Звіти
Скільки законопроектів черкаських мажоритарників стали законами
8,9% законопроектів авторства черкаських мажоритарників стали чинним актами за весь час роботи восьмого скликання Верховної Ради. Такі дані підрахунку Громадянської мережі ОПОРА.
34 з 382 законопроектів черкаських мажоритарників стали чинним актами за весь час роботи восьмого скликання Верховної Ради. Найбільше законопроектів (93) подав Антон Яценко, а найменше (12) – Володимир Зубик. Найкращий показник продуктивності, коли законопроекти ставали законами, демонструє Владислав Голуб (12). І лише два законопроекти за одноосібного авторства Валентина Ничипоренка стали чинними актами.
Депутат Олег Петренко (ОВО №194) за час роботи восьмого скликання Верховної Ради подав 72 законопроекти. З них – у чотирьох він був одноосібним автором. Чинними ж актами нардепа стали п’ять законодавчих ініціатив, у яких Петренко виступив співавтором.
Тим часом Володимир Зубик (ОВО №195) подав 12 законопроектів, у п’яти з яких був одноосібним автором. Серед них прийнято проект Закону про внесення змін до статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Нардеп виступив його співавтором.
На рахунку в Геннадія Бобова (ОВО №196) 17 законопроектів, 10 з яких подані ним особисто. Чинним актом нардепа став один проект Закону про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель, за співавторства нардепа.
Також 70 законопроектів зареєстрував Владислав Голуб (ОВО №197). У трьох є одноосібним автором. За його співавторства законами стали 12 ініціатив. Зокрема, один прийнятий законопроект він написав лише у співавторстві з Вікторем Галасюком та ще один – з депутаткою Оленою Сотник.
83 проекти Законів на рахунку в Сергія Рудика (ОВО №198). Одноосібним автором він виступив у шести законопроектах. Чинними законами, за співавторства мажоритарника, стало сім.
Ще двома чинними актами з 35-ти стали законопроекти Валентина Ничипоренка (ОВО №199), в яких він є одноосібним автором. Усього він є автором 18 проектів законів.
У свою чергу, Антон Яценко (ОВО №200) подав 93 законопроекти. 40 з них зареєстрував одноосібно. Та чинними актами стали лише 6 законопроектів, написані за співавторства нардепа. Крім цього, один прийнятий законопроект написаний у співавторстві лише з депутатом Вікторем Бондарем.
Депутат | Кількість поданих законопроектів | Стали чинними актами |
Олег Петренко | 72 | 5 |
Володимир Зубик | 12 | 1 |
Геннадій Бобов | 17 | 1 |
Владислав Голуб | 70 | 12 |
Сергій Рудик | 83 | 7 |
Валентин Ничипоренко | 35 | 2 |
Антон Яценко | 93 | 6 |
Цікаво, що окремі законопроекти нардепи пишуть у співавторстві з конкретними депутатами. Так, Олег Петренко 11 законопроектів подав у співавторстві з депутатом Андрієм Білецьким. А Владислав Голуб три законодавчі ініціативи написав спільно з депутаткою Оленою Сотник. Антон Яценко 13 проектів законів написав у співпраці з нардепом Віктором Бондарем.
Окрім цього, Олег Петренко став співавтором 10 постанов, з яких чотири стали чинними актами, Володимир Зубик – однієї, яка поки опрацьовується в комітеті, а Геннадій Бобов – п’яти, з яких підписано одну. Також ухвалено 6 постанов з 10, де співавтором є Владислав Голуб, три з 22-х за співавторства Сергія Рудика. Жодної з чотирьох постанов Валентина Ничипоренка, в яких він виступає співавтором та автором, не ухвалено. Також не ухвалено й жодної з п’яти поданих постанов Антона Яценка.
Як відзначає аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев, народні депутати часто не консультуються з урядом та не погоджують позиції між фракціями щодо своїх законопроектів. «Надмірна м’якість процедури реєстрації законопроектів, популізм та централізація прийняття рішень з боку лідерів фракцій є головними причинами такої практики. Депутати не вмотивовані якісно готувати законопроекти і планувати їх просування. А серйозних фільтрів для неякісних проектів не створено. Самі ж виборці не вникають у зміст цих документів. Тому деякі народні депутати факт реєстрації безперспективного законопроекту використовують як піар-привід. Процес прийняття парламентом рішень непублічний й залежить від волі вузького кола лідерів. Це витісняє депутатів із законотворчого процесу. Часто вони реагують на це тим, що реєструють індивідуальні законопроекти. Та такі проекти мають дуже мало шансів стати результативними. Має бути перегляд процедур реєстрації законопроектів. Також документи повинні проходити попередню експерту оцінку, узгодження позицій між групами депутатів, консультації з урядом. Важливими залишаються й можливість депутатів публічно просувати свої законопроекти, аргументація позиції, боротьба з тіньовим узгодженням інтересів між лідерами фракцій тощо», – підкреслив він.
Нагадаємо, станом на лютий 2016 року, за підрахунками ОПОРИ, черкаські мажоритарники виступили авторами чи співавторами 235 законопроектів. Ще тоді найбільше законопроектів (61) подав Антон Яценко. 56 – Сергій Рудик, 9 – Геннадій Бобов та 7 – Володимир Зубик. Лише 17 з них стали чинними актами.
Моніторинг здійснюється Громадянською мережею ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
Більше відомостей про роботу депутатів Ви можете знайти на наших сайтах rada4you, РАДАОпора та на офіційному сайті Верховної Ради.
За коментарями звертайтеся:
Захар Колісніченко, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА в Черкаській області
тел.: 0934212840
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.