Які сили представляють інтереси виборців у місцевих радах Львівщини

Експерти Громадянської мережа ОПОРА вирішили проаналізувати, які політичні партії представляють інтереси виборців у Львівській області.

Партійний ландшафт Львівської області є напрочуд плюралістичним та різноманітним. У регіоні відсутні одна чи декілька домінуючих партій, які б користувалися переконливою підтримкою виборців і могли одноосібно реалізовувати політичні рішення в місцевих радах. Тому рішення приймаються в умовах постійних політичних торгів, взаємної критики та ситуативних компромісів між найбільшими фракціями в місцевих радах («БПП «Солідарність» і Об’єднання «Самопоміч»), які в обмін на посади та преференції забезпечують собі політичну підтримку з боку менших партій. Винятком є Львівська міська рада, де виразно, хоча й не одноосібно, домінує Об’єднання «Самопоміч».

Особливості представництва на місцях

Як показали результати останніх парламентських та місцевих виборів, на Львівщині виборці у своєму ставленні до партій є цілком амбівалентними. Позиція, коли виборці підтримували одні партії на виборах до Верховної Ради й зовсім інші на виборах до місцевих рад, є типовою. Як результат, в усіх місцевих радах області понад 40% мандатів належить позапарламентським партіям. Для виборців це спричиняє ту незручність, що комунікація між позапарламентськими партіями і виборцями може стосуватися лише питань місцевого значення, оскільки позапарламентські партії обмежені в можливостях озвучувати і просувати колективні інтереси своїх виборців на рівні вищого законодавчого органу. З іншого боку, парламентські партії, які не представлені в місцевих радах, значно менше орієнтуються в місцевих проблемах.

Судячи зі структури розподілу керівних посад в місцевих радах Львівської області, «Громадянська позиція» та Народний Рух України виступають основними союзниками найбільших партій (головним чином «БПП «Солідарність»), а їхній політичний вплив перевершує електоральні успіхи. Натомість ВО «Свобода», незважаючи на найвищі електоральні результати серед усіх непарламентських партій, уникає будь-якої координації з провладними політичними силами, виконуючи роль радикальної опозиції.

Результати виборів до рад об’єднаних територіальних громад демонструють тенденцію до зростання електорального впливу Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», порівняно з іншими партіями. При цьому зберігається недовіра виборців до усіх політичних гравців, оскільки переважно підтримку в громадах традиційно мають кандидати-самовисуванці. Загалом рейтинг підтримки партії «БПП «Солідарність», Об’єднання «Самопоміч», «Громадський рух «Народний контроль» і Народний Рух України знижується. У той самий час підтримка «Батьківщини», УКРОПу і Української Галицької Партії зростає. Відносно незмінними залишаються позиції ВО «Свободи», «Громадянської позиції» та Радикальної партії Олега Ляшка.

Значною мірою на коливання електоральних рейтингів впливає комунікаційна стратегія партій, зокрема якість інформаційних продуктів (повідомлень) та різноманітність і розгалуженість інструментів взаємодії з виборцями (мережа осередків і приймалень; використання інтерактивних засобів інформування тощо). Так, позитивним прикладом такого впливу є «Батьківщина», яка підтримує діяльність широкої мережі приймалень і активно взаємодіє з виборцями через власні медійні інструменти. Натомість Радикальна партія, не маючи власного інтернет-сайту та мережі приймалень на локальному рівні, демонструє значно гіршу динаміку електоральної підтримки з боку виборців (за результатами виборів у об’єднаних громадах).

Двовладдя та протистояння

Депутатський корпус Львівської обласної ради та Львівської міської ради сформований за підсумками місцевих виборів 2015 року за складом партій подібний між собою, проте кардинально відрізняється від партійного представництва у Верховній Раді VIII скликання, обраної за підсумками позачергових парламентських виборів 2014 року. Зокрема, в обласній раді представлені чотири з шести парламентських партій, які мають фракції, тоді як у міській раді – лише дві. У Львові 5% бар’єр не подолали «Опозиційний блок», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», а «БПП «Солідарність» отримав помітну меншу кількість голосів, аніж під час парламентських виборів. «Батьківщина» – удвічі більшу кількість голосів під час виборів до обласної ради, аніж до Верховної Ради. Об’єднання «Самопоміч» – втричі більше голосів до міської ради, порівняно з парламентськими виборами. Натомість «Народний фронт» не брав участі в місцевих виборах 2015 року, оскільки йшли спільно єдиним списком із «БПП «Солідарність».

Таким чином, особливістю партійного представництва в місцевих радах є присутність великої кількості позапарламентських партій, серед яких як всеукраїнські, так і місцеві. В обласній та міській радах по п’ять таких – ВО «Свобода», «Громадянська позиція», УКРОП, «Громадський рух «Народний контроль», Народний Рух України і Українська Галицька Партія.

Таблиця 1. Електоральна вага партій в парламенті, Львівській обласній та міській раді (за результатами останніх виборів)

Баланс сил в обох місцевих радах кардинально відрізняється, оскільки депутатську більшість у кожній з них очолюють партії, які на парламентському рівні знаходяться у перманентній конфронтації – «БПП «Солідарність» і Об’єднання «Самопоміч». Така більшість ситуативна, проте чітко демонструє лінії розлому між тими, хто входить до більшості, і тими, хто показово дистанціюється від неї.

У Львівській обласній раді до більшості на чолі з фракцією партії «БПП «Cолідарність» входять «Громадянська позиція», «Громадський рух «Народний контроль», Народний Рух України і частково «Батьківщина», тоді як в опозиції – Об’єднання «Самопомі» та ВО «Свобода», які, однак, теж виступають опонентами.

У Львівській міській раді більшість очолює Об’єднання «Самопоміч», яке координує свою поведінку разом з «Громадянською позицією» та епізодично з «БПП «Солідарність» і «Громадським рухом «Народний контроль». Натомість в опозиції перебувають фракції партії ВО «Свобода», УКРОП і Українська Галицька Партія.

Баланс сил та конфігурацію політичних альянсів у місцевих радах наочно демонструє показник співвідношення представництва політичних партій і розподілу керівних посад між ними. Зі зведеної таблиці зрозуміло, що найбільшу кількість депутатів мають Об’єднання «Самопоміч», «БПП «Солідарність» і ВО «Свобода». Проте розподіл керівних посад показує, що найбільшу вигоду отримали партії з посереднім результатом – «Громадянська позиція» і «Громадський рух «Народний контроль», які отримали свою «золоту акцію» в результаті кооперації з найбільшою фракцією ради. Натомість така партія, як ВО «Свобода», незважаючи на високий результат, не отримала жодних посад та відразу ж зайняла політично комфортну опозиційну нішу.

Таблиця 2. Структура розподілу мандатів та керівних посад у Львівській обласній та міській радах після місцевих виборів 2015 р.

У випадку обрання секретаря Львівської міської ради усі політичні партії об’єднались проти фракції партії Об’єднання «Самопоміч», щоб не допустити призначення на цю посаду однопартійця Андрія Садового. Таким чином, у результаті політичних домовленостей на посаду секретаря було узгоджено кандидатуру представника «Громадянської позиції» Анатолія Забарила.

У випадку Львівської обласної ради головою було обрано представника найбільшої фракції «БПП «Солідарність» Олександра Ганущина, першим заступником – представника другої за чисельністю фракції Об’єднання «Самопоміч» Параскевію Дворянин, а заступником – представника «Громадянської позиції» Володимира Гірняка. Проте нещодавно Параскевію Дворянин було зміщено з посади, що стало кульмінацією тривалого наростання конфронтації між обома партіями. Новим першим заступником було обрано представника партії «Громадський рух «Народний контроль» Андрія Білоуса.

У районних радах популярні позапарламентські партії

Таблиця 3. Структура розподілу мандатів та керівних посад у районних радах Львівської області за результатами місцевих виборів 2015 р.

Структура партійного представництва районних рад Львівської області ще строкатіша, аніж Львівської обласної та міської рад. У 20-ти районних радах області присутні 17 політичних партій, з них чотири парламентські («БПП «Солідарність», «Батьківщина», Радикальна партія Одеша Ляшка, Об’єднання «Самопоміч») і 13 інших, що розподіляють між собою 734 мандатів депутатів районних рад. Сумарно найбільша кількість депутатів у трьох парламентських партій: «БПП «Солідарність» – 151 депутат (21%), Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 97 (13%) і Об’єднання «Самопоміч» – 84 (11%). Серед позапарламентських найкращі позиції у «Громадянської позиції» – 76 депутатів, ВО «Свобода» – 75, Народного Руху України – 62 і УКРОП – 48.

Графік 1. Представництво партій в районних радах Львівської області (відсоток мандатів)

Представництво в усіх без виключення районних радах мають «БПП «Солідарність», ВО «Свобода» і  «Батьківщина», що разом посідають 45% усіх мандатів у районних радах Львівщини. У більшій половині районних рад представлені Об’єднання «Самопоміч», «Громадянська позиція», Народний Рух України, УКРОП і Радикальна партія Олега Ляшка. Проте половина політичних партій присутня лише у кількох радах: «Наш край» у п’яти, Українська Галицька Партія і Конгрес Українських Націоналістів у чотирьох, «Воля» – у трьох, Українська республіканська партія – у двох, Християнсько-Демократичний Союз, Європейська партія України і партія «Патріотів» – лише в одній районній раді.

Графік 2. Структура розподілу керівних посад у районних радах Львівської області

Найбільше керівних посад в районних радах обіймають представники «БПП «Солідарність» – сумарно 14. Це закономірно, враховуючи, що станом на 2015 р. президентська партія як найчисельніша брала участь у формуванні депутатської більшості практично у всіх районних радах області. «Громадянська позиція» та Народний Рух України мають по п’ять керівних посад, хоча чисельно значно поступаються іншим політичним партіям. Це можна пояснити результатом їхньої активної співпраці з правлячою партією під час формування більшості. Саме через те, що інші три найчисельніші партії –  «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч» і ВО «Свобода» – не завжди були зручним партнером для коаліції та часто самі намагались сформувати більшість – в їхньому активі чотири і по три керівні посади відповідно. Радикальна партія має дві керівні посади, а ще п’ять партій, серед яких УКРОП, Українська Галицька Партія, Конгрес Українських Націоналістів, Християнсько-Демократичний Союз, Європейська партія України мають по одній керівній посаді. Таким чином, структура розподілу керівних посад наочно демонструє, що реальний розклад сил у радах є результатом політичних домовленостей, коли фактична кількість отриманих голосів на виборах не завжди є вирішальною.

Об’єднані територіальні громади голосують за самовисуванців

Одним з показників поточної діяльності місцевих осередків політичних партій є результати їхньої участі у перших виборах до рад об’єднаних територіальних громад. Протягом останніх півтора року, з жовтня 2015 по квітень 2017 рр., у Львівській області відбулися вибори до 25-ти об’єднаних територіальних громад, участь в яких взяло 20 місцевих осередків політичних партій.

У зв’язку з тим, що більшість з цих ОТГ є сільськими (15) або селищними (6), де вибори відбуваються в одномандатних виборчих округах, більшість кандидатів надавали перевагу балотуванню у порядку самовисування та рідше як представники місцевих організацій партій. Це закономірність українських виборів у сільській місцевості, що засвідчує факт того, що довіра людей до політичних партій залишається критично низькою.

Наслідком цього є той факт, що 58% (303 особи) з-поміж 522 діючих депутатів рад об’єднаних територіальних громад Львівської області є самовисуванцями. Інші 42% мандатів (219 осіб) розподілили між собою 18 політичних партій, тоді як ще дві партії не здобули жодного депутатського мандату. Загалом парламентські партії здобули 118 депутатських мандатів (23%), тоді як позапарламентські – 101 депутатський мандат (19%).

Таблиця 4. Рейтинг участі політичних партій у перших виборах до рад об’єднаних територіальних громад Львівської області

Більшість учасників перших виборів до ОТГ повторює перелік учасників місцевих виборів 2015 року, за винятком тих трьох партій («Наш край», «Воля» і Християнсько-Демократичний Союз), які брали участь лише у місцевих виборах та шести («Народний фронт», Українська Народна Партія, Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка «Справедливість», Аграрна партія України, Партія простих людей Сергія Капліна і політична партія «Правий сектор»), що брали участь лише у перших виборах.

Беззаперечним фаворитом перших виборів на Львівщині є «Батьківщина», яка здобула 69 депутатських мандатів, що становить 13% від усіх наявних мандатів у радах ОТГ та 32% усіх мандатів, які здобули політичні партії. Наступними із значним відставанням ідуть «БПП «Солідарність» – 26 депутатів (5% і 12%), УКРОП – 22 депутати (4% і 10%), ВО «Свобода» – 19 депутатів (3,6% і 9%), «Громадянська позиція» – 15 депутатів (3% і 7%), Українська Галицька Партія – 13 депутатів (2,5% і 7%) та ін.

Таблиця 5. Структура партійного представництва голів об’єднаних територіальних громад

Під час перших виборів, крім депутатського корпусу рад, було водночас обрано голів 25-ти об’єднаних територіальних громад. Абсолютна більшість обраних голів були кандидатами в порядку самовисування (19 осіб) і переважно безпартійними (18 осіб). Серед висунених політичними партіями найбільше представників «Батьківщини» – 4 голів ОТГ, а також по одному від «Громадянської позиції» та Народного Руху України.

Таблиця 6. Порівняння електоральних результатів політичних партій у місцевих радах різного рівня на Львівщині протягом 2014 – 2017 рр.

Якщо зробити ретроспективне порівняння, результати електоральних симпатій на Львівщині поточних результатів перших виборів до ОТГ, то можна помітити, що вони значно різняться не лише у порівняні з останніми позачерговими виборами до Верховної Ради, але також – з місцевими виборами до обласної та районних рад Львівської області 2015 р. З порівняльної таблиці можна зробити висновок, що рейтинг підтримки партії «БПП «Солідарність», Об’єднання «Самопоміч», «Громадський рух «Народний контроль» і Народний Рух України знижується. У той самий час підтримка Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», УКРОПу і Української Галицької Партії зростає. Відносно незмінною залишаються позиції ВО «Свободи», «Громадянської позиції» та Радикальної партії Олега Ляшка.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

За коментарями звертайтеся:

Тарас Радь, представник ОПОРИ у Львівській області

тел.: 032 254 61 63

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році в 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.