А як у них?

А як у них? Регулювання парламентської відвідуваності

В розвинутих демократичних країнах обов’язок контролю присутності депутатів належить голові фракції або є справою персональної відповідальності. Проте, згідно з нормативними документами, в переважній більшості країн передбачені механізми притягнення депутата до дисциплінарної відповідальності за відсутність на пленарних засіданнях, комітетських зборах або передачі права голосу. Санкції та норми регулювання службової поведінки зазвичай прописані в Кодексах поведінки для парламентарів, етичних нормативно-правових актах, Регламентах роботи парламентів, а також в різноманітних керівництвах та посадових інструкціях. За дотриманням норм та правил слідкують Комітети або Комісії з етики, вони ж встановлюють дисциплінарну відповідальність та визначають санкції.

Наприклад у Великобританії подібні функції виконує парламентський Комітет зі стандартів та привілеїв, що слідкує за дотриманням Кодексу поведінки для членів Парламенту. Якщо депутат тривалий час не бере участі в роботі парламенту або профільного комітету, Комітет використовує механізм дострокового припинення депутатського мандата.  В Канаді присутність депутата на засіданнях Палати в період сесії є обов’язковою, виключеннями можуть бути лише хвороба або офіційні відрядження. В регламенті парламенту передбачено виключення зі складу парламенту за невідвідуваність. Також, відповідно до реєстраційних даних відвідуваності, що подаються в кінці кожного місяця, офіційному представнику (клерку) відбувається нарахування заробітної плати - у випадку відсутності протягом 21 дня засідань депутат отримує зменшену зарплату.

У Фінляндії депутат зобов’язаний брати участь у роботі не тільки сесій парламенту, а й усіх його підрозділах до яких він був включений – комітетах, комісіях, службах. Якщо депутат не відвідує такі засідання, то він може бути виключений зі складу таких органів, що може негативно вплинути на рейтинг серед громади, яка його обрала. Окрім того, за кожний пропущений без вагомої причини день засідань парламенту або комісії депутат позбавляється частини заробітної плати. В Австрії, якщо депутат не може бути присутнім на одному чи декількох підряд засіданнях Національної ради, Голова фракції має попередньо повідомити про це Апарат. Якщо відсутність досягає 30 днів, депутат має письмово повідомити про це Президента Національної Ради, який в свою чергу публічно повідомляє причину відсутності депутата на засіданні Палати. Палата розглядає питання і визнає причини поважними або приймає рішення про дострокове припинення його повноважень.

В Сеймі Польщі депутат перед кожним засіданням підтверджує свою присутність особистим підписом. У випадку відсутності депутата на більш ніж третини засідань на наступні 3 місяці його зарплата також зменшується на третину. У Молдові, в свою чергу, депутат, пропустивши без поважної причини три засідання протягом місяця, наступного місяця отримує лише половину заробітної плати.

У 2006 році Сейм Литви прийняв Кодекс поведінки народних депутатів, згідно з яким депутат може втратити третину винагороди навіть за один прогул без поважної причини; фінансово також карається відсутність на засіданнях комітету та спеціальних комісій, членом яких є народний обранець. Парламентська Комісія з питань етики та процедур може зробити процес публічним, опприлюднивши прізвище прогульників в державних ЗМІ. В Німеччині є подібний Кодекс поведінки для членів Бундестагу, що складає основний Регламент. Зокрема, в Кодексі чітко прописані штрафні санкції за відсутність на засіданнях без поважних причин – вони мужуть досягати 1000 євро. В Латвії депутат Сейму може пропустити без звітування лише один робочий тиждень за сесію, кожен наступний пропуск без поважної причини забирає 20% місячної зарплати. Якщо народний представник пропустив понад половину пленарних засідань сесії, парламент може позбавити його мандату. Цікаво, що реєстрація присутніх відбувається тричі протягом засідання і для того, щоб був зарахований робочий день, депутат має зареєструватися усі три рази.

Підсумовуючи, можна виділити наступні види депутатських покарань за відсутність на пленарних засіданнях без поважних причин - зауваження, публічний осуд, позбавлення права виступу, скорочення платні, тимчасове недопущення в зал засідання та відсторонення від виконання своїх обов’язків.

Константинівська Анастасія

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.