриневич зареєструвала проект змін до Бюджетного кодексу України щодо розширення права бюджетних наукових, науково-дослідницьких (науково-технічних) установ та організацій на ведення фінансової та господарської діяльності. Автор пропонує дозволити їм самостійно розпоряджатись фінансовими ресурсами та розміщувати власні надходження на поточних рахунках банків.

Геннадій Москаль зареєстрував проект постанови (№ 2358а), яким пропонується передати об‘єкти державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами: підприємства, установи та організації сфери обслуговування, санаторно-курортні установи, підприємства та установи сфери культури, національні парки та заповідники, підприємства та організації виробничої сфери діяльності та медичні установи, – в управління Кабінету Міністрів України. Чинна система підпорядкування, на думку депутата, суперечить низці положень Конституції та законів.

Підтримати вітчизняного товаровиробника через зміну процедури закупівель вважає за необхідне депутат Сергій Фаєрмак (2363а). Автор пропонує визначити та законодавчо закріпити поняття «вітчизняний виробник», «товари, роботи та послуги, які мають іноземне походження»; здійснювати закупівлі товарів та послуг іноземного походження виключно за процедурою.

Соціальні проблеми та стандарти

Юрій Вознюк зареєстрував проект закону (№ 2237а), яким пропонує звільнити від сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу, безоплатно переданого закладу, в якому виховуються діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, дитячому будинку сімейного типу та багатодітним сім’ям. За оцінками парламентаря, сума збору є надмірною для цієї категорії осіб та перешкоджає забезпеченню транспортними засобами незахищених верств населення. Інша ініціатива депутата (2238а) спрямована на визначення правового статусу осіб, які народились у жінок, реабілітованих жертв політичних репресій, перебували у віці до 18 років разом з батьками, які відбували покарання, залишились без опіки через те, що батьків було репресовано. Парламентар пропонує надати їм частину пільг передбачених ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». Крім того, Юрій Вознюк реєструє проект (№ 2413а) щодо забезпечення додаткових гарантій молоді на перше робоче місце. Депутат вважає за необхідне конкретизувати визначення «перше робоче місце» та встановити критерії для таких категорій громадян, надати пільгове право на працевлаштування на термін не більше 2-х років після закінчення ВНЗ чи служби, встановити процедуру звернення до роботодавця, забезпечити звітність щодо цього питання до територіального органу центрального органу виконавчої влади, встановити штрафні санкції та міри відповідальності для порушників-роботодавців. Остання законодавча ініціатива
(№ 2415а) Юрія Вознюка щодо соціальної тематики стосується зміцнення піклування з боку чоловіка за дружиною та новонародженою дитиною. Парламентар хоче забезпечити правом чоловіка на отримання соціальної оплачуваної відпустки, у зв’язку з народженням дружиною дитини, тривалістю 14 календарних днів.

Колектив з чотирьох народних депутатів: Людмила Денисова, Сергій Фаєрмак, Андрій Сенченко, Олександр Дубовой, зареєстрували проект закону (2232а) щодо мінімальних соціальних гарантій при виплаті допомоги по безробіттю. Автори вважають за необхідне повернути норми щодо встановлення мінімальних гарантій у випадку безробіття для застрахованих осіб на рівні не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначення гарантій для незастрахованих осіб і тих, хто шукає роботу вперше – у розмірі, не нижче визначеного правлінням Фонду.

Тетяна Слюз ініціює (№ 2279а) захист державних службовців від незаконного звільнення, в тому числі після зміни керівництва установ рівня міністерства. Автор пропонує встановити своєрідний мораторій на звільнення з займаної посади керівника апарату, керівників та заступників керівника центральних органів виконавчої влади, керівників самостійних структурних підрозділів міністерств і центральних органів виконавчої влади, керівників, заступників керівника, керівників самостійних структурних підрозділів територіальних органів виконавчої влади на підставі повторного отримання негативної оцінки результатів службової діяльності або реорганізації державного органу.

Анатолій Дирів зареєстрував проект закону (№ 2289а) щодо додаткових соціальних гарантій працівникам закладів охорони здоров’я. Депутат прописує зміни до статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», яким передбачається надати право працівникам сфери охорони здоров’я на отримання надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу роботи у сфері охорони здоров’я в таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків; понад 10 років – 20 відсотків; понад 20 років – 30 відсотків; щорічну грошову винагороду в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю; допомогу на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу під час щорічної відпустки; на одержання доплати в розмірі 25 відсотків щомісячно від посадового окладу (ставки заробітної плати) за роботу в державних і комунальних закладах, підприємствах, організаціях охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу.

Кальченко Валерій виступив з ініціативою (№ 2409) поновити учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа військовослужбовців 10-відсоткові надбавки до пенсії для ліквідаторів 1 категорії та 5-відсоткової надбавки – для ліквідаторів 2-ї та 3-ї категорій.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Геннадій Москаль зареєстрував зміни (№ 2224а) до Кримінального кодексу України щодо збільшення строків давності за вчинення окремих особливо тяжких злочинів. На думку автора, з 15 до 20 років потрібно продовжити термін для наступних категорій злочинів, посягання на життя державного чи громадського діяча, диверсія, умисне вбивство, зґвалтування, вчинене групою осіб, зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього, зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього, задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, створення злочинної організації, бандитизм, терористичний акт, напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище та посягання на життя представника іноземної держави. Інша ініціатива депутата (№ 2293а) стосується змін до ККУ. Парламентар пропонує уточнити склад злочину щодо створення злочинної організації, розмежувати покарання за організацію-керівництво ОЗГ з участю в ОЗГ, встановити суворіше покарання за створення, керівництво злочинною організацією працівниками правоохоронних органів, зокрема позбавленням волі на строк від 8 до 15 років, за участь у злочинах передбачити строк позбавлення волі від 7 до 10 років, а для осіб, що займають найвище становище у злочинній ієрархії – встановити строк від 10 до 15 років. Іншою ініціативою парламентар (№ 2309а) пропонує запровадити додатковий вид покарань за злочини на сексуальній основі проти неповнолітніх, або малолітніх. Автор наполягає на введенні хімічною кастрації за рішенням суду проти злочинців, з метою пригнічення їх лібідо. Крім того, депутат Москаль вважає за необхідне посилити санкції за умисне вбивство, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх та застосовувати хімічну кастрацію строком до трьох років до злочинців, що страждають на розлад сексуальної переваги (педофілію). Парламентар також пропонує (№ 2312а) удосконалити порядок призначення покарання у ККУ та збільшити максимальний строк позбавлення волі за сукупністю злочинів до 20 років.

Юрій Вознюк пропонує (№ 2352а) встановити обмеження при звільненні деяких органів влади від сплати судового збору, зокрема, Міністерство фінансів України, місцевих фінансових органів, Державну податкову службу України, Державну митну службу України, Державну казначейську службу України, Державну фінансову інспекцію України та їх територіальних органів, Державну службу фінансового моніторингу України і Національний банк України. Парламентар вважає, що такі пільги є невиправданими та необґрунтованими, вони не дисциплінують учасників суспільних відносин та призводить до зловживань, не відповідають принципу рівності учасників суспільних відносин.

Павло Петренко зареєстрував проект змін (№ 2300а) щодо умов стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю платній основі. Депутат аргументує, що розмір оплати, що становить 20 мінімальних зарплат, або 22 940 гривень, може стати перешкодою для отримання професії та вибори роду трудової діяльності громадянами України за ознаками майнового стану. Тому парламентар пропонує скасувати норму щодо оплати такого типу стажування.

Людмила Денисова та Андрій Сенченко зареєстрували законопроект (№ 2302а) з дещо екзотичною назвою: «Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності осіб за політичне сутенерство або втягнення особи в заняття політичною проституцією)». Документ не дає чіткого визначення терміну «політична проституція», втім, пропонує жорсткі міри покарання за її здійснення, як і у зв’язку з, так званим, «політичним сутенерством». Автори пропонують карати за вище зазначені дії від 4 до 10 років позбавлення волі та конфіскацією майна.

Народні депутати Ірина Луценко, Арсеній Яценюк та Павло Петренко пропонують
(№ 2399а) внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення конституційних прав учасників кримінального провадження. Ініціатори законодавчих змін вважають за необхідне дозволити бути захисниками не тільки адвокатам, а й родичам, опікунам підсудних, скасувати обмеження щодо кількості захисників та визначити їх права в окремій статті, зокрема, розширити повноваження у частині самостійного збору доказів. Також в проекті передбачено оскарження до суду рішень слідчого чи прокурора про відмову у наданні стороні захисту матеріалів досудового слідства. Автори пропонують не визнавати доказами дані, отримані від невідомих джерел, ввести суд присяжних тощо.

Політика та державне управління

Тетяна Слюз зареєструвала проект закону (№ 2307а), направлений на посилення контролю за здійсненням державної соціальної політики. Автор пропонує посилити роль Верховної Ради України в процесі розгляду звітів про діяльність державних фондів та передбачити їх обов’язкове оприлюднення в парламенті.

Руслан Князевич ініціює зміни до ЗУ «Про державний реєстр виборців» (№ 2371а), зокрема, пропонує закріпити можливість законодавчого обмеження активного виборчого права громадян України, яким тимчасово (на період проведення виборів) змінено місце голосування (виборчу дільницю) без зміни виборчої адреси, військовослужбовцям строкової служби та іншим категоріям громадян, які не належать до відповідного виборчого корпусу. Також вдосконалено механізм повідомлення усіх виборців про їх включення до списків виборців на відповідній виборчій дільниці.

Гуманітарна політика

У сфері гуманітарної політики депутати фракції ВО «Батьківщина» зареєстрували лише 1 змістову ініціативу щодо рекомендацій парламентських слухань «Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні» (№ 2246а, В’ячеслав Кириленко). Парламент, за результатами слухань, повинен внести зміни до Податкового кодексу в частині пільгового оподаткування, приєднатись до Флорентійської угоди і Найробського протоколу, що звільнило б від митного та інших ввізних зборів книги, інші видання та документи з питань освіти, науки, культури; внести зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з метою здійснення закупівлі літератури, періодичних видань та друкованих матеріалів для поповнення фондів бібліотек без проходження тендерних процедур; встановити нормативи по забезпеченню книготорговельними послугами населення не менше 50 % видавничої продукції українського виробництва тощо. Кабмін повинен розробити й затвердити Державну цільову національно-культурну програму популяризації вітчизняної видавничої продукції та читання на 2014 – 2018 роки, передбачити на неї фінансування з Держбюджету; розглянути можливість внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо непоширення процедури закупівель на підготовку і виготовлення видавничої продукції, пов’язаних із продовженням виконання видавничих проектів; вживати заходів з розширення міжнародного співробітництва у сфері книговидання та книгорозповсюдження; розробити механізм спеціального режиму кредитування підприємств видавничої галузі; розробити та внести до Верховної Ради України проект закону, який забезпечить захист українського книжкового ринку від неконтрольованого імпорту за допомогою механізму квот тощо. Профільному міністерству рекомендують розробити Державну програму поповнення та збереження бібліотечних фондів до 2018 року; розробити державну цільову соціальну програму «Бібліобус» з надання бібліотечно-інформаційних послуг сільському населенню; сприяти створенню Центру дитячого читання на базі Національної бібліотеки України для дітей; сприяти створенню інформаційно-бібліографічної системи «Електронна централізована каталогізація», що дозволить Книжковій палаті України забезпечити бібліотеки всіх рівнів бібліографічними записами на друковані та електронні вітчизняні видання у міжнародних комунікативних форматах. Рекомендації також стосуються Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Зовнішня політика

Арсеній Яценюк пропонує внести зміни (№ 2192а) до ЗУ «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» та заборонити участь України у будь-яких міжнародних або наднаціональних об’єднаннях (зокрема в Митному союзі та Єдиному економічному просторі), членство в яких, на думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, суперечить політичній та економічній інтеграції України до Європейського Союзу.

Місцеве самоврядування

Василь Деревляний зареєстрував законопроект (№ 2209а) з ініціативою внести зміни до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», яким пропонує врегулювати питання дострокового припинення повноважень народних обранців. Чинна редакція дозволяє позбавлення статусу депутата без рішення відповідної місцевої ради, лише на підставі рішення суду щодо притягнення його до відповідальності за корупційне правопорушення.

Олександр Бригинець пропонує (№ 2241а) визначити чіткі строки повноважень депутатів місцевих рад та внести відповідні зміни до законодавства України. Депутат пропонує врегулювати дискусійне питання щодо строку повноважень депутатів місцевих рад, обраних на позачергових, чергових чи «перших» виборах. Проект, на думку автора, унеможливлює продовження строку повноважень до наступних чергових виборів, якщо таким чином подовжено термін роботи депутатів на довший строк, ніж це передбачено Конституцією України.

ВО «СВОБОДА»

Червень виявився для депутатів ВО «Свобода» найпродуктивнішим з початку роботи Верховної Ради VІІ скликання, і за останній місяць вони зареєстрували в парламенті 28 проектів нормативно-правових актів. З них 17 законопроектів і 11 проектів постанов. Найактивнішими в законотворчій роботі виявилися депутати Ігор Мірошниченко і Олександр Мирний. Трохи більше третини усіх документів (10), розроблених свободівцями в червні, стосуються фінансово-економічних та господарських питань. Серед них законопроекти, націлені на: зміцнення місцевих бюджетів шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу; підтримку сільськогосподарських товаровиробників; заборону виробництва та обігу слабоалкогольних напоїв; забезпечення прозорості здійснення державних закупівель; звільнення окремих категорій громадян від сплати акцизного податку та ввізного мита за деякі види транспортних засобів. Кількісно на другому місці (6 документів) проекти нормативно-правових актів, які стосуються оголошення свят та пам’ятних дат. Зокрема, це проекти постанов про відзначення 75-річчя Карпатської України; про відзначення 70-річчя проведення Конференції поневолених народів Східної Європи та Азії; про відзначення 245-ї річниці від дня народження Івана Котляревського; про відзначення 500-ї річниці битви під Оршею; про відзначення 80-річчя від дня народження академіка Мирослава Стельмаховича; про відзначення 50-річчя Шацького лісового коледжу ім. В.В. Сулька. Декілька проектів документів (4) вже традиційно стосуються питань екології та природокористування, але цього разу всі вони є формальними – про прийняття за основу або направлення на доопрацювання інших законопроектів. Жодних законотворчих ініціатив в сфері зовнішньої політики чи оборони та безпеки свободівці досі не запропонували.

Економіка, гроші та господарство

Депутати Олександр Мирний, Ігор Мірошниченко та Михайло Головко зареєстрували законопроект (№ 2319а), яким пропонується заборонити виробництво, обіг та рекламу слабоалкогольних напоїв в Україні та ввести відповідальність за здійснення такої діяльності. Так, за виробництво слабоалкогольних напоїв до суб'єктів господарювання будуть застосуватися фінансові санкції у вигляді штрафів – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 8 500 гривень. За торгівлю слабоалкогольними напоями штраф – 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1 700 гривень. На думку авторів документу, їхня ініціатива призведе до витіснення синтетичних шкідливих напоїв, виготовлених з використанням етилового ректифікованого спирту, на місце яких прийдуть напої натурального походження.

Ті ж самі депутати ініціювали законопроект (№ 2313а), яким пропонується встановити чіткий порядок оприлюднення замовниками, які є суб’єктами природних монополій, річного плану закупівель. Також запроваджується обов’язок таких замовників звітувати про здійснені закупівлі щоквартально та визначається чіткий порядок оприлюднення таких звітів. Сьогодні проблема полягає в тому, що для замовників, які є суб’єктами природних монополій встановлено обов’язок оприлюднювати річний план закупівель та звіт про результати здійснення закупівель, що проводяться без застосування процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Одразу два законопроекти депутатів ВО «Свобода» націлені на зміцнення фінансової самостійності місцевих бюджетів шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу. Законопроектом № 2223а пропонується виключити зі складу доходів обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та включити їх до складу доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу бюджетних трансфертів. Натомість, законопроектом № 2242а-1 пропонується посилити місцеві бюджети доходами, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів за рахунок 25 % збору за спеціальне використання води; 100 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 70 % екологічного податку.

Депутати Мирний і Мірошниченко зареєстрували два законопроекти (№ 2378а і № 2379а), якими пропонують звільнити осіб, на утриманні яких перебувають троє і більше неповнолітніх дітей, чи діти-інваліди, від сплати акцизного податку та ввізного мита за легкові транспортні засоби класу мінівен, що не виробляються в Україні. На думку авторів документу, це стимулюватиме дітонародження українців та поліпшення демографічної ситуації в країні.

Гуманітарна політика

Ірина Фаріон та Юрій Михальчишин зареєстрували проект постанови № 2231а про вилучення терміна «Велика Вітчизняна війна» з нормативно-правових актів України та навчальної літератури як такого, що спотворює історичну правду. Ініціатори документу пропонують розцінювати термін «Велика Вітчизняна війна» як такий, що не відповідає історичній правді, суперечить європейським підходам до оцінки Другої світової війни, провокує непорозуміння та конфлікти в українському суспільстві. Тому, вважають за необхідне рекомендувати Кабінету Міністрів України, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування вилучити термін «Велика Вітчизняна війна» з нормативно-правових актів, а Міністерству освіти і науки України – з навчальної літератури для середніх загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів.

Медицина та охорона здоров’я

Свободівець Олег Гелевей ініціював розробку законопроекту № 2286а «Про внесення змін до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів» (щодо взяття гомотрансплантантів у живих донорів та померлих осіб). Автор пропонує закріпити в законі можливість у виняткових випадках брати анатомічні матеріали у живого донора незалежно від родинної чи будь-якої іншої належності до реципієнта, а також врегулювати процедуру взяття анатомічних матеріалів у померлих осіб. Сьогодні чинною є норма відповідно до якої взяття гомотрансплантата (за винятком анатомічних матеріалів, здатних до регенерації) у живого донора допускається у випадках, коли реципієнт і донор перебувають у шлюбі або є близькими родичами. Що стосується померлих, то передбачена чинним законом можливість залишити згоду або незгоду бути донором після смерті є здебільшого декларативною.

КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ

Протягом червня депутати Комуністичної партії напрацювали 16 проектів нормативно-правових актів, з них 6 законопроектів і 10 проектів постанов. Найбільше уваги комуністи приділили фінансово-економічним та соціальним проблемам, розробивши по 6 документів у кожній зі сфер. Серед них проекти документів щодо повернення у державну власність акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»; щодо належного соціального захисту журналістів, які живуть і працюють у сільській місцевості; щодо відновлення умов виходу на пенсію, які діяли до жовтня 2011 року; щодо оплати роботи у святкові і неробочі дні. Також депутати комуністичної фракції в парламенті ініціювали 3 проекти постанови, що стосуються оголошення свят та пам’ятних дат: про відзначення 230-річчя заснування міста Севастополь; про відзначення 70-річчя трагедії с. Копище; про відзначення 100-річчя з дня народження академіка НАН України Володимира Григоровича Сергєєва. Питання державного управління, гуманітарної політики, екології, охорони здоров’я, місцевого самоврядування, зовнішньої політики, оборони та безпеки не стали предметом законотворчої уваги КПУ.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Депутати Вікторія Бабич, Роман Шугало та Петро Цибенко зареєстрували законопроект
№ 2355а про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за перешкоджання використання форм увічнення Перемоги). Автори пропонують встановити адміністративну відповідальність за створення перешкод для використання форм увічнення Перемоги, передбачених статтею 2 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великі Вітчизняній війні 1941-1945 років». В цьому законі до форм увічнення Перемоги зокрема відноситься відзначення Дня Перемоги; організація безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах; упорядкування, збереження та спорудження пам'ятників, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Великій Вітчизняній війні. Відповідальність за такі незаконні, на думку розробників документу, дії – штраф від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Економіка, гроші та господарство

Більшість документів у цій сфері, до підготовки яких долучилися комуністи, є суто формальними – про прийняття за основу або направлення на доопрацювання вже розроблених законопроектів. Винятками є законопроекти про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повернення державного контролю та виробництва державними підприємствами документів та бланків, які потребують використання спеціальних елементів захисту.

Так, законопроектом № 2381а Петра Симоненка і Сергія Баландіна пропонується повернути «АрселорМіттал Кривий Ріг» у власність держави. Таку необхідність автори обґрунтовують фактами неправомірної зміни та порушень умов договору, який був укладений компанією «АрселорМіттал Дуізбург ГмбХ» з Фондом державного майна України. Зокрема, мається на увазі недотримання підприємством соціальних гарантій закріплених в договорі.

Депутати Валентин Матвєєв і Петро Цибенко зареєстрували законопроект (№ 2435а), яким пропонують передати виготовлення бланків документів, які відповідно до законодавства потребують використання спеціальних елементів захисту, державним підприємствам, що входять до сфери управління Національного банку України. Основну проблему автори законопроекту вбачають в тому, що на сьогоднішній день в Україні створено приватну монополію на виробництво документів суворої звітності. Тому стала можливою практика, коли на виготовленні документів, які видаються від імені держави (закордонні паспорти, водійські посвідчення, свідоцтва, сертифікати, ліцензії), заробляють окремі приватні компанії. Наслідком такого стану справ стали відсутність державного контролю за обігом документів суворої звітності та формуванням вартості виготовлення таких документів.

Соціальні проблеми та стандарти

Законопроектом № 2294а пропонується відновити положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що діяли до жовтня 2011 року, і зокрема, встановити вік виходу на пенсію після досягнення 60 років для чоловіків та 55 років для жінок, за умови наявності страхового стажу не менше 15 років. А також встановити мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу. Як цілком слушно звернули увагу експерти Головного науково-експертного управління, аналогічні за змістом пропозиції містилися у законопроектах № 1026 та № 1063 від 12.12.2012 року, які Верховною Радою України у квітні поточного року були відхилені і зняті з розгляду.

Депутат Роман Шугало пропонує (законопроект № 2249а) внести зміни до Бюджетного кодексу України і передбачити належне фінансування пільг, передбачених законодавством України для журналістів, які живуть і працюють у сільській місцевості. Бо станом на сьогодні ситуація є такою, що з моменту введення в дію Закону «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (01.01.1998 року) державні субсидії щодо безплатного користування житлом, опаленням і освітленням зазначеним категоріям журналістів не надавалися, оскільки не було визначено джерела фінансування відповідних соціальних гарантій.

ПАРТІЯ «УДАР»

В червні депутати фракції «УДАР» зареєстрували у Верховній Раді таку ж кількість проектів нормативно-правових актів як і попереднього місяця – 14, з яких 10 законопроектів і 4 проекти постанов. Більшість документів (8) стосується сфери політики та державного управління. Серед них законодавчі ініціативи щодо обов’язковості подання Програми діяльності Уряду на розгляд Верховної Ради України та звітування Кабінетом Міністрів України стосовно її виконання; щодо ведення пленарних засідань Верховної Ради державною мовою; щодо забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів різних рівнів; щодо удосконалення процедури ініціювання парламентських слухань; щодо порядку формування персонального складу комітетів та його зміни. Питання гуманітарної політики, екології, охорони здоров’я, місцевого самоврядування, зовнішньої політики, безпеки і оборони не стали предметом уваги депутатів ударівців.

Політика та державне управління

Депутат Едуард Гурвіц зареєстрував законопроект № 2243а про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ведення пленарних засідань Верховної Ради України). Автор пропонує встановити, що засідання Верховної Ради України ведуться виключно державною мовою, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної мовної політики», а у разі виступу промовця російською, іншими мовами національних меншин України, апарат Верховної Ради України здійснює синхронний переклад такого виступу на державну мову із трансляцією перекладу у залі засідань Верховної Ради України.

Депутати Віталій Кличко, Валерій Карпунцов і Наталія Новак зареєстрували законопроект № 2226а, націлений на забезпечення виконання Кабінетом Міністрів встановленого Конституцією та законами України обов’язку щодо подання Програми діяльності Уряду на розгляд Верховної Ради України та звітування Кабінетом Міністрів України стосовно її виконання. Необхідність розробки такого документу, на думку його авторів, зумовлена необхідністю змінити усталену практику, коли прем’єр-міністр не подає Програму діяльності Уряду до парламенту, а відповідно і не звітує про хід та результати її виконання.

Ударівці ініціювали законопроект № 2280а про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів). Депутати Валентин Наливайченко та Роман Ванзуряк вважають за необхідне законодавчо закріпити обов’язок застосування відеоспостереження під час усіх наступних виборів. Бо чинний Закон «Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року» не передбачає цього. Автори нагадують, що для придбання програмно-апаратних комплексів та обладнання системи відеоспостереження були затрачені значні фінансові ресурси.

Четверо народних депутатів партії «УДАР» (Пинзеник В., Аверченко С., Куренной В., Побер І.) зареєстрували законопроект (№ 2311а) з метою встановлення єдиних правил фінансування для всіх головних розпорядників бюджетних коштів. Зокрема пропонується скасувати п.2 статті 32 Закону України «Про статус народного депутата України», яким передбачено, що у випадку фінансування у обсягах, менших, ніж одна дванадцята частини суми бюджетних призначень на забезпечення діяльності ВРУ, списання різниці обсягів коштів з рахунку Державного казначейства України здійснюється в безспірному порядку інкасовими дорученнями Управління справами Верховної Ради України.

Віталій Карпунцов розробив законопроект (№ 2339а), в якому серед іншого пропонується закріпити також за народним депутатом можливість ініціювати парламентські слухання. Сьогодні чинним Регламентом Верховної Ради передбачено, що пропозиція щодо проведення парламентських слухань може бути внесена лише на основі рішення, прийнятого профільним комітетом. В іншому своєму законопроекті (№ 2433а) Карпунцов, зокрема, пропонує запровадити таку підставу зміни персонального складу комітету, як вихід (виключення) народного депутата України із фракції, за квотою якої його було обрано.

Соціальні проблеми та стандарти

В розрізі соціальної політики група ударівців (Розенко П., Продан О., Агафонова Н., Геращенко І., Павленко Р.) підготувала законопроект № 2418а про запровадження перерахування страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Депутати пропонують запровадити накопичувальну систему державного пенсійного страхування, яка упродовж двох років – з 1 січня 2014 по 31 грудня 2015 – діятиме у спрощеному експериментальному режимі. Перерахунки до накопичувальної системи здійснюватимуться лише з єдиного соціально внеску працівників, молодших 26 років (станом на 2014 рік) і лише у розмірі 2 % від фонду їхньої заробітної плати (доходу). При цьому функції адміністрування пенсійних накопичень учасників Накопичувального фонду буде надано адміністратору недержавного пенсійного фонду, який переможе на відкритому конкурсі.

МІЖФРАКЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ

Протягом липня 2013 року у Верховній Раді України було зареєстровано 115 міжфракційних законопроектів (з них 61 проект постанов про призначення позачергових місцевих виборів). Якщо відкинути процедурні ініціативи, то представники різних фракцій найбільш активно працювали над економічними проблемами (9 проектів), гуманітарною політикою (6 проектів), проблематикою охорони здоров’я (4 проекти), соціальною тематикою (3 проекти). За результатами аналізу цих законопроектів можна стверджувати, що у парламенті вже склалася практика спільної роботи членів різних фракцій щодо окремих галузей регулювання. Особливо це проявляється у проблематиці сфери охорони здоров’я.

Економіка, гроші, господарство

Народні депутати України Дмитро Андрієвський, Геннадій Зубко (ВО «Батьківщина»), Володимир Вечерко (Партія регіонів) зареєстрували Проект Закону України «Про гарячу воду та гаряче водопостачання». Як зазначають депутати, в українському законодавстві відсутнє визначення й регуляція таких товарів і послуг як «гаряча вода» та «гаряче водопостачання». Законопроектом гаряча вода визначається як окрема товарна продукція, окреслюються повноваження органів влади щодо регулювання її постачання, встановлюється відповідальність за неналежну якість гарячої води. Натомість, Спірідон Кілінкаров (КПУ), Володимир Сальдо, Володимир Продивус (Партія регіонів) підготували подібний законопроект про централізоване постачання гарячої води.

Катерина Ващук (Партія регіонів), Андрій Сенченко (ВО «Батьківщина») ініціюють підвищення ставок ввізного мита на алкогольні напої. За оцінками обранців, загальний обсяг виробництва тихих вин в Україні досяг свого абсолютного мінімуму за останні 8 років. У зв’язку із цими обставинами, Ващук та Сенченко пропонують підтримати вітчизняного виробника шляхом підвищення ввізного мита на алкогольні вироби іноземного виробництва. У той же час, 21 народний депутат, у тому числі Денис Омельянович (Партія регіонів), Ігор Сабій (ВО «Свобода»), Федір Негой («УДАР»), Валерій Лунченко (ВО «Батьківщина»), у своїй спільній законодавчій ініціативі піднімають проблему щодо належного фінансування державної програми підтримки виноградарської, садівничої, хмелярської галузей.

Дмитро Святаш, Василь Поляков (Партія регіонів), Віталій Немілостівий (позафракційний) розробили Проект Закону «Про таксі та перевезення на замовлення». Законопроект спрямовується на комплексне регулювання різних аспектів функціонування ринку таксі. Визначаючи актуальність свого законопроекту, депутати оперують даними щодо перебування в тіні 85 % учасників таксомоторного ринку України.

Соціальні проблеми та стандарти

16 народних депутатів України (Євген Гєллєр, Партія регіонів; Спірідон Кілінкаров, КПУ; Віталій Чугунніков, «УДАР»; Юрій Одарченко, ВО «Батьківщина» та інші) ініціюють збільшення фінансування державної програми будівництва доступного в 2013 р. на 450 млн грн. Натомість, чинні обсяги фінансування цієї програми складають 89, 55 млн грн.

Група з 9 депутатів (Людмила Денісова, ВО «Батьківщина»; Валерій Головко , ВО «Свобода» та інші) підготували проект закону про єдині принципи пенсійного забезпечення та стипендії працівникам культури, освіти, охорони здоров’я та іншим категоріям громадян. За оцінками законотворців, зараз в Україні діє більше 10 законів, які визначають пенсійне забезпечення громадян та встановлюють різні підходи в нарахуванні пенсій. Законопроектом передбачається впровадження пенсійного забезпечення державних службовців, науковців, дипломатичних працівників на загальних підставах. Натомість, цим категоріям громадян, а також працівникам культури, освіти, охорони здоров’я пропонується до пенсії встановити додаткові стипендії.

Гуманітарна політика

Депутати фракцій Партії регіонів (Юрій Мірошниченко), ВО «Свободи» (Олександр Сич), ВО «Батьківщина» (Лілія Гриневич), КПУ (Оксана Калетник), «УДАРу» (Ростислав Павленко) пропонують визначити, що духовні навчальні заклади мають право здійснювати освітню діяльність за спеціальністю «Богослов’я» та готувати фахівців інших релігійних спеціальностей, а також відкривати аспірантуру, докторантуру та створювати спеціалізовані вчені ради. У той же час, духовні навчальні заклади будуть здійснювати свою діяльність без проходження процедури ліцензування. Натомість, Віктор Пинзеник («УДАР»), Сергій Тігіпко (Партія регіонів), Лілія Гриневич (ВО «Батьківщина») вважають, що абітурієнтам необхідно надати можливість вступу до вузу для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра на основі рівня бакалавра з іншої галузі знань за умови успішного проходження вступних випробувань. Чинне законодавство дозволяє вступати до магістратури лише тим, хто отримав бакалавра за цією ж спеціальністю.

Арсен Аваков (ВО «Батьківщина»), Вілен Шатворян, Нвєр Мхітарян (Партія регіонів) зареєстрували проект Постанови Верховної ради України про визнання геноциду вірменського народу у 1915-1922 рр.

Політика і державне управління

Група з 9 обранців зареєструвала проект Закону України про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних округах № 94, 132, 194, 197, 223 (Давід Жванія, Анатолій Близнюк, Партія регіонів; Ольга Михайленко, КПУ та інші). Цей документ є напрацюванням членів комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, які представляють фракції Партії регіонів та КПУ.

Протягом червня 2013 р. зареєстровано 61 Постанову Верховної Ради України по призначення позачергових місцевих виборів.

Зовнішня політика

Віктор Пинзеник («УДАР») та Сергій Терьохін (ВО «Батьківщина») внесли законопроект щодо пріоритету норм Конституції України перед положеннями міжнародних договорів, у тому числі успадкованих від колишніх Української РСР та Союзу РСР. Зокрема, законопроект не визнає Україну правонаступницею Договору між Союзом РСР та Республікою Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування.

Екологія та природокористування

Народні депутати України Нестор Шуфрич, Дмитро Шенцев (Партія регіонів), Валерій Головко (ВО «Батьківщина»), перший віце-спікер, позафракційний депутат Ігор Калєтнік підготували нову редакцію Закону України про мисливське господарство та полювання. За висновками цих депутатів, чинний закон не відповідає сучасним державним пріоритетам в мисливській галузі та суперечить базовим законодавчим актам України.

Медицина та охорона здоров’я

Володимир Дудка, Тетяна Бахтеєва (Партія регіонів), Василь Пазиняк (ВО «Батьківщина») пропонують суттєво розширити перелік осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу. Зокрема, на підприємствах усіх форм власності має бути забезпечена можливість надання домедичної допомоги за нормами, затвердженими КМУ. Натомість, пропонується доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею щодо відповідальності за порушення вимог щодо організації домедичної допомоги.

11 народних депутатів України (Тетяна Бахтеєва (Партія регіонів), Роман Ілик (ВО «Батьківщина»), Марія Іонова («УДАР»), Ірина Спіріна (КПУ) та інші) підготували законопроект щодо захисту бригад екстреної медичної допомоги від протиправних посягань. Серед іншого, законопроект наділяє бригади екстреної медичної допомоги використовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби захисту від протиправних посягань.

ПОЗАФРАКЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ

Протягом червня 2013 року позафракційні народні депутати зареєстрували 11 проектів законів України та постанов Верховної Ради України. За сферами регулювання найбільше законодавчих ініціатив стосувалися проблем національної безпеки та оборони – 5 проектів (більшість з них має процедурний характер)¸ політики та державного управління – 2 проекти. Усі інші сфери – по 1 проекту.

Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією

Народний депутат України Сергій Міщенко зареєстрував Проект Закону щодо удосконалення діяльності Рахункової Палати України. Серед іншого, депутат пропонує законодавчо посилити взаємодію Рахункової палати та Генеральної прокуратури України. За інформацією Міщенка, зараз наявна велика невідповідність між кількістю виявлених Рахунковою Палатою порушень та її зверненнями до органів прокуратури. Тобто, кінцева результативність перевірок є низькою.

Депутат Володимир Купчак пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, яка визначає термін «політичне переслідування» та ознаки відповідного злочину. Купчак передбачає, що застосування до громадян політичних переслідувань буде каратися позбавленням волі від 8 до 10 років. Народний обранець обґрунтовує свою ініціативу фактами застосування політичних переслідувань в Україні, у тому числі щодо Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Нагадаємо, що Володимир Купчак вийшов зі складу фракції ВО «Батьківщина» 6 червня 2013 р.

Політика та державне управління

Народний депутат України Сергій Міщенко підготував законопроект щодо приведення Закону України «Про вибори народних депутатів України» у відповідність до Конституції України. Мова йде про вилучення із Закону України «Про вибори Президента України» положення, яке забороняє висунення кандидатом у Президенти України громадянина із судимістю за вчинення умисного злочину. Міщенко звертає увагу, що Конституція України не встановлює подібних обмежень щодо кандидатів у Президенти України.

Депутати Петро Порошенко, Григорій Заболотний, Олександр Домбровський ініціюють спрощення процедур переходу посадових осіб органів місцевого самоврядування на державну службу. Депутати вважають, що перехід на державну службу посадових осіб місцевого самоврядування має здійснюватися без обов’язкового проведення конкурсу.

Гуманітарна політика

Позафракційний депутат України Юрій Дерев’янко ініціює запровадження нової державної нагороди – «Батько-герой». Це почесне звання пропонується присвоювати батьку, що самостійно виховав п’ятьох і більше дітей, що досягли восьмирічного віку, у тому числі, усиновлених.

Місцеве самоврядування

Григорій Заболотний та Олександр Домбровський ініціюють розширення переліку нотаріальних дій, які мають право вчиняти уповноважені особи органів місцевого самоврядування. Згідно законопроекту, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадовці органів місцевого самоврядування матимуть повноваження щодо здійснення найпоширеніших нотаріальних дій.

Оборона та безпека

За авторством позафракційного депутата, голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони Володимира Литвина внесено 5 проектів постанов. Зокрема, мова йде про заслуховування у червні-липні 2013 р. інформації Уряду про участь України в діяльності з підтримання міжнародного миру та безпеки у 2012 р. Інші проекти мають процедурний характер.