Звіти
Пів року Раді IX скликання: як працювали українські парламентарі
За пів року роботи у Верховній Раді IX скликання зареєстрували 1 274 законопроєкти, з яких прийнято 12,4%. Найвищий рівень підтримки мають законопроекти Президента України, а найбільшими прогульниками голосувань є депутати фракцій ВО “Батьківщина”, “Слуга народу”, “Опозиційна платформа - За життя” та позафракційні.
Скільки зареєстрували законопроектів
За перших пів року роботи у Верховній Раді зареєстровано 1 274 законопроєктів (1 093 подали депутати, 123 — Уряд, 58 — Президент). У минулому скликанні за цей самий період часу в парламенті було зареєстровано на 504 законопроєктів більше, тобто 1 778 (1600 ініціювали народні депутати, 149 — Уряд, 27 — Президент).
Проте зменшення кількості поданих до парламенту проєктів законів є позитивною практикою, оскільки в попередньому VIII скликанні реєструвалася значна кількість законопроєктів, які Верховна Рада просто не встигла розглянути. Проблема полягала в тому, що частина народних депутатів подавала законопроекти одноосібно (понад 40% законопроектів, які подавали депутати) або у співавторстві з декількома іншими народними депутатами. Такі законодавчі ініціативи практично не мали шансів бути ухваленими.
Чиї ініціативи підтримують
За пів року парламент ухвалив 158 законопроєктів (105 з них ініціювали депутати, 28 — Уряд, 25 — Президент). За аналогічний період роботи парламенту попереднього VIII скликання Верховною Радою було ухвалено 171 законопроєкт.
Найвищий рівень підтримки мають ініціативи Президента (41,3%), на другому місці — законодавчі ініціативи Уряду (22,8%), на третьому — народних депутатів (9,6%). Схожа тенденція спостерігалася і в парламенті минулого скликання.
Хто як голосує
За перші пів року роботи парламенту відбулося 1 мільйон 163 тисяч 115 натискань на кнопку. У 40,7% випадків депутати голосували “за”, у 27,9% — “утримувалися”, у 5,1% — “проти”. У 15,5% випадків депутати не голосували, у 10,8% були відсутні.
Найбільше “за” голосують народні депутати “Слуги народу” (44%), на другому місці — “Батьківщина” (43%), на третьому — група “Довіра” (38,6%). Найменше кнопку “за” натискають у партіях “Голос” (31,4%) та “ОПЗЖ” (32,8%).
Найбільше “проти” голосують “Голос” (7,3%) та “Слуга народу” (6,7%). Найменше “проти” голосують у депутатській групі “За майбутнє” (0,5%) та групі “Довіра” (0,6%).
Найбільше утримуються при голосуваннях “Голос” (37,2%) та “Слуга народу” (33%). Найменше при голосуваннях утримуються депутати “ОПЗЖ” (12,9%).
Хто найбільше бунтує
Петро Порошенко найменш синхронно голосує серед парламентарів з “Європейської Солідарності”. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 69,9%.
У “Слузі народу” найменше з фракцією голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 66,9%.
У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань становить майже 41,1%.
У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,1% випадків голосував у розріз позиції групи.
У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Олег Кулініч. Він у 44,5% випадків голосував у розріз позиції групи.
У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Святослав Вакарчук. Депутат має 38,3% таких голосувань.
У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 29%.
Пропускають роботу в сесійній залі
Серед прогульників, які пропустили найбільшу кількість голосувань, — депутати від фракцій ВО “Батьківщина”, “Слуга народу”, “Опозиційна платформа — За життя” та позафракційні. Так, найбільше голосувань пропустив Вадим Рабінович з “Опозиційної платформи — За життя” (74%). На другому та третьому місцях також його колеги по фракції Вадим Столар (68,9%) та Денис Ісаєнко (61,8%).
У списку “прогульників” також опинилися Олександр Дубінський (“Слуга народу”), Анжеліка Лабунська (“Батьківщина”), Юлія Тимошенко (“Батьківщина”), Любов Шпак (“Слуга народу”), Віталій Данілов (“Батьківщина”), Ігор Кісільов (“Опозиційна платформа — За життя”), Олег Волошин (“Опозиційна платформа — За життя”), Дмитро Шенцев (позафракційні) і Юрій Солод (“Опозиційна платформа — За життя”).
Варто зазначити, що відповідно до ухвалених у жовтні змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань буде вимірюватися участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Таким чином, Верховна Рада відмовилася від письмової реєстрації депутатів. До тих обранців, які не будуть брати участь у голосуваннях, тепер будуть застосовуватися фінансові санкції. Така процедура діятиме щодо тих депутатів, які пропустили більше 30% голосувань у парламенті.
Промовці
Найбільше у Верховній Раді виступав Нестор Шуфрич (“Опозиційна платформа — За життя”). Загальний час його виступів складає 3 год 50 хв 35 с. На 2 місці опинилася депутатка з “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна (3 год 34 хв 47 с). На 3 місці за цим показником ще один депутат з “ЄС” Олексій Гончаренко (3 год 23 хв 15 с). Також до першої п'ятірки за цим показником увійшла Ірина Геращенко з “Європейської Солідарності” (3 год 15 хв 4 с) та Дмитро Гетманцев з фракції “Слуга народу” (3 год 1 хв 39 с).
Також за цим показником відзначились Тарас Батенко (група “За майбутнє”), Вадим Івченко (“Батьківщина”), Сергій Власенко (“Батьківщина”), Сергій Шахов (група “Довіра”), Наталія Королевська (“Опозиційна платформа — За життя”).
