А як у них?

А як у них? Як звітують політичні партії за витрати державних коштів?

А як у них? Як звітують політичні партії за витрати державних коштів?

Правове регулювання фінансування політичних партій є гарантією їх незалежності від надмірного впливу донорів; забезпечує можливість для усіх учасників передвиборчих перегонів для відкритої конкуренції, відповідно до принципу рівності можливостей з прозорим політичним фінансуванням. Фінансування політичних партій - це форма політичної участі, тому законодавство має заохочувати помірні внески та обмежувати надмірно великі вклади, щоб убезпечити від зовнішнього політичного тиску. За Рекомендаціями Венеціанської комісії та ОБСЄ (GUIDELINES ON POLITICAL PARTY REGULATION BY OSCE/ODIHR AND VENICE COMMISSION), політичні партії потребують регулярного фінансування, як під час, так і в період між виборчими кампаніями. Правила фінансування політичних партій  мають засновуватись на принципах, рекомендованих Парламентською Асамблеєю Ради Європи: баланс між державним та приватним фінансуванням; чіткі критерії розподілу державної допомоги партіям; встановлення межі для партійних видатків на виборчі кампанії; прозора та регулярна звітність за уніфікованою формою що включає облік прибутків та витрат; боргів та активів; регламентація здійснення пожертв та дарунків; незалежний орган аудиту та моніторингу за діяльністю партій, встановлені санкції для порушників.

Державне фінансування політичних партій допомагає убезпечити партії від надмірного впливу приватних донорів. В таких умовах зміцнюється партійний плюралізм та забезпечується належне функціонування державних інститутів. Обсяг державного фінансування неможливо визначити універсально для усіх країн, однак усі статті витрат мають бути ретельно розроблені та обґрунтовані, щоб не зашкодити проведенню виборчої кампанії. Проте, державне фінансування не може бути єдиним джерелом доходу, щоб не створити умови для надмірної залежності від держави. Окрім прямого фінансування партій, держава може здійснювати інші преференції:  звільнення від сплати податків на партійну діяльність, виділення безкоштовного ефірного часу, розміщення партійних повідомлень в засобах масової інформації, надання приміщень для публічних зібрань та для проведення виборчих кампаній.

Виділення та розподіл державних коштів може відбуватися в різний спосіб. Найчастіше процес розподілу відбувається на основі результатів попередніх виборів та/або доказів мінімального рівня підтримки (збір підписів, наявність партійних осередків тощо); компенсація здійснюється після проведення виборів за кінцевими результатами. Розподіл може бути або повністю рівним або пропорційним в залежності від результатів на виборах та рівня підтримки.

Державне фінансування політичних партій передбачає жорстке звітування перед спеціалізованими фінансовими та/або правоохоронними органами контролю з окремими повноваженнями. Спеціалізований орган має займатися регулярним моніторингом діяльності партій, збором та обробкою фінансових звітів та бути незалежним від фінансового впливу; відбір працівників має здійснюватися за умовами відкритого конкурсу. Зазвичай таку роль виконують податкові органи, окремі департаменти наділяються повноваженнями моніторингу за джерелами доходів партій та перевірки їх фінансових звітів. Однак подібні функції можуть виконувати і інші органи, наприклад в Австрії це Комісія при міністерстві внутрішніх справ, в США - Федеральна виборча комісія, в Угорщині - Державна рахункова палата, в Іспанії - Рахунковий трибунал.

Відповідно до принципу прозорості і відкритості, фінансові звіти політичних партій мають бути публічним для ознайомлення громадськості. Крім фінансових звітів політичні партії іноді мають надавати інші звітні документи: звіти про партійне майно (Німеччина), протоколи внесків (Австрія, Іспанія), бюджет партії (Італія), відомості про доходи та витрати, пов'язані з виборчими кампаніями (США, Великобританія Канада). Відповідальність політичних партій за фінансові порушення та зловживання зазвичай достатньо сувора. В основному це штрафні санкції, вилучення неправомірно отриманих сум і майна на користь держави, а в деяких країнах - позбавлення партії права на отримання державних дотацій (Франція) та позбавлення волі винних осіб (Італія).

Анастасія Константинівська

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.