На засіданні Комітету анонсували початок конкурсу із набору перших детективів до Національного антикорупційного бюро

6 травня відбулося засідання Комітету з питань запобігання та протидії корупції, на якому, з-поміж іншого, депутати розглянули проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (щодо неможливості звільнення під заставу за корупційні злочини) та заслухали директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника, який анонсував початок конкурсу із набору перших 100 детективів.

Спершу на засіданні Комітету депутати заслухали виступ Артема Ситника, який розповів, що 5 травня він підписав розпорядження про оголошення відкритого конкурсу із набору перших 100 детективів на службу до Національного антикорупційного бюро України. «Судячи з того, яку кількість документів ми отримали на перший конкурс, ажіотаж буде дуже великим. Ми очікуємо 15-20 тис. резюме. Конкурс передбачає складання кваліфікаційного іспиту (тестування) та проведення співбесіди. До співбесіди будуть допущені виключно ті кандидати, які пройдуть тестування з відсотком успішності, визначеним Конкурсною комісією. За результатами співбесіди буде прийнято рішення про визначення переможця конкурсу на відповідну посаду» розповів директор Національного бюро.

За словами Артема Ситника, для участі у конкурсі можуть подаватися особи, які мають повну вищу юридичну освіту та стаж роботи за фахом від 2 років. Окрім цього, Артем Ситник вважає, що до законодавства потрібно внести поправки частині строків, відведених на проведення конкурсів і набір працівників Національного антикорупційного бюро. Він пояснив, що згідно з чинним законодавством, до 25 травня мають бути проведені конкурси, але часу для цього недостатньо.

Після цього, голова Комітету Єгор Соболєв надав слово журналісту телеканалу ZIK Денису Бігусу, який розповів про деталі нападу на знімальну групу програми «Наші гроші». На журналістів напали, коли ті знімали сюжет біля будинку заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря в селі Лісники, що поряд з Києвом. За словами журналіста, нападники, які побили оператора, відібрали камеру та вирвали відеореєстратор з машини, вийшли з території, на якій знаходиться будинок Сергія Чеботаря.

У результаті обговорення, Комітет прийняв рішення звернутися до Генеральної прокуратури України з вимогою розслідувати напад на журналістів та до Міністерства внутрішніх справ з вимогою провести службове розслідування щодо побиття журналістів ZIKу, з відстороненням від посади Сергій Чеботаря на час розслідування.

Також депутати розглянули проект ЗУ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (щодо неможливості звільнення під заставу за корупційні злочини) – реєстраційний №1871, авторства народного депутата Сергія Міщенко. У законопроекті пропонується передбачити, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів, передбачених статтями ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2, 3, 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 4 ст. 368-3, ч. 4 ст. 368-4, ч.3, 4 ст.369, ч. 3 ст.369-2 Кримінального кодексу України. Зокрема, мова йде про зловживання владою або службовим становищем, прийняття пропозицій, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, незаконне збагачення, підкуп особи, яка надає публічні послуги.

У узагальнюючому висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради зазначено, що за результатами розгляду в першому читанні даний законопроект доцільно відхилити. Зокрема, у даному висновку зазначено, що у законопроекті відсутні належні аргументи, які б свідчили про необхідність встановлення заборони для застосування будь-яких інших видів запобіжних заходів (у тому числі застави), окрім тримання під вартою, до осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні корупційних злочинів. До того ж така законодавча заборона виглядатиме нелогічною у тих випадках, коли розмір застави в рази перевищуватиме майнову шкоду, заподіяну злочином.

У підсумку члени Комітету вирішили не рекомендувати парламенту прийняти проект даного закону. На думку Комітету, у разі його прийняття виникає загроза, що цей Закон буде використовуватися для тиску на політичних опонентів так як, на жаль, правоохоронна система в Україні не деполітизована. Зокрема, правоохоронні органи можуть оголосити підозру у скоєнні злочину певній політичній фігурі і відповідно до цього закону для нього має бути обрана міра запобіжного заходу тримання під вартою, а не, наприклад, можливість вийти під застану.

Варто зазначити, що остаточний висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради має дати головний комітет з підготовки і розгляду даного питання – Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Відповідно до ч.3 ст. 93 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» до висновку головного комітету додаються висновки комітетів, до предметів відання яких належать питання відповідно бюджету, боротьби з корупцією та оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції.

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.