Звіти

8 сесія Верховної Ради: короткі підсумки

У п'ятницю, 20 липня, минув останній день роботи в комітетах після того, як рівно за тиждень депутати на засіданні закрили восьму сесію. Тепер народні обранці зберуться вже у вересні. А експерти Громадянської мережі ОПОРА вирішили підбити підсумки сесії – що вдалось народним обранцям, а до чого доведеться повертатись у новому політичному сезоні. 

Кількість ухвалених законопроектів та їхня тематика

Протягом восьмої сесії Верховної Ради загалом було ухвалено 65 законопроектів, з яких 35 ініціювали депутати, а по 15 – Уряд та Президент.

Що стосується тематики ухвалених ініціатив, то 25% стосуються галузевого розвитку, 20% – економічної політики, 17% – міжнародних угод, 12% – правової політики, по 10% – безпеки і оборони та соціальної політики, по 3% – гуманітарної політики та державного будівництва.

Депутати та комітети

Протягом восьмої сесії роботи Верховної Ради VIII скликання у стінах парламентських комітетів (без врахування липня) було проведено 254 засідання. За цей час найчастіше засідали представники бюджетного (18 засідань), регламентного (15) та комітету в закордонних справах (15). Найменш активними в цьому плані були комітети з питань транспорту (5); паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (5); аграрної політики та земельних відносин (4); прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (3).

Серед 27 комітетів Верховної Ради України VIII скликання за період восьмої сесії найбільшою дисциплінованістю відзначилися комітети з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення – 85,2%; сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 85%; свободи слова та інформаційної політики – 80,8%.

Натомість не надто активними були члени комітетів із питань європейської інтеграції – 61,1%; будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства – 60,8%, національної безпеки і оборони – 56,8%; з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 55,6%.

Загалом, середній показник відвідуваності народними депутатами засідань профільних комітетів за час роботи восьмої сесії Ради VIII скликання складав 69,2%.

За період восьмої сесії 117 народних обранців можуть похизуватися 100% присутністю на засіданнях, натомість 32 депутати не відвідали жодного засідання свого профільного комітету.

Серед парламентських фракцій та груп найбільшою дисциплінованістю щодо відвідуваності комітетів відзначились обранці від “Народного фронту” – 83% та “Блоку Петра Порошенка”– 80%. Парламентарі від Радикальної партії Олега Ляшка були на 79% засідань, а Об’єднання “Самопоміч” – на 77%. Набагато менш дисциплінованими себе показали обранці від ВО “Батьківщина” – 64%.

Позафракційні народні обранці відвідали 54% засідань. Найгірше ж у комітетах працювали члени депутатських груп “Партія “Відродження” – 48% та “Воля народу” – 44%, а також нардепи від “Опозиційного блоку” – 44%.

Голосування в парламенті

За шість місяців роботи 8-ї сесії Верховної Ради народні депутати майже 1 млн разів висловлювали свою позицію під час голосувань. За цей період у середньому народний обранець пропустив 20% голосувань, у 39% випадків взагалі “не голосував”, під час третини голосувань натискав кнопку “за”, а ще у семи відсотках випадків “утримувався”.

Аналіз голосувань українського парламенту свідчить – народні обранці абсолютно не голосують “проти”. Так, середній відсоток голосувань “проти” цілком дорівнює статистичній похибці й становить 0,6%.

Варто відзначити, що найчастіше в сесійній залі голосували “за” представники фракцій “Народного фронту” (46%), Об'єднання “Самопоміч” (45%) та “Блоку Петра Порошенка”. Натомість представники “Опозиційного блоку” підтримували лише кожне десяте голосування. Члени цієї ж фракції також найбільше голосували “проти” – у трохи більше 3% випадків. У свою чергу найчастіше “утримувалися” в парламенті члени “Самопомочі” – під час 16% голосувань. Представники ВО “Батьківщина” та позафракційні нардепи були відсутніми у понад третині випадків. Натомість депутати груп “Воля народу” та “Партія “Відродження” ніяк “не голосували” у 60% випадків.

Громадянська мережа ОПОРА також проаналізувала, котрі народні обранці найбільш дисципліновано виконували свої обов’язки в сесійній залі. Вони за сумою показників “відсутній” та “не голосував” пропустили менше 1% голосувань. Це Віктор Пинзеник, Іван Спориш та Михайло Бондар.

У свою чергу, найбільшими прогульниками восьмої сесії Верховної Ради, які пропустили понад 90% голосувань, стали: Вячеслав Константіновський (написав заяву про складання мандата), Дмитро Ярош, Євген Бакулін (переховується від органів прокуратури), Олександр Онищенко (переховується від органів досудового розслідування), Сергій Клюєв (переховується від органів прокуратури), Євгеній Мураєв, Костянтин Жеваго, Юхим Звягільський, Віталій Чепинога, Вадим Рабінович, Денис Омельянович, Вячеслав Богуслаєв.

Хто більше наговорив

Протягом восьмої сесії Верховної Ради найбільше у залі засідань парламенту було чути Першу віце-спікерку парламенту Ірину Геращенко – 218 виступів загальною тривалістю трохи більше 7 годин. На другому місці – лідер Радикальної партії Олег Ляшко – 153 промови тривалістю 6 годин 33 хвилини. Майже вдвічі меншу кількість часу “наговорив” Спікер Андрій Парубій – 283 виступи (3 години 28 хвилин). Також активно в парламенті виступали Руслан Князевич (3 години 9 хвилин) та Ігор Шурма (2 години 59 хвилин).

До найактивніших ораторів восьмої сесії Верховної Ради також можна віднести Ігоря Мосійчука, Романа Семенуху, Тетяну Острікову, Максима Бурбака, Віктора Галасюка, Сергія Капліна та Вадима Івченка. Загалом же 35 нардепів виступали у стінах парламенту понад годину.

Що з важливого ухвалено і що не підтримали

Серед важливих рішень, прийнятих парламентом під час 8 сесії, слід виокремити ухвалення Законів “Про національну безпеку” та “Про Вищий антикорупційний суд”. Перший серед іншого передбачає: стратегічними партнерами є країни НАТО, а стратегічним вектором – НАТО та ЄС; обсяг фінансування сектору безпеки і оборони має складати не менше 5% від ВВП; сектор безпеки та оборони країни підлягає демократичному цивільному контролю. Другий запускає роботу Антикорупційного суду. Окрім цього, Парламент підтримав зміни до Закону “Про судоустрій та статус суддів”, який забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих НАБУ, іншим судам, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Під час сесії депутати підтримали низку законів щодо реформування парламенту, зокрема в контексті роботи комітетів. Мова йде про закони щодо зміни розподілу керівних посад комітетів на основі методу д’Ондта та щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради і співвідношення предметів їх відання зі сферами діяльності міністерств.

На початку червня 2018 року парламент обрав аудитора по своїй квоті для Національного антикорупційного бюро України. Протягом сесії також було вирішено низку інших кадрових питань: призначено голів Рахункової палати та Національного банку України та обрано Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Разом з тим депутатами не було ухвалено нового виборчого законодавства, яке б запроваджувало на парламентських виборах пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Досі не обраний новий склад ЦВК, незважаючи на те, що термін повноважень 13 її членів уже давно завершився. На розгляд так і не був винесений законопроект щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів (дане питання ще досі не розглянуте профільним комітетом).

Що стосується ЦВК, то це питання 5 липня таки потрапило на розгляд в сесійну залу, але так і не опинилося в порядку денному через брак голосів. Друга спроба вирішити питання оновлення ЦВК була анонсована на 12 липня, тобто на передостанній день до закриття восьмої сесії. Проте цього так і не сталося, незважаючи на те, що фракція “Блоку Петра Порошенка” запропонувала відкликати кандидатуру Ольги Лотюк. Під час засідання Спікер парламенту Андрій Парубій наголосив, що згідно з законом кандидатів на посади членів ЦВК треба було попередити за три дні про розгляд даного питання, однак цього не було зроблено. Вечірнє засідання було закрите без розгляду питання оновлення складу ЦВК. За прогнозами Андрія Парубія, які він озвучив 13 липня під час своєї прес-конференції щодо підсумків роботи восьмої сесії, питання зміни ЦВК буде розглянуте вже у вересні, коли розпочне роботу наступна сесія парламенту.

Матеріал підготовлено за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.