Чому важлива робота депутата у парламентських комітетах

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, чому для народних депутатів важливо відвідувати засідання комітетів, у складі яких вони працюють, та брати активну участь у їх роботі, а також як депутати відвідували засідання парламентських комітетів у лютому – квітні 2016 року.

По-перше, відвідуваність засідань парламентських комітетів та робота в комітетах є одним з важливих аспектів законодавчої активності народного депутата. Відповідно до Закону “Про комітети Верховної Ради України”, комітет – це орган Верховної Ради, який утворюється з числа депутатів для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради та виконання контрольних функцій.

Головним критерієм членства в комітеті повинні бути професійні компетенції депутата, які відповідають предмету відання комітету, а не політична доцільність, зокрема необхідність дотримання квоти чи приватні та корпоративні інтереси певних депутатів або груп впливу. Наявність фахових компетенцій у народного депутата необхідна для його якісної роботи у комітеті, зокрема для підготовки законопроектів, які стосуються сфери відання комітету та аналізу законопроектів, які потрапляють на його розгляд.

Комітет – місце, де повинні відбуватися фахові дискусії щодо проектів нормативно-правових актів, стратегій розвитку певної галузі, наприклад, національної безпеки і оборони, науки і освіти, медицини, економічної та соціальної політики тощо. Тому, не беручи участь у роботі комітету, парламентар повинен розуміти, що він несе особисту відповідальність за результати законопроектної роботи, яка у підсумку впливає на якість державної політики у різних сферах.

Без якісного опрацювання законопроекту в комітеті народним депутатам, які не є членами певного комітету та широкопрофільними фахівцями у всіх сферах, важко буде в сесійній залі зрозуміти суть законопроекту, який виноситься на розгляд. Окрім цього, висновки комітету до законопроекту мають відігравати визначальну роль при голосуванні, а не прийняті фракціями та групами політичні рішення щодо того, як голосувати за законопроект.

По-друге, присутність на засіданнях Верховної Ради та засіданнях комітетів – це прямий обов’язок народних депутатів згідно зі ст. 24 п. 3 Закону України “Про статус народного депутата”, бо “кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано”. У ст. 24 п. 9 даного Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

Відвідуваність народними депутатами засідань комітетів

Відповідно до проаналізованих протоколів засідань, найкраще депутати у період лютого – квітня 2016 року відвідували засідання Комітету з питань науки і освіти (87%), Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (85%), Комітету в справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю (83%). Найменш дисциплінованими були депутати, які працюють у Комітеті з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (50%) та Комітеті з питань національної безпеки і оборони (57%).

Таблиця 1. Присутність депутатів на засіданнях комітетів Верховної Ради України VIII скликання (лютий – квітень 2016 року)

Відвідуваність засідань комітетів представниками депутатських фракцій та груп

У Верховній Раді України VIII скликання утворено 27 комітетів та Спеціальну комісію з питань приватизації. У період лютого – квітня 2016 року найкраще засідання комітетів Верховної Ради відвідували депутати з фракції “Народний фронт” (81%). Показник відвідуваності фракції “Блок Петра Порошенка” становить 79%, “Об’єднання “Самопоміч” та ВО “Батьківщина” – по 76%, Радикальної партії – 67%, депутатської групи “Воля народу” – 63%, депутатської групи “Партія “Відродження” – 51%, фракції “Опозиційний блок” – 44% та у позафракційних – 66%.

Станом на травень 2016 року до фракції “Блок Петра Порошенка” входить 142 депутати, до “Народного фронту” – 81 депутат, до “Опозиційного блоку” – 44, до “Об’єднання “Самопоміч” – 26, до групи “Партія “Відродження” – 23, до фракції Радикальної партії Олега Ляшка – 21, до фракції ВО “Батьківщина” та до групи “Воля народу” – по 19 народних депутатів. Не входить до складу жодної депутатської фракції та групи 41 народний депутат.

Разом із тим 18 народних депутатів не входять до складу жодного комітету, 9 з них входять до фракції “Блок Петра Порошенка”, 3 – до складу “Народного фронту”, по одному депутату належать до фракції ВО “Батьківщина”, Радикальної партії та групи «Воля народу». А також не входять до складу жодного комітету Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, його перший заступник Ірина Геращенко та заступник Оксана Сироїд (відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ “Про комітети Верховної Ради України” до складу комітетів не можуть бути обрані Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України).

Гендерний аналіз

Станом на травень 2016 року у Верховній Раді України працює 416 народних депутатів, 366 з них чоловіки, 50 – жінки. Найбільше депутаток у складі фракції “Блок Петра Порошенка” – 16, у фракції “Народний фронт” – 11, у фракції “Об’єднання “Самопоміч” – 8, у складі фракції ВО “Батьківщина” – 5, у фракції Радикальної партії та «Опозиційного блоку» – по 3. У складі груп “Партія “Відродження” та “Воля народу” немає жодної депутатки. Четверо жінок-депутаток є позафракційними. Зокрема, це перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд, депутатки Ганна Гопко та Вікторія Пташник.

Окрім цього, 4 з 27 парламентських комітетів очолюють жінки-депутатки. Комітет з питань охорони здоров’я – Ольга Богомолець (БПП), Комітет у закордонних справах – Ганна Гопко (позафракційна), Комітет з питань свободи слова та інформації – Вікторія Сюмар (“Народний фронт”) та Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення – Людмила Денисова (“Народний фронт”).

У лютому – квітні депутатки мають кращий показник відвідуваності засідань парламентських комітетів, ніж їхні колеги чоловіки. Середній показник відвідуваності жінок-депутатів у цей період становить 74%, чоловіків – 72%. З 19 комітетів, де працюють жінки та чоловіки, у 11 кращий показник відвідуваності мають жінки-депутатки, у 8 – депутати. У лютому – квітні 19 депутаток (39%) не пропустили жодного засідання комітетів, до складу яких вони входять, а чоловіків-депутатів з абсолютним відсотком відвідуваності – 111 (31%).

Разом із тим 20 народних депутатів у період лютого – квітня 2016 року не були присутні на жодному засіданні комітету, у складі якого вони працюють, з них 19 депутатів чоловіків та 1 депутатка. Зокрема, всі засідання пропустили: Юлія Тимошенко (ВО “Батьківщина”), Михайло Добкін, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Дунаєв, Іван Мирний (всі – “Опозиційний блок”), Віктор Балога, Павло Балога, Тарас Батенко, Андрій Білецький, Дмитро Ярош, Сергій Клюєв, Костянтин Жеваго (всі – позафракційні), Віктор Бондар та Олександр Пресман з депутатської групи “Партія “Відродження”, Михайло Кобцев та Руслан Сольвар з “Блоку Петра Порошенка”, Олександр Онищенко та Вячеслав Богуслаєв з депутатської групи “Воля народу”.

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.